Справа № 226/2712/18
Справа № 226/2712/18
Провадження № 2-о/226/270/2018
11 жовтня 2018 року м.Мирноград
Димитровський міський суд Донецької області у складі
головуючого - судді Редько Ж.Є.,
при секретарі Попенко І.І.,
за участю заявника ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м.Мирнограді Донецької області справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа Мирноградський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, про встановлення факту смерті особи,
ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту смерті особи, в обґрунтування якої вказав, що його дідусь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, був зареєстрованим та мешкав за адресою: АДРЕСА_1. З початком проведення антитерористичної операції на території Донецької області його дідусь не виїхав на підконтрольну українській владі територію, залишившись проживати в м.Донецьку. 06.08.2018 ОСОБА_2, перебуваючи на лікування у міській психіатричній лікарні № 1 м.Донецька, помер внаслідок церебрального атеросклерозу з артеріальною гіпертензіює, про що лікарнею видано медичне свідоцтво про смерть та Куйбишевським відділом запису актів цивільного стану міста Донецька Державної реєстраційної палати Міністертсва юстиції ДНР видано свідоцтво про смерть. 07.08.2018 його дідуся було поховано на кладовищі с.Червоний Пахар м.Донецька. Оскільки документи про смерть були видані на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження, Мирноградський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у проведенні державної реєстрації смерті його дідуся відмовив. З метою державної реєстрації факту смерті заявник просить суд встановити факт смерті ОСОБА_2, померлого 06.08.2018 у м.Донецьку.
У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав заявлені вимоги.
Представник заінтересованої особи Мирноградського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області до судового засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, письмово сповістив суд про розгляд справи у його відсутність.
Заслухавши заявника, допитавши свідка, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що вимоги заявника підлягають задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що заявник ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, є сином ОСОБА_1 (до укладення шлюбу ОСОБА_2) ОСОБА_3, яка в свою чергу є донькою ОСОБА_2, про встановлення факту смерті якого подана заява, що підтверджується свідоцтвами про народження, про укладення шлюбу.
За даними паспорту громадянина України серії ВС № 528397 ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3.
За даними паспорту громадянина України серії ВЕ № 511096 ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, був зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4.
Заявник ОСОБА_1 з 11.10.2018 взятий на облік як особа, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, а саме: з Куйбишевського району м.Донецька до м.Мирнограда Донецької області, що підтверджується відповідною довідкою територіального управління соціального захисту населення від 11.10.2018 № НОМЕР_1.
Відповідно до свідоцтва про смерть, виданого 06.08.2018 Куйбишевським відділом запису актів цивільного стану міста Донецька Державної ОСОБА_4 Міністерства юстиції Донецької Народної Республіки, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, помер 06.08.2018 у віці 96 років у Петровському районі м.Донецька, про що в книзі реєстрації актів про смерть зроблений відповідний запис від 06.08.2018 за № 811.
Причиною смерті ОСОБА_2 згідно з довідкою Міської психіатричної лікарні №1 м.Донецька від 06.08.2018 № 3 став церебральний атеросклероз з артеріальною гіпертензією, хронічна судинно-мозкова недостатність.
Згідно свідоцтва про поховання, виданого державним підприємством «Рітуал», ОСОБА_2 07.08.2018 було поховано на кладовищі по вул.Одинцова селища Красний Пахарь м.Донецька.
На долучених до справи фотосвітлинах зафіксовано місце поховання з записом на могилі «ОСОБА_2 01.07.1922 - 06.08.2018».
Допитана у суді свідок ОСОБА_5 суду пояснила, що заявник ОСОБА_1 - її чоловік, з яким вона мешкає в АДРЕСА_2. Разом з ними мешкав дідусь чоловіка ОСОБА_2, який помер 06.08.2018 у неврологічному відділенні Донецької психіатричної лікарні у віці 96 років через серцеву недостатність, тобто за віком. Вона з чоловіком безпосередньо поховали старенького наступного дня на місцевому кладовищі в м.Донецьку.
Відповідно до листа Мирноградського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 11.10.2018 за даними Державного реєстру актів цивільного стану громадян актового запису про смерть ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, не виявлено.
Смертьфізичної особи відповідно до ч.3 ст.49 ЦК України підлягає державній реєстрації органами державної реєстрації актів цивільного стану.
