10.10.2018 Справа № 920/497/18
Господарський суд Сумської області у складі судді Котельницької В.Л.,
за участю секретаря судового засідання Пономаренко Т.М.,
представника позивача ОСОБА_1,
представника відповідача ОСОБА_2
представника третьої особи - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сумах у приміщенні Господарського суду Сумської області матеріали справи №920/497/18
за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Сумській області, м. Суми
до Товариства з обмеженою відповідальністю «АВІС-Україна», с. Косівщина Сумського району Сумської області
про визнання недійсним договору купівлі-продажу та скасування запису про державну реєстрацію права власності,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Департаменту цивільного захисту населення Сумської обласної державної адміністрації, м. Суми,
встановив:
До господарського суду звернулось Регіональне відділення Фонду державного майна України по Сумській області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АВІС-Україна» про: визнання недійсним договору купівлі-продажу майнового комплексу птахорадгоспу «Мирний» від 01.03.2010 в частині продажу об'єкта цивільного захисту - протирадіаційного укриття № 70936, загальною площею 40 кв.м, розташованого в підвальному приміщенні будівлі АБК, що знаходиться за адресою: вул. Польова, 1, с. Косівщина Сумського району Сумської області; скасування запису про державну реєстрацію права власності за ТОВ «АВІС-Україна» на об'єкт цивільного захисту - протирадіаційного укриття № 70936, загальною площею 40 кв.м, розташованого в підвальному приміщенні будівлі АБК, що знаходиться за адресою: вул. Польова, 1, с. Косівщина Сумського району Сумської області. В обґрунтування свої позовних вимог позивач посилається на те, що об'єкт цивільного захисту - протирадіаційне укриття № 70936 протиправно було відчужено за договором купівлі-продажу майнового комплексу птахорадгоспу «Мирний» від 01.03.2010, оскільки даний об'єкт не підлягав приватизації та не увійшов до статутного капіталу ВАТ «Птахорадгосп Мирний» і як об'єкт цивільної оборони знаходиться на обліку відділу цивільного захисту Сумської районної державної адміністрації.
30.07.2018 від відповідача до суду надійшла заява про застосування строку позовної давності, в якій він просив суд відмовити у задоволенні позову.
06.08.2018 від третьої особи до суду надійшло пояснення, в якому Департамент цивільного захисту населення Сумської обласної державної адміністрації просить суд розглядати справу у відсутності його представника.
04.10.2018 від позивача до суду надійшло пояснення в обґрунтування своєї позиції у справі.
08.10.2018 від відповідача до суду надійшло доповнення до заяви про застосування строку позовної давності.
10.10.2018 від позивача до суду надійшла заява про поновлення строку позовної давності, посилаючись на поважні, на думку позивача, причини її пропуску, а саме: звернення до органів прокуратури за захистом інтересів держави та обмеженим фінансуванням для сплати судових витрат.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, а представник відповідача позов не визнав та просив застосувати строк позовної давності.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, дослідивши та оцінивши надані суду докази, суд встановив наступне.
Наказом регіонального відділення Фонду державного майна України по Сумській області від 26 грудня 1996 року № 2120 «Про створення ВАТ «Птахорадгосп Мирний» було перетворено з державного підприємства птахорадгосп «Мирний» у Відкрите акціонерне товариство «Птахорадгосп «Мирний».
Під час приватизації ВАТ «Птахорадгосп Мирний» до статного капіталу не увійшов об'єкт державної власності, а саме: протирадіаційне укриття № 70936 загальною площею 40 м2, яке розташоване в підвальному приміщенні будівлі АБК по вул. Польовій, 1 в с. Косівщина Сумського району.
В плані приватизації державного майна птахорадгоспу «Мирний» від 24 грудня 1996 року зазначено, що не підлягає приватизації об'єкт протирадіаційного укриття № 70936.
Довідкою «Птахорадгоспу «Мирний» про вартість об'єкта цивільної оборони визначено, що місцем знаходження протирадіаційного укриття №70936 є підвал будівлі адміністративно-господарського корпусу птахорадгоспу.
Зазначений об'єкт цивільної оборони знаходиться на обліку відділу цивільного захисту Сумської районної державної адміністрації.
За договором купівлі-продажу від 01 березня 2010 року було відчужено майно, а саме: майновий комплекс (в тому числі будівля АБК, під літерою А'-IIІ), в якому знаходилось протирадіаційне укриття № 70936 за адресою: с. Косівщина Сумського району, вул. Польова, 1.
Листом від 08.08.2012 № 11-07-02700 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Сумській області звернулося до КП «Сумське міське БТІ» щодо надання інформації, за ким зареєстровано право власності на адміністративну будівлю колишнього ВАТ «Птахорадгосп «Мирний» та про наявність в підвальному приміщені адміністративної будівлі товариства об'єкта цивільної оборони.
Листом від 21.08.2012 № 743 КП «Сумське МБТІ» повідомило, що право власності на майновий комплекс (в т. ч. на будівлю АБК), зареєстровано за ТОВ «АВІС-Україна», згідно договору купівлі-продажу від 01.03.2010. Площа підвалу ввійшла в загальну площу приміщень будівлі АБК (S=1522.20 кв. м.).
Листом від 04.12.2014 № 11-03-05187 позивач звернувся до ТОВ «АВІС-Україна» щодо вжиття вичерпних заходів про передачу в державну власність, до сфери управління Регіонального відділення Фонду державного майна України по Сумській області протирадіаційного укриття № 70936, загальною площею 40 м2, розташованого в підвальному приміщенні будівлі АБК по вул. Польовій, 1 у с. Косівщина Сумського району Сумської області.
