79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
25.09.2018 Справа №914/837/18
м.Львів
За позовною заявою Приватної організації "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" (02002, м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, 23, офіс 916) в інтересах позивача-1: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Ворнер Мьюзік Україна" (01024, м. Київ, вул. Лютеранська, б. 15 А, прим. 18), позивача-2: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Бест Мьюзік” (03124, м.Київ, вул.Миколи Василенка, буд.7-А), позивача-3 ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “МУН РЕКОРДС” (03087, м.Київ, вул.Іскрівська/Міцкевича, буд. 9/9)
до відповідача: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Т-СТИЛЬ” (29000, місто Хмельницький, вул.Курчатова, буд.6)
про виплату компенсації в сумі 240 000,00 грн., у зв”язку із порушенням майнових прав суб”єктів авторського права,-
Суддя Кітаєва С.Б.
При секретарі Зарицькій О.Р.
Представники:
від організації колективного управління, що звернулася за захистом прав позивачів ОСОБА_2 - представник (довіреність №10/01/18/1 від 10.01.2018);
від позивача1,2,3: не з'явився
від відповідача: ОСОБА_3 - представник (довіреність від 26.06.2018р.)
Суть спору: Приватна організація "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" звернулася до Господарського суду Львівської області за захистом прав позивачів ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Ворнер Мьюзік Україна", ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Бест Мьюзік”, ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “МУН РЕКОРДС” з позовом до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Т-СТИЛЬ” про стягнення компенсації 240 000,00 грн., у зв'язку із порушенням майнових прав суб'єктів авторського права.
Ухвалою суду від 11.05.2018р. позов залишено без руху та надано позивачу строк у десять днів з дня отримання даної ухвали для усунення недоліків шляхом подання до суду письмової заяви із зазначенням відповідних відомостей та долученням відповідних документів.
На виконання вимог ухвали суду від 11.05.2018р. від позивача поступило клопотання від 18.05.2018р. (вх.№18460/18 від 23.05.2018р.) про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 29.05.2018р. відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 25.06.2018.
У зв'язку з перебуванням судді Кітаєвої С.Б. 25.06.21018р. у відрядженні, ухвалою суду від 04.06.2018р. суд вважав за необхідне призначити підготовче засідання на 26.06.2018 о 11:00 год.
18.06.2018р. за вх.№22404/18 в документообігу суду зареєстровано подані позивачем додаткові пояснення по суті спору з доказами надіслання їх копії відповідачу.
18.06.2018р. за вх.№22406/18 в документообігу суду зареєстровано подані позивачем пояснення щодо судової практики з доказами надіслання їх копії відповідачу.
23.06.2018р. за вх.№23427/18 в документообігу суду зареєстровано подану позивачем заяву про відкладення підготовчого засідання, у зв'язку із зайнятістю повноважного представника в іншому судовому процесу, на підтвердження чого долучено копію ухвали господарського суду м.Києва від 01.06.2018р.
Ухвалою суду від 26.06.2018р. строк підготовчого провадження продовжено та підготовче засідання відкладено на 08.08.2018р.
04.07.2018р. за вх.№24766/18 в документообігу суду зареєстровано поданий відповідачем відзив на позовну заяву.
13.07.2018р. за вх.№26202/18 в документообігу суду зареєстровано подану позивачем відповідь на відзив з додатковими доказами та доказами скерування її примірника іншим учасникам справи.
Ухвалою суду від 08.08.2018р. підготовче засідання відкладено на 27.08.2018р. з підстав викладених в ній.
17.08.2018р. за вх.№30759/18 в документообігу суду зареєстровано подану позивачем заяву (додаткові пояснення) щодо стягнення компенсації.
Представник позивача в підготовчому засіданні 27.08.2018р. подав заяву (в подальшому була зареєстрована в канцелярії суду за вх.№2227/18 від 27.08.2018р.) про часткову відмову від позовних вимог, а саме: позивач відмовляється від позовних вимог (п.п.5,6 прохальної частини позовної заяви) щодо стягнення з відповідача на користь Приватної організації “Організація колективного управління авторськими і суміжними правами” в інтересах ТзОВ “МУН РЕКОРДС” 96000,00грн. за порушення майнових авторських прав за використані без дозволу об'єкта правового захисту музичні твори - “Пробач” та “Двічі в одну річку не війдеш”.
