03 жовтня 2018 року м. ПолтаваСправа № 524/9942/17
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Бойка С.С.,
секретаря судового засідання - Лайко О.В.,
позивача - ОСОБА_1,
представника позивача - ОСОБА_2,
представника відповідача - ОСОБА_3,
представника третьої особи - управління ЖКГ виконавчого комітету Кременчуцької міської ради - ОСОБА_4,
розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом депутата Кременчуцької міської ради ОСОБА_1 до виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області, треті особи: КП "Теплоренерго" та управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Кременчуцької міської ради про визнання рішення нечинними,
25 січня 2018 року депутат Кременчуцької міської ради ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області про
- визнання протиправним та скасування рішення від 10.10.2017 №1093 "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання з централізованого постачання гарячої води, що надаються комунальним підприємством "Теплоенерго" м. Кременчук" з додатком;
- визнання протиправним та нечинним рішення від 06.10.2017 №1066 "Про затвердження Порядку проведення громадських слухань відкритих слухань проектів рішень виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області з питань встановлення цін/тарифів на послуги постачання електричної енергії, природного газу, теплопостачання, централізованого постачання гарячої води, централізованого питного водопостачання та водовідведення та/або погодження Інвестиційних програм суб'єктів господарювання та затвердження складу комісії з питань розгляду заяв (зауважень, пропозицій), які надійшли під час відкритих слухань і Положення про комісії";
- визнання протиправним та нечинним рішення від 13.02.2018 №135"Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуг з центрального опалення та централізованого постачання гарячої води, що надаються комунальним підприємством "Теплоенерго" м. Кременчука" з додатками;
- визнання регуляторним актом рішення "Про встановлення, зміну чи корегування тарифів, на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання з централізованого постачання гарячої води, що надаються комунальним підприємством "Теплоенерго" м. Кременчук з додатком, який приймається за процедурою, встановленою діючим законодавством та зобов'язати готовити аналіз регуляторного впливу, проводити громадські слухання згідно чинного законодавства, ч. 3 ст. 15 Закону України "Про доступ до публічної інформації", "Проекти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, розроблені відповідними розпорядниками, оприлюднюються ними не пізніше як за 20 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття";
- визнання регуляторним актом рішення від 13.02.2018 №135 "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуг з центрального опалення та централізованого постачання гарячої води, що надаються комунальним підприємством "Теплоенерго" м. Кременчука з додатками /з урахуванням заяви про зменшення та уточнення позовних вимог від 31.07.2018/.
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що відповідачем під час прийняття оскаржуваних рішень не здійснено контроль за дотриманням КП "Теплоенерго" порядку доведення до відома споживачів інформації про намір здійснити зміну/коригування тарифів з обґрунтуванням її необхідності та про врахування відповідної позиції територіальних громад та з порушенням Порядку доведення до споживачів інформації про перелік житлово-комунальних послуг, структуру цін/тарифів, зміну цін/тарифів з обґрунтуванням її необхідності та про врахування відповідної позиції територіальних громад, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 30.07.2012 №390 та Закону України "Про особливості доступу до інформації у сферах постачання електричної енергії, природного газу, теплопостачання, централізованого постачання гарячої води, централізованого питного водопостачання та водовідведення". Вказував на те, що відкриті слухання з питань встановлення цін/тарифів не проводились.
02.03.2018 виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області до суду подано відзив на позовну заяву у якій відповідач просив відмовити в задоволенні адміністративного позову посилаючись на те, що ОСОБА_1, як депутат місцевої ради, законодавчо не наділена правом звернення до суду за захистом прав свобод та інтересів інших осіб, вона має право реалізовувати свої права щодо внесення пропозицій для розгляду їх радою.
Ухвалою суду від 25.04.2018 залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, КП "Теплоенерго" та управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Кременчуцької місткої ради.
