04 жовтня 2018 р. Справа № 1840/3127/18
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Соколова В.М.,
за участю секретаря судового засідання - Заіченко А.М.,
представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідачів - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу № 1840/3127/18 за позовом ОСОБА_3 до Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради, Комісії по розгляду заяв громадян з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії та стягнення боргу,-
ОСОБА_3 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_3О.) звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради (далі по тексту - відповідач-1, Департамент соцзахисту СМР), Комісії по розгляду заяв громадян з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам (далі по тексту - відповідач-2, Комісія), в якому з урахуванням уточнення позовних вимог просить:
1. Визнати неправомірними дії Департаменту соцзахисту СМР щодо відмови нарахування та виплати ОСОБА_3 допомоги як внутрішньо переміщеній особі для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг від 01.04.2018.
2. Зобов'язати Департамент соцзахисту СМР призначити та виплачувати ОСОБА_3 допомогу як внутрішньо переміщеній особі для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, з дня подання відповідної заяви 21.05.2018.
3. Стягнути з Департаменту соцзахисту СМР на користь ОСОБА_3 суму боргу із допомоги як внутрішньо переміщеній особі для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, у розмірі 2210 грн.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що вона є внутрішньо переміщеною особою і має право на отримання допомоги для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг. У квітні 2018 року виплата допомоги була припинена, крім того повідомлено, що позивач не мала права на призначення Допомоги відповідачем, оскільки за попереднім місцем отримання Допомоги (у місті Сарни Рівненської області) у період з 13.09.2015 по 12.11.2015 виникла переплата із Допомоги. Позивач вважає, що дії відповідача не основані на законі та порушують її права, оскільки за час правовідносин із відповідачем із приводу призначення та виплати Допомоги, вона не вчиняла ніяких дій та не відбувалося ніяких подій, які можуть мати наслідком припинення виплати Допомоги відповідно до статей 7 та 12 Постанови №505 від 01.10.2014.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.
Представник відповідачів у судовому засіданні проти позову заперечувала з підстав, викладених у відзивах на позов (а.с.53-55,92-93) та зазначила, що Рішенням Комісії від 25.01.2018 № 4 ОСОБА_3 призначено грошову допомогу з 26.12.2017 по 25.06.2018 в розмірі 1326,00 грн. щомісяця (в розрахунку 442,00 грн. для працездатної особи, що здійснює догляд за дитиною до 3-х років та 884,00 грн. для дитини). 27.03.2018 позивач звернулась із заявою про проведення перерахунку грошової допомоги у зв'язку з народженням другої дитини, для отримання допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами надала до Департаменту соцзахисту СМР копію трудової книжки та останнім було з'ясовано, що 08.09.2015 ОСОБА_3 була звільнена з роботи. Даний факт не був врахований при призначенні грошової допомоги за минулим місцем проживання/перебування. Відповідно до п. 7 Порядку №505 від 01.10.2014 особи працездатного віку, які не працевлаштувалися протягом двох місяців з дня призначення виплати грошової допомоги, її розмір для працездатних членів сім'ї на наступні два місяці зменшується на 50 відсотків, а на наступний період - припиняється. Пунктом 3 Порядку передбачено, що особам працездатного віку, яким виплату грошової допомоги було припинено відповідно до пункту 7 Порядку, грошова допомога не призначається.
Враховуючи вищевикладене, рішенням Комісії від 12.04.2018 № 15 позивачу призначено грошову допомогу з 01.04.2018 по 25.06.2018 у розмірі 2000,00 грн. щомісячно з розрахунку 1000,00 грн. на дітей. Надалі, за заявою позивача від 26.06.2018 Рішенням Комісії від 05.07.2018 № 27 призначено грошову допомогу з 26.06.2018 по 25.12.2018 в розмірі 2000,00 грн. щомісяця на дітей, а позивач не має права на отримання допомоги.
