Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"02" жовтня 2018 р.м. ХарківСправа № 922/2169/18
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Сальнікової Г.І.
при секретарі судового засідання Кучко А.В.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська машинобудівельна техніка" (40009, м. Суми, вул. Білопільський шлях, 16)
до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Філії "Панютинський вагоноремонтний завод" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (64660, Харківська обл., м. Лозова, смт. Панютине, вул. Заводська, 5)
про стягнення 1192881,58 грн.
за участю представників:
від позивача - ОСОБА_1, довіреність №0102/3 від 01.02.2018
від відповідача - ОСОБА_2, довіреність №1509 від 30.10.2017
Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська машинобудівельна техніка" (позивач) звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Філії "Панютинський вагоноремонтний завод" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", в якій просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у розмірі 1000507,20 грн., інфляційні втрати у розмірі 95107,95 грн., 3 % річних у розмірі 28136,05 грн., пеню у розмірі 142150,29 грн. До стягнення також заявлені судові витрати зі сплати судового збору за подання даного позову до суду у розмірі 18988,53 грн. В обґрунтування позову позивач вказує на неналежне виконання з боку відповідача своїх зобов'язань за Договором поставки № ЦВСВ (ВМТП-17.326)ю від 26.07.2017, зокрема умов п. 4.2. цього Договору в частині повної та своєчасної оплати товару.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 07.08.2018 прийнято позовну заяву до розгляду за правилами загального позовного провадження та відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 06.09.2018 об 11.45.
Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 06.09.2018 на підставі п. 3 ч. 2 ст. 183 ГПК України відкладено підготовче засідання на 20.09.2018 о 12:00.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 20.09.2018 прийнято заяву позивача про зменшення позовних вимог (вх. № 27414 від 20.09.2018) та подальший розгляд справи № 922/2169/18 ухвалено здійснювати з врахуванням заяви позивача про зменшення позовних вимог (вх. № 27414 від 20.09.2018).
Ухвалою господарського суду Харківської області від 20.09.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу № 922/2169/18 до судового розгляду по суті на 02.10.2018 об 11:45.
Відповідно до ст. 222 ГПК України, фіксування судового процесу здійснюється з допомогою звукозаписувального технічного засобу, а саме: програмно-апаратного комплексу Оберіг.
Позивач у судовому засіданні 02.10.2018 заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі. В обґрунтування позову вказує на неналежне виконання з боку відповідача своїх зобов'язань за Договором поставки № ЦВСВ (ВМТП-17.326)ю від 26.07.2017, зокрема умов п. 4.2. цього Договору в частині повної та своєчасної оплати товару.
Відповідач у судовому засіданні 02.10.2018 проти позову заперечив повністю, в обґрунтування заперечень вказує зокрема на те, що у зв'язку із порушенням саме постачальником (позивачем) умов Договору у частині несвоєчасного надання належним чином оформлених документів, а саме: податкової накладної на поставлений товар та акту прийому - передачі товару, покупець (відповідач) не мав змоги оплатити постачальнику за отриманий товар, а строк для виконання покупцем своїх зобов'язань по договору (податкова накладна № 268 від 07.08.2017) ще взагалі не настав. Окремо відповідачем зауважено про те, що позивачем невірно здійснено розрахунок пені.
Суд оголосив про закінчення з'ясування обставин справи та перейшов до судових дебатів.
В судових дебатах позивач просив суд стягнути з відповідача 1000507,20 грн. заборгованості; 95107,95 грн. інфляційних втрат; 28136,05 грн. 3 % річних та 69130,38 грн. пені. Судові витрати зі сплати судового збору просить покласти на відповідача.
В судових дебатах відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити повністю.
З огляду на те, що у матеріалах справи достатньо документів для правильного вирішення спору по даній справі, у судовому засіданні 02.10.2018р. на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду по даній справі.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заявлені позовні вимоги та заперечення проти них, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарським судом встановлено наступне:
26.07.2017 між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська машинобудівельна техніка" (постачальник) та відповідачем - Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Філії "Панютинський вагоноремонтний завод" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" було укладено Договір поставки № ЦВСВ(ВМТП-17.326)ю (далі-Договір) (т.с. І а.с. 18-24), відповідно до умов п. 1.1. якого, у відповідності з цим Договором постачальник зобов'язується поставити і передати у зумовлені строки у власність покупцю певну продукцію, надалі товар, відповідно до Специфікації №1 (Додаток №1), яка є невід'ємною частиною Договору, а покупець зобов'язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату відповідно до умов даного Договору.
Найменування товару: Хомут тяговий, упор передній, упор задній, автозчеп, п'ятник, кронштейн (п. 1.2. Договору).
