Рішення від 11.10.2018 по справі 826/3614/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11 жовтня 2018 року № 826/3614/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Васильченко І.П., при секретарі Ксендзові А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомПублічного акціонерного товариства «Фармак»

До Треті особиОфісу великих платників податків Державної фіскальної служби Головне управління ДФС у м.Києві Головний державний ревізор-інспектор відділу обслуговування акцизних складів та податкових постів Головного управління ДФС у м.Києві Анохіна Анна Геннадіївна

провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28.11.2017 р. № 000131/28-10-41-03/481198,

За участю представників сторін:

Від позивача: Олефір В.О.,

Від відповідача: Борисевич Д.В.

Від третьої особи 1: Поціпух А.В.

Від третьої особи 2: не прибув

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Фармак» звернулось до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, треті особи: Головне управління ДФС у м.Києві, Головний державний ревізор-інспектор відділу обслуговування акцизних складів та податкових постів Головного управління ДФС у м.Києві Анохіна Анна Геннадіївна про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28.11.2017 р. № 000131/28-10-41-03/481198.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва від 02.04.2018р. відкрито провадження в адміністративній справі, ухвалено розглядати справу в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою від 17.07.2018р. закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ГУ ДФС у м.Києві на підставі необґрунтованих висновків акту перевірки від 10.11.2017 р. № 26/2538/40/00481198 щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за використання етикового спирту не за призначенням.

Відповідач в письмовому відзиві на позов підтримав висновки акта перевірки та вказав на відповідність оскаржуваного рішення вимогам чинного законодавства.

Третьою особою 1 подано письмові пояснення щодо заявлених позовних вимог, якими зазначено про правомірність оскаржуваного рішення та відсутності правових підстав для його скасування.

Третя особа 2 письмових пояснень щодо заявлених позовних вимог до суду не подала.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва суд дійшов висновку про наступне.

ГУ ДФС у м.Києві проведено фактичну перевірку цільового використання спирту ПАТ «Фармак» (код ЄДРПОУ 00481198) відповідно до податкових векселів від 15.05.2017 р. серії АА № 1240624 та від 15.05.2017 р. серії АА № 1240623.

Перевіркою встановлено порушення ПАТ «Фармак» пп. 229.1.1, 229.1.13 п. 229.1 ст. 229 Податкового кодексу України, п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 05.01.2011 р. № 19 «Питання використання етилового спирту для виробництва лікарських засобів».

За результатами перевірки складено акт від 10.11.2017 р. № 26/2538/40/00481198 та винесено податкове повідомлення-рішення від 28.11.2017 р. № 000131/28-10-41-03/481198, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 2 031 262,75 грн., за платежем: акцизний податок з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) - спирт.

За результатами адміністративного оскарження, ДФС України прийнято рішення від 19.02.2018 р. № 6019/6/99-99-11-03-01-25, яким податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарга-без задоволення.

Не погоджуючись із винесеним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Судом встановлено, що ПАТ «Фармак» є виробником лікарських засобів, під час виробництва деяких з них, таких як «Корвалол», «Барбовал», «Хепілор», «Кейвер», використовується спирт етиловий.

Відповідно до п. 215.1 ст. 215 Податкового кодексу України спирт етиловий належить до підакцизних товарів.

Ставка акцизного податку, що справляється зі спирту етилового встановлена п. 215.3 ст. 215 Податкового кодексу України.

У відповідності до п.п. 229.1.1 п. 229.1 ст. 229 Податкового кодексу України податок справляється за ставкою 0 грн. за 1 літр 100-відсоткового спирту із: спирту етилового, який використовується для виробництва лікарських засобів (у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів), крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів.

