12 жовтня 2018 р. № 814/1535/18
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Лісовської Н.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом:товариства з обмеженою відповідальністю "-ОСОБА_1-", вул. Космонавтів, 1-А, сел. Кам'яний Міст, Первомайський район, Миколаївська область, 55232
до відповідача:Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, вул. Городецького, 13, м. Київ, 01001
третя особа:"NIBULON S.A.", вул. Фалеєвська, 9-Б, м. Миколаїв, 54030
про:визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю "-ОСОБА_1-" звернулося з позовом до відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, службової особи - старшого державного виконавця Сіренка Сергія Володимировича про визнання протиправними дій старшого державного виконавця в межах виконавчого провадження № 55583162 щодо товариства та його посадових осіб, які виявляються в перевищенні та зловживанні правами, зобов'язання припинити такі дії та утриматися від послідуючих протиправних дій.
На виконання ухвали суду від 02.07.2018 р. про залишення позовної заяви без руху позивач уточнив до якого саме Відповідача заявляються позовні вимоги. Так, позивач подав позов у новій редакції до Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - відповідач) про визнання протиправними дій відповідача в межах проведення дій по виконавчому провадженню № 55583162 щодо товариства та його посадових осіб, які, на його думку, виявляються в перевищенні та зловживанні правами державного виконавця щодо витребування інформації від Позивача, який не є стороною виконавчого провадження, зобов'язання припинити такі дії та утриматися від послідуючих протиправних дій з боку державного виконавця, направлених на отримання інформації від Позивача.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що ТОВ "-ОСОБА_1-" не є стороною виконавчого провадження ВП № 55583162. Вимога державного виконавця про надання копій договорів, укладених між Позивачем та ПАТ «Компанією Райз», направлена, по-перше, в період зупинення виконання рішення суду, по- друге, Державний виконавець виходить за межі своїх повноважень, вимагаючи відомості про угоди, укладені до відкриття відповідного виконавчого провадження з установи яка фактично не є стороною виконавчого провадження та не несе обов'язку надавати Державному виконавцю договори, які пов'язані з її господарською діяльності. Виклик керівника товариства до м. Києва завдасть збитків позивачу, які не будуть відшкодовані. Вимога Відповідача про надання йому інформації щодо часу та розмірів перерахованих позивачем коштів виходить за межі повноважень Державного виконавця є протиправною та є фактично втручанням у господарську діяльність підприємства, так як вказана інформація конфіденційна, оскільки містить банківську таємницю. Вимога від 26.03.2018 р. не містить обґрунтування повноважень державного виконавця вчиняти виконавчі дії за межами м. Києва.
Ухвалою від 27.07.2018 р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
31.07.2018 р. відповідач електронною поштою надіслав клопотання про витребування доказів, а саме: копії договору купівлі-продажу нежитлових будівель та споруд від 14.01.2016 р. Оригінал відповідного клопотання надійшов до суду поштою 06.08.2018 р. Ухвалою від 03.08.2018 р. суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів, оскільки вони не відносяться до предмета доказування в даній справі.
31.07.2018 р. відповідач надіслав також електронною поштою відзив на позов, оригінал якого надійшов до суду поштою 06.08.2018 р. У відзиві відповідач, посилаючись на приписи Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404), обґрунтовує правомірність своїх дій щодо надіслання позивачу вимоги від 26.03.2018 р. Так, зупинення виконавчих дій не свідчить про зупинення виконавчого провадження як такого, а державний виконавець може здійснювати інші дії, такі як отримання відомостей про майновий стан боржника, направляючи для цього вимоги чи запити, що не є заходами примусового виконання рішень. Вимагаючи від позивача інформацію про договір купівлі-продажу нежитлових будівель, укладений між боржником у виконавчому провадженні та позивачем, державний виконавець діяв у межах наданих йому повноважень. Закон № 1404 надає державному виконавцю право викликати посадових осіб юридичної особи без обмеження їх кола лише боржником у виконавчому провадженні. Запитувати можна будь-яку інформацію, у тому числі, конфіденційну. Вимоги виконавця є обов'язковими на всій території України.
За клопотанням "NIBULON S.A." суд ухвалою від 03.08.2018 р. залучив вказану особу до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.
30.08.2018 р. третя особа надала письмові пояснення, в яких підтримала позицію відповідача.
03.09.2018 р. позивач подав відповідь на відзив, в якому заперечує наявність у нього обов'язку надавати відповідь на вимогу відповідача стосовно надання інформації щодо боржника. Крім того, звертає увагу на те, що державним виконавцем порушено вимоги щодо територіальної компетенції.
З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:
На примусовому виконанні відділу примусового виконання рішень Департаменту перебуває виконавче провадження № 55583162 про стягнення з ПАТ "Компанія "Райз" на користь "NIBULON S.A." 17536000 доларів США на підставі рішення Святошинського районного суду м. Києва від 28.12.2017 р. № 759/16206/14-ц про визнання та надання дозволу на примусове виконання на території України рішення апеляційної колегії арбітражного суду Міжнародної організації торгівлі зерном та кормами GAFTA від 23.05.2014 р. № 4323(і).
