копія
08 жовтня 2018 року Справа № 201/8494/18
Дніпропетровський окружний адміністративний суд. у складі головуючого судді - Віхрової В.С., розглянувши у місті Дніпрі в порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області, третя особа: Приватне акціонерне товариство «Євраз Дніпровський металургійний завод» про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії, -
05.09.2018 р. на виконання ухвали Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 06.08.2018 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла адміністративна справа №201/8494/18 за позовом ОСОБА_1 (надалі - позивач) до Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області (надалі - відповідач), третя особа: Приватне акціонерне товариство «Євраз Дніпровський металургійний завод» (надалі - третя особа), в якій позивач просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні періодів роботи в ПАТ «ЄВРАЗ ДМЗ імені Петровського»: з 01.02.2005 р. по 29.01.2006 р. до пільгового стажу роботи на посадах передбачених Списком №1 постанови Кабінету Міністрів від 16 січня 2003 року №36 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» у Списку №1 розділі XI «Оброблення металу», підрозділі 1 «Ливарне виробництво», п. «а», за №11.1а та з 30.01.2011 року по 29.07.2012 року до пільгового стажу роботи на посадах передбачених у Списку №1 розділі XI «Оброблення металу», підрозділі 1 «Ливарне виробництво», пункту “б”, за №11.16 з дати призначення пенсії - 03.04.2018 р.;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ст.ст. 24, 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з дати призначення пенсії з 03.04.2018 р. на підставі довідок про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 03.04.2018 р. №16.4/156 і №16.4/157 та записів в трудовій книжці із зарахуванням пільгового стажу роботи 16 років 6 місяців та 9 днів при загальному стажі роботи 26 років 4 місяці та 12 днів.
В обґрунтування позовної заяви вказано, що відповідачем під час розгляду поданих документів для обчислення складових нарахованої пенсії протиправно незараховані періоди роботи до пільгового стажу з особливо шкідливими та особливо шкідливими умовами праці за списком №1 з 01.02.2005 р. по 29.01.2006 р. та з 30.01.2011 р. по 29.07.2012 р. і не застосовано положення абз.10 ч.3 ст.24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку із чим були порушені конституційні права позивача і змусило його звернутися до суду.
За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Дніпропетровського окружного адміністративного суду справа №201/8494/18 передана судді Віхровій В.С.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.09.2018 р. адміністративний позов прийнято до провадження та відкрито спрощене провадження без виклику сторін.
Згідно з ч. 2 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Враховуючи положення ч.4 вказаної статі, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи № 804/2335/18 у спрощеному провадженні.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 261 КАС України відзив подається протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі. Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Згідно з ч.ч. 5, 8 ст. 261 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
25.09.2018 р. через канцелярію Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого відповідач заперечує проти адміністративного позову, оскільки спірні періоди не були враховані у зв'язку із відсутністю підтвердження проведення атестації робочих місць за умовами праці.
03.10.2018 р. через канцелярію Дніпропетровського окружного адміністративного суду на виконання ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.09.2018 р. надано витребувані документи від третьої особи.
04.10.2018 р. через канцелярію Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла відповідь на відзив, відповідно до змісту якого позивач вважає викладені факти у відзиві такими, що не відповідають дійсності.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 03.04.2018 р. перебуває на обліку у відділі з питань призначення (перерахунку) пенсій №2 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком на пільгових умовах по списку №1 згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
11.05.2018 р. позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з метою уточнення визначення страхового стажу при обчисленні пенсії.
Листом управління обслуговування громадян ОСОБА_2 відділу обслуговування громадян ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 25.05.2018 р. №Р7473-18 «Про страховий стаж при обчисленні пенсії» на звернення позивача від 11.05.2018 р. повідомлено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що врахувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше. Загальний страховий стаж становить 26 років 3 місяці 13 днів, обчислений по 31.03.2018 р. (в одинарному розмірі). До вказаного страхового стажу додатково зараховано 14 років, оскільки періоди роботи за списком №1 (з 01.11.2000 р. по 31.01.2005 р., з 30.01.2006 р. по 29.01.2011 р., з 30.07.2012 р. по 31.07.2014 р., з 11.08.2015 р. по 10.09.2014 р. і з 14.07.2015 р. по 31.03.2018 р.) становить 14 років 17 днів (вказаний стаж роботи за списком №1 відображається в розпорядженнях про встановлений розмір пенсії окремим рядком). Сума місяців страхового стажу для обчислення пенсії складає 483 місяці = 26 років х 12 місяців + 3 місяці + 14 років х 12 місяців. Коефіцієнт страхового стажу з урахуванням кратності 1% становить 0,40250. Згідно наданих довідок про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній від 03.04.2018 р. №16.4/156 і №16.4/157, виданих ПрАТ «ЕВРАЗ Дніпровський металургійний завод» до пільгового стажу не враховано період з 01.02.2005 р. по 29.01.2006 р. та з 30.01.2011 р. по 29.07.2012 р. у зв'язку із відсутністю атестації робочих місць за умовами праці.
