13 вересня 2018 року м. Рівне №817/1698/18
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Махаринця Д.Є. за участю секретаря судового засідання Свінтозельської К.І. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник ОСОБА_1,
відповідача: представник ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Театральний"
доДержавної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів
про визнання протиправним та скасування рішення,
До суду надійшла позовна заява Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Театральний» до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, в якій позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів N 0007 від 11.05.2018 року про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу у розмірі 12500,00 грн.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що рішення відповідача N 0007 від 11.05.2018 року є незаконним, оскільки виробником та розповсюджувачем зовнішньої реклами будівництва (житловий комплекс під назвою «Театральний»), розміщеної на спеціальному стенді, що знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Чорновола,14-16, є фізична особа-підприємець ОСОБА_3, оскільки її зміст суперечить контрольному макету рекламного сюжету, який був погоджений між позивачем та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3. Таким чином, у діях позивача відсутня вина у вчиненні порушення норм Закону України "Про рекламу", а отже відсутні підстави для застосування до позивача відповідальності. З огляду на викладене, просить суд позовні вимоги задовольнити.
Представник позивача в судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у позові та наданих під час розгляду справи поясненнях.
У судове засідання з'явився також представник відповідача. Матеріали справи містять письмові заперечення, в яких, зокрема, зазначено про те, що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, оскільки саме позивач є рекламодавцем інформації про продаж квартир в житловому комплексі «Театральний», яка була розміщена на спеціальній рекламній конструкції біля буд.14-16 на вул. Чорновола в м. Рівному, в якій відсутня інформація про номер ліцензії (дозволу), дату її видачі та найменування органу, який видав ліцензію (дозвіл), що є порушенням ст.25-1 Закону України «Про рекламу». Таким чином, рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 11.05.2018 N 0007 прийнято Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів у межах та на підставі закону, з урахуванням всіх обставин справи, а отже є законним. З огляду на викладене, просить у задоволенні позову відмовити.
У судовому засіданні представник відповідача підтримав позицію, викладену у запереченнях. Просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
За правилами предметної підсудності встановленими ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (п. 1 ч. 1).
За таких обставин суд дійшов висновку про підсудність Рівненському окружному адміністративному суду позовної заяви Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Театральний» до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.
Враховуючи норми ч. 3 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства, у судовому засіданні 13.09.2018 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив:
За наявних матеріалів справи вбачається, що під час здійснення заходів по контролю за дотриманням законодавства про рекламу спеціалістами Головного управління Держпродспоживслужби в Рівненській області було здійснено фотофіксацію рекламної конструкції біля буд.14-16 по вул. Чорновола в м. Рівному, на якій розміщена реклама з інформацією про продаж квартир в житловому комплексі «Театральний» в змісті якої відсутня інформація про номер ліцензії (дозволу), дати її видачі та найменування органу, який видав цю ліцензію (дозвіл).
В зв'язку з тим, що дана реклама розповсюджувалася з ознаками порушення частини 1 ст.25-1 Закону України «Про рекламу», уповноваженою посадовою особою управління захисту споживачів Головного управління Держпродспоживслужби в Рівненській області 02.02.2018 був складений протокол №30 про порушення законодавства про рекламу.
01.03.2018 Головним управлінням Держпродспоживслужби в Рівненській області прийняте рішення №30 про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу.
За результатом розгляду справи про порушення законодавства про рекламу, яке оформлене протоколом №30 від 12.04.2018, Головним управлінням Держпродспоживслужби в Рівненській області, відповідно до частини 8 ст.27 Закону України «Про рекламу» та пункту 8 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 року N 693, прийняте рішення про направлення матеріалів справи до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів для винесення рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу.
11.05.2018 на підставі матеріалів справи та протоколу засідання Головного управління Держпродспоживслужби в Рівненській області від 12.04.2018 N30, Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів встановлено порушення Обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив «Театральний» вимог ст. 25-1 Закону України "Про рекламу", а саме - недотримання встановлених законодавством вимог, щодо змісту реклами, при розповсюдженні за адресою: м. Рівне, вул. Чорновола,14-16, зовнішньої реклами об'єкту будівництва (житловий комплекс під назвою «Театральний») з метою продажу житлових або нежитлових приміщень без зазначення номеру (дозволу), дати її видачі та найменування органу, який видав цю ліцензію (дозвіл) та прийнято Рішення N 0007, яким до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Театральний», застосовано штрафні санкції в розмірі 12 500,00 грн., зобов'язано сплатити штраф в установленому порядку та у 3-денний строк після сплати штрафу письмово повідомити Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів
Вважаючи рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду із даним позовом.
Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові відносини, що виникають у сфері стягнення штрафів за порушення у сфері розміщення зовнішньої реклами, регулюються Законом України "Про рекламу" N 270/96-ВР від 03.07.96 (надалі Закон N 270/96-ВР), Типовими правилами розміщення зовнішньої реклами, затвердженими Постановою КМУ від 29.12.2003 року N 2067, Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженим Постановою КМУ від 26.05.2004 року N 693.
