копія
08 жовтня 2018 року Справа № 804/14102/15
Дніпропетровський окружний адміністративний суд. у складі головуючого судді Віхрової В.С., розглянувши у місті Дніпрі в порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізьке підприємство по забезпеченню матеріальними ресурсами «Ресурс-Інвест» до Державної податкової інспекції у Новокадацькому районі м.Дніпра Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Відкрите акціонерне товариство «Дніпропетровськ-Авто» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
07.09.2015 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізьке підприємство по забезпеченню матеріальними ресурсами «Ресурс-Інвест» (надалі - позивач) до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області з вимогою про визнання протиправним та скасування податкове повідомлення-рішення №0001132201 від 22.05.2015 р., форми «Р», згідно якого збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: земельний податок з юридичних осіб у розмірі 281743,80 грн., з яких за основним платежем 225395,04 грн., за штрафною (фінансовою) санкцією 56348,76 грн.
В обґрунтування позовної заяви вказано, що 02.06.2006 р. між ВАТ «Дніпропетровськ-Авто» та позивачем укладено Договір №3418 купівлі-продажу комплексу, розташованого за адресою: м.Дніпропетровськ, пр. Калініна, 104. У зв'язку з необхідністю переоформлення та укладання нових договорів оренди земельної ділянки, сторонами укладено Договір №140 від 04.01.2007 р. про компенсацію ВАТ «Дніпропетровськ-Авто» витрат, в тому числі по сплаті за оренду земельної ділянки. В свою чергу, ВАТ «Дніпропетровськ-Авто» вчасно та в повному обсязі сплачувало відповідні платежі до податкового органу. Таким чином, нараховуючи податкові зобов'язання по сплаті податку за землю позивачу, податкова інспекція створює подвійне оподаткування, що не є допустимим.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.09.2015 р. відкрито провадження у справі.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.09.2015 р. залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Відкрите акціонерне товариство «Дніпропетровськ-Авто» (надалі - третя особа).
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.09.2015 р. зупинено провадження у справі до надання додаткових доказів у справі.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.09.2018 р. провадження у справ поновлено.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.09.2018 р. справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
ОСОБА_1 ч.ч.1, 2, 8 ст. 262 КАС України розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення.
ОСОБА_1 ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
04.10.2018 р. через канцелярію Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого відповідач вважає доводи платника податків, наведені у позові, такими, що не спростовують самого факту порушення та не є підставою для скасування податкового повідомлення-рішення. Також відповідач просить замінити відповідача по справі з Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області на Державну податкову інспекцію у Новокадацькому районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області відповідно до Наказу ДФС України від 29.01.2017 р. №39 «Про перейменування деяких територіальних органів ДФС».
Керуючись ст. 48 КАС України, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання відповідача про заміну сторони у даній справі з огляду на положення Наказу ДФС України від 29.01.2017 р. №39 «Про перейменування деяких територіальних органів ДФС» та замінити Державну податкову інспекцію у Ленінському районі м.Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області на Державну податкову інспекцію у Новокадацькому районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області (надалі - відповідач).
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.
Судом встановлено, що податковим органом було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Запорізьке підприємство по забезпеченню матеріальними ресурсами «Ресурс-Інвест» (код ЄДРПОУ 22128249) з питань дотримання податкового законодавства при нарахуванні та сплаті податку на землю за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2014 р., висновки якої зафіксовані у Акті №83/04-67-22-05/22128249 від 25.02.2015 р.
