Справа № 1540/3916/18
03 жовтня 2018 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
судді - Бутенка А.В.,
за участю секретаря - Філімоненко А.О.,
сторін:
представник позивача - ОСОБА_1 (за довіреністю),
представник відповідача - ОСОБА_2 (за довіреністю),
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРТУНА» (65496, Одеська обл., Овідіопольський р-н, Таїровська с/рада, вул. Ак. Вільямса, 93) до Управління Укртрансбезпеки в Одеській області (65014, м. Одеса, вул. Успенська, 4) про визнання протиправним та скасування постанови № 053936 від 18.06.2018 року,
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРТУНА» (65496, Одеська обл., Овідіопольський р-н, Таїровська с/рада, вул. Ак. Вільямса, 93) до Управління Укртрансбезпеки в Одеській області (65014, м. Одеса, вул. Успенська, 4), в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати розрахунок за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту №0003288 від 29.04.2018 року на суму 841,13 євро, який складений Управлінням Укртрансбезпеки в Одеській області;
- визнати протиправною та скасувати постанову Управління Укртрансбезпеки в Одеській області №053936 від 18.06.2018 року про застосування адміністративно- господарського штрафу в сумі 1700 гривень.
В обґрунтування позову Позивачем зазначено, що 15.06.2018 року Товариством з обмеженою відповідальністю “ФОРТУНА” було отримано повідомлення-запрошення Управління Укртрансбезпеки в Одеській області на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт та/або порушення КУпАП від 04.06.2018 року № 4692/1-31-18, до якого було додано копії акта проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 049511 від 29.04.2018 р. та розрахунку (без номера) плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту від 29.04.2018 року № 0003288. У повідомленні-запрошенні було запропоновано прибути 18.06.2018 року до Управління Укртрансбезпеки в Одеській області для участі у розгляді справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт та/або порушення КУпАП по акту проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 049511 від 29.04.2018 року. Крім того, у тому ж повідомленні-запрошенні було вказано про необхідність протягом 30 календарних днів внести плату, зазначену в розрахунку (в розмірі 841,13 євро), за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів, вагові параметри яких перевищували нормативні. Оскільки інші документи, на підставі яких було складено вищевказані акт та розрахунок, позивачу не надходили, представник позивача 15.06.2018 року звернувся до відповідача з адвокатським запитом, в якому просив надати необхідну інформацію та копії документів, які стали підставою для складення акту та розрахунку. 15.06.2018 року представник позивача, враховуючи необхідність підготовки обґрунтованих пояснень та заперечень на акт № 049511 від 29.04.2018 року, звернувся до відповідача з клопотанням про відкладення розгляду справи, оскільки відповіді на його запит та необхідних копій документів відповідач на той час ще не надав.
22.06.2018 року представник позивача отримав відповідь від 22.06.2018 року № 643/31/3977-18 на свій запит, до якої було додано засвідчені відповідачем копії: чека зважування від 29.04.2018 року; акта № 049511 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 29.04.2018 року; акта № 0003288 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 29.04.2018 року; довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 29.04.2018 року; розрахунку (без номера) плати за проїзд великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту від 29.04.2018 року № 0003288.
04.07.2018 року представником позивача отримано відповідь № 662/31/3613-18 від 02.07.2018 року про відмову у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи, а також копію постанови Управління Укртрансбезпеки в Одеській області № 053939 від 18.06.2018 року про застосування адміністративно-господарського штрафу в розмірі 1700,00 гривень, винесену за результатами розгляду акта проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 049511 від 29.04.2018 року.
Позивач вважає, що дії відповідача щодо складання акта проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 049511 від 29.04.2018 року, акта № 0003288 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 29.04.2018 року та розрахунку (без номера) плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту від 29.04.2018 року № 0003288, а також постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу № 053936 від 18.06.2018 року є протиправними.
Ухвалою суду від 08.08.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з призначенням до розгляду.
