Справа № 177/1369/18
Провадження № 2-о/177/61/18
Іменем України
10 жовтня 2018 року
Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Суботіної С. А.
за участі: секретаря Ференц Я. З.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі матеріали цивільної справи за заявою ОСОБА_1, заінтересовані особи Грузька сільська рада Криворізького району Дніпропетровської області, Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, -
Заявник 19.07.2018 звернулася до суду з указаною заявою та уточнивши вимоги просила суд встановити юридичний факт належності її матері ОСОБА_2, померлій 18.02.2014, державного акту на право приватної власності на землю № 144 від 03.12.1998, який видано на ім'я ОСОБА_3.
В обґрунтування заяви вказувала, що за життя її матері було видано вказаний державний акт про право власності на земельну ділянку, в якому допущено помилку в написанні прізвища матері, а саме замість «Сикуринець» помилково вказано «Сікурінець».
18.02.2014 її мати померла та після її смерті відкрилася спадщина, в тому числі на земельну ділянку площею 5,780 га, розташовану на території Грузької сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, цільове призначення якої - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, право власності на яке підтверджено вище вказаним державним актом. У зв'язку з наявності розбіжностей в написанні прізвища матері у державному акті, нотаріус відмовив заявниці у видачі свідоцтва про право на спадщину на вказану земельну ділянку.
Оскільки від встановлення факту належності спадкодавцю правовстановлюючого документу залежить право заявниці на спадкове майно, тому вона просила суд її вимоги задовольнити.
Заявник до суду не з'явилася, просила справу розглянути за її відсутності, заявлені вимоги підтримала та просила їх задовольнити, про що подала відповідну заяву.
Заінтересовані особи Грузька сільська рада Криворізького району Дніпропетровської області та Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, про час та місце розгляду справи повідомлялися у встановленому законом порядку, але участь своїх представників у розгляді справи не забезпечили, кожен окремо, надали до суду заяви, в яких просили суд розглянути справу за відсутності їх представника (а.с. 31, 91-92). Відзиву на заяву не надали.
Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалася, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, встановивши обставини справи та надавши оцінку доказам на їх підтвердження, визначившись з нормами права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, суд приходить до висновку, що вимоги підлягають задоволенню зі слідуючих підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_2, померлої 18.02.2014, що відповідно підтверджується свідоцтвом про народження та одруження ОСОБА_1 (а.с. 4-8), свідоцтвом про смерть ОСОБА_2 (а.с. 17).
За життя ОСОБА_2, на підставі рішення 6 сесії ІІІ скликання Грузької сільської ради народних депутатів від 01.10.1998, видано державний акт на право приватної власності на землю № 144 від 03.12.1998 (а.с. 10). Однак у вказаному державному акті допущено помилку в написанні прізвища власника земельної ділянки, а саме замість прізвища «Сикуринець», помилково вказано «Сікурінець» (а.с. 10).
У вказаному державному акті в графі місце проживання власника вказано «вул. Садова, буд. 6 с. Терноватка», що згідно довідки Грузької сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області є адресою зареєстрованого місця проживання ОСОБА_2 (а.с. 54), що в своїй сукупності підтверджує той факт, що «Сикуринець» та «Сікурінець» ОСОБА_4 є однією і тією ж особою, а відповідно державний акт про право приватної власності на землю виданий на ім'я «Сікурінець» Г.В. фактично належав ОСОБА_2
За життя ОСОБА_2 склала заповіт на ім'я ОСОБА_5, який відмовився від прийняття спадщини, що підтверджується матеріалами спадкової справи ОСОБА_2 (а.с. 42, 49-52).
ОСОБА_1 звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2, отримавши свідоцтво про право на спадщину на частину спадкового майна (а.с. 42-43, 46). Однак державним нотаріусом їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на вище вказану земельну ділянку площею 5, 780 га. на території Грузької сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, у зв'язку з виявленням розбіжностей в написанні прізвища спадкодавця у правовстановлюючому документі на спадкове майно та свідоцтві про її смерть (а.с. 89).
Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних справ, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч.2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть встановлюватися факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до п. 12 Постанови Пленуму ВС України № 5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові
зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.
Оскільки від встановлення судом факту належності спадкодавцю державного акту про право приватної власності на земельну ділянку, залежить виникнення у заявника права на отримання свідоцтва про право на спадщину, відповідно реалізація права на спадкове майно, вказаний юридичний факт знайшов своє підтвердження в судовому засіданні, заявник позбавлений можливості встановити такий факт у позасудовому порядку, тому суд приходить до висновку про необхідність задоволення заяви ОСОБА_1 та встановлення факту належності ОСОБА_2 правовстановлюючого документу на земельну ділянку.
Відповідно до ч.7 ст. 294 ЦПК України, при ухваленні рішення судом у справах окремого провадження, судові витрати не відшкодовуються.
Керуючись ст. ст. 4-5, 13, 76, 258-265, 293-294, 315-316, 318-319 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1, заінтересовані особи Грузька сільська рада Криворізького району Дніпропетровської області, Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, про встановлення факту належності правовстановлюючого документу - задовольнити.
Встановити факт належності ОСОБА_2, померлій 18.02.2014, за її життя, державного акту на право приватної власності на землю, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 144, виданого 03.12.1998 Грузькою сільською радою Криворізького району Дніпропетровської області, на підставі рішення 6 сесії ІІІ скликання Грузької сільської ради народних депутатів від 01.10.1998 року, щодо земельної ділянки площею 5,780 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Грузької сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області.
Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Криворізький районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його складення та підписання.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Суддя С.А. Суботіна