Згідно з п. 1.3. Договору, кількість і асортимент товару передбачається у Специфікації №1, яка додається до даного Договору (Додаток № 1).
Відповідно до п. 1.4. виробник товару: ВАТ "ЧКПЗ", ПАТ "Уралкуз", ПуАТ "Нововолинський ливоварний завод", ДП "Стальзавод", TОB "Уральське підприємство залізничного транспорту", АТ "ВО "Бежицька сталь", ПАТ "Сталь", ТОВ "Запорізький сталеливарний завод", ТОВ "Армапром" або інші за згодою покупця..
Вантажоодержувач та платник товару е філія “Панютинський вагоноремонтний завод” публічного акціонерного товариства “Українська залізниця ” (п. 1.7. Договору).
Згідно з умовами п.п. 2.1.-2.7. вищевказаного Договору, якість товару, що постачається, повинна відповідати встановленим нормативним документам згідно Специфікації №1 (Додаток №1).
Підтвердженням якості товару з боку постачальника є сертифікат та паспорт якості, який надається на кожну партію товару.
Покупець має право повернути постачальнику неякісний товар.
Постачальник гарантує якість та надійність товару, що постачається протягом строку, який передбачено нормативною документацією на даний товар, але не менше 12 місяців з дня установки товару на вагон.
При виявленні товару, який не відповідає нормативній документації, а також при виявленні виробничих дефектів в гарантійний період експлуатації, виклик представника постачальник є обов'язковий.
Строк усунення недоліків або заміни товару в межах гарантійного строку - 20 днів з моменту виявлення дефектів. Постачальник усуває недоліки або проводить заміну товару на якісний за свій рахунок.
Постачальник гарантує проходження товару інспекторського контролю інспекторами-приймальниками філії "НДКТІ УЗ" та наявність печатки інспектора - приймальника на супровідних документах товару на всі запасні частини крім: Упор задній УЗ-1 та кронштейн 518.01.009-2.
Згідно з умовами п. 3.1. Договору, покупець оплачує поставлений постачальником товар за ціною вказаною у Специфікації № 1 (Додаток №1).
У відповідності до умов п.п. 3.2., 3.3. Договору, ціни в рахунках-фактурах вказуються в національній валюті України. Ціна цього договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін.
Пунктом 3.4. Договору, сторони погодили, що ціна цього договору становить 3462637,20 грн., з урахуванням ПДВ 20%: 577106,20 грн.
При цьому, п. 4.2. Договору сторони погодили та встановили порядок здійснення розрахунків, а саме, покупець оплачує постачальнику кожну прийняту партію товару не пізніше 15 календарних днів з дати поставки товару покупцю, при умові своєчасного надання постачальником належним чином оформлених рахунку-фактури, видаткової накладної, товарно-транспортної накладної, акту прийому-передачі товару, податкової, накладної, документів якості на поставлений товар. У документах, а саме: рахунку-фактурі, видатковій накладній, товарно-транспортній накладній; акту прийому-передачі товару, податковій накладній повинен бути код товару згідно УКТ ЗЕД.
Окрім того, сторони передбачили, що постачальник на підставі вимоги покупця в погоджений строк, але не більше 20 днів, робить за свій рахунок заміну невідповідного асортименту, заміну дефектного товару на якісний товар, або усуває виявлені дефекти (п. 5.2.4. Договору).
Згідно з п. 5.2.5. Договору, підтвердженням одержання товару покупцем є акт прийому-передачі товару, підписаний уповноваженими представниками сторін.
При цьому, позивачем вказано на умови п.п. 6.1.1., 6.1.2. Договору, згідно яких, відповідач зобов'язався своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлені товари та приймати поставлені товари згідно з актом прийому-передачі товару.
Позивачем зазначено, що останній, у відповідності до Специфікації № 1 від 26.07.17 (Додаток № 1 до Договору) поставив і передав, а відповідач прийняв у власність товар за видатковими накладними: №255 від 26.07.2017 (хомут тяговий 1835.00.001 в кількості 82 шт.) на суму 582331,20 грн.; №245 від 27.07.2017 (п'ятник в кількості 18 шт.) на суму 117612,00 грн.; №247 від 27.07.2017 (упор задній УЗ-1 в кількості 38 шт.. упор передній УП-1 в кількості 38 шт.) на суму 436392,00 грн.; №268 від 07.08.2017 (упор задній УЗ-1 в кількості 44 шт.. упор передній УП-1 в кількості 44 шт.) на суму 505296,00 грн.; №278 від 08.08.2017 (автозчеп СА-3 в кількості 48 шт.) на суму 813542,40 грн.; №285 від 09.08.2017 (п'ятник в кількості 64 шт.) на суму 418176,00 грн.; №298 від 18.08.2017 (автозчеп СА-3 в кількості 34 шт.) на суму 576259,20 грн.; №314 від 22.08.2017 (кронштейн 1929 в кількості 42 шт.) на суму 13028,40 грн.