Таким чином, спірним в даному випадку є неврахування відповідачем періодів з 01.02.2005 р. по 29.01.2006 р. та з 30.01.2011 р. по 29.07.2012 р. до пільгового стажу позивача у зв'язку із відсутністю підтвердження проведення атестації робочих місць по цим періодам.
Щодо інших періодів спірних питань не виникало.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до пункту 6 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Положенням статті 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (далі Закон № 1788-XII) встановлено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у звязку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Статтею 2 Закону № 1788-XII визначені види пенсій: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.
Звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію.
При цьому пенсії за віком і по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується. Пенсії за вислугу років призначаються при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію (стаття 7 Закону № 1788-XII).
Згідно з пунктом «б» статті 13 Закону № 1788-XII на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»:
- чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.
Відповідно до підпункту другому пункту 2 загальнообов'язкове (далі Закон № 1058-IV) працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
За приписами статті 100 Закону № 1788-ХІІ особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13 - 14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.
Згідно до статті 62 Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту першого «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженого постановою Кабінету міністрів України № 637 від 12.08.1993 (далі Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до пункту 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Мехінізм підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремої категорії працівників у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника встановлює «Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років», затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України № 18-1 від 10.11.2006, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 24.11.2006 за № 1231/13105 (далі Порядок № 18-1).
Згідно з пунктом 3 Порядку № 18-1 Підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років.
Згідно записів у трудовий книжці та довідках про підтвердження роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці від 03.04.2018 р. №16.4/156, №16.4/157 та №16.4/158 вказано, що у період з 08.06.2001 р. по 09.04.2007 р. згідно Наказу ПАТ «Євраз ДМЗ ім. Петровського» №14 від 07.06.2001 р. позивач працював обрубувачем, зайнятим на оброблені литва наждаком і вручну (молотками, зубилами, пневмоінструментом). Ця професія передбачена списком №1, розділу ІХ «Металообробка» підрозділу «Ливарне виробництво» п.а за №1110100а-16219, затвердженого Постановою №162.
З 20.03.2010 р. по 21.11.2013 р. згідно розпорядження №411Д від 18.03.2010 р. та наказу №153 від 19.03.2010 р. позивач працював старшим майстром відділення по виробництву ізложниць фасонно-ливарного цеху Сервісного центру. Ця професія передбачена списком №1 розділу ІХ «Металообробка» підрозділу «Ливарне виробництво» п.б за №11.1б.
Відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442 (далі Порядок № 442), пенсії за віком на пільгових умовах за списками виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, а також пенсії, що можуть встановлюватися підприємствами й організаціями за рахунок власних коштів працівникам інших виробництв, професій та посад залежно від умов праці, призначаються за результатами атестації робочих місць.
Атестація робочих місць за умовами (надалі - атестація) проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.
Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між роботодавцем і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Частиною 2 пункту четвертого цього Порядку встановлено, що відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.
Згідно з пунктом 4 Порядку № 442 та підпункту 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій для проведення атестації робочих місць за умовами праці від 1 вересня 1992 року № 41 періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років.
Результати атестації використовуються для розроблення заходів щодо покращення умов праці і оздоровлення працівників та під час визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств, установ та організацій, обґрунтування пропозицій про внесення змін до списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Таким чином, законодавцем покладений обов'язок своєчасного та якісного проведення атестації робочих місць на керівників підприємств, а тому непроведення або несвоєчасне та неякісне проведення з вини керівників підприємств атестації не може позбавити позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
У 2005-2006 рр., 2011-2012 рр. проведена атестація робочих місць за умовами праці. Висновки атестації затверджені наказом генерального директора №661 від 30.07.2012 р. та №625 від 31.07.2017 р., погоджені з Головним державним експертом Дніпропетровської області за умовами праці ОСОБА_3 31.07.2012 р.
Згідно довідок про підтвердження роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці від 03.04.2018 р. за №16.4/156, №16.4/157 та №16.4/158 термін дії щодо проведення атестації робочих місць за умовами праці продовжувався, а саме: відповідно до листа №003/07-1-17 від 18.01.2006 р. відносно наказу від 01.02.2000 р. №48, відповідно до листа від 27.07.2012 р. №5085 відносно наказу №31 від 30.01.2006 р.
На вимогу суду вказані листи були долучені до матеріалів справи та їх зміст підтверджує викладене.
Таким чином, атестація робочих місць щодо спірних періодів, з урахуванням проводження строку, була проведена.
Пунктом 3 «Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 (далі Порядок № 383) встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.
