Справа № 183/862/18
Провадження № 2/183/1632/18
01 жовтня 2018 року м. Новомосковськ Дніпропетровської області
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області, у складі:
головуючого судді - Майної Г. Є.,
з участю секретаря судового засідання - Данильченко Т. В.,
представника позивача - ОСОБА_1,
відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів,-
21 лютого 2018 року позивач звернувся до суду із вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого посилається на те, що у період з 02 червня 2007 року по 04 березня 2017 року він перебував у зареєстрованому шлюбі з відповідачем, від якого вони мають дитину - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 вересня 2017 року з нього на користь відповідача стягнуто аліменти на утримання дитини - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі у розмірі 2 000,00 грн. щомісяця, однак після ухвалення судом вищезазначеного рішення - 28 вересня 2017 року у нього народилась друга донька, що значно підвищило його витрати на утримання дітей, а також витрати на утримання дружини, оскільки після народження другої доньки вона перебуває у відпустці по догляду за дитиною, до досягнення нею трирічного віку. Крім того, йому значно скоротили заробітну плату, яка наразі, з урахуванням податків та зборів, становить 2 997,02 грн. на місяць.
Враховуючи, що за рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області він щомісячно сплачує на користь відповідача аліменти на утримання дитини у розмірі 2 000,00 грн., а прожитковий мінімум для дитини такого віку у 2018 році становить 1 860 грн., він просить змінити розмір аліментів, утримуваних з нього на користь відповідача на утримання дитини - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та стягувати з нього аліменти на утримання дитини в твердій грошовій сумі у розмірі 930,00 грн. щомісяця, починаючи із дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Відповідач, не погоджуючись з пред'явленим до неї позовом, подала заперечення, в яких посилалась на те, що вони з позивачем дійсно перебували у зареєстрованому шлюбі, 24 вересня 2007 року у них народилась донька - ОСОБА_4, яка проживає разом з нею. Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 вересня 2017 року з позивача на її користь стягуються аліменти на утримання їх спільної дитини у розмірі 2 000,00 грн. щомісяця, заборгованість відповідача зі сплати аліментів станом на 01 травня 2018 року становить 19 290,00 грн. Крім того, постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 24 січня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишено без задоволення, а рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області - без змін. Разом з тим, позивач дійсно одружився вдруге, від іншого шлюбу має іншу дитину, однак його твердження в частині скрутного майнового стану спростовуються, оскільки згідно особистого блогу дружини позивача ОСОБА_6 вбачається, що у них відбулось весілля у одному з найдорожчих ресторанів міста Дніпро, вони разом відлітають відпочивати за кордон, та позивач постійно купує дружині дорогу техніку. Крім того, посилання позивача на значне скорочення розміру його заробітної плати належним чином не доведено, оскільки довідка про доходи позивача була досліджена судом першої інстанції при ухваленні рішення про стягнення аліментів та при апеляційному розгляді, і навіть сама довідка не відповідає вимогам закону, як в частині відсутності печатки підприємства, так і в частині періоду та дати видачі, а тому у задоволенні позову ОСОБА_5 просила відмовити (а.с. 25-27).
25 липня 2018 року позивач ОСОБА_3 подав до суду відповідь на відзив на позовну заяву, в якій посилався на те, що обов'язок утримувати дитину покладається на обох з батьків, доводи відповідача стосовно не співмірності його офіційних доходів дійсним жодним чином не підтверджені, посилання на офіційно не підтверджену сторінку соціальної мережі не мають доказового характеру, як і не доведено факт належності його дружині цієї сторінки, а посилання відповідача на відсутність належним чином оформленої довідки про його заробіток є безпідставними, оскільки він дійсно з 09 червня 2017 року працює автослюсарем у ФОП ОСОБА_7, а згідно Господарського кодексу України суб'єкт господарювання має право використовувати у своїй діяльності печатки, що є не обов'язковим, а тому вважав доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, безпідставними та просив задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі (а.с. 73-76).
У судове засідання позивач ОСОБА_3 не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не подавав, тому суд вважає можливим провести розгляд справи за його відсутності.
Представник позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити, надавши пояснення аналогічні позовній заяві та відповіді на відзив на позовну заяву.
Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позов не визнала та просила у його задоволенні відмовити, надавши пояснення, аналогічні відзиву на позовну заяву.
Суд, вислухавши вступне слово та пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши наявні докази, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної ОСОБА_7 України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Статтею 180 СК України передбачено обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до статті 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
При розгляді позовів, заявлених з зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки стаття 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 СК України "Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів", стаття 183 СК України "Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини").