Відповідно до п.п. 229.1.1 п. 229.1 ст. 229 Податкового кодексу України до отримання з акцизного складу спирту етилового неденатурованого, спирту етилового денатурованого (спирту технічного), біоетанолу, що використовуються для виробництва окремих видів продукції та на які п.п. 229.1.1 цієї статті встановлено ставку податку 0 гривень за 1 літр 100-відсоткового спирту, видається податковий вексель на суму податку, нарахованого на обсяг спирту, що отримується виходячи із ставки, визначеної у п. 215.3 ст. 215цього Кодексу.

Згідно п.п.14.1.176 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий вексель, авальований банком (податкова розписка) - простий вексель, авальований банком, що видається векселедавцем: до отримання з акцизного складу спирту етилового, до отримання з нафтопереробного підприємства нафтопродуктів або до ввезення нафтопродуктів на митну територію України і є забезпеченням виконання ним зобов'язання сплатити суму акцизного податку у строк, визначений статтями 225, 229 цього Кодексу.

Підпунктом 229.1.3 п. 229.1 ст. 229 Податкового кодексу України встановлено строк, на який видається податковий вексель, зокрема підприємствами - виробниками для виробництва окремих видів продукції не може перевищувати 90 календарних днів, а підприємствами первинного виробництва, виробниками вермутів та виробниками лікарських засобів - 180 календарних днів.

Згідно з положеннями п.п. 229.1.8, п.п. 229.1.9 п. 229.1 ст. 229 Податкового кодексу України податковий вексель вважається погашеним у разі документального підтвердження факту цільового використання спирту етилового для виробництва продукції, визначеної в п.п. 229.1.1 цієї статті.

У разі якщо передбачений цією статтею податковий вексель не погашається в установлений строк, векселедержатель здійснює протест такого податкового векселя у неплатежі згідно із законодавством та протягом одного робочого дня з дати вчинення протесту звертається до банку, який здійснив аваль цього податкового векселя, з опротестованим податковим векселем. Банк-аваліст зобов'язаний не пізніше операційного дня, що настає за датою звернення векселедержателя з опротестованим податковим векселем, переказати суму, зазначену в податковому векселі, векселедержателю.

Порядок випуску, обігу та погашення податкових векселів, авальованих банком (податкових розписок), що видаються до отримання з акцизного складу спирту етилового неденатурованого, спирту етилового денатурованого (технічного) та біоетанолу, які використовуються суб'єктами господарювання для виробництва окремих видів продукції затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 р. №1257.

Відповідно до п. 2 цього Порядку векселедавцем є суб'єкт господарювання, який видає податковий вексель під час отримання спирту етилового з акцизного складу для виробництва окремих видів продукції.

Векселедержателем є орган державної податкової служби за місцем реєстрації векселедавця.

Умови погашення податкового векселя встановлено п. 11 Порядку. Так, податковий вексель вважається погашеним у разі документального підтвердження факту цільового використання спирту етилового у перерахунку на 100-відсотковий спирт етиловий для виробництва окремих видів продукції.

Для погашення податкового векселя векселедавець подає векселедержателю довідку про цільове використання спирту етилового у перерахунку на 100-відсотковий спирт етиловий за формою, що затверджується Державною податковою службою.

Векселедавець, що використовує спирт етиловий для виробництва лікарських засобів, разом з довідкою подає звіт про обсяги виробництва лікарських засобів із використанням спирту етилового, який складається за формою, що затверджується МОЗ за погодженням з Мінфіном.

Довідка про цільове використання спирту етилового складається на основі первинних документів та погоджується з представником поста, встановленого на підприємстві, де використовують спирт етиловий за нульовою ставкою. Порядок роботи податкового поста визначається Державною податковою службою.

Порядок роботи представників контролюючих органів на акцизних складах та податкових постах, що утворюються на території підприємств, де виробляється продукція з використанням спирту етилового та біоетанолу, які отримуються за нульовою ставкою акцизного податку затверджено наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 р. №9.

З матеріалів справи вбачається, що ПАТ «Фармак» з метою отримання безакцизного спирту для виробництва лікарських засобів було видано податковий вексель від 15.05.2017 р. серії АА № 1240624 та від 15.05.2017 р. серії АА № 1240623.