Ухвалою суду від 27.08.2018 повернуто позивачу без розгляду заяву (вх.№2227/18 від 27.08.18р.), закрито підготовче провадження у справі №914/837/18 та призначено справу до судового розгляду по суті, судове засідання призначено на 12.09.2018 р.
05.09.2018р. за вх.№2303/18 позивач подав заяву про часткову відмову від позовних вимог, а саме: позивач відмовляється від позовних вимог (п.п.5,6 прохальної частини позовної заяви) щодо стягнення з відповідача на користь Приватної організації “Організація колективного управління авторськими і суміжними правами” в інтересах ТзОВ “МУН РЕКОРДС” 96000,00грн. за порушення майнових авторських прав за використані без дозволу об'єкта правового захисту музичні твори - “Пробач” та “Двічі в одну річку не війдеш”. Протокольною ухвалою від 12.09.2018 заяву прийнято до розгляду.
В судовому засіданні 12.09.2018 оголошено перерву до 25.09.2018р.
Позивач явку представника в судове засідання 25.09.2018 забезпечив, заяву від 05.09.2018р. за вх.№2303/18 про часткову відмову від позову щодо стягнення з відповідача на користь Приватної організації “Організація колективного управління авторськими і суміжними правами” в інтересах ТзОВ “МУН РЕКОРДС” 96000,00 грн. за порушення майнових авторських прав за використані без дозволу об'єкта правового захисту музичні твори - “Пробач” та “Двічі в одну річку не війдеш” підтримав. Решта позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь Приватної організації “Організація колективного управління авторськими і суміжними правами” в інтересах ТзОВ «Ворнер Мьюзік Україна» та ТзОВ «Бест Мьюзік» 144000,00грн. за порушення майнових авторських прав за використані без дозволу об'єкта правового захисту музичні твори - «Wake Me Up», ОСОБА_3», «Як я тебе люблю» підтримав, просить суд задоволити.
Відповідач явку представника в судове засідання 25.09.2018р. забезпечив, позовні вимоги заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
В судовому засіданні 25.09.2018, на підставі статті 240 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши наявні в справі документи і матеріали, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:
Приватна організація «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами» є організацією колективного управління, що підтверджується Свідоцтвом про облік організації колективного управління №18/2011 від 24 січня 2011 року.
Між ПО «ОКУАСП» (як організацією) і ТОВ «Ворнер Мьюзік Україна» - Позивач-1 (як видавником) 24.01.2014 р. укладений Договір № АВ-24012014/01 про управління майновими авторськими правами (далі - «Договір»),
Відповідно до п. 2.1 Договору, Видавник надає Організації повноваження здійснювати колективне управління майновими правами на об'єкти таких прав, а саме: дозволяти або забороняти використання об'єктів авторського права третіми особами. Надання повноважень на колективне управління правами передбачає: укладання Організацією договорів на право використання об'єктів авторського права третіми особами, збір винагороди, її розподіл та виплату (п. 2.2.). Територія управління - Україна (п. 2.5., п. 6, Додаток № 1).
Відповідно до п. 5 встановлений вид (спосіб використання) щодо об'єктів переданих в управління - а саме публічне виконання.
Згідно з п. 9.2.1., 9.4. Договору, у випадку виявлення порушень прав, Організація має право пред'являти заяви, претензії, здійснювати фіксацію фактів використання об'єктів авторського права - без узгодження із Видавником.
Відповідно до п. 12 - Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє безстроково.
ТОВ «Ворнер Мьюзік Україна» надана декларація №483 від 01.02.2017 року, відповідно до якої заявлена наявність майнових авторських прав щодо музичного твору: №483 від 01.02.2017 року, назва твору «Wake Me Up», автор музики: Blacc, Aloe; Bergling, Tim; Einziger, Michael Aaron; Автор тексту: Blacc, Aloe; Bergling, Tim; Einziger, Michael Aaron, виконавець Avivii.
Позивач-1 підтвердив наявність у нього виключних майнових авторських прав щодо зазначених в деклараціях музичних творів, надавши ліцензійний договір № ВЧ-01112014/02-Д від 01.11.2014 р. укладений із ТОВ «Ворнер/Чаппел». В свою чергу ТОВ «Ворнер/Чаппел» підтвердило станом на 01.02.2017 р. факт передачі прав Позивачу підписавши роздруківку із каталогу музичних творів до названого договору (п. 2.2.).
