264/3722/18
2/264/1459/2018
"09" жовтня 2018 р. Іллічівський районний суд м. Маріуполя Донецької області під головуванням судді Пустовойт Т. В., за участю секретаря судового засідання Родіної Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на утримання малолітньої дитини,
У липні 2018 року позивачка звернулась до суду з даним позовом, який згодом уточнила, в обґрунтування якого зазначила, що вони з відповідачем перебували у зареєстрованому шлюбі з 07 вересня 2006 року по 16 лютого 2010 року. Від шлюбу народився син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 Після розірвання шлюбу, дитина залишилась проживати разом з матір'ю. За рішенням суду з ОСОБА_2 на користь позивачки на утримання дитини були стягнуті аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 500 грн. щомісяця до досягнення дитиною повноліття. На теперішній час, зазначена сума аліментів не є достатньою для повноцінного розвитку та утримання дитини, у зв'язку з чим позивачка просить змінити розмір стягнення аліментів та стягнути 850,00 грн. щомісячно, починаючи стягнення з дня набрання рішенням законної сили і до повноліття дитини.
Позивачка у судове засідання не з'явилась, подала заяву, в якій просить розглянути справу за її відсутності, уточнені позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явився, надав заяву про можливість слухання справи за його відсутністю, уточнені позовні вимоги визнає та не заперечує проти збільшення розміру аліментів з 500 грн. на 850 грн. щомісячно.
Фіксування судового процесу технічними засобами не проводилось у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України у зв'язку з розглядом справи за відсутності осіб, які беруть участь у справі.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з такого.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
За змістом ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів (ч. 3 ст. 181 СК України).
Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Судом встановлено, що позивачка є матір'ю неповнолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, батьком якого є відповідач по справі, що підтверджується свідоцтвом про народження серії 1-НО № 152562, актовий запис № 523.
Рішенням Іллічівського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 16.04.2015 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, в твердій грошовій сумі в розмірі 500 грн. щомісяця до досягнення дитиною повноліття, починаючи утримання з 04.08.2009 року.
28.04.2015 року за вказаним рішенням видано виконавчий лист.
З довідки, виданої головою Комітету самоорганізації населення «Лучистий» від 24.05.2018 року за № 68 вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрована та проживає разом з дитиною ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 по провул.Жигулівському, буд.42 в м.Маріуполі.
Судом досліджено надані відповідачем копії свідоцтва про народження серії І-НО №484852, згідно якої відповідач є батьком неповнолітньої дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, актовий запис №816, та довідки Кальміуського відділу державної виконавчої служби м.Маріуполя №В-5 від 08.10.2018 року, відповідно до якої ОСОБА_2 заборгованості по сплаті аліментів на утримання сина ОСОБА_5 не має.
За змістом ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Крім того, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі (ч.1 ст.184 СК України).
При цьому підстави визначення розміру аліментів у частках до заробітку (доходу) або у твердій сумі визначаються з урахуванням як положень ст. 182 СК України, так і положень ст. ст. 183, 184 СК України.
Частина перша статті 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
З урахуванням встановлених обставин, які сторонами визнанні, приймаючи до уваги, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на положеннях Сімейного кодексу України, відповідають інтересам дитини, її рівню життя, необхідного для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини, і визначення указаного позивачкою розміру стягнення аліментів призведе до рівності прав дитини на утримання від батька відповідно до положень Закону.
З огляду на викладене слід дійти висновку про наявність підстав задоволення позову.
Відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України з відповідача у дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 704,80 грн.
Керуючись ст. ст. 180, 181, 182, 183, 192 СК України, ст. ст. 4, 12, 13, 263-265 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на утримання малолітньої дитини - задовольнити.
Розмір стягуваних аліментів, визначений рішенням Іллічівського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 16.04.2015 року, яким з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, стягнуто аліменти на утримання дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7, в твердій грошовій сумі в розмірі 500 грн. щомісяця до досягнення дитиною повноліття, починаючи утримання з 04.08.2009 року - змінити.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, ІПН НОМЕР_1, що зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_8, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, ІПН НОМЕР_2, яка зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_9 по провул.Жигулівському, буд.42, аліменти на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7, в твердій грошовій сумі в розмірі 850 грн. щомісяця до досягнення дитиною повноліття, з дня набрання рішенням законної сили.
Виконавчий лист, виданий на підставі рішення Іллічівського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 16.04.2015 року № 264/1100/15-ц, 2/264/835/2015 про стягнення з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, стягнуто аліменти на утримання дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7, в твердій грошовій сумі в розмірі 500 грн. щомісяця до досягнення дитиною повноліття, починаючи утримання з 04.08.2009 року - відкликати.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, ІПН НОМЕР_1, що зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_8, судовий збір у розмірі 704,80 грн. на користь держави.
Відповідно до ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення суду в межах суми платежу аліментів за один місяць.
На рішення може бути подана апеляція безпосередньо до Апеляційного суду Донецької області або через Іллічівський районний суд м.Маріуполя Донецької області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Т. В. Пустовойт