30.08.2018 року, від Відповідача надійшов відзив на позов (а.с. 43-48). В обгрунтування відзиву зазначено, що 29.04.2018 року інспекторами Управління Укртрансбезпеки в Одеській області в пункті габаритно-вагового контролю, що знаходиться на ділянці ППГВК а/д Р-70, 65 км + 360 м, згідно направлення на перевірку від 20.04.2018 року № 026264, було здійснено перевірку вантажного транспортного засобу, що належить ТОВ “ФОРТУНА”.
Після проведеного зважування було виявлено перевищення вагових параметрів. За результатами зважування було складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 29.04.2018 року, акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних параметрів № 0003288 від 29.04.2018 року, довідка про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 29.04.2018 року та розрахунок до акту № 0003288 від 29.04.2018 року. Згідно зазначеного акту № 0003288 від 29.04.2018 року про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів та довідки про результати габаритно-вагового контролю, позивачем допущено перевищення вагових параметрів визначених розрахунком та довідкою.
За результатами рейдової перевірки посадовими особами Управління Укртрансбезпеки в Одеській області було складено акт від 29.04.2018 року щодо додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, яким зафіксовано порушення вимог ст.48 Закону України “Про автомобільний транспорт”, а саме: відсутній дозвіл, що дає право на рух автомобільними дорогами загального користування з перевищенням вагових обмежень. Водій транспортного засобу від підпису та отримання вище перелічених документів відмовився, про що посадовими особами Укртрансбезпеки здійснено відповідний запис. Постановою від 18 червня 2018 року № 053936 до ТОВ “ФОРТУНА” було застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 1700 грн. Запрошення на розгляд справи, призначений на 25 червня 2018 року, було направлено ТОВ “ФОРТУНА” 04.06.2018 року листом за вих. № 4692/1-31-18 за адресою вказаною в ЄДР.
30.08.2018 року, від Позивача надійшла відповідь на відзив (а.с. 62-67), в якій позивач зазначає, що відповідачем не надано допустимих доказів, які б свідчили про правильне виконання ним зважування автомобіля позивача та визначення його маси у відповідності до вимог чинного законодавства. З наданих відповідачем документів не вбачається, що ним використовувалась методика для визначення фактичної маси транспортного засобу позивача та навантаження на окремі осі. Ваги, які використовувались відповідачем, не відповідають вимогам законодавства щодо обладнання, яке повинно застосовуватися для обладнання пересувного пункту габаритно-вагового контролю та не можуть застосовуватись для зважування транспортних засобів у русі, оскільки їх метрологічна атестація для такого способу зважування не проведена, а надана копія свідоцтва свідчить також про те, що його видано не тим органом, на який законодавством покладено відповідний обов'язок.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги з підстав зазначених у позові та відповіді на відзив (а.с. 4-12, 62-67).
Представник відповідача, просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, з підстав, зазначених у письмовому відзиві на позовну заяву (а.с. 43-48).
Ухвалою суду від 06.09.2018 року, судом закрито провадження щодо частини позовних вимог про визнання протиправним та скасування розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту від 29.04.2018 року №0003288 на суму 841,13 євро, який складений Управлінням Укртрансбезпеки в Одеській області (а.с. 74-76).
Продовжено розгляд справи 1540/3916/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРТУНА» до Управління Укртрансбезпеки в Одеській області (65014, м. Одеса, вул. Успенська, 4) про визнання протиправною та скасування постанови № 053936 від 18.06.2018 року.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд встановив наступне.
29.04.2018 року під час рейдової перевірки інспекторами Управління Укртрансбезпеки в Одеській області в пункті габаритно-вагового контролю, що знаходиться на ділянці ППГВК а/д Р-70, 65 км + 360 м, згідно направлення на перевірку від 20.04.2018 року № 026264, було здійснено перевірку вантажного транспортного засобу марки MAN TGA 41.480, д/н НОМЕР_1, що належить ТОВ “ФОРТУНА”.
За результатами зважування інспекторами Управління Укртрансбезпеки в Одеській області складені довідка про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 29.04.2018 року, акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних параметрів № 0003288 від 29.04.2018 року, відповідно до яких ТОВ “ФОРТУНА” допущено перевищення вагових параметрів на здвоєну вісь, замість допустимих 16 тонн (+ - 2% похибки) навантаження на першій становило 16490 кг, тобто на 490 кг більше дозволених нормативів, на другій здвоєній вісі, замість допустимих 16 тонн (+ - 2% похибки) навантаження 31380 кг, тобто на 15 тон 380 кг більше дозволених нормативів.
