08.10.2018 р. Справа № 914/1826/18
Господарський суд Львівської області у складі судді Іванчук С.В., розглянувши матеріали заяви: Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», м.Київ
до боржника: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с.Крехів Жовківського району Львівської область
про видачу судового наказу в порядку наказного провадження про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованості за кредитним договором №б/н від 05.12.2017р. в розмірі 101808,81грн., з якої 91970,41грн. - заборгованість за кредитом, 3714,42грн. - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість (48% річних), 4569,99грн. - заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії та 2153,99грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань.
На розгляд господарського суду Львівської області 01.10.2018р. від Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» поступила заява від 31.08.2018р. про видачу судового наказу про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованості за кредитним договором №б/н від 05.12.2017р. в розмірі 101808,81грн., з якої 91970,41грн. - заборгованість за кредитом, 3714,42грн. - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість (48% річних), 4569,99грн. - заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії та 2153,99грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань.
Вказана заява обґрунтована неналежним виконанням Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 умов кредитного договору №б/н від 05.12.2017р., до якого останній приєднався через систему інтернет-клієнт-банкінгу шляхом підписання електронним цифровим підписом Анкети-заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг «КУБ». У зв'язку з чим, як зазначає заявник, у Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 виникла заборгованість за кредитним договором в розмірі 101808,81грн., з якої 91970,41грн. - заборгованість за кредитом, 3714,42грн. - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість, 4569,99грн. - заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії та 2153,99грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань.
На підтвердження приєднання до умов кредитного договору №б/н від 05.12.2017р. заявником подано Анкету-заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг «КУБ» підписаною стороною Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк».
Відповідно до ст. 148 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.
Згідно із ч. 3 ст. 150 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до заяви про видачу судового наказу додаються: 1) документ, що підтверджує сплату судового збору; 2) документ, що підтверджує повноваження представника, - якщо заява підписана представником заявника; 3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; 4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Частинами 2, 3 ст. 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Згідно із п. 14.8 ст. 14 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", банк та користувач укладають договір щодо порядку та умов використання електронного платіжного засобу. Банк перед укладенням договору зобов'язаний ознайомити користувача з умовами договору про використання електронного платіжного засобу, ознайомити з тарифами на обслуговування електронного платіжного засобу та правилами користування електронним платіжним засобом.
Відповідно до п. 14.9 ст. 14 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", банк зобов'язаний під час видачі електронного платіжного засобу надати користувачеві примірник договору, правил користування електронним платіжним засобом та тарифів банку на обслуговування електронного платіжного засобу.
Пунктами 18.3, 18.4 ст. 18 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" визначено, що відповідальність за достовірність інформації, що міститься в реквізитах електронного документа, несе особа, яка наклала на цей документ електронний цифровий підпис. В іншому разі відповідальність несе банк або інша установа - учасник платіжної системи. Електронний документ на переказ, що не засвідчений електронним підписом, не приймається до виконання. Учасник платіжної системи має передбачити під час приймання електронних документів на переказ: - процедуру перевірки електронного підпису; - процедуру перевірки цілісності, достовірності та авторства електронного документа на переказ. У разі недотримання зазначених вимог банк або інша установа - учасник платіжної системи несуть відповідальність за шкоду, заподіяну суб'єктам переказу);
Згідно із ст. 3 Закону України "Про електронний цифровий підпис" електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа. Особистий ключ - параметр криптографічного алгоритму формування електронного цифрового підпису, доступний тільки підписувачу; відкритий ключ - параметр криптографічного алгоритму перевірки електронного цифрового підпису, доступний суб'єктам відносин у сфері використання електронного цифрового підпису.
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про електронний цифровий підпис", електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті.
Частинами 1-3 ст. 4 Закону України "Про електронний цифровий підпис" передбачено, що електронний цифровий підпис призначений для забезпечення діяльності фізичних та юридичних осіб, яка здійснюється з використанням електронних документів. Електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами - суб'єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі. Використання електронного цифрового підпису не змінює порядку підписання договорів та інших документів, встановленого законом для вчинення правочинів у письмовій формі.