Згідно п.п. 229.1.3 п. 229.1 ст. 229 Податкового кодексу України та п. 5 Порядку останній день погашення податкових векселів від 15.05.2017 р. - 10.11.2017 р.

На виконання п. 11 Порядку 11.11.2017 р. позивачем було подано представнику Головного управління ДФС у м. Києві Головному державному ревізору-інспектору відділу обслуговування акцизних складів та податкових постів Головного управління ДФС у м. Києві Анохіній Анні Геннадіївні для погодження передбачені Порядком Довідки про цільове використання спирту етилового до податкових векселів від 06.04.2017 року №1240623 та №1240624 та Звіт про обсяги виробництва лікарських засобів із використанням спирту етилового за період з 12.06.2017 року по 24.10.2017 року до податкового векселя від 15.05.2017 р. № 1240623 та Звіт про обсяги виробництва лікарських засобів із використанням спирту етилового за період з 26.07.2017 року по 24.10.2017 року до податкового векселя від 15.05.2017 р. № 1240624.

Надані Довідки Головним державним ревізором-інспектором відділу обслуговування акцизних складів та податкових постів Головного управління ДФС у м. Києві Анохіною Анною Геннадіївною не погоджені, оскільки, на думку останньої, не підтверджено цільове використання ПАТ «Фармак» для виробництва лікарських засобів спирту етилового, отриманого на підставі податкових векселів.

У зв'язку із зазначеним, позивачем подано зазначені документи до Головного управління ДФС у м. Києві.

Так, 10.11.2017 р. Головним управління ДФС у м. Києві розпочало фактичну перевірку з питань цільового використання спирту етилового для виробництва лікарських засобів за ставкою акцизного податку 0 грн. за 1 літр 100-відсоткового спирту етилового, якою вставнолено отримання ПАТ «Фармак» спирту етилового в кількості 5400 дал за ставкою акцизного податку 0 грн. за літр 100-відсоткового спирту етилового, з яких 101.445 дал знаходяться у незавершеному виробництві та 5298,555 дал за ставкою 0 грн. за 1 літр 100-відсоткового спирту етилового використано для виробництва лікарських засобів, з яких 1066,6156 дал використано не за цільовим призначенням.

В Акті первірки у вигляді таблиці наведено перелік лікарських засобів, для використання яких, на думку контролюючого органу, було використано спирт етиловий не за цільовим призначенням.

Так, контролюючий орган дійшов висновку, що нецільове використання етилового спирту полягає у тому, що відповідно до гр. 3 Довідок та гр. 3 Звітів, зазначених у таблиці, медичні препарати (засоби), номери реєстраційних посвідчень, яких не внесено до Державного реєстру лікарських засобів та які призначені для реалізації за межами України, що призвело до порушення позивачем пп. 229.1.1, 229.1.13 п. 229.1 ст. 229 Податкового кодексу України та п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 05.01.2011 р. № 19 «Питання використання етилового спирту для виробництва лікарських засобів».

Відповідно до п.п. 229.1.1 п. 229.1 ст. 229 Податкового кодексу України акцизний податок справляється за ставкою 0 гривень за 1 літр 100-відсоткового спирту із спирту етилового, який використовується для виробництва лікарських засобів (у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів), крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів.

Відповідно до п.п. 229.1.13 п. 229.1 ст. 229 Податкового кодексу України відвантаження спирту етилового для виробництва лікарських засобів проводиться в межах квот, установлених Кабінетом Міністрів України. Перелік лікарських засобів для виробництва яких використовується спирт етиловий, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 05.01.2011 року №19 «Питання використання спирту етилового для виробництва лікарських засобів» визначено, що лікарські засоби, для виробництва яких використовується спирт етиловий за ставкою акцизного податку в розмірі 0 грн. за літр 100-відсоткового спирту етилового, належать лікарські засоби, включені до Державного реєстру лікарських засобів, крім лікарських засобів, що мають міжнародну непатентовану назву «Етанол».