Таким чином, за встановленими показниками, Позивачем допущено перевищення вагових параметрів загальної маси транспортного засобу замість 40 тонн, фактичне навантаження становило 47,87 тонн, що на 7 тонн 870 кг більше нормативно допустимого.
Згідно з довідкою про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 29.04.2018 року повна маса транспортного засобу була визначена на рівні 47,87 тонн шляхом складання навантаження на осі (а.с. 24).
Також, 29.04.2018 року інспекторами Управління Укртрансбезпеки в Одеській області було складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 049511, в якому зазначено про порушення абз.2 ч.1 ст. 60 Закону України “Про автомобільний транспорт”, а саме надання послуг з перевезення вантажів без документів, які передбачені ст.48 цього Закону, а саме відсутній дозвіл, який надає право на рух автомобільними дорогами України великовагових транспортних засобів у разі перевищення ними вагових обмежень (а.с. 23).
На підставі вказаних документів інспекторами Управління Укртрансбезпеки в Одеській області складено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 29.04.2018 року, яким ТОВ “ФОРТУНА” нараховано плату за проїзд в розмірі 841,13 євро за пройдену відстань 60 км. (а.с. 26).
Постановою Управління Укртрансбезпеки в Одеській області про застосування адміністративно-господарського штрафу № 053936 від 18.06.2018 року до ТОВ “ФОРТУНА” застосовано у відповідності до абз.3 ч.1 ст.60 Закону України “Про автомобільний транспорт” адміністративно-господарський штраф у розмірі 1700 грн. (а.с. 31).
Не погоджуючись із Постановою Управління Укртрансбезпеки в Одеській області про застосування адміністративно-господарського штрафу № 053936 від 18.06.2018 року, Позивач звернувся із даним позовом до суду.
Оцінюючи оскаржені дії та рішення суб'єкта владних повноважень, суд виходить з приписів ч. 2 ст. 2 КАС України та дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступних підстав.
Згідно з ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Згідно з абз.3 ч.1 ст.60 Закону України “Про автомобільний транспорт” за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Пунктом 5 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 11.02.2015 року, визначені повноваження Укртрансбезпеки, яка відповідно до покладених на неї завдань здійснює, зокрема, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування (пп.15.п.5 Положення).
Згідно з п.1 Порядку №879 цей Порядок визначає механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що використовуються на автомобільних дорогах загального користування.
Підпунктом 4 п.2 Порядку №879 встановлено, що габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.
Відповідно до пунктів 12, 13, 14 зазначеного Порядку, вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології. Під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані. Вимоги до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю визначаються Мінінфраструктури.
Згідно з п. 28 Порядку № 879, плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.
Статтею 33 Закону України “Про автомобільні дороги” передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху (пункт 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 30 від 18.01.2001 року).
Згідно пункту 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40т (для контейнеровозів-понад 44т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 1 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними не перевищує 2,5 м.
Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.
Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 тонн або фактичною масою понад 24 тонн автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.
Пунктом 21 Порядку №879 передбачено, що у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування. Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України. У разі наявності підозри щодо перевищення нормативних габаритно-вагових параметрів транспортного засобу, працівники пунктів габаритно-вагового контролю проводять його повторне зважування.
Оцінюючи обставини здійснення габаритно-вагового контролю та складені за його результатами документи, суд дійшов висновку, що вони не могли бути підставою для прийняття Управлінням в Одеській області постанови №053936 від 18.06.2018 року про застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі 1700 гривень, виходячи з наступного.
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії ВНС № 139396, маса без навантаження автомобіля НОМЕР_2, становить 14800 кг (а.с. 28). Згідно накладної №04/25 від 29.04.2018 року (а.с. 27) ТОВ “ФОРТУНА” перевозилась асфальтобетонна суміш, загальною масою 25,1 тонн. Отже, повна маса транспортного засобу з вантажем мала становити 39,9 тонн.
