Справа № 192/1301/18
Провадження № 2/192/633/18
11.10.2018 року Солонянський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Щербини Н. О.,
за участю секретаря судового засідання - Савчукової В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в смт Солоне цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Солонянський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про зміну розміру та способу стягнення аліментів,
Позивачка звернулась до суду з позовом до відповідача про зміну розміру та способу стягнення аліментів.
На обґрунтування своїх вимог посилається на те, що 06 жовтня 2007 року вона зареєструвала шлюб з відповідачем, який було розірвано 18 квітня 2014 року. В період шлюбу народилася спільна дитина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає з позивачкою та знаходиться на її утриманні. Рішенням Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 18 квітня 2014 року стягнуто з відповідача аліменти на утримання спільної дитини в розмірі 516 гривень 00 копійок щомісячно до досягнення дитиною повноліття, на виконання рішення суду вона тримала виконавчий лист, який передала на примусове виконання до Солонянського районного відділу державної виконавчої служби.
Позивачка посилається на те, що з моменту ухвалення рішення суду змінився мінімальний розмір аліментів, який не може бути меншим ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Тому вважає, що розмір аліментів не може бути меншим ніж ? частина заробітку (доходу) відповідача. Таким чином розмір аліментів призначений за рішенням суду є меншим ніж встановлений законом. Позивачка вважає, що необхідно змінити розмір та спосіб стягнення аліментів та просить суд стягнути з відповідача аліменти в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. оскільки відповідач є працездатною особою, його стан здоров'я дозволяє працювати, на його утриманні ніхто не знаходиться. В той час, як вона не має можливості працювати, перебуває у декретній відпустці по догляду за дитиною до 6 років.
В судове засідання позивачка ОСОБА_1, яка належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи - не з'явилася. Згідно письмової заяви позовні вимоги підтримала, прохала їх задовольнити, розгляд справи просила проводити за її відсутності (а.с.52).
Відповідач ОСОБА_2 який належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився. Згідно поданої заяви позов визнав, розгляд справи просив проводити за його відсутності (а.с.53).
Представник третьої особи - Солонянський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, який належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи у судове засідання не з'явився, про причину неявки суд не повідомив (а.с.40).
У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, у відповідності з ч. 2 ст. 247 ЦПК України розгляд справи здійснювався без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, дослідивши наявні у справі докази, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до положень ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, а кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Положеннями ч. 4 ст. 82 ЦПК України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участь у справі, в якій такі обставини були встановлені.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є батьком малолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.9), яка мешкає разом з позивачкою та перебуває на її утриманні (а.с.20, 21).
Рішенням Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 18 квітня 2014 року, яке набрало законної сили 29 квітня 2014 року, шлюб між сторонами розірвано (а.с. 10,11).
Як вбачається з свідоцтва про шлюб серії І-КИ №355908 виданого Солонянським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області від 20 грудня 2016 року, позивачка уклала шлюб з ОСОБА_4, та змінила прізвище на «Рендигевич» (а.с. 14). Згідно рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 18 квітня 2014 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 аліменти на утримання неповнолітньої дитини - доньки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі у розмірі 516 (п'ятсот шістнадцять) гривень 00 копійок щомісячно, починаючи з 21 березня 2014 року до досягнення дитиною повноліття, допустивши негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у розмірі місячного платежу (а.с.13), та на виконання якого позивачкою було отримано виконавчий лист №192/550/14, виданий 18 квітня 2014 року.
Згідно статті 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, діючої на Україні з 27 вересня 1991 року "держави-учасники визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько(-ки) несуть основну відповідальність за забезпечення умов життя, необхідних для розвитку дитини, в межах своїх здібностей і фінансових можливостей".
Згідно ст.ст. 180-182 СК України, батьки зобов'язані матеріально утримувати своїх неповнолітніх дітей, при цьому при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, інших обставин, що мають істотне значення, а мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Відповідно до ч. 1 ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Пунктом 17 Постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 15 травня 2006 року "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» встановлено, що вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» встановлено, що у 2018 році прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років з 01 липня 2018 становить 1944 гривні.
Відповідно до частини 2 статті 182 Сімейного кодексу розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Тому суд вважає, що позовні вимоги про зміну розміру та способу стягнення аліментів є обґрунтованими, у зв'язку із тим, що розмір стягуваних аліментів на утримання дитини за рішенням суду в розмірі 516 гривень 00 копійок щомісяця на дитину не відповідає мінімальному гарантованому розміру аліментів, передбаченому чинним законодавством.
Верховний Суд України в своїй постанові від 05 лютого 2014 року по справі № 6-143цс13, зазначив, що з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки).
При розгляді позовів, заявлених з зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки ст. 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей (ст. 182 "Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів", ст. 183 "Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини", ст.184 "Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі")».
При визначенні розміру аліментів, суд враховує фізичний стан, як відповідача, який працездатний, позовні вимоги визнав у повному обсязі, так і дитини та вважає, що необхідно змінити розмір та спосіб аліментів на ? частину заробітку (доходу), але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно на утримання дитини, що буде приблизно дорівнювати половині встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, оскільки обов'язок батьків по утриманню дитини є рівним. Крім того, відповідач визнав позов, що є окремою підставою для його задоволення (а.с.53).
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Таким чином, у зв'язку із задоволенням позовних вимог, з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір, оскільки позивачка при зверненні з позовом до суду звільнена від цих витрат.
На підставі ст.ст. 180-182, 183, 192 СК України, керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 259, 263-265,280-282 430 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Солонянський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про зміну розміру та способу стягнення аліментів - задовольнити.
Змінити розмір та спосіб стягуваних за рішенням Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 18 квітня 2014 року аліментів з ОСОБА_2 (місце реєстрації: 49069, АДРЕСА_1, місце мешкання: 52400, Дніпропетровська область, Солонянський район, смт Солоне, вул. Братів Більченко, буд.91, РНОКПП - НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_2) на користь ОСОБА_1 (52400, Дніпропетровська область, Солонянський район, смт Солоне, вул. Чукмарьова, буд.11, РНОКПП - НОМЕР_2, ІНФОРМАЦІЯ_3) на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_6, яка народилася 2008 року травня місяця 19 числа в м. Дніпропетровську з 516 (п'ятсот шістнадцять) гривень 00 копійок на ? частину заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили та до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду Дніпропетровської області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду складений 11 жовтня 2018 року.
Головуючий: суддя Н. О. Щербина