15.05.2018 управлінням житлово-комунального господарства виконавчого комітету Кременчуцької місткої ради до суду подано пояснення щодо позову, у яких просило в задоволенні адміністративного позову відмовити, посилаючись на те, що Законом України "Про статус депутатів місцевих рад" не передбачено можливість звернення до суду депутатами без будь яких доручень від своїх виборців для захисту їх прав. Стверджувало, що дія Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" не поширюється на здійснення регуляторної діяльності, пов'язаної з прийняттям актів, якими встановлюються ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги.
Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили позов задовольнити.
Представники відповідача та третьої особи - управління ЖКГ виконавчого комітету Кременчуцької міської ради в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечували.
Третя особа КП "Теплоенерго" явку свого уповноваженого представника в судове засідання не забезпечила, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином.
Заслухавши пояснення позивача представників учасників справи, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.
Судом встановлено, що виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області 06.10.2017 прийнято рішення №1066 "Про затвердження Порядку проведення відкритих слухань проектів рішень виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області з питань встановлення цін/тарифів на послуги постачання електричної енергії, природного газу, теплопостачання, централізованого постачання гарячої води, централізованого питного водопостачання та водовідведення та/або про погодження Інвестиційних програм суб'єктів господарювання та затвердження складу комісії з питань розгляду заяв (зауважень, пропозицій), які надійшли під час відкритих слухань і Положення про комісію" /т. 1 а.с. 59 -67/.
Рішенням відповідача від 10.10.2017 №1093 "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуг з централізованого опалення та з централізованого постачання гарячої води, що надаються комунальним підприємством "Теплоенерго" м. Кременчук" затверджено тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення та з централізованого постачання гарячої води, що надаються комунальним підприємством "Теплоенерго" м. Кременчука згідно з додатком /т. 1 а.с. 55 -58/.
Рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області від 13.02.2018 №153 "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення та з централізованого постачання гарячої води, що надаються комунальним підприємством "Теплоенерго" м. Кременчука затверджено тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення та з централізованого постачання гарячої води, що надаються комунальним підприємством "Теплоенерго" м. Кременчука згідно з додатком /т. 2 а.с. 9 - 12/.
Позивач не погоджуючись з вказаними рішенням звернувся до судку з цим позовом.
Статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
До суду можуть звертатися в інтересах інших осіб органи та особи, яким законом надано таке право.
Ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.
Відмова від права на звернення до суду є недійсною.
Судом встановлено та не заперечується відповідачем по справі, що ОСОБА_1 є мешканкою міста Кременчука Полтавської області, депутатом Кременчуцької міської ради /т.1 а.с. 13/ та їй на праві власності належить квартира №10, що знаходиться в будинку №29 розташованому за адресою м. Кременчук вул. 50-річчя СРСР /т. 1 а.с. 216, 216 заворот/.
Враховуючи встановлені судом обставити та приписи статті 5 КАС України, твердження відповідача та третьої особи - управління ЖКГ виконавчого комітету Кременчуцької міської ради про відсутність у ОСОБА_1 права звернення до суду є безпідставними.
Надаючи оцінку позовним вимогам про визнання протиправними та нечинними рішень виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області від 10.10.2017 №1093 "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання з централізованого постачання гарячої води, що надаються комунальним підприємством "Теплоенегро" м. Кременчук" та від 13.02.2018 №153 "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання з централізованого опалення та з централізованого постачання гарячої води, що надаються комунальним підприємством "Теплоенегро" м. Кременчук", суд виходить з наступного.
