Справа № 263/5358/18
Провадження № 2-а/263/281/2018
09 жовтня 2018 року м. Маріуполь
Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі: головуючого судді Хараджі Н.В., при секретарі Петровському Д.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Маріуполя справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора роти №2 батальйону УПП в м. Маріуполі в Донецькій області ОСОБА_2 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
Позивач звернувся до суду з даним позовом вказуючи, що постановою інспектора роти №2 батальйону УПП в м. Маріуполі в Донецькій області ОСОБА_2 від 23.04.2018 року серії АА №123653 його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП, за те, що він, знаходячись в приміщенні Управління патрульної поліції м. Маріуполя, не потребуючи ніякої допомоги, завідомо неправдиво подзвонив на лінію 102 та викликав поліцію. Вважає вказану постанову не законною та такою, що підлягає скасуванню, посилаючись на наступне. 23.04.2018 року о 16.00 год. він приїхав в УПП м. Маріуполя для того, щоб отримати відповіді на певні питання. Зайшовши в будівлю, співробітники поліції почали вести з ним діалог щодо подій раніше, і будь-якими способами змушували його нервувати. Зауважує, що питання звучали такі «ОСОБА_1, ми хочемо щоб ви нам заспівали в лазні, ви заспіваєте нам?», на що він відповів, що цим видом діяльності він не займаюся, і відправився в будівлю адмінпрактики, куди пройшов даний співробітник також. Підійшовши до співробітника адмінпрактики він задав питання. Той же співробітник знову почав провокувати його на конфлікт, чіпаючи його особисте і творче життя, на що він відповів, щоб він перестав, так як це не стосується його службових обов'язків. ОСОБА_3 чого співробітник УПП ОСОБА_4 сказав: що він громадянин України, і позивач принизив його честь і гідність; згідно 173 статті КУпАП буде написаний протокол; згідно 34 статті закону «Про національну поліцію» буде проведена поверхнева перевірка, так як є підстави вважати, що у нього маються заборонені законом речі. ОСОБА_5 його поставили до стінки, група людей в формі почали його обшукувати, завалили на підлогу, перед цим розбивши стінку пластика його головою, навалилися на нього, заламали руки, і без понятих та свідків обшукали, тиснули колінами і ногами по голові, не пояснивши про причини застосування фізичної сили і превентивних поліцейських заходів, в той час, як він був спокійний, повністю тверезий і нікого не чіпав. ОСОБА_3 проведеної поверхневої перевірки його відпустили, він сів на стілець, після чого подзвонив в 102, заявивши про те, що співробітники поліції в будівлі Управління патрульної поліції напали на нього, перевищивши свої повноваження, просив приїхати і відреагувати. Через деякий час прийшов співробітник ОСОБА_6 і сказав, що виклик надійшов на лінію 102. Він до співробітника звернувся за допомогою, на що останній відповів, що позивач сидить на стільці, а не валяється на підлозі, та від поліцейського більше ніяких дій не було, а інспектор поліції ОСОБА_2 виніс відносно нього оскаржувану постанову. Також зауважує, що інспектор Павлов Денис Геннадійович виніс постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності, не розглянувши справу по суті, як того вимагають норми ст.ст. 278-280 КУпАП, ознайомивши його з правами, не дав ними скористатися, передбаченими ст. 63 Конституції України і ст.ст. 268, 287-289, 307, 308 КУпАП. Ним неодноразово зазначалося інспектору, що він хочу реалізувати своє право на захист, але не дивлячись на це, ОСОБА_2 почав відразу складати і склав постанову. На підставі викладеного просив визнати дії співробітників поліції неправомірними при притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП та винесення постанови серії АА№123653 від 23.042018 року, а також скасувати вказану постанову.
