Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
про повернення позовної заяви
"25" вересня 2018 р.Справа № 922/2021/18
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Жигалкіна І.П.
розглянувши матеріали
позовної заявиПублічного акціонерного товариства КБ "Приватбанк", м. Київ
до Приватного підприємства "Меркурий Плюс", м. Харків
про стягнення коштів
Публічним акціонерним товариством КБ "Приватбанк" подано до господарського суду Харківської області позовну заяву щодо стягнення з Приватного підприємства "Меркурий Плюс" заборгованості за договором б/н від 21.10.2013 р. в розмірі 106085,48 грн. (23970,53 грн. - заборгованості за кредитом, 38260,96 грн. - заборгованості по процентам за користування кредитом, 38045,01 грн. - пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 5808,98 грн. - заборгованості по комісії за користування кредитом) та покладення на останнього суму судових витрат.
Ухвалою суду від 26.07.2018 по справі № 922/2021/18 позовну заяву Публічного акціонерного товариство КБ "Приватбанк" про стягнення з Приватного підприємства "Меркурий Плюс" заборгованості в сумі 106085,48 грн. залишено без руху на підставі поданих матеріалів з порушенням пункту 2 частини першої статті 164 ГПК України, а саме не надання сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Також вищезазначеною ухвалою було роз'яснено Позивачу необхідність усунення вказаних недоліків в строк не пізніше десяти днів з дня вручення цієї ухвали суду та попереджено, що у разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
На теперішній час на вимогу ухвали суду від 26 липня 2018 року Позивачем не усунено зазначених недоліків в установлений строк, а також було попереджено Позивача, що у разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Як вказано у п. 2.21 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 N 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором. Водночас відсутність таких відомостей не є підставою для повернення позовної заяви (заяви, скарги), оскільки суд самостійно перевіряє сплату позивачем (заявником, скаржником) належної суми судового збору. (абзац перший підпункту 2.21 пункту 2 із змінами, внесеними згідно з постановою пленуму Вищого господарського суду України від 14.07.2016 р. N 7).
Але суд звертає увагу, що в даному пункті зазначеної постанови пленуму також зазначено: "Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо), цих документів не можуть бути належним доказом сплати судового збору."
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем не надано доказів сплати судового збору. Надане Позивачем платіжне доручення № ВОТМ7В1Р0О від 07.06.2018 р. не містить ні печатки, ні штампу банківської установи про те, що судовий збір сплачено до державного бюджету.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про судовий збір", судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про судовий збір", судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі Креуз проти Польщі, no. 28249/95 від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 у справі "ОСОБА_1 проти України" зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
У даному випадку, необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, яке визначено ГПК України і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Також суд вважає за доцільне зазначити, що Позивач не скористався своїми процесуальними правами наданими йому главою 4 ГПК України, отже виходячи з вищевикладеного суд зазначає наступне.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою (ч. 4 ст. 174 ГПК України).
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги, що Позивач не усунув недоліки позовної заяви поданої (вх.№ 2021/18 від 23.07.2018 р.) у строк, передбачений судом, суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви разом з доданими до неї документами Позивачу.
Так ч. 6 ст. 174 ГПК України визначено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Керуючись ч. 4 ст. 174, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
Повернути позовну заяву Публічного акціонерного товариства КБ "Приватбанк" до Приватного підприємства "Меркурий Плюс" про стягнення заборгованості та додані до неї документи на 32 аркушах.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня складання повного судового рішення.
Ухвалу складено 26 вересня 2018 року.
Суддя ОСОБА_2
Примітка: Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків (ст.174 ГПК України).