Відповідно до п. 4 наказу Фонду державного майна України від 19.05.1999 №908/68 «Про управління державним майном, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі», зареєстрованого у Мін'юсті України 24.06.1999 № 414/3707, господарські товариства на балансі яких перебуває державне майно, яке не увійшло до статутних фондів у процесі приватизації, несуть відповідальність за збереження такого майна відповідно до Цивільного кодексу України.
Отже, перебування державного майна на балансі «Птахорадгоспу «Мирний» не надавало останньому права відчужувати зазначений об'єкт державної власності.
Кодексом цивільного захисту України передбачено, що захисні споруди цивільного захисту державної та комунальної власності не підлягають приватизації (відчуженню) - ч. 12 ст. 32.
Відповідно до абз. 5 п. «в» ч. 2 ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного майна» не підлягають приватизації об'єкти, контроль за діяльністю яких з боку держави гарантує захист громадян від наслідків впливу неконтрольованого виготовлення, використання або реалізації небезпечної продукції, послуг або небезпечних виробництв, зокрема захисні споруди цивільної оборони (в редакції Закону, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин).
Частиною 1 ст. 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку що відчуження об'єкту цивільного захисту - протирадіаційного укриття № 70936, загальною площею 40 кв.м, розташованого в підвальному приміщенні будівлі АБК, що знаходиться за адресою: вул. Польова, 1, с. Косівщина Сумського району Сумської області за договором купівлі-продажу майнового комплексу птахорадгоспу «Мирний» від 01.03.2010 відбулося неправомірно.
Відтак, охоронюваний законом інтерес держави, якого у даному випадку представляє Регіональне відділення Фонду державного майна України по Сумській області були порушені.
Разом з тим, відповідачем заявлено про застосування строків позовної давності у даній справі.
Згідно зі ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
В позовній заяві позивач зазначив, що на підставі листа КІІ «Сумське МБТІ» № 743 від 21.08.2012 він дізнався про, те що право власності на майновий комплекс (в т. ч. на будівлю АБК) зареєстровано за відповідачем.
Відтак, позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу майнового комплексу птахорадгоспу «Мирний» від 01.03.2010 в частині продажу об'єкта цивільного захисту - протирадіаційного укриття № 70936 з пропуском позовної давності.
Разом з тим, позивач звернувся до суду із заявою про поновлення строку позовної давності.
Частиною третьою статті 267 ЦК України передбачена можливість застосування позовної давності, у тому числі й спеціальної, лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення судом.
Відповідно до п. 2.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» №10 від 29.05.2013 (зі змінами та доповненнями) за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення. Позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом частини п'ятої статті 267 ЦК України позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску позовної давності. Питання щодо поважності цих причин, тобто наявності обставин, які з об'єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується господарським судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини.
Враховуючи, що позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, суд не вбачає правових підстав для задоволення заяви позивача про поновлення строку позовної давності.
Поряд з цим, даючи оцінку аргументам позивача щодо причин пропуску строку позовної давності (звернення до органів прокуратури за захистом інтересів держави та обмеженим фінансуванням для сплати судових витрат), суд дійшов висновку, що вони не можуть вважатися поважними. Крім того, суд наголошує, що жодних доказів на підтвердження обмеженого фінансування (яке б унеможливлювало звернення до суду) позивачем суду не надано.
Якщо позовні вимоги господарським судом визнано обґрунтованими, а стороною у справі заявлено про сплив позовної давності, то суд зобов'язаний застосувати до спірних правовідносин положення статті 267 ЦК України та вирішити питання про наслідки такого спливу (тобто або відмовити в позові у зв'язку зі спливом позовної давності, або, за наявності поважних причин її пропущення, - захистити порушене право, але в будь-якому разі вирішити спір з посиланням на зазначену норму ЦК України) - п. 2.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» №10 від 29.05.2013 (зі змінами та доповненнями).
З урахуванням зазначеного, суд визнає позовні вимоги позивача про визнання недійсним договору купівлі-продажу майнового комплексу птахорадгоспу «Мирний» від 01.03.2010 в частині продажу об'єкта цивільного захисту - протирадіаційного укриття № 70936 обґрунтованими, але враховуючи заяву відповідача про сплив строку позовної давності та відсутність поважних причин її пропущення, суд дійшов висновку відмовити у задоволенні позову в цій частині у зв'язку зі спливом строку позовної давності.
Щодо вимоги про скасування запису про державну реєстрацію права власності за ТОВ «АВІС-Україна» на об'єкт цивільного захисту - протирадіаційного укриття № 70936, суд зазначає наступне.
Як вбачається з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, власником об'єкту цивільного захисту - протирадіаційного укриття № 70936 є ТОВ «АВІС УКРАГРО», який не є стороною у справі (а.с.34-37).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 48 ГПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.
Отже, діючим процесуальним законом передбачено можливість залучення співвідповідача, заміни первісного відповідача належним відповідачем лише за клопотанням позивача.
З урахуванням того, що від позивача не надходило до суду жодних клопотань щодо залучення до участі у справі ТОВ «АВІС УКРАГРО» як відповідача (співвідповідача), суд дійшов висновку відмовити у задоволенні позову в частині вимоги про скасування запису про державну реєстрацію права власності за ТОВ «АВІС-Україна» на об'єкт цивільного захисту - протирадіаційного укриття № 70936, оскільки зазначений об'єкт взагалі не зареєстрований за відповідачем у справі.
У відповідності до вимог статей 13, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.
Згідно з ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Частиною 2 ст. 237 ГПК України встановлено, що при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.
Відповідно до ст. ст. 123, 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору у даній справі покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 123, 129, 185, 232, 233, 236- 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст. 256 ГПК України).
Повний текст рішення складено 12.10.2018.
Суддя В.Л.Котельницька