Позивачем у своєму адміністративному позові та представником позивача під час надання усних пояснень у судовому засіданні наголошувалось на тому, що у діях позивача відсутні порушення ст. 25-1 Закону N 270/96-ВР, оскільки виявлена за Актом фіксування реклама позивачем не виготовлялася та не розміщувалася на спеціальній конструкції біля будинку №14-16 на вул. Чорновола у м. Рівному, а її зміст не відповідає погодженому ним макету рекламної продукції.
Надавши правову оцінку поясненням представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.
29 грудня 2017 року між позивачем (Замовник) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (Виконавець) укладений договором №Т-01/01/2018 на проведення рекламної компанії на спеціальних конструкціях (надалі по тексту - Договір).
Відповідно до пункту 2.1. Договору Виконавець за дорученням Замовника проводить рекламні кампанії на Спеціальних конструкціях у повній відповідності з Контрольними макетами рекламного сюжету згідно з Додатками до цього Договору, які є його невід'ємною частиною.
Як вбачається із додатку №03 від 29.12.2017 до договору №Т-01/01/2018 від 29.12.2017, Сторонами був погоджений макет рекламної продукції до договору, в якому вказана ліцензія №2013035334 від 12.02.2017, видана Державною архітектурно-будівельною інспекцією України та дозвіл на виконання будівельних робіт №ГУ 005078881900 від 29.03.2017, виданий Державною архітектурно-будівельною інспекцією України.
Таким чином, судом встановлено невідповідність змісту виявленої за Актом фіксування реклами на спеціальній конструкції біля будинку №14-16 на вул. Чорновола у м. Рівному, погодженому Сторонами макету рекламної продукції до договору №Т-01/01/2018 від 29.12.2017.
За приписом частини першої статті 27 Закону N 270/96-ВР, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону.
Пунктом 1 частини другої цієї статті встановлено, що відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть рекламодавці, винні, зокрема, у порушенні порядку розповсюдження реклами, якщо реклама розповсюджується ними самостійно.
Позивач не виготовляв та не здійснював розповсюдження реклами, фотофіксацію якої було здійснено спеціалістами Головного управління Держпродспоживслужби в Рівненській області біля буд.14-16 по вул. Чорновола в м. Рівному.
Разом з тим, відповідно до пункту 3 частини другої статті 27 Закону N 270/96-ВР відповідальність за порушення законодавства про рекламу покладається на розповсюджувачів реклами, винних в порушенні встановленого законодавством порядку розповсюдження та розміщення реклами.
Про особу, яка здійснювала виготовлення та розповсюдження зовнішньої реклами будівництва (житловий комплекс під назвою «Театральний») за адресою: м. Рівне, вул. Чорновола,14-16, позивачем було проінформовано Головне управління Держпродспоживслужби в Рівненській області листом за №3 від 16 лютого 2018 року.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, за поданням державних органів, зазначених у статті 26 цього Закону, або самостійно у випадках, передбачених цією статтею, крім тих, які віднесено виключно до компетенції Антимонопольного комітету України та які регулюються законодавством з питань авторського права та суміжних прав, накладає штрафи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, на рекламодавців за вчинення дій, передбачених пунктом 1 частини другої цієї статті, - у розмірі п'ятикратної вартості розповсюдженої реклами.
Рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу у розмірі 300 і більше неоподатковуваних мінімумів доходів громадян приймається виключно центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів (ч. 8 ст. 27 Закону N 270/96-ВР).
Відповідно до ст. 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
З аналізу вищенаведених норм вбачається, що обов'язковою умовою притягнення суб'єкта господарювання до відповідальності є вчинення саме ним того чи іншого правопорушення. Як наголошують зазначені вище приписи Закону N 270/96-ВР, тільки винні особи мають нести відповідальність за порушення норм Закону N 270/96-ВР.
При цьому, суд зазначає, що саме на відповідача, як на суб'єкта владних повноважень, покладено обов'язок щодо встановлення особи якою вчинено правопорушення у сфері реклами та притягнення її до відповідальності, чого в даному випадку зроблено не було.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Розглядаючи справу за наявними у ній доказами, заслуховуючи позицію сторін, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведена правомірність прийнятого рішення, не надано суду достатніх доказів на обґрунтування своєї позиції.
Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Підсумовуючи наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення №0007 віл 11.05.2018 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу.
Присудити на користь Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Театральний" (вул.Гетьмана Мазепи, 3, оф. 1 м. Рівне, 33028, код ЄДРПУ39899188) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (вул. Б.Грінченка, 1, м.Київ, 01001, код ЄДРПОУ 39924774) судовий збір в сумі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні) грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Махаринець Д.Є.