Позивач в судовому засіданні вимоги та доводи позову підтримав, наполягав на його задоволенні, надавши відповідь на відзив відповідача щодо заявлених позовних вимог, в якому зазначив, що 23.04.2018 року він приїхав до УПП м. Маріуполя, його зустріла інспектор Кравцова Наталія Вікторівна, він їй повідомив мету свого візиту та вони пройшли в хол, де до нього вийшли співробітники поліції ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_8, також перебувала там Кравцова з включеною боді камерою. У нього з ОСОБА_4 відбувся діалог, по тих подіях, які були раніше. Він сказав, що вас вже пора знімати з посад, ви тут всі просто «АХРЕНЕЛІ». ОСОБА_5 той же ОСОБА_4 сказав, що у них буде річниця поліції, і не хотів би він заспівати у них в «лазні», на що позивач відповів, що співає виключно вдома для себе, і пройшов до відділу адмінпрактики. Підійшовши до одного зі столів, за яким знаходився співробітник поліції, він задав конкретне питання, до цього ж столу підійшов і ОСОБА_4 і знову поставив те ж питання з приводу лазні, на що він відповів, що він дістав вже зі своєю лазнею. ОСОБА_7, перебуваючи на службі, з невідомих причин почав відеофіксацію через 20 хвилин, тоді як діалог вже був розпочатий. Співробітник поліції ОСОБА_4 підійшов до нього, і почав виривати планшет з його рук, посилаючись на те, що він його ще не оглядав та у нього може бути щось заборонене, та сказав йому покласти планшет на стіл. При цьому, зауважив, що його вже оглядали на предмет заборонених речей при вході в приміщення управління. Також до даного заходу приєднався ОСОБА_8, який заламав йому руки і дав команду ОСОБА_7 завалювати його, не попередивши про застосування даних заходів примусу, і в зв'язку з чим вони застосовуються. Зауважує, що він був абсолютно спокійний, тверезий, і не міг зрозуміти в зв'язку з чим його тягають за руки, наказують стати до стіни, чому буде застосована фізична сила. ОСОБА_3 заламує йому руки, він вдарився об стінку. ОСОБА_4 приєднується його крутити. ОСОБА_2 дає команду ОСОБА_7 завалювати його, що власне і зробив ОСОБА_7. ОСОБА_9 коліном тисне йому в голову, а ззаду ще троє тримають його руки. Він почав кричати про допомогу, але ніхто не реагував, ОСОБА_7 говорив, що буде проведено поверховий огляд. ОСОБА_9 наказав йому стати до стінки та розставити ноги ширше. Тримаючи його за шию, ОСОБА_9 розпочав його лапати, а ззаду ще двоє працівників поліції тримали його руки. ОСОБА_4 в наказовому тоні говорив йому все викласти з кишень, держав його за шию. ОСОБА_3 він захотів взяти свій планшет для того, щоб фіксувати все що станеться, при цьому те, що раніше відбувалось не фіксували. ОСОБА_5 сказав, щоб всі присутні співробітники написали рапорти, що ніби то він висловлювався на командира ОСОБА_4. Він знову хотів взяти свій планшет, на що йому відповіли, що зараз його покладуть на землю. ОСОБА_4 сказав, що через півгодини закінчується робочий день, на що позивач відповів, що вони зустрінуться потім. ОСОБА_5 позивач попросив ознайомити його з матеріалом відеофіксації подій, які щойно відбулись, на що ОСОБА_7 сказав, що вони ніякої справи не розглядають, а розглядати буде суд. ОСОБА_3 ОСОБА_4 кудись пішов з місця події, дзвонив по телефону, вільно ходив по всій території адмінбудівлі як посадова особа. ОСОБА_2 почав знайомити його з порушенням в той час, коли рапорти ще написані не були. ОСОБА_3 він знову попросив ознайомити його з порушенням, оскільки ОСОБА_2 сказав, що порушення зафіксовано на боді-камеру, на що йому сказали, що його ознайомлять в суді. Ще не ознайомившись з рапортами співробітників, ОСОБА_2 почав складати протокол, на що ОСОБА_10 була здивована і це видно на записі. Він подзвонив на лінію 102 для того, щоб приїхав екіпаж поліції і зафіксував факт правопорушення, і відреагував на факти викладені ним, на що співробітники, які стояли поруч, почали обсміювати його, і ОСОБА_7 сказав, що це завідомо неправдивий виклик. ОСОБА_7 почав вимагати у нього документи, а ОСОБА_4 передав ОСОБА_3 заяву. Позивач знову попросив ознайомити його з доказами. ОСОБА_10 писала рапорт, а ОСОБА_3 вже прийняв рішення написати протокол. Він знову попросив взяти планшет для зйомки, але йому обмежили до нього доступ. ОСОБА_2 ознайомив його зі ст. 63 Конституції України. Згідно із ст. 268 КУпАП він має право користуватися юридичною допомогою, проте, що він може знайомитись з матеріалами справи не сказав, навіть після того як він про це попросив. ОСОБА_3 приїхала його дружина, для того щоб забрати планшет, оскільки його до