Договір № ВЧ-01112014/02-Д укладений відповідно на строк і з моменту його підписання з врахуванням положень п.11.2 закінчується 31.12.2014р. Відповідно до п.11.2 строк договору автоматично продовжується на черговий період в один рік, якщо і до тих пір поки не буде розірваний будь-якою із сторін, шляхом направлення повідомлення іншій стороні, не менше як за 30 календарних днів. Доказів розірвання зазначеного договору матеріали справи не містять.
Договір № ВЧ-01112014/02-Д, передбачає отримання позивачем виключних майнових прав, в тому числі щодо публічного виконання (п. 2.3., 2.3.1.) і виключне право надавати право на використання іншим особам (п.2.7.), а також право звернення до суду за захистом порушених прав і стягнення компенсації (п. 8, 11.1.) - про що отримано відповідне погодження, а також визначає територію на якій діють права - Україна (п. 1.9.).
Між ПО «ОКУАСП» (як організацією) і ТОВ «БЕСТ МЬЮЗІК» - Позивач-2 (як видавником) 17.08.2016 р. укладений Договір №03-ОКУ про управління майновими авторськими правами (далі - «Договір»).
Відповідно до п. 2.1 Договору, Видавник надає Організації повноваження здійснювати колективне управління майновими правами на Твори, які належать Видавнику, а саме: дозволяти або забороняти від Імені Видавника використання об'єктів авторського права третіми особами, відповідно до умов цього Договору. Надання повноважень на колективне управління правами передбачає: укладання Організацією договорів на право використання об'єктів авторського права третіми особами, збір винагороди, її розподіл та виплату (п. 2.2.). Територія управління - Україна (п. 2.4.).
Відповідно до п. 4 встановлений вид (спосіб використання) щодо об'єктів переданих в управління - а саме публічне виконання.
Згідно з п. 9.2.1., 9.4. Договору, у випадку виявлення порушень прав, управління якими здійснює Організація, остання після отримання згоди Видавника (додається до заяви), має право пред'являти заяви, судові позови з метою захисту порушених прав та здійснювати будь- які інші дії - як для захисту прав Видавника, так і для реалізації своїх повноважень по управлінню цими правами.
Відповідно до п. 10 - Договір вступає в силу з моменту підписання його Сторонами і діє безстроково.
ТОВ «БЕСТ МЬЮЗІК» надана декларація №1.8 від 01.09.2016 року, відповідно до якої заявлена наявність майнових авторських прав щодо музичного твору:
№1.8 від 01.09.2016року, назва твору “Сонечко», автор музики ОСОБА_4, автор тексту ОСОБА_4, виконавець ОСОБА_4.
Позивач-2 підтвердив наявність у нього виключних майнових авторських прав щодо зазначеного в декларації музичного твору, надавши ліцензійний договір № 25-ПФ від 29.06.2016 року, укладений із Громадянином України ОСОБА_5 (творчий псевдонім - ОСОБА_4).
Договір N2 25-ПФ укладений в письмовій формі, дія якого відповідно до п. 1.20. вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2017 року, передбачає отримання позивачем виключних майнових прав в тому числі щодо публічного виконання (п.2.2.6) і виключне право надавати право на використання іншим особам (р.3.), а також право звернення до суду за захистом порушених прав і стягнення компенсації (п. 2.8.), а також регулює територію на якій діють права - територія всього Світу (п. 1.21)..
Також ТОВ «БЕСТ МЬЮЗІК» надана декларація №1.9 від 01.09.2016 року, відповідно до якої заявлена наявність майнових авторських прав щодо музичного твору:
№1.9. від 01.09.2016 року, назва твору: «Як Я ОСОБА_6», автор музики ОСОБА_7, автор тексту ОСОБА_8, виконавець ОСОБА_9.
Позивач-2 підтвердив наявність у нього виключних майнових авторських прав щодо зазначеного в декларації музичного твору, надавши ліцензійний договір № 09-ПФ від 01.06.2016 року, укладений із Громадянкою України ОСОБА_10 (творчий псевдонім - ОСОБА_9).