Статтею 1 Закону України від 11.09.2003 № 1160-IV "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" (далі - Закон № 1160-IV) визначено, що регуляторний акт це:
- прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання;
- прийнятий уповноваженим регуляторним органом інший офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання, незалежно від того, чи вважається цей документ відповідно до закону, що регулює відносини у певній сфері, нормативно-правовим актом;
- регуляторний орган - Верховна Рада України, Президент України, Кабінет Міністрів України, Національний банк України, Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення, інший державний орган, центральний орган виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцевий орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, а також посадова особа будь-якого із зазначених органів, якщо відповідно до законодавства ця особа має повноваження одноособово приймати регуляторні акти. До регуляторних органів також належать територіальні органи центральних органів виконавчої влади, державні спеціалізовані установи та організації, некомерційні самоврядні організації, які здійснюють керівництво та управління окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, якщо ці органи, установи та організації відповідно до своїх повноважень приймають регуляторні акти;
- регуляторна діяльність - діяльність, спрямована на підготовку, прийняття, відстеження результативності та перегляд регуляторних актів, яка здійснюється регуляторними органами, фізичними та юридичними особами, їх об'єднаннями, територіальними громадами в межах, у порядку та у спосіб, що встановлені Конституцією України, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Статтею 6 Закону № 1160-IV передбачено, що громадяни, суб'єкти господарювання, їх об'єднання та наукові установи, а також консультативно-дорадчі органи, що створені при органах державної влади та органах місцевого самоврядування і представляють інтереси громадян та суб'єктів господарювання, мають право:
- подавати до регуляторних органів пропозиції про необхідність підготовки проектів регуляторних актів, а також про необхідність їх перегляду;
- у випадках, передбачених законодавством, брати участь у розробці проектів регуляторних актів;
- подавати зауваження та пропозиції щодо оприлюднених проектів регуляторних актів, брати участь у відкритих обговореннях питань, пов'язаних з регуляторною діяльністю;
- бути залученими регуляторними органами до підготовки аналізів регуляторного впливу, експертних висновків щодо регуляторного впливу та виконання заходів з відстеження результативності регуляторних актів;
- самостійно готувати аналіз регуляторного впливу проектів регуляторних актів, розроблених регуляторними органами, відстежувати результативність регуляторних актів, подавати за наслідками цієї діяльності зауваження та пропозиції регуляторним органам або органам, які відповідно до цього Закону на підставі аналізу звітів про відстеження результативності регуляторних актів приймають рішення про необхідність їх перегляду;
- одержувати від регуляторних органів у відповідь на звернення, подані у встановленому законом порядку, інформацію щодо їх регуляторної діяльності.
Процедура розробки, прийняття та введення в дію актів, віднесених до категорії регуляторних внормована наступними нормами Закону № 1160-IV.
Стаття 7 Закону № 1160-IV вказує, що регуляторні органи затверджують плани діяльності з підготовки ними проектів регуляторних актів на наступний календарний рік не пізніше 15 грудня поточного року, якщо інше не встановлено законом.
План діяльності з підготовки проектів регуляторних актів повинен містити визначення видів і назв проектів, цілей їх прийняття, строків підготовки проектів, найменування органів та підрозділів, відповідальних за розроблення проектів регуляторних актів.
Затверджені плани діяльності з підготовки проектів регуляторних актів, а також зміни до них оприлюднюються у спосіб, передбачений статтею 13 цього Закону, не пізніш як у десятиденний строк після їх затвердження.
Якщо регуляторний орган готує або розглядає проект регуляторного акта, який не внесений до затвердженого цим регуляторним органом плану діяльності з підготовки проектів регуляторних актів, цей орган повинен внести відповідні зміни до плану не пізніше десяти робочих днів з дня початку підготовки цього проекту або з дня внесення проекту на розгляд до цього регуляторного органу, але не пізніше дня оприлюднення цього проекту.
Статтею 8 Закону № 1160-IV внормовано, що стосовно кожного проекту регуляторного акта його розробником готується аналіз регуляторного впливу.
Аналіз регуляторного впливу готується до оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень та пропозицій.