За приписами п.8 ч.1 ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
З огляду на п.13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 5 «Про судову практику по справам про встановлення фактів, що мають юридичне значення» заяви про встановлення факту смерті особи в певний час приймаються до провадження суду і розглядаються за умови подання заявником документів про відмову органів реєстрації актів громадянського стану в реєстрації події смерті.
Судом встановлено, що Мирноградський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області своїм листом від 11.10.2018 відмовив у державній реєстрації смерті ОСОБА_2, оскільки подане заявником свідоцтво про смерть серії ДНР № 113812 видане 06.08.2018 Куйбишевським відділом запису актів цивільного стану міста Донецька Державної ОСОБА_4 Міністерства юстиції Донецької Народної Республіки, яке не є територіальним органом Міністерства юстиції України.
Відповідно до ст.17 ч.ч.1, 3 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою. Державна реєстрація смерті проводиться за останнім місцем проживання померлого, за місцем настання смерті чи виявлення трупа або за місцем поховання.
Указом Президента України від 14.11.2014 № 875/2014 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 04.11.2014 «Про невідкладні заходи щодо стабілізації соціально-економічної ситуації в Донецькій та Луганській областях» Кабінету Міністрів доручено ужити заходів щодо припинення на окремих територіях у районі проведення антитерористичної операції діяльності державних підприємств, установ та організацій, їх філій, представництв; евакуації працівників; вивезення в разі можливості майна та документації; переведення державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування з окремих територій у районі проведення антитерористичної операції на роботу в іншу місцевість.
Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085 м.Донецьк є територією, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють повноваження, у зв'язку з чим їх зобов'язано переміститися в населені пункти, на територіях яких органи державної влади здійснюють свої повноваження у повному обсязі.
Згідно за наказом Міністерства юстиції України від 25.11.2014 № 247/7 «Про переміщення органів та установ юстиції Донецької області» відділи державної реєстрації актів цивільного стану Донецької області, що знаходилися на тимчасово неконтрольованій території, переміщено на контрольовану територію.
Установа, якою було видане свідоцтво про смерть ОСОБА_2, не була переміщена на територію, яка контролюється органами державної влади України, отже наданий суду документ про смерть матері заявника виданий органом, створеним не відповідно до вимог українського законодавства, і не може бути взятий до уваги органом, що здійснює реєстрацію юридичних фактів.
Враховуючи наведені обставини, суд вважає, що у заявника відсутня будь-яка інша можливість у позасудовому порядку вирішити питання щодо юридичного оформлення факту смерті його матері.
Надаючи оцінку документу, виданому на непідконтрольній Україні території, суд враховує висновки Європейського Суду з прав людини у справах проти Туреччини (зокрема, «Loizidou v. Turkey», «Cyprus v. Turkey»), а також Молдови та Росії (зокрема, «Mozer v. the Republic of Moldova and Russia», «Ilascu and Others v. Moldova and Russia»), де, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії, Європейський Суд з прав людини наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони.
Такий висновок Європейського Суду з прав людини в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії, є винятком із загального принципу недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути заснована до таких дій, як наприклад реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр проти Туреччини», Європейський Суд з прав людини, зокрема зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.
Тому суд як виняток бере до уваги надані заявником документи, видані на непідконтрольній Україні території, та надає їм оцінку разом з іншими доказами по справі.
Отже, сукупність досліджених доказів надає суду зробити висновок про доведеність факту смерті ОСОБА_2, померлого 06.08.2018, у зв'язку з чим вимоги заявника підлягають задоволенню у повному обсязі. Встановлення даного факту необхідне заявнику для державної реєстрації смерті дідуся та для реалізації його майнових та особистих немайнових прав.
На підставі законів України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», Указу Президента України від 14.11.2014 № 875/2014, постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 595, розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р, керуючись ст.ст.259, 263-265, 268, 273, 293, 294, 315-316, 319, 352, 354, 355 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1, місце проживання якого: вул.Хлібодарна, б.21, Куйбишевський район, м.Донецька, який зареєстрований як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, заінтересована особа Мирноградський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, місцезнаходження якого: вул.Соборна, 7, м.Мирноград Донецької області, код ЄДРПОУ 23127140, про встановлення факту смерті особи задовольнити.
Встановити факт смерті ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_6, який помер 06 серпня 2018 року у Петровському районі міста Донецька.
Рішення підлягає негайному виконанню.
Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги у тридцятиденний строк з дня складання повного рішення, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повний текст рішення суду складено 11.10.2018.
Суддя Ж.Є.Редько