Договір № 09-ПФ укладений в письмовій формі, відповідно до п. 1.20. договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2017 року, передбачає отримання позивачем виключних майнових прав в тому числі щодо публічного виконання (п.2.2.6) і виключне право надавати право на використання іншим особам (р.3.), а також право звернення до суду за захистом порушених прав і стягнення компенсації (п. 2.8.), а також регулює територію на якій діють права - територія всього Світу (п. 1.21)..
Між ПО «ОКУАСП» (як організацією) і ТОВ «МУН РЕКОРДС» - Позивач-3 (як видавником) 17.05.2012 р. укладений Договір №17052012/01 про управління майновими авторськими правами (далі - «Договір»),
Відповідно до п. 2.1 Договору, Видавник доручає Організації здійснювати управління на колективній основі його майновими авторськими правами на Твори, перелік яких додається до Цього Договору. Надання повноважень на колективне управління правами передбачає: укладання Організацією договорів з Користувачами щодо надання дозволу на використання Творів з Каталогу (п.3.2.1), збір винагороди (п.3.2.3), її розподіл та виплату (п. 4.2.2.). Територія управління - Україна (п. 1.1.5.).
Відповідно п.2.2. встановлений вид (спосіб використання) щодо об'єктів переданих в управління - а саме публічне виконання.
Пунктом 3.2.6. передбачено право Організації вчиняти дії, передбачені чинним законодавством України, необхідні для захисту майнових прав, управління якими здійснює організація, відповідно до статутних повноважень та цього Договору.
Відповідно до п. 9.1 Договору, Додаткових угод №10, №14, №15, №17 та №19 - Договір вступає в силу з моменту підписання його Сторонами і діє до 31 грудня 2018 року.
ТОВ «Мун Рекордс» надана декларація №76 від 01.04.2016 року, відповідно до якої заявлена наявність майнових авторських прав щодо музичного твору:
№76. від 01.04.2016 року, назва твору: «Двічі в одну річку не війдеш», автор музики ОСОБА_11, автор тексту ОСОБА_11, виконавець ОСОБА_12.
Позивач-3 підтвердив наявність у нього виключних майнових авторських прав щодо зазначеного в декларації музичного твору, надавши ліцензійний договір №03/04/14 від 03.04.2014 року, укладений із Громадянкою України ОСОБА_13.
Договір №03/04/14 укладений в письмовій формі, дія якого відповідно до п. 10.1. вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2021 року. Договір №03/04/14 передбачає отримання позивачем виключних майнових прав (п.2.1.1.) і виключне право надавати право на використання іншим особам (п. 4.1.), а також право звернення до суду за захистом порушених прав і стягнення компенсації (п. 4.З.), та регулює територію на якій діють права - Всі країни світу (п. 2. Додатку №9).
Також ТОВ «Мун Рекордс» надана декларація №88 від 01.03.2016 року, відповідно до якої заявлена наявність майнових авторських прав щодо музичного твору:
№88 від 01.03.2016 року, назва твору: «Пробач», автор музики ОСОБА_14, автор тексту ОСОБА_14 , виконавець ОСОБА_12.
Позивач-3 підтвердив наявність у нього виключних майнових авторських прав щодо зазначеного в декларації музичного твору, надавши ліцензійний договір №12/10/12 від 12.10. 2012 року, укладений із Громадянином України ОСОБА_15 та із Громадянином України ОСОБА_16.
Договір №12/10/12 укладений в письмовій формі, дія якого відповідно до п. 10.1. та п.2 Додатку №12 вступає в силу з моменту його підписання та протягом строку дії (охорони) авторських та суміжних прав. Договір №12/10/12 передбачає отримання позивачем виключних майнових прав (п.2.1.1.) і виключне право надавати право на використання іншим особам (п. 4.1.), а також право звернення до суду за захистом порушених прав і стягнення компенсації (п. 4.3.) - Всі країни світу (п. 2. Додатку №12).
Таким чином, станом на 21.02.2017 р. - тобто на момент виявлення фактів порушень з боку Відповідача, Позивач-1, Позивач-2 та Позивач-3 мали виключні майнові права щодо зазначених музичних творів, підтвердили це діючими угодами, а тому ОКУ мало право управляти ними також на підставі діючих угод із Позивачами.
Таким чином, Позивачі набули права вимагати і одержувати від третіх осіб будь-які види винагород і компенсації за використання творів, а Організація - звертатися до суду із відповідними позовами в інтересах позивачів.