Розробник проекту регуляторного акта при підготовці аналізу регуляторного впливу повинен:
визначити та проаналізувати проблему, яку пропонується розв'язати шляхом державного регулювання господарських відносин, а також оцінити важливість цієї проблеми;
обґрунтувати, чому визначена проблема не може бути розв'язана за допомогою ринкових механізмів і потребує державного регулювання;
обґрунтувати, чому визначена проблема не може бути розв'язана за допомогою діючих регуляторних актів, та розглянути можливість внесення змін до них;
визначити очікувані результати прийняття запропонованого регуляторного акта, у тому числі здійснити розрахунок очікуваних витрат та вигод суб'єктів господарювання, громадян та держави внаслідок дії регуляторного акта;
визначити цілі державного регулювання;
визначити та оцінити усі прийнятні альтернативні способи досягнення встановлених цілей, у тому числі ті з них, які не передбачають безпосереднього державного регулювання господарських відносин;
аргументувати переваги обраного способу досягнення встановлених цілей;
описати механізми і заходи, які забезпечать розв'язання визначеної проблеми шляхом прийняття запропонованого регуляторного акта;
обґрунтувати можливість досягнення встановлених цілей у разі прийняття запропонованого регуляторного акта;
обґрунтовано довести, що досягнення запропонованим регуляторним актом встановлених цілей є можливим з найменшими витратами для суб'єктів господарювання, громадян та держави;
обґрунтовано довести, що вигоди, які виникатимуть внаслідок дії запропонованого регуляторного акта, виправдовують відповідні витрати у випадку, якщо витрати та/або вигоди не можуть бути кількісно визначені;
оцінити можливість впровадження та виконання вимог регуляторного акта залежно від ресурсів, якими розпоряджаються органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи, які повинні впроваджувати або виконувати ці вимоги;
оцінити ризик впливу зовнішніх чинників на дію запропонованого регуляторного акта;
обґрунтувати запропонований строк чинності регуляторного акта;
визначити показники результативності регуляторного акта;
визначити заходи, за допомогою яких буде здійснюватися відстеження результативності регуляторного акта в разі його прийняття.
Якщо проект регуляторного акта одночасно містить норми, що регулюють господарські відносини або адміністративні відносини між регуляторними органами чи іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання, та норми, що регулюють інші суспільні відносини, а також індивідуально-конкретні приписи, то аналіз регуляторного впливу готується лише щодо норм, які регулюють господарські відносини або адміністративні відносини між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання.
Відповідно до статті 13 Закону № 1160-IV, план діяльності регуляторного органу з підготовки проектів регуляторних актів та зміни до нього оприлюднюються шляхом опублікування в друкованих засобах масової інформації цього регуляторного органу, а у разі їх відсутності - у друкованих засобах масової інформації, визначених цим регуляторним органом, та/або шляхом розміщення плану та змін до нього на офіційній сторінці відповідного регуляторного органу в мережі Інтернет.
Повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій, проект регуляторного акта та відповідний аналіз регуляторного впливу оприлюднюються шляхом опублікування в друкованих засобах масової інформації розробника цього проекту, а у разі їх відсутності - у друкованих засобах масової інформації, визначених розробником цього проекту, та/або шляхом розміщення на офіційній сторінці розробника проекту регуляторного акта в мережі Інтернет.
Звіт про відстеження результативності регуляторного акта оприлюднюється шляхом опублікування в друкованих засобах масової інформації регуляторного органу, який прийняв цей регуляторний акт, а у разі їх відсутності - у друкованих засобах масової інформації, визначених цим регуляторним органом, та/або шляхом розміщення на офіційній сторінці цього регуляторного органу в мережі Інтернет.
Статтею 9 Закону 1160-IV передбачено строки та спосіб оприлюднення проектів регуляторних актів з метою одержання зауважень і пропозицій:
Кожен проект регуляторного акта оприлюднюється з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань.
Про оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій розробник цього проекту повідомляє у спосіб, передбачений статтею 13 цього Закону.
У випадках, встановлених цим Законом, може здійснюватися повторне оприлюднення проекту регуляторного акта.
Проект регуляторного акта разом із відповідним аналізом регуляторного впливу оприлюднюється у спосіб, передбачений статтею 13 цього Закону, не пізніше п'яти робочих днів з дня оприлюднення повідомлення про оприлюднення цього проекту регуляторного акта.
Повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акта повинно містити:
стислий виклад змісту проекту;
поштову та електронну, за її наявності, адресу розробника проекту та інших органів, до яких відповідно до цього Закону або за ініціативою розробника надсилаються зауваження та пропозиції;
інформацію про спосіб оприлюднення проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу (назва друкованого засобу масової інформації та/або адреса сторінки в мережі Інтернет, де опубліковано чи розміщено проект регуляторного акта та аналіз регуляторного впливу, або інформація про інший спосіб оприлюднення, передбачений частиною п'ятою статті 13 цього Закону);
інформацію про строк, протягом якого приймаються зауваження та пропозиції від фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань;
інформацію про спосіб надання фізичними та юридичними особами, їх об'єднаннями зауважень та пропозицій.
Строк, протягом якого від фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань приймаються зауваження та пропозиції, встановлюється розробником проекту регуляторного акта і не може бути меншим ніж один місяць та більшим ніж три місяці з дня оприлюднення проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу.
Усі зауваження і пропозиції щодо проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу, одержані протягом встановленого строку, підлягають обов'язковому розгляду розробником цього проекту. За результатами цього розгляду розробник проекту регуляторного акта повністю чи частково враховує одержані зауваження і пропозиції або мотивовано їх відхиляє.
Оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій не може бути перешкодою для проведення громадських слухань та будь-яких інших форм відкритих обговорень цього проекту регуляторного акта.
Статтею 36 Закону № 1160-IV визначено умови, за яких забороняється прийняття регуляторного акту: регуляторний акт не може бути прийнятий або схвалений уповноваженим на це органом чи посадовою особою місцевого самоврядування, якщо наявна хоча б одна з таких обставин:
відсутній аналіз регуляторного впливу;
проект регуляторного акта не був оприлюднений.
У разі виявлення будь-якої з цих обставин орган чи посадова особа місцевого самоврядування має право вжити передбачених законодавством заходів для припинення виявлених порушень, у тому числі відповідно до закону скасувати або зупинити дію регуляторного акта, прийнятого з порушеннями.
Також суд знаходить застосовними до спірних правовідносин окремі норми Закону України "Про доступ до публічної інформації" від 13 січня 2011 року № 2939-VI. Згідно частини третьої статті 15 цього Закону, проекти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, розроблені відповідними розпорядниками, оприлюднюються ними не пізніш як за 20 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття.
Вище викладено норми закону, які надають визначення регуляторного акту через вказівку на його основні ознаки. Досліджуючи спірні у цій справі рішення, суд прийшов до висновку, що оскаржувані рішення №1093 від 10.10.2017 та №153 від 13.02.2018 мають передбачені законом ознаки регуляторних актів.
Зокрема, оскаржувані рішення за своєю правовою природою є регуляторними актами, якими змінені норми права, вони розраховані на неодноразове застосування і щодо невизначеного кола осіб (пасажирів), з метою встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого постачання та з централізованого постачання гарячої води, що надаються КП "Теплоенерго" м. Кременчука. Обставини викладені відповідачем у відзивах та письмових поясненнях, цього висновку суду не спростовує. Адже регулювання тарифів послуг, що надаються КП "Теплоенерго" м. Кременчука є одночасно регулюванням і вартості опалення та водопостачання гарячої води мешканцями міста - споживачами послуг, яке змінило таку вартість на невизначений час щодо невизначеного кола осіб-споживачів послуг.
Суд не приймає у якості доказів, подані відповідачем до справи у значній кількості копії документів щодо розрахунків вартості встановлених оскаржуваними рішеннями тарифів з надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, на підтвердження правомірності прийнятих оскаржуваних рішень, оскільки економічне обґрунтування цих тарифів не ставилося під сумнів і не є предметом спору в даній справі. Предметом дослідження, згідно заявленого предмету спору, є виключно наявність чи відсутність у оскаржуваних рішень ознак регуляторних актів та дотримання відповідачем процедури прийняття таких регуляторних актів. Документи ж щодо економічної обґрунтованості тарифів, вказані обставини ані спростовують, ані доводять.