Крім того, за своєю правовою природою, відповідно до норм чинного законодавства, повноваження Департаменту соцзахисту СМР щодо призначення та виплати грошової допомоги, є дискреційними повноваженнями та виключною компетенцією органу.
Суд, заслухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 перебуває на обліку в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб з 10.11.2014, перемістилась до м. Суми та перебуває на обліку в Департаменті соцзахисту СМР з 14.07.2016 (а.с.7).
26.12.2017 позивач звернулась до Департаменту соцзахисту СМР із заявою про призначення грошової допомоги (а.с.56).
17.01.2018 Департаментом соцзахисту СМР отримано лист Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат департаменту соціального захисту населення Рівненської обласної державної адміністрації, відповідно до якого грошова допомога ОСОБА_3 була виплачена по 12.11.2015 в розмірі 442,00 грн. (а.с.57).
Рішенням Комісії по розгляду заяв громадян з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам від 25.01.2018 № 4 ОСОБА_3 призначено грошову допомогу з 26.12.2017 по 25.06.2018 в розмірі 1326,00 грн. щомісяця (в розрахунку 442,00 грн. для працездатної особи, що здійснює догляд за дитиною до 3-х років та 884,00 грн. для дитини).
27.03.2018 ОСОБА_3 звернулась до Департаменту соцзахисту СМР із заявою про проведення перерахунку грошової допомоги у зв'язку з народженням другої дитини (а.с.58).
Рішенням Комісії від 12.04.2018 №15 позивачу призначено грошову допомогу з 01.04.2018 по 25.06.2018 у розмірі 2000,00 грн. щомісячно з розрахунку 1000,00 грн. на дітей (а.с.60).
26.06.2018 позивач звернулась до Департаменту соцзахисту СМР за призначенням грошової допомоги на наступний шестимісячний термін.
Рішенням Комісії від 05.07.2018 №27 ОСОБА_3 призначено грошову допомогу з 26.06.2018 по 25.12.2018 в розмірі 2000,00 грн. щомісяця на дітей (а.с.61).
При зверненнях ОСОБА_3 щодо призначення їй грошової допомоги, Департаментом соцзахисту СМР останню повідомлено, що оскільки 08.09.2015 ОСОБА_3 була звільнена з роботи, та даний факт не був врахований при призначенні грошової допомоги за минулим місцем проживання/перебування, у відповідності до пункту 3 Порядку №505 від 01.10.2014 передбачено, що грошова допомога не призначається після її припинення, а саме з підстав звільнення з місця роботи та подальшого непрацевлаштування працездатного члена сім'ї.
Надаючи правову оцінку матеріалам справи, суд виходить з наступного.
Відповідно до п. 2 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 №505 (далі - Порядок №505 від 01.10.2014) грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території України, населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, а також внутрішньо переміщеним особам, житло яких зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції та які взяті на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж на шість місяців.
Відповідно до пункту 3 Порядку №505 від 01.10.2014 якщо у складі сім'ї, якій призначено грошову допомогу, відбулися зміни, розмір грошової допомоги перераховується з місяця, наступного за місяцем виникнення таких змін, за заявою уповноваженого представника сім'ї або інформацією, поданою компетентним органом.
Як вбачається з копії трудової книжки, ОСОБА_3 була звільнена з роботи 08.09.2015 (а.с.59).
Відповідно до свідоцтва про народження дитини ОСОБА_4, вона народилася 07.11.2015 (а.с.16).