В обгрунтування позовних вимог Організація зазначає, що факт порушення Відповідачем майнових авторських прав щодо заявлених в позові об'єктів (музичних творів) підтверджується:
Актом фіксації №04/02/17 від 21.02.2017 р., складеним представником ОКУ ОСОБА_2 та відеозаписом (фіксацією використання музичних творів за допомогою технічних засобів) від 21.02.2017 р.;
Відповідно до акту та відеозапису встановлено, що в приміщені магазину «GOLDI Льонокомбінат» (назва закладу зафіксована починаючи з 00:17 хв., також з 25:29 хв. та 29:01 хв. Відеозапису), за адресою: м. Львів, вул. Під Дубом, будинок 7б - для фонового озвучення закладу подаються музичні твори. Господарську діяльність в закладі здійснює ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Т-СТИЛЬ» (ідентифікаційний код 35750435), що встановлено з відомостей куточку споживача, який зафіксовано починаючи з 01:06 хв. і 01:39 хвилини відеозапису, та з фіскального чеку, який зафіксовано починаючи з 07:26 хв. відеозапису. Публічне виконання музичних творів в приміщенні здійснюється за допомогою обладнання, яке наявне в закладі, що зафіксоване на відеозаписі починаючи з 11:48 хвилини. Серед використаних об'єктів майнових авторських прав публічно виконувались, окрім інших - твір під назвою іноземною мовою «Wake Me Up», публічне виконання якого зафіксоване на відеозаписі починаючи з 01:06 хв., твір під назвою «Сонечко», публічне виконання якого зафіксоване на відеозаписі починаючи з 09:06 хв., твір під назвою «Як Я ОСОБА_6», публічне виконання якого зафіксоване на відеозаписі починаючи з 16:18 хв., твір під назвою «Двічі В ОСОБА_17 Не Війдеш», публічне виконання якого зафіксоване на відеозаписі починаючи з 20:50 хв., та твір під назвою «Пробач», публічне виконання якого зафіксоване на відеозаписі починаючи з 27:05 хв.
Таким чином, позивач вважає, що використання відповідачем зазначених музичних творів у власній господарській діяльності відбулося без належного дозволу та без сплати авторської винагороди, чим допущені порушення, передбачені вимогами п. а, ст. 50 ЗУ «Про авторське право і суміжні права».
Відповідно до положень ст. 1 ЗУ «Про авторське право і суміжні права» публічним виконанням є подання за згодою суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав творів, виконань, фонограм, передач організацій мовлення шляхом декламації, гри, співу, танцю та іншим способом як безпосередньо (у живому виконанні), так і за допомогою будь-яких пристроїв і процесів (за винятком передачі в ефір чи по кабелях) у місцях, де присутні чи можуть бути присутніми особи, які не належать до кола сім'ї або близьких знайомих цієї сім'ї, незалежно від того, чи присутні вони в одному місці і в один і той самий час або в різних місцях і в різний час.
Для факту публічного виконання не має значення спосіб подання музичного твору, а також пристрої і процеси - за допомогою яких здійснюється таке подання (за винятком способів пристроїв і процесів для публічного сповіщення - який є окремим видом використання при якому звук не сприймається людським вухом і застосовується з іншою метою - для передачі сигналу на відстань). А достатнє лише сприйняття на слух музичних творів (звукової хвилі - яка сприймається на слух, а не зором) сторонніми особами які перебувають у публічному (громадському місці), чи можуть там перебувати.
Відповідно до положень п. 1, ст. 15 ЗУ «Про авторське право і суміжні права» до майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать виключне право на використання твору і виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами. Ці майнові права можуть бути передані (відчужені) іншій особі згідно з положеннями ст. 31 цього Закону, після чого ця особа стає суб'єктом авторського права і отримує аналогічні майнові авторські права.
Пунктом 3 тієї ж статті встановлено, що виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право, окрім іншого дозволяти або забороняти публічне виконання, публічну демонстрацію і публічний показ. При цьому цей перелік не є вичерпним.
А відповідно п. 5 названої статті автор (чи інша особа, яка має авторське право) має право вимагати виплати винагороди за будь-яке використання твору. Аналогічні положення містяться в ст.ст. 426, 443 ЦК України.
Таким чином законом встановлено право, відповідно до якого користувач (в нашому випадку відповідач) перед використанням музичних творів серед сторонніх осіб має отримати дозвіл суб'єкта майнових авторських прав або організації колективного управління на таке використання.
