12 жовтня 2018 року Чернігів Справа № 749/1499/17
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Непочатих В.О., розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Корюківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Корюківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України, в якому просить: визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у припиненні виплати пенсії на адресу позивача; зобов'язати відповідача поновити виплату пенсії для позивача з дня припинення (квітень 2017 рік) шляхом перерахування пенсії на особистий рахунок позивача.
В обґрунтування своїх вимог позивачем зазначено, що відповідачем протиправно припинено з 01.04.2017 виплату пенсії у зв'язку з відсутністю внутрішньо переміщеної особи за фактичним місцем проживання. Вказує, що перелік підстав припинення виплати пенсії є вичерпним та передбачений частиною першою статті 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», однак жодна із зазначених у вказаній статті підстав не мала місце.
Відповідачем подано відзив на позов, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позову, оскільки за даними списків комісії Щорської районної державної адміністрації з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам позивач був тривалий час відсутній за місцем проживання, у зв'язку з чим було прийнято розпорядження від 24.03.2017 про призупинення виплати пенсії.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 є громадянином України, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією паспорта громадянина України серії ЕК 227713 (а.с. 4-5).
Відповідно до копії довідки від 01.03.2016 № НОМЕР_1 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, фактичним місцем проживання позивача є: вул. Пушкіна, буд. 6, с. Кучнівка, Сновський район, Чернігівська область (а.с. 6).
Позивач є пенсіонером за віком і як внутрішньо переміщена особа перебуває на обліку в Корюківському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України, що підтверджується копією пенсійного посвідчення № НОМЕР_2 (а.с. 3).
Розпорядженням Корюківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України від 24.03.2017, на підставі витягу з протоколу № 7 засідання комісії Щорської районної державної адміністрації з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам від 24.03.2017, позивачу було призупинено виплату пенсії з 01.04.2017 (а.с. 53-54).
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Згідно статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014 № 1706-VII (далі - Закон № 1706-VII) внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Частинами першою та третьою статті 4 Закону № 1706-VII передбачено, що факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону. Для отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи така особа звертається із заявою до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем проживання у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам (частина друга статті 7 Закону № 1706-VII).
Положеннями частини першої статті 5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) визначено, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Відповідно до частини першої статті 47 Закону № 1058-IV пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.
Виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом. Поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону (стаття 49 Закону № 1058-IV).
Згідно пункту 1 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 509 довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є документом, який підтверджує факт внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» від 05.11.2014 № 637 (у редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) установлено, що призначення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, субсидій та пільг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 509.
У відповідності до пункту 2 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 № 365 (далі - Порядок № 365, який був чинний на час виникнення спірних правовідносин та в подальшому постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.06.2017, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.07.2018, у справі № 826/12123/16, визнаний нечинним), контроль за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам здійснюють структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - структурні підрозділи з питань соціального захисту населення) шляхом відвідування не рідше ніж один раз на шість місяців фактичного місця проживання/перебування внутрішньо переміщеної особи, про що складається акт обстеження матеріально-побутових умов сім'ї за формою, встановленою Мінсоцполітики.
Пунктом 12 Порядку № 365 передбачено, що соціальні виплати припиняються у разі: 1) наявності підстав, передбачених законодавством щодо умов призначення відповідного виду соціальної виплати; 2) встановлення факту відсутності внутрішньо переміщеної особи за фактичним місцем проживання/перебування згідно з актом обстеження матеріально-побутових умов сім'ї; 3) отримання рекомендацій Мінфіну щодо фактів, виявлених під час здійснення верифікації соціальних виплат; 4) скасування довідки внутрішньо переміщеної особи з підстав, визначених статтею 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб»; 5) отримання інформації від Держприкордонслужби, МВС, СБУ, Мінфіну, Національної поліції, ДМС, Держфінінспекції, Держаудитслужби та інших органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.
Суд зазначає, що частиною першою статті 49 Закону № 1058-IV визначено перелік підстав припинення виплати пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду, який є вичерпним та передбачає можливість припинення виплати пенсії з інших підстав лише у випадках, передбачених законом.