Згідно із ст. 6 Закону України "Про електронний цифровий підпис" сертифікат ключа містить такі обов'язкові дані: найменування та реквізити центру сертифікації ключів (центрального засвідчувального органу, засвідчувального центру); зазначення, що сертифікат виданий в Україні; унікальний реєстраційний номер сертифіката ключа; основні дані (реквізити) підписувача - власника особистого ключа; дату і час початку та закінчення строку чинності сертифіката; відкритий ключ; найменування криптографічного алгоритму, що використовується власником особистого ключа; інформацію про обмеження використання підпису. Посилений сертифікат ключа, крім обов'язкових даних, які містяться в сертифікаті ключа, повинен мати ознаку посиленого сертифіката ключа. Інші дані можуть вноситися у посилений сертифікат ключа на вимогу його власника.
Як зазначалось вище, на підтвердження приєднання до умов кредитного договору №б/н від 05.12.2017р. заявником подано Анкету-заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг «КУБ» підписаною стороною Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк». Однак, доказів підписання відповідачем - Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 Анкети-заяви про приєднання до умов кредитного договору №б/н від 05.12.2017р. шляхом використання електронно-цифрового підпису не подано, як і не надано відомостей про сертифікацію ключа ЕЦП відповідача, а також не подано відомостей про особистий ключ підписувача, який має відповідати відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті, станом на дату їх підписання (аналогічна правова позиція щодо даних викладена у постанові Вищого господарського суду України від 09.11.2017р. №910/25277/15);
Таким чином, із наданих документів не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу, що у відповідності до п. 8 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України є підставою для відмови у видачі судового наказу.
Відповідно до п.п. 3, 4 ч.3 ст.150 ГПК України до заяви про видачу судового наказу додаються копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Згідно із п.1 ч.1 ст.152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу.
Пунктом 8 ч.1 ст.152 ГПК України передбачено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Крім того, згідно із приписами ст.ст. 216, 217, 218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Вимоги про сплату пені та передбачених частиною другою статті 625 ЦК України інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошових зобов'язань хоча й мають грошовий характер, але за своєю правовою природою не є основним зобов'язанням, а є заходом відповідальності за порушення зобов'язань (п.1.14 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" №14 від 17.12.2013).
Згідно із п.3 ч.1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України cуддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу.
Розглянувши подані Акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» матеріали, суд зазначає, що в заяві про видачу судового наказу заявлено вимоги про стягнення заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість (48% річних) та пеню не є вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, а тому не підлягають розгляду в порядку наказного провадження.
За наведених обставин, відповідно до п.3 ч.1 ст.152 ГПК України, оскільки заявлено вимоги, які не відповідають вимогам ст.148 ГПК України, суд приходить до висновку про відмову у видачі судового наказу за вимогами про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 внаслідок невиконання грошового зобов'язання заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість (48% річних) в розмірі 3714,42грн. та пені в розмірі - 2153,99грн.
Окрім того, відповідно до ч.2 ст.162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Згідно із ч.5 ст.164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Частиною 3 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 60 ГПК України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені, такими документами, зокрема довіреністю фізичної або юридичної особи. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.
Як вбачається із позовної заяви, позовна заява підписана представником АТ КБ «Приватбанк» за довіреністю - ОСОБА_4 До позовної заяви на підтвердження повноважень ОСОБА_4 долучено довіреність №8332-К-Н-О від 31.08.2017р., яка підписана виконуючим обов'язком Голови правління банку ОСОБА_3, однак до позовної заяви не долучено доказів в підтвердження повноважень виконуючого обов'язки начальника Голови правління банку ОСОБА_3. Відтак, за даних обставин не подано доказів в підтвердження повноважень ОСОБА_4 на підписання позовної заяви від імені позивача - АТ КБ «Приватбанк».
Пунктом 2 ч.1 ст.152 ГПК України встановлено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Керуючись ст. ст. 150, 152, 153, 154, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Відмовити Акціонерному товариству комерційний банк «Приватбанк» у видачі судового наказу в порядку наказного провадження про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованості за кредитним договором №б/н від 05.12.2017р. в розмірі 101808,81грн., з якої 91970,41грн. - заборгованість за кредитом, 3714,42грн. - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість (48% річних), 4569,99грн. - заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії та 2153,99грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань
Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ст. 235 ГПК України і може бути оскаржена до апеляційної інстанції у строки передбачені ст. 256 ГПК України.
Інформація щодо руху справи розміщена в мережі Інтернет на інформаційному сайті за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua та на офіційному веб-порталі судової влади України за посиланням: http://court.gov.ua.
Суддя Іванчук С.В.