З наведених положень вбачається, що п.п. 229.1.1 п. 229 ст.229 Податкового кодексу України передбачає, що ставка акцизного податку 0 грн. за 1 літр 100-відсоткового спирту із спирту етилового не поширюється на бальзами та еліксири.

Водночас, п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 05.01.2011 року №19 «Питання використання спирту етилового для виробництва лікарських засобів» звужує коло лікарських засобів, для виробництва яких використовується безакцизний спирт етиловий до тих, що внесені до Державного реєстру лікарських засобів.

Як вже зазначалось, не погоджуючи довідки позивача про цільове використання спирту етилового до податкових векселів від 15.05.2017 р., третя особа 2 стверджувала, що в них містяться медичні препарати (засоби), номери реєстраційних посвідчень яких не внесено до Державного реєстру лікарських засобів, та які призначені для реалізації за межами України.

У відповідності з п. 56.21 ст. 56 Податково кодексу України у разі, коли норма цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Так, суд зазначає, що за аналогічних обставин, тобто за аналогічним зазначенням у довідках про цільове використання спирту етилового до податкових векселів медичних препаратів (засобів), номери реєстраційних посвідчень яких не внесено до Державного реєстру лікарських засобів та які призначені для реалізації за межами України, - здійснювались погодження таких довідок, а векселедержателем погашались відповідні податкові векселі.

Європейський суд з прав людини у рішеннях від 14.01.2011 року у справі «Щокін проти України» та від 07.07.2011 року у справі «Сєрков проти України» зазначає, що при допущенні можливості неоднозначного тлумачення національного законодавства, необхідно застосовувати його у найсприятливіший для заявника (платника податків) спосіб. Те ж правило застосовується і при вирішенні спору, якщо законодавство, що регулює правові відносини, не відповідало якісним параметрам, тобто, не було доступним для заінтересованих осіб, чітким і передбачуваним у застосуванні.

Так, ПАТ «Фармак» вчинило всі необхідні дії та надало відповідні документи - Довідки про цільове використання спирту етилового, Звіт про обсяги виробництва лікарських засобів із використанням спирту етилового за період з 12.06.2017 року по 24.10.2017 року та Звіт про обсяги виробництва лікарських засобів із використанням спирту етилового за період з 26.07.2017 року по 24.10.2017 року у встановлений термін, що свідчить провідсутність встановленого порушення та як наслідок безпідставність застосування до позивача суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), а відтак, податкове повідомлення-рішення від 28.11.2017 р. № 000131/28-10-41-03/481198 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч. 2 цієї статті).

Відповідно до ч. 2 ст. 2 названого Кодексу у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінивши наявні в справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про обґрунтованість доводів позивача. Разом з тим, відповідач як суб'єкт владних повноважень в ході судового розгляду не довів обґрунтованість своїх висновків і правомірності прийнятих на їх підставі рішень.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 242- 243, 245-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «Фармак» (04080, м.Київ, вул. Фрунзе, 63, код ЄДРПОУ 00481198) задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 28.11.2017 р. № 000131/28-10-41-03/481198.

Присудити на користь Публічного акціонерного товариства «Фармак» (04080, м.Київ, вул. Фрунзе, 63, код ЄДРПОУ 00481198) судові витрати в сумі 30 468,95 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби(04119, м.Київ, вул. Дегтярівська, 11-г, код ЄДРПОУ 39440996).

Рішення суду відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.П.Васильченко

Рішення складене в повному обсязі та підписане 11.10.2018р.

Попередній документ
77083341
Наступний документ
77083343
Інформація про рішення:
№ рішення: 77083342
№ справи: 826/3614/18
Дата рішення: 11.10.2018
Дата публікації: 16.10.2018
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Окружний адміністративний суд міста Києва
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі:; акцизного податку