Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"25" вересня 2018 р.м. ХарківСправа № 922/1934/18
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Жигалкіна І.П.
при секретарі судового засідання Кісельовій С.М.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Публічного акціонерного товариства "ПроКредит Банк", м. Київ
до Фізичної особи-підприємця Карасева Андрія Петровича, м. Харків
про стягнення коштів
за участю представників:
позивача - Хоміч А.А. (за довіреністю б/н від 24.10.2017 р.);
відповідача - не з'явився
Публічне акціонерне товариство "ПроКредит Банк" звернуся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить:
- стягнути з Фізичної особи - підприємця Карасьова Андрія Петровича заборгованість за Договором про надання траншу № 2.25545/FW206.110 від 08.02.2008р., який є невід'ємною частиною Рамкової угоди № FW206.110 від 05.10.2007 р. у розмірі 818230,80 грн. (де: капітал - 705861,05 грн., проценти - 5082,92 грн., проценти за неправомірне користування кредиту - 13992,68 грн., пеня - 93294,15 грн.);
- стягнути з Фізичної особи - підприємця Карасьова Андрія Петровича заборгованість за Договором про надання траншу № 207.43185/FW206.110 від 31.08.2012р., який є невід'ємною частиною Рамкової угоди №FW206.110 від 05.10.2007 р. у розмірі 933073,00 грн. (де: капітал - 819243,36 грн., проценти - 7026,05 грн., проценти за неправомірне користування кредиту - 13681,48 грн., пеня - 93122,11 грн.).
Також просить суд стягнути з Відповідача суму судового збору у розмірі 26269,56 грн. за подання позову до суду.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 18.07.2018 р. було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; призначено справу № 922/1934/18 до розгляду в порядку загального позовного провадження та розпочато підготовче провадження, а підготовче засідання призначено на 07.08.2018 р. о 12:00. Ухвалою суду від 07.08.2018 р. було відкладено підготовче засідання на 06.09.2018 р. о 10:00. Ухвалою суду від 06.09.2018 р. було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 25.09.2018 р. о 11:40.
Повноважний представник Позивача позовні вимоги підтримав та просить їх задовольнити.
Представник Відповідача в судові засідання не з"явився, відзив на позовну заяву не надав. Ухвали суду повертались до суду з поміткою: "за закінченням терміну зберігання".
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані Позивачем докази, заслухавши представника Позивача, суд встановив наступне.
Між ПАТ "ПроКредит Банк" та ФОП Карасьовим А.П. було укладено Рамкову угоду № 6396 (№FW206.110) від 05.10.2007 р., відповідно до умов якої Позивач здійснив кредитування ФОП Карасьова А.П. на підставі наступних кредитних договорів:
Кредитний договір № 1.
Між ПАТ "ПроКредит Банк" та ФОП Карасьовим А.П. укладено договір про надання траншу № 2.25545/FW206.110 від 08.02.2008 р., згідно якого Відповідачу було надано кредит в сумі 108000 доларів США під 13% річних. У Відповідача утворився та існує перед Позивачем борг за кредитним договором в розмірі 818230,80 грн. (в якому: капітал - 705861,05 грн., проценти - 5082,92 грн., проценти за неправомірне користування кредиту - 13992,68 грн., пеня - 93294,15 грн.).
Відповідно до п. 7.8. Рамкової угоди "Сторони погодились, що належним та достатнім доказом наявності, безспірності та розміру заборгованості Позичальника, наявності порушень Договорів є письмова довідка Кредитора.".
Згідно п. 7 Кредитних договорів, даний договір є невід'ємною частиною Рамкової угоди, умови якої вважаються умовами цього договору і регламентують всі відносини між сторонами, що виникли на підставі цього договору.
Кредитний договір № 2.
Між ПАТ "ПроКредит Банк" та ФОП Карасьовим А.П. укладено договір про надання траншу № 207.43185/FW206.110 від 31.08.2012 р., згідно якого Відповідачу було надано кредит в сумі 70000 доларів США під 13% річних. У Відповідача утворився та існує перед Позивачем борг за кредитним договором в розмірі 933073,00 грн. (в якому: капітал - 819243,36 грн., проценти - 7026,05 грн., проценти за неправомірне користування кредиту - 13681,48 грн., пеня - 93122,11 грн.).
Відповідно до п. 7.8. Рамкової угоди "Сторони погодились, що належним та достатнім доказом наявності, безспірності та розміру заборгованості Позичальника, наявності порушень Договорів є письмова довідка Кредитора.".
Згідно п. 7 Кредитних договорів, даний договір є невід'ємною частиною Рамкової угоди, умови якої вважаються умовами цього договору і регламентують всі відносини між сторонами, що виникли на підставі цього договору.
Відповідно до умов Кредитних договорів, Відповідач як Позичальник зобов'язався здійснювати своєчасне погашення кредиту та сплачуівати всі інші, передбачені цим договором платежі в порядку, визначеномиу Кредитними договорами.
Ст. 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти в такій самій або речі, визначені родовими ознаками в такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) збов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення &ь цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає з суті кредитного договору.