нього не підпускали. ОСОБА_7 почав говорити про те, що позивач любить проводити більше часу в компанії чоловіків та про те, що він не любить сім'ю. ОСОБА_7 вимкнув камеру і сказав нецензурними словами про те, що коли зустріне його, це для нього погано скінчиться, і після включав камеру. ОСОБА_2 в голос зауважив, що у нього є ознаки наркотичного сп'яніння. ОСОБА_7 знімає камеру зі свого одягу і ставить її на стіл, і йде спілкуватися на вулицю з його дружиною. ОСОБА_2 підтвердив, що складається протокол, а збір доказів ще не закінчено, потім згадує про те, що він має право написати пояснення, в той час коли вже протокол складається. Савченко, який знаходився в даному приміщенні, почав з нього сміятися, звертаючись до нього «Товариш КЛИЧКО». ОСОБА_2 задав у нього питання не по справі, попросив вибачення за питання про те, коли у нього був статевий акт з ножем була лі відео фіксації. Потім приїхав екіпаж поліції за його викликом, якому він розповів, що відбулось, в той час як ОСОБА_3 та ОСОБА_7 звинувачували його в тому, що він помилково викликав 102. З рапортами та заявами його ніхто не ознайомив. ОСОБА_4 і ОСОБА_3 передали рапорти інспектору управління патрульної поліції ОСОБА_11 і попросив зареєструвати їх, після того як протокол вже був написаний і підписаний ним, та ОСОБА_3 сказав, що їх вони потім докладуть до матеріалів справи. ОСОБА_3 почав знайомити його з протоколом, а з доказами, на його вимогу, не захотів знайомити та оголосив, що зараз буде відбуватися розгляд справи, не дослідивши докази, не вислухавши його пояснення виніс постанову за ст. 183 КУпАП. При цьому, йому було відмовлено в юридичній допомозі. ОСОБА_3 ОСОБА_4 знову запропонував йому заспівати, за що він заплатить пару рублів, далі почав питати у нього про освіту, посилаючись на те, що він тупий. Позивач зажадав посвідчення у всіх співробітників, і попросив ручку, щоб записати їх дані, на що йому ОСОБА_4 порадив записати на лобі. У подальшому позивач надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності та підтримкою заявлених позовних вимог.
Відповідач в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову на підставах, викладених у відзиві, відповідно до якого 23.04.2018 року близько 15 год. 00 хв. громадянин ОСОБА_1 завітав до Управління патрульної поліції в Донецькій області, за адресою місто Маріуполь, Кальміуський р-н, вул. Макара Мазая, буд.16, маючи на меті отримати інформацію від працівників УПП в Донецькій області, яка особисто його не стосується. У ході спілкування зі співробітниками УПП гр. ОСОБА_1 неодноразово намагався спровокувати їх на протиправні дії та неодноразово висловлював бажання нанести фізичні ушкодження співробітникам УПП, після чого повідомив, що йому потрібно завітати до сектору адміністративної практики УПП. Вказані обставини зафіксовано на нагрудний реєстратор патрульного. В превентивних цілях інспекторами Павловим Д.Г. та Черновим О.С. було прийняте рішення супроводити гр. ОСОБА_1 по території УПП. Знаходячись у секторі адміністративної практики гр. ОСОБА_1, почав висловлюватися нецензурною лайкою у бік громадянина ОСОБА_12. Гр. ОСОБА_1 одразу ж був попереджений працівниками УПП про те, що його дії є протиправними та за їх вчинення передбачена адміністративна відповідальність статтею 173 КУпАП. Працівниками УПП неодноразово (більше трьох разів) було запропоновано гр. ОСОБА_1 припинити ці протиправні дії, але він ігнорував прохання правоохоронців і продовжував нецензурно лаятися. Про мету та причини застосування обраного превентивного заходу гр. ОСОБА_1 було попереджено, але не дивлячись на це гр. ОСОБА_1 почав чинити активний фізичний супротив працівникам поліції, мотивуючи свої дії тим, що цей захід передбачений КПК України для його проведення вимагав присутності понятих. Оскільки гр. ОСОБА_1 не реагував на законні вимоги співробітників поліції, до нього була застосована фізична сила згідно вимог статті 44 Закону України "Про національну поліцію". Під час застосування поліцейських заходів примусу громадянину ОСОБА_1 у повному обсязі були роз'яснені усі нормативно-правові акти на підставі яких до нього застосовуються заходи примусу. ОСОБА_3 того як поверхневу перевірку гр. ОСОБА_1 було проведено, йому було повідомлено, що ОСОБА_2, отримав заяву від громадянина України ОСОБА_4 з проханням вжити заходів що до громадянина ОСОБА_1, оскільки останній образив його честь та гідність як громадянина України. Гр. ОСОБА_1 було роз'яснено у повному обсязі склад вчиненого ним адміністративного