Також, в обґрунтування позовних вимог позивачем вказано на підписані між сторонами акти прийому-передачі товару: № В-074 від 26.07.2017 (хомут тяговий 1835.00.001 у кількості 82 шт.); № В-073 від 27.07.2017 (п'ятник у кількості 18шт.); № В-071 від 27.07.2017 (упор задній УЗ-1 в кількості 38 шт., упор передній УП-1 у кількості 38 шт.); № В-078 від 07.08.2017 (упор задній УЗ-1 у кількості 44 шт., упор передній УП-1 у кількості 44 шт.); № В-084 від 08.08.2017 (автозчеп СА-3 у кількості 48 шт.); № В-085 від 09.08.2017 (п'ятник у кількості 64 шт.); № В-091 від 17.08.2017 (автозчеп СА-3 у кількості 34 шт.); №314/1 від 22.08.2017 (кронштейн 1929 у кількості 42 шт.).
Позивач звернувся з даним позовом до суду, в якому наголошує про те, що відповідач, у порушенням умов п.п. 4.2., 6.1.1. Договору, повної та своєчасної оплати за товар не здійснив, а саме, товар, прийнятий відповідачем за накладними: №255 від 26.07.2017р. на суму 582331,20 грн. та №285 від 09.08.2017р. на суму 418 76,00 грн. залишився відповідачем неоплачений.
У зв'язку із вищенаведеним, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість, яка склала 1000507,20 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами складено та підписано ОСОБА_1 звірки взаємних розрахунків станом на 23.07.2018, де сторонами зазначена наявна заборгованість у розмірі 1000507,20 грн. (т.с. І а.с. 26).
Так, у зв'язку із наявною заборгованістю та з метою досудового врегулювання спору, позивач направив на адресу відповідача ОСОБА_3 вимогу за вих. № 326/0202 від 02.02.2018, в якій просив останнього перерахувати суму основного боргу (т.с. І а.с. 27-30).
Однак вимоги позивача про сплату заборгованості за Договором поставки № ЦВСВ(ВМТП-17.326)ю від 26.07.2017 залишилися з боку відповідача без відповіді та задоволення.
Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.
Відповідач під час розгляду справи проти позову заперечував повністю, наголошуючи про те, що у зв'язку із порушенням саме постачальником (позивачем) умов Договору у частині несвоєчасного надання відповідачу (покупцю) належним чином оформлених документів, а саме: податкової накладної на поставлений товар та акту прийому - передачі товару, у зв'язку із чим, покупець (відповідач) не мав змоги оплатити постачальнику за отриманий товар, а строк для виконання покупцем своїх зобов'язань по договору (податкова накладна № 268 від 07.08.2017) ще взагалі не настав.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з вимогами ч. 2 вищевказаної статті, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно Специфікації № 1 від 26.07.17 (Додаток № 1 до Договору) (т.с. І а.с. 25) постачальник поставив і передав, а покупець прийняв у власність товар за видатковими накладними: №255 від 26.07.2017 (хомут тяговий 1835.00.001 в кількості 82 шт.) на суму 582331,20 грн.; №245 від 27.07.2017 (п'ятник в кількості 18 шт.) на суму 117612,00 грн.; №247 від 27.07.2017 (упор задній УЗ-1 в кількості 38 шт.. упор передній УП-1 в кількості 38 шт.) на суму 436392,00 грн.; №268 від 07.08.2017 (упор задній УЗ-1 в кількості 44 шт.. упор передній УП-1 в кількості 44 шт.) на суму 505296,00 грн.; №278 від 08.08.2017 (автозчеп СА-3 в кількості 48 шт.) на суму 813542,40 грн.; №285 від 09.08.2017 (п'ятник в кількості 64 шт.) на суму 418176,00 грн.; №298 від 18.08.2017 (автозчеп СА-3 в кількості 34 шт.) на суму 576259,20 грн.; №314 від 22.08.2017 (кронштейн 1929 в кількості 42 шт.) на суму 13028,40 грн.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
При цьому, згідно з п. 5.1.4. Договору, датою поставки товару вважається день підписання покупцем або його уповноваженим представником акту прийому-передачі товару.
