Справа № 2240/3023/18
іменем України
12 жовтня 2018 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Шевчука О.П.
розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення,
ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якій просить суд: - визнати протиправними та незаконними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови в призначенні пенсії на підставі ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що перебував в зоні відчуження з моменту аварії до 01 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, із зменшенням пенсійного віку встановленого для одержання державних пенсій на 10 років; - скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 12.06.2018 №2254, та призначити пенсію на підставі ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що перебував в зоні відчуження з моменту аварії до 01 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, із зменшенням пенсійного віку встановленого для одержання державних пенсій на 10 років, з моменту звернення із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про призначення пенсії - з 13.03.2018.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що в період з 19 травня по 01 липня 1986 року, під час несення строкової військової служби, в складі військової частини НОМЕР_1 приймав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується довідкою від 06.02.1991 №31 виданою військовою частиною НОМЕР_2 . Вказує, що має посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС II категорії (серія НОМЕР_3 ).
Позивач вказує, що 13 березня 2018 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з заявою та необхідним пакетом документів з метою призначення йому пенсії зі зниженням пенсійного віку.
Однак, листом від 16.07.2018 Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області відмовило позивачу у призначенні пенсії зі зменшенням пенсійного віку, оскільки первинними документами не підтверджено, що позивач працював в зоні відчуження.
Враховуючи наведене за для відновлення порушених прав, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 17.09.2018 у справі відкрито провадження та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідно до п. 2 ч. 1 статті 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Згідно ч.2 ст.263 КАС України справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
02.10.2018 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позову. Стверджує, що позивач не має права на призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку на 10 років, оскільки первинними документами не підтверджено, що ОСОБА_1 працював в зоні відчуження (в документах відсутня інформація про місце, де проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС), відсутні підстави для призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку згідно Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 12.06.2018 №2254 позивачу відмовлено у призначенні пенсії відповідно до ст. 55 Закону №796, тобто зі зниженням пенсійного віку. Зазначає, що підстав для скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 12.06.2018 №2254, та призначення ОСОБА_1 пенсії на підставі ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що перебував в зоні відчуження з моменту аварії до 01 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, із зменшенням пенсійного віку встановленого для одержання державних пенсій на 10 років, з моменту звернення із заявою до відповідача немає, а тому просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Дослідивши наявні в матеріалах справи належні та допустимі письмові докази, оцінивши їх у взаємозв'язку та сукупності, суд зазначає наступне.
Суд встановив, що ОСОБА_1 , 1965 року народження, є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та має право на пільги і компенсації, встановлені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII, що підтверджується копією дубліката посвідчення серії НОМЕР_3 , виданого позивачу 16.01.2006 Хмельницькою обласною державною адміністрацією.
13.03.2018 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про призначення йому як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС пенсії зі зменшенням пенсійного віку на 10 років.
До вказаної заяви позивачем було приєднано ряд документів, серед яких, зокрема: копія посвідчення ліквідатора аварії 2 категорії, серія НОМЕР_3 , копія довідки від 06.02.1991 №31, виданої військовою частиною НОМЕР_2 , про період участі у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в складі військової частини 3601 з 19.05.1986 по 01.07.1986 р.
Рішенням від 12.06.2018 №2254 Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області відмовило позивачу у призначенні пенсії за віком як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС посилаючись на архівну довідку від 11.05.2018 №402, видану Центральним архівом відділу Національної гвардії України, яка містить суперечливу інформацію.
Так, у наведеній вище довідці вказано, що згідно архівних документів військової частини НОМЕР_2 позивач приймав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (без зазначення населеного пункту зони відчуження) в складі військової частини НОМЕР_1 в період з 18.05.1986 по 10.07.1986. Будь-яких інших відомостей щодо підтвердження участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в документах військової частини НОМЕР_2 не виявлено.
Обставини, на які посилається відповідач у своєму рішенні від 12.06.2018 №2254 як на підставу для відмови у призначенні пенсії, позивач вважає такими, що не відповідають нормам чинного законодавства, у зв'язку з чим звернувся до суду за захистом порушеного права з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, соціального захисту потерпілого населення визначені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII (далі - Закон № 796-XII).
Згідно з пунктом 1 абзацу 1 статті 9 Закону № 796-XII, особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, є учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків.
Статтею 10 зазначеного Закону передбачено, що учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців.
Умови надання пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, передбачені статтею 55 Закону № 796-XII.
Так, відповідно до частини першої статті 55 Закону № 796-XII особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.
Зокрема, цією статтею встановлено, що учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку на 10 років.
Призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і цього Закону (частина третя статті 55 Закону № 796-XII).
Відповідно до частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років.
Таким чином, необхідними умовами для отримання права на призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку на 10 років є: 1) набуття особою в установленому законом порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, який працював у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів; 2) наявність у такої особи страхового стажу не менше 15 років; 3) досягнення особою 50-річного віку.
У свою чергу, документи, які подаються до Пенсійного фонду України та його управлінь для призначення пенсії, в тому числі на пільгових умовах, визначені Порядком надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1.
