Справа № 211/3876/16-ц
Провадження № 2/211/86/18
іменем України
12 жовтня 2018 року Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі :
головуючого судді : Ткаченко С.В.
при секретарі : Польчик Л.В.
за відсутності:
позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
відповідача ОСОБА_3
представника відповідача ОСОБА_4
представника відповідача ОСОБА_5 Довгинцівської районної у місті ради
представника зацікавленої особи Органу опіки і піклування виконкому Довгинцівської районної у місті ради
розглянувши у місті ОСОБА_6, цивільну справу за позовом ОСОБА_1, який діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_7 до ОСОБА_3, виконавчого комітету Довгинцівської районної у місті, зацікавлена особа орган опіки і піклування виконавчого комітету Довгинцівської районної у місті про визнання права власності в порядку спадкування за зконом, суд, -
ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_7 звернувся до суду з позовом до відповідачів про визнання права власності в порядку спадкування за законом, який у подальшому через свого представника двічі уточнював, останній раз 12.09.2018 року, вказавши, що 26.07.2015 року померла його колишня дружина ОСОБА_8. Він з ОСОБА_8 перебуваючи у фактичних шлюбних відносинах з 2001 року мешкали за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Дніпровське шосе, 26/36. 29.07.2005 року зареєстрували шлюб, який 25.06.2010 року було між ними розірвано, спору про поділ майна не було.
Після смерті останньої, відкрилась спадщина на належне їй майно, у вигляді трикімнатної квартири, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Дніпровське шосе, 26/36.
Спадкоємцями є діти померлої, а саме неповнолітня ОСОБА_7 та ОСОБА_3 (відповідач).
На момент смерті ОСОБА_8, ОСОБА_7 мешкала у спадковому майні за вказаною адресою. Відповідач ОСОБА_3, донька померлої мешкала окремо, та після смерті матері стала мешкати у спірній квартирі.
Його донька ОСОБА_7 за його згодою разом з ним звернулись до нотаріальної контори, проте нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку, що є суперечка між спадкоємцями та відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно на ім'я померлої, у зв'язку з чим для захисту прав доньки змушений звертатися до суду та просить визнати за ОСОБА_7 право власності на 1 / 2 частку квартири, яка розташована за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Дніпровське шосе, 26/36, після смерті матері ОСОБА_8, яка померла 26.07.2015 року. Визнати за ОСОБА_3, право власності на іншу 1/2 частку вказаної квартири.
Позивач ОСОБА_1 раніше звертався до суду з заявою про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_3 звернулася до суду з заявою про розгляд справи за її відсутності, проти позовних вимог не заперечує.
Представники відповідача - виконкому Довгинцівської районної у місті ради та третьої особи - органу опіки і піклування виконкому Довгинцівської районної у місті ради до суду не з'явилися.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
15.12.2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від03.10.2017, яким ЦПК України викладеного в новій реакції.
У відповідності до п.9 п.1 Розділу ХІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції - справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Таким чином, подальший розгляд цієї справи відбувається за правилами, що передбачені новою редакцією ЦПК України.
Суд розглянувши матеріали справи та дослідивши письмові докази, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з такого.
У судовому засіданні встановлено, що 26 липня 2015 року померла ОСОБА_8, що підтверджується свідоцтвом про смерть І-КИ №644094, актовий запис 850, яка є матір'ю неповнолітньої ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження, у якому у графі батьки , матір'ю вказана - ОСОБА_9, а батьком ОСОБА_1 (а.с. 8).
Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_10, яка після шлюбу змінила прізвище на «Булахова», у графі батьки, її матір'ю також зазначена ОСОБА_9.
Зі свідоцтва про шлюб, вбачається, що ОСОБА_9, після реєстрації шлюбу змінила своє прізвище на «Чернуха» (а.с. 9).