У довідці від 29.04.2018 року зазначено, що повна маса транспортного засобу становила 47,87 тонн, що ставить під сумнів результати зважування вантажного автомобілю на приладі обліку, яким це зважування здійснювалось, та його технічна справність.
Відповідно до ст. 8 Закону України “Про метрологію та метрологічну діяльність” у сфері законодавчо регульованої метрології застосовуються засоби вимірювальної техніки, які відповідають вимогам щодо точності, регламентованим для таких засобів, у встановлених умовах їх експлуатації.
Експлуатація засобів вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології (далі - законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки), здійснюється з дотриманням правил застосування таких засобів, встановлених у нормативно-правових актах, і вимог щодо їх експлуатації, встановлених в експлуатаційних документах на такі засоби.
Пунктом 12 Порядку №879 встановлено, що вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.
На підтвердження проходження періодичної повірки зважувального обладнання відповідачем надано копію сертифіката відповідності засобів вимірювальної техніки затвердженому типу №ІІА-М1/2-4896-2015, що був чинним лише до 31.03.2018 року (тобто на день зважування автомобіля позивача 29.04.2018 року він не був чинним), і який не є свідоцтвом про повірку чи метрологічну атестацію конкретних ваг та стосується автомобільних ваг серії ТВА.
Під час розгляду справи відповідач в обґрунтування правомірності та правильності зважування вантажного автомобілю позивача 29.04.2018 року надав до суду копію свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 2939 від 27.07.2017 року, яке видане ДП “Львівський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації” на ваги автомобільні ТВА-20Д заводський № 18831.
При цьому, вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані та періодично проходити повірку (метрологічну атестацію) з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.
Крім того, зі змісту наданого відповідачем сертифікату відповідності засобів вимірювальної техніки затвердженому типу серії В № 008055 про відповідність ваги ТВА вимогам вбачається, що строк його дії закінчився 31.03.2018 року, при цьому що перевірка транспортного засобу позивача відбулася 29.04.2018 року.
За таких обставин, ваги, які використовувались відповідачем при зважуванні ТЗ позивача, не відповідають вимогам законодавства щодо обладнання, яке повинно застосовуватися для обладнання пересувного пункту габаритно-вагового контролю, та не можуть застосовуватись для зважування транспортних засобів у русі, оскільки їх метрологічна атестація для такого способу зважування не проведена, а надана копія свідоцтва свідчить також про те, що його видано не тим органом, на який законодавством покладено відповідний обов'язок.
Згідно з актом № 0003288 від 29.04.2018 року про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних параметрів та довідкою про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 29.04.2018 року вбачається, що позивачем допущено перевищення вагових параметрів на здвоєну вісь, замість допустимих 40 тонн навантаження становило 47,87 тонни, тобто на 7,87 тонн більше дозволених нормативів.
Разом з цим, зважування відбувалося окремо по напівосям кожної осі і в подальшому сумувалося.
Відповідно до п.9 Вимог, до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю на автомобільних дорогах загального користування, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від № 255 від 28.07.2016 року, вагове обладнання повинно забезпечувати поосьове зважування у русі і визначати повну масу вантажного транспортного засобу з похибкою не більше ніж 2 % та дискретністю вимірювання в межах технічних характеристик вагового обладнання, визначених виробником.
Таким чином, зазначеним нормативним положенням чітко визначено, що вагове обладнання повинно забезпечувати саме поосьове зважування у русі транспортного засобу.
Враховуючи, що у розрахунку відповідач зазначив, що одна вісь є здвоєною, визначення загальної маси автомобіля та навантаження на здвоєну вісь шляхом сумування осьових навантажень на кожну вісь є невірним.
При такій конструкції для визначення навантаження на здвоєну вісь такі дві осі повинні зважуватись разом. При цьому суд зазначає, що Порядком № 879 передбачена наявність методики, на підставі якої проводиться процес вимірювання (зважування) габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на осі транспортного засобу, проте станом на момент проведення відповідного зважування така методика затверджена не була.