правопорушення, ознайомлено його з вимогами ст.268, ст.251, ст.255 КУпАП, а також повідомленні права, передбачені ст. 10, 63 Конституції України. Вислухавши повідомлення працівників поліції та свої права, гр. ОСОБА_1 повідомив, що розуміє, що відбувається та буде викликати за допомогою гарячої лінії «102» співробітників поліції. З огляду на наміри гр. ОСОБА_1 зробити виклик на гарячу лінію «102» та відсутність необхідності прибуття екіпажу поліції, працівники УПП нагадали йому на якій підставі діють, на які нормативно-правові акти посилаються та вдруге роз'яснили його права та обов'язки, але гр. ОСОБА_1 все ж таки здійснив виклик на гарячу лінію «102» та повідомив диспетчеру, що його «заламали» та не ознайомлюють з доказами, що було завідомо неправдивою інформацією. ОСОБА_3 складання адміністративних матеріалів за ст. 173 КУпАП відносно гр. ОСОБА_1 ОСОБА_13 ОСОБА_14, згідно статті 279 КУпАП повідомив гр. ОСОБА_1, що за адресою Донецька обл., місто Маріуполь, Кальміуський р-н, вул. Макара Мазая буд. 16, 23.05.2018 року о 16 год. 10 хв. розпочато розгляд справи про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 183 КУпАП, вчинене гр. ОСОБА_15. Але в той час гр. ОСОБА_1, почав вчиняти дії для того щоб уникнути адміністративної відповідальності, почав голосно кричати, та ні як не реагував па неодноразові повідомлення про те, що зараз відбувається розгляд справи та вимагав, щоб Управління патрульної поліції надало йому адвоката. Однак у вимогах Кодексу України про адміністративні правопорушення не зазначено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення фахівця у галузі права, або адвоката повинні призначати посадові особи. Водночас гр. ОСОБА_1 не був обмежений у праві користуватися послугами фахівця у галузі права, йому неодноразово було запропоновано скористатися послугами адвоката, або іншого фахівця у галузі права, але на ці пропозиції він не реагував. Зауважив, що ОСОБА_1, протягом останнього року доволі часто відвідує Управління патрульної поліції, маючи на меті підірвати авторитет патрульної поліції в очах населення міста Маріуполя, та неодноразово він знімав відеоролики за участі співробітників Управління патрульної поліції в Донецькій області, які монтував викривляючи факти, додаючи вислови з нецензурною лайкою та викладав ці відео на своєму каналі YouTube у мережі Інтернет. На підставі викладеного просив, відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Допитаний в судовому засіданні в якості свідка працівник УПП м. Маріуполя ОСОБА_7 пояснив, що 28.04.2018 року до приміщенням УПП в м. Маріуполі, за адресою: м. Маріуполь, вул.. Макара Мазая, 16, прибув ОСОБА_1, який почав порушувати громадський порядок, у зв'язку з чим відносно нього почали складати адміністративний протокол за ст. 173 КУпАП. Також у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 вів себе агресивно відносно нього були застосовані превентивній заходи, які відповідали вимогам закону. Йому були роз'ясненні всі його права. ОСОБА_3 ОСОБА_1 почав викликати 102, посилаючись на те, що його права порушені. При цьому, під здійснення дзвінка у 102 йому було роз'яснено, що даний виклик поліції є завідомо помилковим.
Допитані в судовому засіданні в якості свідків працівники УПП м. Маріуполя: ОСОБА_16 та ОСОБА_17 пояснили, що 28.04.2018 року вони здійснювали патрулювання, та на робочий планшет поступив виклик про наявність певного конфлікту в приміщення УПП на вул. Макара Мазая, 16 в м. Маріуполі. Коли вони разом з напарником приїхав на місце подія, то побачив, що ОСОБА_1 сидів спокійно на стільці та усміхався, вів діалог з співробітником поліції ОСОБА_13, та ніякого конфлікту на той момент не було. ОСОБА_1 пояснив, що прийшовши до УПП у нього почався конфлікт з поліцейськими, під час якого останні його «заламали», тому він і викликав поліцію. Йому було запропоновано викликами медичну допомогу, на що він відмовився. При цьому ніяких тілесних ушкоджень у нього не було. Він просив переглянути відео зйомку з камери іншого співробітника поліції, а інших заяв та пояснені від нього не поступало. Вони отримала заяву від працівник УПП м. Маріуполя ОСОБА_4 про те, що ОСОБА_18 нецензурно виражався в його адресу, та були відібрані письмові пояснення. На підставі викладеного було прийнято рішення про складення відносно ОСОБА_1 постанови про накладення на нього адміністративного стягнення за завідомо помилковий виклик поліції.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, проте такими, що підлягають задоволенню.