Відповідно до пункту 7 Порядку №505 від 01.10.2014 якщо у складі сім'ї, якій призначено грошову допомогу, є особи працездатного віку (крім громадян, які доглядають за дітьми до досягнення ними трирічного віку; громадян, які доглядають за дітьми, що потребують догляду протягом часу, визначеного у медичному висновку лікарсько-консультативної комісії, але не більш як до досягнення ними шестирічного віку; громадян, які мають трьох і більше дітей віком до 16 років і доглядають за ними; громадян, які доглядають за особами з інвалідністю І групи або та дітьми з інвалідністю віком до 18 років, або особами з інвалідністю І чи II групи внаслідок психічного розладу, або особами, які досягли 80-річного віку; а також фізичних осіб, які надають соціальні послуги, та студентів денної форми навчання), які не працевлаштування, в тому числі за сприянням державної служби зайнятості, або перебувають в трудових відносинах з роботодавцями на тимчасово окупованій території України, в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, але фактично не працюють, протягом двох місяців з дня призначення виплати грошової допомоги, її розмір для працездатних членів сім'ї на наступні два місяці зменшується на 50 відсотків, а на наступний період - припиняється.
Саме на підставі даного пункту позивачці і були припинені виплати. Однак, на переконання суду, застосування положень даного пункту до спірних правовідносин є неможливим. Так, Пункт 7 Порядку № 505 унормовує правовідносини, що передбачають ухилення отримувача допомоги від працевлаштування. Натомість суть спірних правовідносин полягає в тому, що позивачка втратила роботу вже після призначення їй допомоги, що виключає можливість застосування саме сьомого пункту Положення.
Крім того, даною нормою передбачено, що припинення виплати допомоги відбувається, якщо особа протягом двох місяців з дня призначення виплати грошової допомоги не працевлаштувалась.
Як зазначалось вище, позивачка була звільнена з роботи 08.09.2015 (а.с.59), а 07.11.2015 року у неї народилась дитина ОСОБА_4 (а.с.16), тобто до сплину двох місяців. При цьому пункт 7 Положення не розповсюджується на громадян, які доглядають за дітьми до досягнення ними трирічного віку
Таким чином дії Департаменту соцзахисту СМР щодо відмови нарахування та виплати ОСОБА_3 допомоги як внутрішньо переміщеній особі для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг з 01.04.2018 є неправомірними.
Щодо твердження Департаменту соцзахисту СМР, що повноваження щодо призначення та виплати грошової допомоги, є дискреційними повноваженнями та виключною компетенцією органу, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд вважає, що в даному випадку відсутнє втручання суду в дискреційні повноваження Департаменту соцзахисту СМР, оскільки відповідач протиправно відмовив у нарахуванні та виплаті ОСОБА_3 допомоги з підстав, не передбачених діючим законодавством.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 19.05.2016 у справі № К/800/32729/15.
Зазначений висновок суду повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеному у рішенні від 16.09.2015 у справі №21-1465а15. В даному рішенні Верховний Суд вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
З огляду на викладені вище обставини, суд зобов'язує Департамент соцзахисту СМР призначити та виплачувати ОСОБА_3 допомогу як внутрішньо переміщеній особі для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, з дня подання відповідної заяви 21.05.2018. Крім того, суд стягує з Департаменту соцзахисту СМР на користь позивача суму боргу із допомоги у розмірі 2210,00 грн.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 262-263, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_3 до Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради, Комісії по розгляду заяв громадян з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії та стягнення боргу - задовольнити.
Визнати неправомірними дії Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради (вул. Харківська, 35, м. Суми, 40035, код ЄДРПОУ 26440890) щодо відмови нарахування та виплати ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, 40031, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) допомоги як внутрішньо переміщеній особі для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг від 01.04.2018.
Зобов'язати Департамент соціального захисту населення Сумської міської ради (вул. Харківська, 35, м. Суми, 40035, код ЄДРПОУ 26440890) призначити та виплачувати ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, 40031, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) допомогу як внутрішньо переміщеній особі для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, з дня подання відповідної заяви 21.05.2018.
Стягнути з Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради (вул. Харківська, 35, м. Суми, 40035, код ЄДРПОУ 26440890) на користь ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, 40031, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) суму боргу із допомоги як внутрішньо переміщеній особі для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, у розмірі 2210,00 грн.
Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 09.10.2018 року.
Суддя В.М. Соколов