Таким чином, після смерті ОСОБА_8 спадкоємцями за законом є її діти - неповнолітня ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 та відповідач ОСОБА_3
З правовстановлюючих документів (договір дарування від 03.03.2004 року, витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 17.05.2004 року, свідоцтво № 20/3 про право власності на житло від 14.07.1993 року, технічний паспорт ) на квартиру, що розташована за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Дніпровське шосе, 26/36, вбачається що за життя ОСОБА_8 належала вказана квартира. Вказана обставина також підтверджуєтьсядовідкою № 148542 від 19.07.2016 року КП ДОР «Криворізьке бюро технічної інвентаризації» (а.с. 10).
Відповідно до положень ст.ст. 1216-1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до ч. 1 ст. 1267 ЦК України, частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.
Згідно з вимогами ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
У відповідності з частинами 1, 3статті 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Відповідно до пункту 4.15 глави 10 «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» затвердженого наказом Мін'юсту від 22 лютого 2012 року № 296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.
ОСОБА_7 за згодою свого батька ОСОБА_1 звернулася до державного нотаріуса Четвертої криворізької державної нотаріальної контори ОСОБА_11 із заявою про прийняття спадщини, однак постановою від 27.07.2016 року (а.с. 7). ОСОБА_7 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті матері, у зв'язку із наявністю суперечки між спадкоємцями та відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно на ім'я померлого.
Відповідно до ч. 4 ст. 1268 ЦК України, малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину.
Таким чином, неповнолітня ОСОБА_7 вважається такою, що прийняла у спадок та набула право на 1/2 частину спірної квартири.
Разом з тим, згідно роз'яснень, викладених в пункті 3.1. листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК).
Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.
Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини.
Вказане роз'яснено і в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування».
Пунктом 9 частини 1статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 1 липня 2004 року № 1952-ІV, передбачено, що однією із підстав державної реєстрація права власності та інших речових прав є рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.
Зі змісту вищевказаної постанови державного нотаріуса Четвертої криворізької державної нотаріальної контори ОСОБА_11 від 27.07.2016 року, вбачається, що між спадкоємцями щодо розподілу спадщини виникла суперечка, а саме між ОСОБА_7 та іншою спадкоємицею за законом ОСОБА_3, яка також прийняла спадщину, та під час розгляду справи звернулася до суду з заявою про згоду визнання за нею права власності на 1/ 2 частину спірної квартири.
Таким чином судом встановлено, що ОСОБА_3 є спадкоємицею за законом, та такою що прийняла спадщину після смерті ОСОБА_8 яка померла 26.07.2015 року, набувши право власності на 1 / 2 частину квартири.
Тож виходячи з вищенаведеного, керуючись принципом верховенства права, суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість визнання за неповнолітньою ОСОБА_7 права власності на 1/2 частину спірної квартири, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_8, яка померла 26.07.2015 року та визнання права власності на 1/2 частину спірної квартири за ОСОБА_3
Оскільки позивач по справі звільнений від сплати судового збору, а відтак судовий збір по справі слід віднести за рахунок держави.
На підставі викладеного, керуючись Постановою Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року №7, ст. ст. 16, 1268, 1270 ЦК України, ст.ст. 4,5, 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1, який діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_7 до ОСОБА_3, виконавчого комітету Довгинцівської районної у місті, зацікавлена особа орган опіки і піклування виконавчого комітету Довгинцівської районної у місті про визнання права власності в порядку спадкування за зконом, задовольнити.
Визнати за ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1, загальна площа якої складає 64,3 кв.м., та житлова площа 41,9 кв.м., в порядку спадкування за законом, після смерті матері ОСОБА_8 яка померла 26 липня 2015 року.
Визнати за ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, право власності на 1 / 2 частину квартири АДРЕСА_1, загальна площа якої складає 64,3 кв.м., та житлова площа 41,9 кв.м. в порядку спадкування за законом, після смерті матері ОСОБА_8 яка померла 26 липня 2015 року.
Рішення може бути оскаржене учасниками справив апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі протягом 30 днів апеляційної скарги з дня проголошення судового рішення.
Суддя: ОСОБА_12