У даному разі, в матеріалах справи наявні підписані уповноваженими особами сторін акти прийому-передачі товару: № В-074 від 26.07.2017 (хомут тяговий 1835.00.001 у кількості 82 шт.); № В-073 від 27.07.2017 (п'ятник у кількості 18шт.); № В-071 від 27.07.2017 (упор задній УЗ-1 в кількості 38 шт., упор передній УП-1 у кількості 38 шт.); № В-078 від 07.08.2017 (упор задній УЗ-1 у кількості 44 шт., упор передній УП-1 у кількості 44 шт.); № В-084 від 08.08.2017 (автозчеп СА-3 у кількості 48 шт.); № В-085 від 09.08.2017 (п'ятник у кількості 64 шт.); № В-091 від 17.08.2017 (автозчеп СА-3 у кількості 34 шт.); №314/1 від 22.08.2017 (кронштейн 1929 у кількості 42 шт.).
Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За умовами п.п. 6.1.1., 6.1.2. Договору, покупець (відповідач) зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлені товари та приймати поставлені товари згідно з актом прийому-передачі товару.
Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з вимогами ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання)
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною 7 цієї статті передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином, не допускаються.
Відповідно до вимог ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно з приписами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
При цьому, під час розгляду даної справи відповідачем, згідно з вимогами ст. 74 ГПК України, не подано належних та допустимих доказів належної та своєчасної оплати вказаної заборгованості, як і не подано доказів, які б ставили під сумнів чи спростовували її наявність, а доводи відповідача, висловлені в обґрунтування своїх заперечень не спростовують наявну заборгованість та не звільняють останнього від виконання свого обов'язку зі сплати товару.
Матеріалами справи підтверджено, що позивачем були складені податкові накладні та направлено для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних вчасно згідно з п.201.10. ст.201 Податкового кодексу України та на виконання п.4.2 Договору, про що свідчить витяг з Єдиного реєстру податкових накладних (т.с. І а.с. 144).
При цьому, Суд вдруге констатує, що в матеріалах справи наявні видаткові накладні та акти приймання - передачі, які підписані уповноваженою на це особою з боку відповідача без будь - яких претензій та зауважень.
Враховуючи вищенаведене, матеріалами справи підтверджено, що відповідачем порушені права позивача та вищезазначені вимоги законодавства, позивачем вірно обраний спосіб захисту порушеного права, а тому вимога про стягнення заборгованості у розмірі 1000507,20 грн. є правомірною, обґрунтованою і підлягає задоволенню.
Щодо позовних вимог в частині заявлених до стягнення пені у розмірі 69130,38 грн., 3 % річних у розмірі 28136,05 грн. та інфляційних втрат у розмірі 95107,95 грн., суд зазначає про наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Отже, невиконання зобов'язання або виконання його з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), визнається згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання, в результаті чого настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Стаття 549 Цивільного кодексу України визначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Разом з тим відповідно до частини 1 статті 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
За статтею 230, пунктом 4 статті 231 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
В силу ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Пунктом 6 ст. 232 ГК України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Пунктом 7.2 Договору сторони передбачили та визначили що за несвоєчасну оплату покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі облікової ставки НБУ за кожний день прострочення від суми неоплаченої з вартості товару.
Тобто, умовами п.7.2. Договору сторони погодили інший строк, встановлений п. 6 ст. 232 ГК України, а саме, за кожний день прострочення від суми неоплаченої з вартості товару.
За розрахунком позивача, сума пені становить 69130,38 грн. (т.с. І а.с. 158-159).
Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що позивачем був наданий обґрунтований розрахунок пені.
Також, за розрахунками позивача, 3 % річних становить 28136,05 грн., інфляційні втрати складають 95107,95 грн. (т.с. І а.с. 32-35).
Перевіривши правомірність нарахування позивачем пені, 3% річних та інфляційних втрат, враховуючи п. 7.2 спірного договору та приписи ст. 232 ГК України, ст. 625 ЦК України, суд встановив, що дані нарахування не суперечать вимогам чинного законодавства та умовам договору, у зв'язку із чим позов в цій частині є обґрунтований, доведеним матеріалами справи та таким, що підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська машинобудівельна техніка" обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Щодо розподілу судових витрат у справі № 922/2169/18.
Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи висновки господарського суду щодо повного задоволення позову, судовий збір зі сплати судового збору у розмірі 17893,22 грн. в даному разі покладається на відповідача, з вини якого виник даний спір, який доведено до суду.
На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 4, 12, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 231, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Філії "Панютинський вагоноремонтний завод" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (64660, Харківська область, м. Лозова, смт. Панютине, вул. Заводська, 5, код ЄДРПОУ 40081305) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська машинобудівельна техніка" (40009, м. Суми, вул. Білопільський шлях, 16, код ЄДРПОУ 40783148) - 1000507,20 грн. заборгованості; 69130,38 грн. пені; 95107,95 грн. інфляційних втрат; 28136,05 грн. 3 % річних та 17893,22 грн. витрат зі сплати судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 12.10.2018 р.
Суддя ОСОБА_4