Згідно з ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ст. 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше.
Судом установлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 02 червня 2007 року по 04 березня 2017 року і 24 вересня 2007 року у сторін від шлюбу народилась донька ОСОБА_5, зазначені обставини визнані сторонами та встановлені рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 вересня 2017 року у цивільній справі № 183/3254/17, цим же рішенням, стягнено з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1, на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП НОМЕР_2, аліменти на утримання дитини - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі в розмірі 2 000 (дві тисячі) гривень щомісяця, починаючи стягнення з 11 липня 2017 року і до досягнення дитиною повноліття та вирішено питання стосовно судових витрат (а.с. 5). Рішення суду набрало законної сили.
Судом установлено, та не заперечувалось сторонами у судовому засіданні, що малолітня ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає разом з матір'ю, знаходиться на її утриманні та вихованні (а.с. 66).
21 квітня 2017 року ОСОБА_3 уклав шлюб із ОСОБА_6, про що Соборним районним у місті Дніпрі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області зроблено відповідний актовий запис № 204 та видане свідоцтво про шлюб (а.с. 7). 28 вересня 2017 року у ОСОБА_3 та ОСОБА_6 народилась донька Амелія (а.с. 6).
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем наведені обставини, які свідчать про зміну його матеріального стану, у зв'язку із зміною сімейного стану, що підтверджується наданими належними та допустимими доказами, з моменту ухвалення рішення Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області від 21 вересня 2017 року, а тому - про необхідність зменшення утримуваних з позивача аліментів на дитину - ОСОБА_4, 24 вересня 2007 року. При цьому, визначаючи розмір аліментів при його зміні, суд виходить з принципу розумності та справедливості, враховує те, що обов'язок утримувати дитину покладається на обох батьків, а також вік дитини сторін, яка є неповнолітньою, її потреби у зв'язку із розвитком організму, матеріальний стан сторін, те, що позивач є працездатною особою, зростання цін на товари і послуги з моменту визначення розміру аліментів за рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 вересня 2017 року. Також суд бере до уваги те, що ОСОБА_3 при зверненні з позовом до суду не зазначив та не надав належних та допустимих доказів на підтвердження наявності підстав, передбачених ст. 192 СК України для зменшення розміру аліментів до 930,00 грн.
Разом з тим, ухвалюючи рішення у цій справі, суд, у зв'язку із відсутністю належних і допустимих доказів, не враховує посилання позивача про перебування на його утриманні дружини ОСОБА_6, оскільки, зокрема, ним не надано доказів перебування останньої у відпустці по догляду за дитиною, як і не надано належних та допустимих доказів розміру заробітної плати позивача, оскільки надана ним довідка про середню заробітну плату (дохід), не містить обов'язкових реєстраційних реквізитів документу, як і не надано доказів здійснення ФОП ОСОБА_7 будь-якої господарської діяльності, а самі лише посилання на ці обставини не можуть бути прийняті судом, оскільки рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях.
Посилання відповідача на зміст особистого блогу «Анна Ефремова», який відображений у скріншотах, наданих відповідачем в якості доказів невідповідності офіційних доходів позивача його дійсним доходам (а.с. 28-59), не можуть бути прийняті судом, оскільки не відповідають вимогам ст.ст. 77-80 ЦПК України щодо належності, допустимості, достовірності і достатності доказів.
З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне змінити розмір стягуваних з позивача на користь відповідача аліментів на утримання ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 2 000 грн. щомісяця на 1 650 грн. щомісяця, до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з дня набрання рішенням законної сили.
У зв'язку зі зміною розміру стягуваних аліментів, виконавчий лист, виданий Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області на підставі рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 вересня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів - належить відкликати після набрання цим рішенням законної сили.
Крім того, у відповідності до ст. 141 ЦПК України відповідач повинен відшкодувати на користь держави судовий збір у розмірі 704 гривні 80 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 81, 82, 141, 142, 259, 263-265, 268, 272, 273 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_3 - задовольнити частково.
Змінити розмір аліментів, які стягуються у твердій грошовій сумі на підставі рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 вересня 2017 року з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, (РНОКПП НОМЕР_1, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4), на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_2, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5), на утримання дитини - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 2 000 грн. щомісяця на 1 650 грн. щомісяця, до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з дня набрання рішенням законної сили.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 відшкодування справленого судового збору в розмірі 704 гривні 80 коп.
Виконавчий лист, виданий Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області на підставі рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 вересня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів - відкликати після набрання цим рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення суду складено 09 жовтня 2018 року.
Суддя Г. Є. Майна