Згідно з пунктом 4.2 Порядку № 383 результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умов і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
Суд зазначає, що, за приписами пункту 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників. Надання уточнюючої довідки підприємств, установ, організації або їх правонаступників потрібно виключно у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Враховуючи, що до проведення чергової атестації позивач працював на посаді, пільговий характер роботи на якій в подальшому підтвердився проведеною атестацією, та продовжив обіймати цю посаду після проведення атестації, суд приходить до висновку, що спірний період підлягає зарахуванню до пільгового стажу та врахуванню для визначення розміру пенсії, оскільки, якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених пунктом 4 Порядку проведення атестації строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 16 вересня 2014 року в справі № 21-307а14.
На підставі ч.1 ст.44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
На виконання вимог цієї норми постановою правління Пенсійного фонду України затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" 25 листопада 2005 року №22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року N 13-1). Відповідно до п.1.1. Порядку заява про призначення (перерахунок) пенсії подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об'єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).
Згідно п. 1.7 Порядку днем звернення за призначенням (перерахунком) пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що оскільки обов'язок проведення атестації покладається на керівника підприємства, а умови праці позивача залишалися незмінними значний проміжок часу, не проведення чергової атестації робочого місця за умовами праці в період з 01.02.2005 р. по 29.01.2006 р., з 30.01.2011 р. по 29.07.2012 р., при наявності попередньої та наступної атестацій робочого місця і незмінності умов праці, не можуть обмежувати гарантії працівника на зарахування пільгового стажу його роботи і отримання пенсії на пільгових умовах.
Крім того, не зарахування спірного стажу позивача буде суперечити принципу правової визначеності, оскільки в п.3.1. Рішення Конституційного Суду України (Справа N1-25/2010 від 29 червня 2010 року) зазначено, що одним із елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки.
Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Так, Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Рисовський проти України» (№ 29979/04) визнав низку порушення пункту 1 статті 6 Конвенції, статті 1 Першого протоколу до Конвенції та статті 13 Конвенції у справі, пов'язаній із земельними правовідносинами; в ній також викладено окремі стандарти діяльності суб'єктів владних повноважень, зокрема, розкрито елементи змісту принципу «доброго врядування».
Цей принцип, зокрема, передбачає, що у разі якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (див. рішення у справах «Beyelerv. Italy» № 33202/96, «Oneryildizv. Turkey» № 48939/99, «Moskalv. Poland» № 10373/05).
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що посилання відповідача у відзиві на позов на правову позицію Верховного Суду у справі №732/2003/14 щодо обов'язкової наявності документального підтвердження несприятливих умов праці за результатами атестації відповідного робочого місця для зарахування періоду роботи до пільгового стажу, є помилковим, у зв'язку з тим, що обставини, які були предметом розгляду у справі №732/2003/14 є відмінними від розглядуваної справи, оскільки у даній справі сутність спору не у відсутності документів підтверджуючих проведення атестації посади взагалі, а не проведення однієї чергової атестації при умові попереднього та подальшого проведення атестації.
Згідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно до ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно до п. п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Таким чином, висновок відповідача щодо не можливості зарахувати стаж роботи в період з 01.02.2005 р. по 29.01.2006 р., з 30.01.2011 р. по 29.07.2012 р. та не застосування положення абз.10 ч.3 ст.24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є помилковим.
З огляду на наведене, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 139, 246-247, 249, 255, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області, третя особа: Приватне акціонерне товариство «Євраз Дніпровський металургійний завод» про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити;
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні періодів роботи в ПАТ «ЄВРАЗ ДМЗ імені Петровського»: з 01.02.2005 р. по 29.01.2006 р. до пільгового стажу роботи на посадах передбачених Списком №1 постанови Кабінету Міністрів від 16 січня 2003 року №36 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» у Списку №1 розділі XI «Оброблення металу», підрозділі 1 «Ливарне виробництво», п. «а», за №11.1а та з 30.01.2011 року по 29.07.2012 року до пільгового стажу роботи на посадах передбачених у Списку №1 розділі XI «Оброблення металу», підрозділі 1 «Ливарне виробництво», пункту «б», за №11.16 з дати призначення пенсії - 03.04.2018 р.;
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ст.ст. 24, 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з дати призначення пенсії з 03.04.2018 р. на підставі довідок про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 03.04.2018 р. №16.4/156 і №16.4/157 та записів в трудовій книжці із зарахуванням пільгового стажу роботи 16 років 6 місяців та 9 днів при загальному стажі роботи 26 років 4 місяці та 12 днів.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 цього Кодексу, безпосередньо до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд, відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя (підпис) Рішення не набрало законної сили 08.10.18 Суддя З оригіналом згідно Помічник судді ОСОБА_4 ОСОБА_4 ОСОБА_5