Перевіркою встановлено порушення п.274.1 ст.274, п.286.2 ст.286, п.287.6 ст.287 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податкові зобов'язання по податку на землю за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2014 р. у сумі 676185,12 грн., у т.ч. по періодах: січень 2012 р. в сумі 18782,92 грн., лютий 2012 р. в сумі 18782,92 грн., березень 2012 р. в сумі 18782,92 грн., квітень 2012 р. в сумі 18782,92 грн., травень 2012 р. в сумі 18782,92 грн., червень 2012 р. в сумі 18782,92 грн., липень 2012 р. в сумі 18782,92 грн., серпень 2012 р. в сумі 18782,92 грн., вересень 2012 р. в сумі 18782,92 грн., жовтень 2012 р. в сумі 18782,92 грн., листопад 2012 р. в сумі 18782,92 грн., грудень 2012 р. в сумі 18782,92 грн., січень 2013 р. в сумі 18782,92 грн., лютий 2013 р. в сумі 18782,92 грн., березень 2013 р. в сумі 18782,92 грн., квітень 2013 р. в сумі 18782,92 грн., травень 2013 р. в сумі 18782,92 грн., червень 2013 р. в сумі 18782,92 грн., липень 2013 р. в сумі 18782,92 грн., серпень 2013 р. в сумі 18782,92 грн., вересень 2013 р. в сумі 18782,92 грн., жовтень 2013 р. в сумі 18782,92 грн., листопад 2013 р. в сумі 18782,92 грн., грудень 2013 р. в сумі 18782,92 грн., січень 2014 р. в сумі 18782,92 грн., лютий 2014 р. в сумі 18782,92 грн., березень 2014 р. в сумі 18782,92 грн., квітень 2014 р. в сумі 18782,92 грн., травень 2014 р. в сумі 18782,92 грн., червень 2014 р. в сумі 18782,92 грн., липень 2014 р. в сумі 18782,92 грн., серпень 2014 р. в сумі 18782,92 грн., вересень 2014 р. в сумі 18782,92 грн., жовтень 2014 р. в сумі 18782,92 грн., листопад 2014 р. в сумі 18782,92 грн., грудень 2014 р. в сумі 18782,92 грн.
На підставі висновків Акту перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 22.05.2015 р. №0001132201, яким збільшено суму грошового зобов'язання по земельному податку з юридичних осіб у сумі 281743,80 грн., в т.ч. за основним платежем - 225395,04 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 56348,76 грн.
Позивачем було оскаржено податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку до податкового органу вищого рівня, за результатами якого рішенням Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 31.07.2015 р. вих. №6958/10/04-36/10-07-09 оскаржуване податкове повідомлення-рішення залишено без змін.
Порушення, які стали підставою для донарахування позивачеві грошових зобов'язань, полягають у тому, що за ним податковим законодавством, як за власником нерухомого майна, закріплено обов'язок зі сплати земельного податку.
Проте, перевіркою своєчасності подання Декларацій з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) встановлено ненадання ТОВ «Запорізьке підприємство по забезпеченню матеріальними ресурсами «Ресурс-Інвест» (ЄДРПОУ 22128249) податкового розрахунку земельного податку за 2012-2014 рр.
Судом встановлено, що на підставі Договору купівлі-продажу №3418 від 02.06.2006 р. та акту приймання-передачі (додаток 1) позивач отримав у власність від ВАТ «Дніпропетровськ-Авто» майно (комплекс) за адресою: м.Дніпропетровськ, пр. Калініна, 104. ОСОБА_1 з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданого КП «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» за №10811970 від 01.06.2006 р., реєстраційний номер об'єкта 13958807. До складу комплексу входять: будівлі адміністративно-побутового корпусу та профілактичного обслуговування автомобілів площею 295,8 кв.м.; малярний бокс площею25,9 кв.м., 2 слюсарних бокси площами 124,1 кв.м. та 11,4 кв.м.; 4 малярних цеха площами 22,4 кв.м., 103 кв.м., 19,5 кв.м. та 72,8 кв.м.; склад площею 612,5 кв.м.; ангар; компресорна; огорожі.
ОСОБА_1 інформації управління Держкомземства у м.Дніпропетровськ №8-411-0.2-383/2-15 від 03.02.2015 р. по даним Державного земельного кадастру про нормативну грошову оцінку земельних ділянок для розрахунку плати за землю грошова оцінка земельної ділянки за 2012-2014 рр. кадастровий номер: 1210100000:08:693:0003 (81160008), адреса: м.Дніпропетровськ, пр. Калініна, 104 склала 7513168,07 площею 0,4041.