Конституційний Суд України у рішенні від 07.10.2009 № 25-рп/2009 зауважив, що виходячи із правової, соціальної природи пенсій право громадянина на одержання призначеної йому пенсії не може пов'язуватися з такою умовою, як постійне проживання в Україні; держава відповідно до конституційних принципів зобов'язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія, в Україні чи за її межами.
У рішенні у справі «Пічкур проти України», яке набрало статусу остаточного 07.02.2014, Європейський суд з прав людини вказав, що право на отримання пенсії, яке стало залежним від місця проживання заявника, свідчить про різницю у поводженні, яка порушувала статтю 14 Конвенції у поєднанні зі статтею 1 Першого протоколу.
У цих рішеннях Конституційного Суду України та Європейського суду з прав людини застосовано підхід, згідно з яким право на пенсію та її одержання не може бути пов'язане з місцем проживання людини. Такий підхід можна поширити не тільки на громадян, що виїхали на постійне місце проживання до інших держав, а й на внутрішньо переміщених осіб, які мають постійне місце проживання на непідконтрольній Уряду України території. У контексті справи, що розглядається, правовий зв'язок між державою і людиною, який передбачає взаємні права та обов'язки, підтверджується фактом набуття громадянства. Свобода пересування та вільний вибір місця проживання гарантується статтею 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України.
Як вбачається з копії розпорядження Корюківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України від 24.03.2017 та копії витягу з протоколу № 7 комісії Щорської районної державної адміністрації з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам від 24.03.2017, позивачу з 01.04.2017 призупинено виплату пенсії у зв'язку з встановленням факту відсутності внутрішньо переміщеної особи за фактичним місцем проживання відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 № 365.
В даному випадку не підтвердження фактичного місця проживання не є передбаченою законом підставою для припинення виплати пенсії, а постанова Кабінету Міністрів України «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» від 08.06.2016 № 365 є підзаконним нормативно-правовим актом, який обмежує встановлене законодавством право на отримання пенсії позивачем.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, форми і види пенсійного забезпечення, захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
За змістом конституційних норм, Кабінет Міністрів України не наділений правом вирішувати питання, які належать до виключної компетенції Верховної Ради України, так само як і приймати правові акти, які підміняють або суперечать законам України.
При вказаних обставинах, суд приходить до висновку, що припиняючи нарахування та виплату позивачеві пенсії за відсутності передбачених законами України підстав, відповідач порушив право позивача на отримання пенсії.
За приписами частини другої статті 46 Закону № 1058-IV нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.
Беручи до уваги те, що виплату пенсії позивачу було припинено розпорядженням Корюківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України від 24.03.2017, яке створює відповідні правові наслідки, суд, керуючись частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, з метою повного захисту прав, свобод, інтересів позивача, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправним та скасування розпорядження Корюківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України від 24.03.2017 про призупинення позивачу виплати пенсії з 01.04.2017; зобов'язання відповідача відновити виплату позивачу призначеної йому пенсії за віком з 01.04.2017.
Водночас суд зазначає, що позовна вимога про визнання протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у припиненні виплати пенсії на адресу позивача охоплюється визнанням потиправності та скасуваням вказаного розпорядження.
У зв'язку з тим, що позивач звільнений від сплати судового збору, судові витрати відшкодуванню не підлягають.
Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 260-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасування розпорядження Корюківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України від 24.03.2017 про призупинення ОСОБА_1 виплати пенсії з 01.04.2017.
Зобов'язати Корюківське об'єднане управління Пенсійного фонду України (вул. Вокзальна, буд. 8-а, м. Корюківка, Чернігівська область, 15300, код ЄДРПОУ 40379254) відновити виплату ОСОБА_1 (вул. Полтавський Шлях, буд. 33, м. Харків, 61052, РНОКПП НОМЕР_3) призначеної йому пенсії за віком з 01.04.2017.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 12 жовтня 2018 року.
Суддя В.О. Непочатих