Під час здійснення виконавчого провадження державному виконавцю стало відомо, що з жовтня 2015 р. по лютий 2016 р. боржник (ПАТ "Компанія "Райз") продав іншим суб'єктам господарювання, які входять до єдиної групи компаній з одним бенефіціарним власником, у тому числі й позивачу, основну частину свого нерухомого майна на суму понад 9 млрд. грн.
26.03.2018 р. старший державний виконавець Сіренко С.В. надіслав на адресу позивача вимогу про надання інформації щодо укладення договору купівлі-продажу від 14.01.2016 р. між ПАТ "Компанія "Райз" і позивачем, перерахування коштів на виконання вказаного договору та розмір дебіторської заборгованості позивача перед ПАТ "Компанія "Райз".
04.04.2018 р. позивач надіслав відповідь з відмовою надати запитувану інформацію, оскільки ухвалою Верхового Суду від 23.01.2018 р. зупинено виконання рішення суду по справі № 759/16206/14-ц.
У зв'язку з невиконанням вимоги державного виконавця останнім 06.06.2018 р. надіслано на адресу керівника товариства виклик, в якому вимагалося з'явитися до відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України 26.06.2018 р. та надати пояснення щодо невиконання вимоги державного виконавця від 26.03.2018 р.
Викладені дії відповідача позивач вважає протиправними, такими, що вчинені при перевищенні та зловживанні правами державного виконавця.
Згідно ч. 2 ст. 2 Закону № 1404 у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
На підставі ч. 1 ст. 5 Закону № 1404 примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців.
Відповідно до п. 3, 14, 18 ч. 3 ст. 18 Закону № 1404 виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні; вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.
Згідно ч. 4 вказаної статті вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України.
На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, державний виконавець у виконавчому провадженні № 55583162 мав право запитувати у позивача інформацію шляхом направлення вимоги, а в зв'язку її невиконанням, і виклику керівника товариства. Закон № 1404 не обмежує коло осіб, у яких державний виконавець може вимагати інформацію, лише сторонами виконавчого провадження. Оскільки вимога від 26.03.2018 р. спрямована на перевірку майнового стану боржника (ПАТ "Компанія "Райз"), у тому числі шляхом перевірки факту відчуження нежитлових приміщень позивачу, суд вважає вимогу державного виконавця обґрунтованою.
Сторони зазначили, що на підставі ухвали Верховного Суду від 23.01.2018 р. державним виконавцем зупинено вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 55583162. На підставі викладеного, позивач вважає, що в такому разі державний виконавець не мав права надсилати вимогу та виклик.
Заходи примусового виконання рішень перелічені в ст. 10 Закону № 1440, а шляхи їх вчинення - у ч. 1 ст. 13 Закону № 1440.
З огляду на викладене, виконавчими діями є такі дії як звернення стягнення на кошти чи майно боржника, вилучення і передачі стягувачу предметів, тощо. Натомість вимоги чи запити направлені лише на отримання необхідної державному виконавцю інформації, зокрема, щодо майнового стану боржника.
Таким чином, після винесення постанови про зупинення вчинення виконавчих дій державним виконавцем не вживалися заходи примусового виконання рішень.
Частиною 4 ст. 35 Закону № 1404 передбачено, що у період зупинення вчинення виконавчих дій виконавець має право звертатися до суду в порядку, встановленому цим Законом, а також вживати заходів до розшуку боржника (його майна) або проведення перевірки його майнового стану.
Надіслання позивачу вимоги від 26.03.2018 р. і є саме заходом щодо проведення перевірки майнового стану боржника - ПАТ "Компанія "Райз" та розшуку майна боржника, у даному випадку коштів, які належать боржникові від третіх осіб за реалізацію відчуженого майна.
До того ж суд звертає увагу на те, що порушуючи питання про зловживання своїми правами державним виконавцем (посадовою особою), позивач не звертався до правоохоронних органів із заявою про злочин за ст. 364 Кримінального кодексу України. А саме: в межах кримінального судочинства при встановлені об'єктивної істини по кримінальній справі правоохоронні органи, а згодом і суд, можуть встановити було чи ні зловживання правами посадовою особою. В межах цієї справи за правилами адміністративного судочинства питання про зловживання посадовою особою своїми повноваженнями не може вирішуватися. Завданням адміністративного судочинства під час розгляду справи є встановлення протиправності дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на викладене вище, відповідач довів перед судом прийняття оскаржуваної постанови на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Законом № 1404; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Викладене є підставою для відмови в задоволенні позову.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "-ОСОБА_1-" (ідентифікаційний код 39994946) до Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (ідентифікаційний код 00015622), за участю третьої особи "NIBULON S.A.", про визнання протиправними дій у межах виконавчого провадження № 55583162, зобов'язання припинити такі дії та утриматися від послідуючих протиправних дій - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення 12.10.2018 р.
Суддя Н. В. Лісовська