Суд також критично оцінює посилання відповідача на визначення відстані перевезення від місця навантаження позивача до місця зважування і розвантаження за допомогою інтернет ресурсу http://della.ua/distance, оскільки згідно з актом №0003288 та розрахунком від 29.04.2018 року, відстань була визначена зі слів водія автомобіля НОМЕР_1.
Крім того, суд вважає, що розрахунок плати за проїзд за перевищення нормативних параметрів в розмірі 2,804 євро/км, в рядку «Разом за 1 км проїзду» виконано невірно, оскільки у рядку 2.2.2. розрахунку неправильно визначено плату в розмірі 2,554 євро/км., виходячи з наступного.
Згідно з пп.2 п.2 Порядку, здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 року № 879, вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.
Під час розгляду справи відповідач не надав до суду належних та допустимих доказів, що процес зважування ТЗ позивача проводився згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології, існування такої методики та її використання доведено не було.
Відповідно до п.2 Ставок плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 879 від 27.06.2007 року, при перевищенні допустимих осьових навантажень від 10 до 20 відсотків включно застосовується ставка плати за кожен кілометр відстані в розмірі 0,27 євро. За перевищення допустимих осьових навантажень понад 20 відсотків застосовується ставка плати в розмірі 0,15 євро за кілометр за кожні 5 відсотків.
Разом з цим, Управлінням Укртрансбезпеки в Одеській області за перевищення нормативних параметрів на здвоєну вісь нарахувало плати у розмірі 2,804 євро/км, що не відповідає положенням Ставок.
З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку, що постанова Управління Укртрансбезпеки в Одеській області від 18.06.2018 року № 053936 про застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі 1700 гривень є протиправною та належить до скасування, оскільки вона в даному випадку є відповідним рішенням суб'єкта владних повноважень, прийнятим ним за результатами здійснення габаритно-вагового контролю ТЗ.
Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до положень ст. 9 Конституції України та ст.17, ч.5 ст.19 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.
Європейський Суд підкреслює особливу важливість принципу “належного урядування”. Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах “Беєлер проти Італії” [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000, “Онер'їлдіз проти Туреччини” [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, “Megadat.com S.r.l. проти Молдови” (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і “Москаль проти Польщі” (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Також, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення у справах “Лелас проти Хорватії” (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20.05.2010 року, і “Тошкуце та інші проти Румунії” (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25.11.2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.
Крім того, ЄСПЛ у своєму рішення по справі Yvonne van Duyn v.Home Office зазначив, що “принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться в законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії”. З огляду на принцип юридичної визначеності, держава не може посилатись на відсутність певного нормативного акта, який би визначав механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституції чи інших актах. Така дія названого принципу пов'язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності. Захист принципу обґрунтованих сподівань та юридичної визначеності є досить важливим у сфері державного управління та соціального захисту. Так, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію своєї політики чи поведінки, така держава чи такий орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки щодо фізичних та юридичних осіб на власний розсуд та без завчасного повідомлення про зміни у такій політиці чи поведінці, позаяк схвалення названої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у названих осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.
Відповідно до вимог ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, правомірність прийнятого рішення суду не довів, тому суд вважає за необхідне позов задовольнити.
У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
Відповідно до п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Серявін та інші проти України” від 10.02.2010 року, заява 4909/04, Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” від 09.12.1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно зі ст. 242 КАС України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 6, 72-73, 77, 139, 143, 241-246, 250-251 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРТУНА» (65496, Одеська обл., Овідіопольський р-н, Таїровська с/рада, вул. Ак. Вільямса, 93) до Управління Укртрансбезпеки в Одеській області (65014, м. Одеса, вул. Успенська, 4)- задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати постанову Управління Укртрансбезпеки в Одеській області № 053936 від 18.06.2018 року.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРТУНА» (65496, Одеська обл., Овідіопольський р-н, Таїровська с/рада, вул. Ак. Вільямса, 93, код ЄДРПОУ 30863834) з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Управління Укртрансбезпеки в Одеській області, судовий збір у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги до суду першої інстанції в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 11.10.2018 року.
Суддя Бутенко А.В.
.