Крім того, суд звертає увагу на те, що подані відповідачем копії документів на підтвердження обґрунтованості розрахунків вартості встановлених оскаржуваними рішеннями тарифів з надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, не можуть вважатися належними доказами в розумінні статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки вони зроблені не з оригіналів відповідних документів, а з копій та незавірені належним чином.
Висновок суду про наявність у оскаржуваних рішень ознак регуляторних актів також відповідає правовій позиції Верховного Суду, висловленій у постанові від 31.01.2018 року у справі К/9901/1428/18 490/2099/15-а - яка, в силу частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, є обов'язковою для врахування судом.
З огляду на висновок про належність оскаржуваних у цій справі рішень виконавчого комітету Кременчуцької міської ради до категорії регуляторних актів, суд прийшов, як наслідок, і до висновку про грубе порушення відповідачем процедури прийняття регуляторних актів.
Вище процитовані норми Закону, які регламентують таку процедуру. Проаналізувавши фактичні обставини справи, описані також вище, суд вказує, що відповідачем, у встановлений Законом спосіб, не вчинено ані включення проектів оскаржуваних актів до плану регуляторної діяльності, ані повідомлення про оприлюднення проекту регуляторних актів з метою одержання зауважень і пропозицій, ані відповідного аналізу регуляторного впливу; не проведено належним чином їх обговорення. Вказане має наслідком порушення принципу прозорості та врахування громадської думки та тягне порушення прав як позивача, так і інших громадян - мешканців м. Кременчука.
Відповідачем суду не надано доказів опублікування проектів спірних рішень та звітів про відстеження результативності регуляторного акта. Рішення відповідача від 13.02.2018 №153 опубліковано в 7 номері газети "Вісник Кременчука" за 15.02.2018 тобто вже після його прийняття. Крім того відповідачем не дотримано мінімального місячного строку встановлено для подачі фізичними та юридичними особами зауваження та пропозиції, а саме: інформація про намір КМ "Теплоенерго" змінити тарифи опублікована 18.01.2018, а зміна тарифів відбулась 13.02.2018.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже суд прийшов до висновку, що відповідач, приймаючи оскаржувані рішення від 10.10.2017 №1093 "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання з централізованого постачання гарячої води, що надаються комунальним підприємством "Теплоенегро" м. Кременчук" та від 13.02.2018 №153 "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання з централізованого опалення та з централізованого постачання гарячої води, що надаються комунальним підприємством "Теплоенегро" м. Кременчук", діяв не на підставах, не у спосіб та не у порядку, передбаченому Законом, порушуючи при цьому вимоги Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" та Закону України "Про доступ до публічної інформації".
Згідно зі статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для винесення оскаржуваного наказу покладено на відповідача, який у даному разі, не довів суду правомірність винесених рішень.
Предметом даної справи є протиправність та нечинність рішень відповідача, які мають характер нормативно-правових актів. Тому справа розглядалася з особливостями розгляду адміністративних справ відповідної категорії, що встановлені статтею 264 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 9 цієї статті, суд може визнати нормативно-правовий акт протиправним (незаконним чи таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили) та нечинним повністю або в окремій його частині.
Керуючись даною нормою, суд визнає протиправними та нечинними повністю рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради від 10.10.2017 №1093 "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання з централізованого постачання гарячої води, що надаються комунальним підприємством "Теплоенегро" м. Кременчук" та від 13.02.2018 №153 "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання з централізованого опалення та з централізованого постачання гарячої води, що надаються комунальним підприємством "Теплоенегро" м. Кременчук".
Позовні вимоги про визнання регуляторними актами рішень "Про встановлення, зміну чи корегування тарифів, на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання з централізованого постачання гарячої води, що надаються комунальним підприємством "Теплоенерго" м. Кременчук з додатком, який приймається за процедурою, встановленою діючим законодавством та зобов'язати готовити аналіз регуляторного впливу, проводити громадські слухання згідно чинного законодавства, ч. 3 ст. 15 Закону України "Про доступ до публічної інформації", "Проекти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, розроблені відповідними розпорядниками, оприлюднюються ними не пізніше як за 20 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття" та від 13.02.2018 №135 "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуг з центрального опалення та централізованого постачання гарячої води, що надаються комунальним підприємством "Теплоенерго" м. Кременчука з додаткам задоволенню не підлягають з огляду на наступне.