Відповідно до ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір та порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідач порушив умови Кредитних договорів та вимоги законодавства, не забезпечив своєчасне погашення кредиту та відсотків, внаслідок чого у нього утворилась кредитна заборгованість.
П. 8.2.1. Кредитних договорів передбачено, що кредитор вправі вимагати дострокового погашення кредиту в разі прострочення погашення грошових зобов'язань за цим договором тривалістю більш ніж 3 банківських дні.
Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 кодексу.
Також п. 8.6. та 8.7. договорів передбачено, що при простроченні погашення грошових зобов'язань за цим договором тривалістю більше ніж 30 календарних днів, позичальник зобов'язаний повністю достроково погасити кредит не пізніше ніж через 3 банківських дні з дати настання тридцятого дня прострочення незалежно від того, чи Кредитор пред'явив йому вимогу, якщо інше не буде погоджено з Кредитором. При цьому Кредитор вправі самостійно та без повідомлення Позичальника приймати рішення про збільшення строку прострочення, необхідного для такого дострокового погашення чи строку, в який має бути здійснено таке погашення.
Позивач надіслав на адресу Відповідача вимогу про повне дострокове погашення кредиту.
П. 8.4. договорів передбачено, що Позичальник зобов'язаний достроково погасити кредит протягом 5 банківських днів з дня відправлення вимоги. Але Відповідач не виконав вимогу і взяті на себе зобов'язання та до теперішнього часу кредит залишається непогашеним.
Відповідно до ст. 536 Цивільного кодексу України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
П. 4.2. Рамкової угоди передбачено, що проценти обчислюються у валюті кредиту за процентною ставкою, встановленою відповідним кредитним договором від суми залишку кредиту за кожний день користування залишком кредиту, виходячи з 360 календарних днів у році, з моменту видачі кредиту до моменту повного погашення кредиту.
Відповідно до п. 4.4. Рамкової угоди, у випадку прострочення погашення кредиту, позичальник сплачує проценти за неправомірне користування кредитом в розмірі, що дорівнює визначеним відповідними кредитними договорами процентам за користування даним кредитом за кожен календарний день прострочення, які обчислюються за методом "факт/360" від суми залишку кредиту, строк погашення якого настав, з дати виникнення заборгованості до дати повного її погашення.
Кредитним договором (ч. 3 п. 2) і п. 4.1. Рамкової угоди передбачено, що за користування кредитом Позичальник сплачує Позивачу проценти, розмір яких було зазначено вище. Отже, розмір процентів, що встановлений кредитними договорами, повинен сплачуватись Відповідачем за весь час прострочення і до моменту погашення заборгованості в силу ст. 625 ЦК України.
Положеннями Кредитних договорів (п. 10.2.) передбачено, що у випадку прострочення встановлених цим договором строків погашення грошових зобов'язань Позичальник сплачує Кредитору штрафну пеню в розмірі 0,5% від суми непогашеної заборгованості, але не менше ніж 15 грн. у еквіваленті валюти кредиту за кожний календарний день прострочення, включаючи день повного погашення заборгованості.
Згідно ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 233 ГК України, 4, 13-15, 41-46, 80, 86, 129, 233, 237-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця Карасьова Андрія Петровича (61176, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства "ПроКредит Банк" (03115, м. Київ, пр. Перемоги, 107А, код 21677333, р/р 3739600010600 в АТ "ПроКредит Банк", МФО 320984) заборгованість за Договором про надання траншу № 2.25545/FW206.110 від 08.02.2008р., який є невід'ємною частиною Рамкової угоди № FW206.110 від 05.10.2007 р. у розмірі 818230,80 грн. (де: капітал - 705861,05 грн., проценти - 5082,92 грн., проценти за неправомірне користування кредиту - 13992,68 грн., пеня - 93294,15 грн.).
Стягнути з Фізичної особи - підприємця Карасьова Андрія Петровича (61176, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства "ПроКредит Банк" (03115, м. Київ, пр. Перемоги, 107А, код 21677333, р/р 3739600010600 в АТ "ПроКредит Банк", МФО 320984) заборгованість за Договором про надання траншу № 207.43185/FW206.110 від 31.08.2012р., який є невід'ємною частиною Рамкової угоди №FW206.110 від 05.10.2007 р. у розмірі 933073,00 грн. (де: капітал - 819243,36 грн., проценти - 7026,05 грн., проценти за неправомірне користування кредиту - 13681,48 грн., пеня - 93122,11 грн.).
Стягнути з Фізичної особи - підприємця Карасьова Андрія Петровича (61176, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства "ПроКредит Банк" (03115, м. Київ, пр. Перемоги, 107А, код 21677333, р/р 3739600010600 в АТ "ПроКредит Банк", МФО 320984) судовий збір за подання позову в сумі 26269,56 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судові рішення у справі набирають законної сили відповідно до ст.ст. 241, 284 Господарського процесуального кодексу України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 05.10.2018 р.
Суддя І.П. Жигалкін