В силу приписів підпункту 5 пункту 2.1 цього Порядку документами, які засвідчують особливий статус особи, зокрема, є: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.1988 № 122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Вказаним вище нормам кореспондують положення частини третьої статті 65 Закону № 796-XII, згідно з якими документом, що підтверджує статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, та надає право користування пільгами, встановленими цим Законом, є посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Аналізуючи наведені вище норми у сукупності, суд дійшов висновку, що єдиним документом, що підтверджує статус учасника ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС та надає право на користування пільгами, встановленими Законом № 796-ХІІ, зокрема, право на призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення "Учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС".
Верховний Суд України у постановах від 21.11.2006 р. та 04.09.2015 р. (справи № 21-1048во06, № 690/23/15-а відповідно) висловлював правовий висновок щодо застосування положень статті 55 Закону України "Про соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи". Зокрема, вказав, що єдиним документом, що підтверджує статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими Законом України Про соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи, у тому числі призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або Потерпілий від Чорнобильської катастрофи. Різного роду довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження, про евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи.
Вказаної правової позиції притримується і Верховний Суд, що підтверджується зокрема постановою від 19 червня 2018 року у справі № №675/2071/16-а (адміністративне провадження №К/9901/44983/18).
З матеріалів адміністративної справи вбачається, що статус позивача як учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС підтверджується копією дубліката посвідчення серії НОМЕР_3 , виданого позивачу 16.01.2006 Хмельницькою обласною державною адміністрацією.
Крім того, суд встановив, що позивач проходив службу в військовій частині № НОМЕР_2 та у період з 19.05.1986 по 01.07.1986 приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується записом у військовому квитку серії НОМЕР_4 .
Аналогічні дані містяться в довідці військової частини № НОМЕР_2 від 26.02.1991 №31, з якої вбачається, що ОСОБА_1 приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у період з 19.05.1986 по 01.07.1986.
У свою чергу, досягнення позивачем відповідного віку та наявність у нього необхідного страхового стажу для призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку відповідно до частини першої статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII відповідачем не оспорюється.
За таких обставин, суд, враховуючи досягнення позивачем 50-річного віку, наявність у нього страхового стажу не менше 15 років, набуття позивачем в установленому законом порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та прийняття ним у період з 19.05.1986 по 01.07.1986 участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, дійшов висновку про наявність у позивача всіх визначених чинним законодавством складових для призначення йому пенсії зі зменшенням пенсійного віку на 10 років.
Суд звертає увагу позивача на те, що позовні вимоги про визнання протиправними та незаконними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови в призначенні пенсії на підставі ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що перебував в зоні відчуження з моменту аварії до 01 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, із зменшенням пенсійного віку встановленого для одержання державних пенсій на 10 років задоволенню не підлягають, оскільки вказані дії і є рішенням відповідача.
А тому, суд вважає, що позовні вимоги необхідно задоволити частково, а саме: - скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 12.06.2018 №2254; - зобов'язати відповідача призначити пенсію ОСОБА_1 на підставі ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що перебував в зоні відчуження з моменту аварії до 01 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, із зменшенням пенсійного віку встановленого для одержання державних пенсій на 10 років, з моменту звернення із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про призначення пенсії - з 13.03.2018.
Що стосується позовних вимог позивача про зобов'язання відповідача призначити позивачу пенсію зі зменшенням пенсійного віку на 10 років з 13.03.2018, суд враховує наступне.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративний суд, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за такими критеріями.
У свою чергу, ознакою дискреційних повноважень є право суб'єкта владних повноважень приймаючи рішення, вчиняючи дії чи утримуючись від їх вчинення, діяти із певною свободою розсуду, тобто можливістю обрати одне з кількох юридично допустимих рішень.
Разом з тим, за наявності у позивача страхового стажу не менше 15 років, досягнення ним певного віку, набуття позивачем в установленому законом порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та прийняття ним у період з 19.05.1986 по 01.07.1986 участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у відповідача є лише один можливий варіант вчинення дій - прийняти рішення про призначення позивачу пенсії зі зменшенням пенсійного віку на 10 років відповідно до частини першої статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII.
Суд констатує, що задоволення вимоги про зобов'язання відповідача вчинити передбачені чинним законодавством дії, відступити від яких він не мав права, однак незаконно відмовився їх вчиняти, чим порушив конституційні права людини і громадянина, не є втручанням у компетенцію суб'єкта владних повноважень.
Крім того, як вже зазначалось судом вище, призначення та виплата пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, провадиться відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV і Закону № 796-XII.
Частиною першою статті 45 Закону України Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV передбачено, що пенсія призначається з дня звернення за пенсією.
Судом встановлено, що із заявою про призначення пенсії позивач звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України 13.03.2018. Вказані обставини не заперечуються відповідачем.
Таким чином, з урахуванням наведених вище положень законодавства, право на призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку на 10 років виникло у позивача 13.03.2018.
Згідно зі ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу (ч. 1 ст. 77 КАС України).
В той же час згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Оскільки позивач в силу приписів статті 5 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI звільнений від сплати судового збору, а доказів понесення ним інших витрат, пов'язаних з розглядом справи суду не надано, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити частково.
Скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 12.06.2018 №2254.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити пенсію ОСОБА_1 на підставі ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що перебував в зоні відчуження з 19 травня 1986 року до 01 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, із зменшенням пенсійного віку встановленого для одержання державних пенсій на 10 років, з моменту звернення із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про призначення пенсії - з 13.03.2018.
В задоволені інших позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний НОМЕР_5 -
Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена, 10,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - 21318350)
Головуючий суддя О.П. Шевчук