Між позивачем та ВАТ «Дніпропетровськ-Авто» був укладений Договір №140 від 04.01.2007 р., відповідно до якого сторони домовилися про сплату продавцем (ВАТ «Дніпропетровськ-Авто») платежів, пов'язаних з утриманням об'єкту та відповідну компенсацію сплачених останнім грошових сум покупцем (ТОВ «Запорізьке підприємство по забезпеченню матеріальними ресурсами «Ресурс-Інвест»).
Земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України, а справляння плати за землю, зокрема земельного податку, здійснюється відповідно до положень Податкового кодексу України, яким визначено порядок оподаткування земельних ділянок і перелік пільг по земельному податку.
Підпунктами 14.1.72, 14.1.73, п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України визначено, що земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів. Землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди. Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або користування земельною ділянкою (п.287.1 ст.287 Податкового кодексу України).
Статтею 2 Земельного кодексу України передбачено, що суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.
Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до ст. 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.
Право власності на земельну ділянку та право оренди земельної ділянки, згідно зі статтею 125 Земельного кодексу України виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Відповідно до ст.206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.
ОСОБА_1 зі ст. 270 Податкового кодексу України об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні та земельні частки (паї) які перебувають у власності.
ОСОБА_1 приписів п. 269.1 ст. 269 Податкового кодексу України, платниками земельного податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.
У відповідності до п.п. 286.1, 286.2, 286.3 ст. 286 Податкового кодексу України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.
Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно у сфері будівництва щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов'язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.
ОСОБА_1 п. 286.6 ст. 286 Податкового кодексу України за земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у спільній власності кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується з урахуванням прибудинкової території кожному з таких осіб: 1) у рівних частинах - якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділена в натурі, або одній з таких осіб-власників, визначеній за їх згодою, якщо інше не встановлено судом; 2) пропорційно належній частці кожної особи - якщо будівля перебуває у спільній частковій власності; 3) пропорційно належній частці кожної особи - якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності і поділена в натурі.
За земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у користуванні кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується кожному з них пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в їх користуванні, з урахуванням прибудинкової території.
Відповідно до п. 287.1 ст. 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.
Відповідно до ст. 55 Господарського кодексу України, суб'єктами господарювання є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Таким чином, враховуючи, що власником майна за Договором купівлі-продажу є позивач, то він, як платник земельного податку, зобов'язаний нараховувати, сплачувати та подавати податкову звітність з земельного податку, а не попередній власник.
Юридичні та фізичні особи згідно законодавства України мають право укладати будь-які договори, правочини, що не суперечать національному законодавству та відповідають визначеній меті. При визначені мети укладення правочину (договору) слід враховувати певні обмеження, як то сплату податків і зборів, які мають визначений характер та індивідуальну дію щодо кожного платника податку.
З огляду на викладене, домовленість між сторонами про компенсацію витрат по сплаті податку, оформлену у формі договору, не передбачає звільнення землекористувача - платника податку від обов'язків, визначених податковим кодексом і така можливість податковим законодавством не визначена.
Як зазначено у ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
При цьому судом враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. ОСОБА_1 з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
ОСОБА_1 ч. ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для скасування податкового повідомлення-рішення, а відтак позов задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 246-247, 249, 255, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізьке підприємство по забезпеченню матеріальними ресурсами «Ресурс-Інвест» до Державної податкової інспекції у Новокадацькому районі м.Дніпра Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Відкрите акціонерне товариство «Дніпропетровськ-Авто» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 цього Кодексу, безпосередньо до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд, відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя (підпис) Рішення не набрало законної сили 08.10.18 Суддя З оригіналом згідно Помічник судді ОСОБА_2 ОСОБА_2 ОСОБА_3