Частиною другою статті 245 КАС України встановлено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю; 7) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 8) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 9) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; 10) інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів; 11) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України або про продовження строку такого затримання; 12) затримання іноземця або особи без громадянства до вирішення питання про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні; 13) затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; 14) звільнення іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації; 15) зобов'язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.
Визнання судовим рішенням рішення суб'єкта владних повноважень регуляторним актом за своєю природою є встановленням факту, однак відповідні повноваження в силу приписів вказаної статті у адміністративного суду відсутні, а тому належним способом захисту порушеного права є визнання спірних рішень протиправними та нечинними.
Надаючи оцінку позовним вимогам про визнання протиправним та нечинним рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області від 06.10.2017 №1066 "Про затвердження Порядку проведення громадських слухань проведення відкритих слухань проектів рішень виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області з питань встановлення цін/тарифів на послуги постачання гарячої води, централізованого питного водопостачання та водовідведення та/або погодження Інвестиційних програм суб'єктів господарювання та затвердження складу комісії з питань розгляду заяв (зауважень, пропозицій), які надійшли під час відкритих слухань, і Положення про комісії", суд виходить з наступного.
Пунктом 2 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання про утворення і ліквідацію постійних та інших комісій ради, затвердження та зміна їх складу, обрання голів комісій.
Зі змісту рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області від 06.10.2017 №1066 судом встановлено, що ним затверджено склад комісії з питань розгляду заяв (зауважень, пропозицій), які надішли під час відкритих слухань, додаток № 2 до вказаного рішення /т. 1 а.с. 64, 65/.
Відповідачем суду не надано доказів прийняття вказаного рішення на пленарному засіданні міської ради, що є порушенням вимог п. 2 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".
У зв'язку з чим суд приходить до висновку про визнання протиправним та нечинним рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області від 06.10.2017 №1066 "Про затвердження Порядку проведення громадських слухань проведення відкритих слухань проектів рішень виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області з питань встановлення цін/тарифів на послуги постачання гарячої води, централізованого питного водопостачання та водовідведення та/або погодження Інвестиційних програм суб'єктів господарювання та затвердження складу комісії з питань розгляду заяв (зауважень, пропозицій), які надійшли під час відкритих слухань, і Положення про комісії".
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов депутата Кременчуцької міської ради ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 39600) до виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області (пл. Перемоги, 2, м. Кременчук, Полтавська область, 39600), треті особи: КП "Теплоренерго" та управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Кременчуцької міської ради про визнання незаконними або такими, що не відповідають правовому акту вищої юридичної сили та визнання нечинними з дня їх прийняття задовольнити частково.
Визнати протиправним та нечинним рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області від 10.10.2017 №1093 "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання з централізованого постачання гарячої води, що надаються комунальним підприємством "Теплоенегро" м. Кременчук".
Визнати протиправним та нечинним рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області від 06.10.2017 №1066 "Про затвердження Порядку проведення громадських слухань проведення відкритих слухань проектів рішень виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області з питань встановлення цін/тарифів на послуги постачання гарячої води, централізованого питного водопостачання та водовідведення та/або погодження Інвестиційних програм суб'єктів господарювання та затвердження складу комісії з питань розгляду заяв (зауважень, пропозицій), які надійшли під час відкритих слухань, і Положення про комісії".
Визнати протиправним та нечинним рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області від 13.02.2018 №153 "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання з централізованого опалення та з централізованого постачання гарячої води, що надаються комунальним підприємством "Теплоенегро" м. Кременчук".
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Зобов'язати виконавчий комітет Кременчуцької міської ради Полтавської області опублікувати резолютивну частину рішення у виданні в якому були опубліковані спірні рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 12 жовтня 2018 року.
Головуючий суддя ОСОБА_5