Судом встановлено, що 23.04.2018 року інспектором роти №2 батальйону УПП в м. Маріуполі в Донецькій області ОСОБА_2 відносно ОСОБА_1 було складено постанову серії АА №123653 про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ст.. 183 КУпАП та накладення штрафу в розмірі 119 грн., за те, що 23.04.2018 року о 16-20 год. ОСОБА_1, знаходячись за адресою: м. Маріуполь, вул. Макара Мазая, 16 здійснив завідомо неправдивий виклик поліцейських.
Спірні правовідносини регулюються Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), Законом України «Про Національну поліцію».
Відповідно до ч.3 ст.288 КУпАП оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення здійснюється у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими КУпАП.
Згідно ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови.
Статтею 183 КУпАП передбачена відповідальність за завідомо неправдивий виклик пожежної охорони, поліції, швидкої медичної допомоги або аварійних служб.
Згідно ст. 9 ч. 1 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення, відповідно до ст. 245 КУпАП є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з п. 8 ч.1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань: у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Статтею 251 КУпАП України встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
При цьому, згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників сторін, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
За правилами ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з частиною першою статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржувати постанову у справі. Крім того, у цій правовій нормі передбачено, що справа про адміністративне правопорушення повинна розглядатися в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; за відсутності такої особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Згідно ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України "Про Національну поліцію", поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
З метою фіксування правопорушення, забезпечення дотримання ПДР у відповідності до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 40 «Застосування технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису» Закону України «Про Національну поліцію» вищевказаний факт правопорушення було зафіксовано на відеорегістратор, закріпленому на одязі поліцейського.
Так наданий відповідачем відеоматеріал підтверджує доводи позивача щодо наявності обставин перевищення працівниками поліції свої повноважень, не відповідність їх дій відносно ОСОБА_1 фактичній обстановці, та побоювання останнього у зв'язку з цим за своє життя та здоров'я, що і стало поводом для здійснення ним виклику поліції. Проте, судом встановлено, що відповідачем належним чином не було перевірено та не надано оцінки обставинам, які зумовили позивача зателефонувати до поліції.
Оскільки відповідальність за ст. 183 КУпАП настає в разі завідомо неправдивого виклику, а позивач здійснив виклик поліції з приводу неправомірних дій співробітників УПП м. Маріуполя будучи впевненим, що такі дії вчинили саме останні, суд приходить до висновку про відсутність складу вказаного адміністративного правопорушення, так як в діях ОСОБА_1 не вбачається умислу на вчинення такого правопорушення, а тому виклик не був завідомо неправдивий.
Відповідно до ст. 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: залишає постанову без змін, скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд, скасовує постанову і закриває справу, змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення.
Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб'єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов'язки для особи, щодо якої він винесений.
Таке рішення суб'єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб'єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб'єкта владних повноважень.
У зв'язку з викладеним, суд вважає що оскаржувана постанова винесена без достатніх правових підстав, необґрунтовано, а також винесена з грубим порушенням норм матеріального і процесуального права не може залишатись в силі та підлягає скасуванню, а позов відповідно, задоволенню, оскільки в діях позивача відсутні подія та склад адміністративного правопорушення.
Згідно ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданим заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
За правилами п. 3 п. 3 ст. 286 КУпАП, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Оскільки даним рішенням суду оскаржувана постанова скасована, провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.
Керуючись ст.2, 72-77, 205, 241-246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 22, ст. 122 ч.2, ст. 247, ст. 251, ст. 280, 284, 293 ч.3 КУпАП, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора роти №2 батальйону УПП в м. Маріуполі в Донецькій області ОСОБА_2 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення задовольнити.
Визнати дії співробітників УПП в м. Маріуполі в Донецькій області щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП неправомірними.
Скасувати постанову інспектора роти №2 батальйону УПП в м. Маріуполі в Донецькій області ОСОБА_2 серії АА № 123653 від 23.04.2018 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП.
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП закрити.
На рішення може бути подано апеляційну скаргу до Першого апеляційного адміністративного суду протягом 30 днів з дня її проголошення.
Суддя Н.В. Хараджа