Відповідно до положень п.п. а, п. 1, ст. 50 ЗУ «Про авторське право і суміжні права» порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для судового захисту, є, в тому числі, вчинення будь-якою особою дій, які порушують майнові права суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, визначені статтями 15, 39 зазначеного Закону.
Таким порушенням, в тому числі, є використання музичного твору (подання звукової хвилі в діапазоні і частоті, яка сприймається слухом людини) серед сторонніх осіб без дозволу і без сплати відповідної винагороди.
Відповідно до Постанови пленуму ВГСУ № 12 від 17.10.2012 р. Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав, а саме пунктом 29 надано роз'яснення про те, що: «... Позивач повинен довести факт наявності в нього авторського права і (або) суміжних прав, факт порушення його прав відповідачем або загрозу такому порушенню ...
Відповідач, який заперечує проти позову, зобов'язаний довести виконання вимог Закону N 3792-ХІІ при використанні ним об'єкту авторського права і (або) суміжних прав, а також спростувати передбачену цивільним законодавством презумпцію винного завдання шкоди (статті 614 та 1166 ЦК).
Відповідно до п. 51.2. Постанови пленуму ВГСУ № 12 від 17.10.2012 р. в разі заявлений вимоги про виплату компенсації позивач не доводить розмір шкоди (такий обов'язок покладається на відповідача). Для застосування встановленої законом санкції (виплати компенсації) достатньо встановлення лише самого факту вчинення відповідачем порушення (п. 51.2. названої Постанови).
Компенсація відповідно до п. «г» ч. 2 ст. 52 ЗУ «Про авторське право і суміжні права» визначається судом в розмірі від 10 до 50 000, 00 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходів. Відповідно до п. 42 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 04.06.2010 р., розмір компенсації визначається судом виходячи з позовних вимог, однак не може бути меншим від 10 і не може перевищувати 50 000 мінімальних заробітних плат, які встановлені законом на час ухвалення рішення у справі.
Відповідно до п. 42 Постанови Пленуму Верховного суду України від 04.06.2010 №5 «Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав»: «Розмір компенсації визначається судом виходячи з позовних вимог, однак не може бути меншим від 10 і не може перевищувати 50 000 мінімальних заробітних плат (пункт «г» частини другої статті 52 Закону №3792-ХІІ, які встановлені законом на час ухвалення рішення у справі.»
Згідно Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №1774Л/ІІІ від 06.12.2016 р. для визначення розміру компенсації застосовується розрахункова величина у розмірі 1600,00 грн.
Відповідно до абзацу 2 п.51.2 Постанови пленуму Вищого господарського суду України №12 від 17 жовтня 2012 року Кожен окремий факт протиправного використання об'єктів авторського та/або суміжних прав, в тому числі неодноразове використання одного й того самого об'єкта, становить самостійне порушення і може бути підставою для застосування відповідальності у вигляді стягнення компенсації.
Відповідно до положень пункту 5, частини 1, ст. 8 ЗУ «Про авторське право і суміжні права» музичний твір з текстом і без тексту - є окремим об'єктом авторського права, який належить конкретному суб'єкту.
Приписи пункту а, частини 1, ст. 50 названого Закону захищають майнові права окремо щодо кожного суб'єкта таких прав. А при призначенні розміру компенсації - як способу захисту порушених майнових прав такого суб'єкту враховується також кількість використаних музичних творів, права щодо яких належать суб'єкту права (п.г, ч. 1, ст. 52 названого закону).
Відповідно до дискретних повноважень судів (і перш за все місцевих судів) вони наділені правом присуджувати компенсацію у розмірі від 10-ти до 50 000 мінімальних заробітних плат відповідно до п. г ч. 2 статті 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права". Тобто будь-яка сума в цьому проміжку буде в рамках дискретних повноважень наданих законом суду першої інстанції при прийнятті ним рішення у справі. Застосування санкції у вигляді компенсації на нижній межі нівелює превенційне значення покарання як в очах порушника в конкретній справі, так і в очах потенційних порушників.
Позивач вважає, що Відповідач припустився порушення щодо окремого об'єкту правового захисту музичного твору «Wake Me Up», суб'єктом майнових авторських прав щодо якого є Позивач-1, окремого об'єкту правового захисту музичного твору «Сонечко», суб'єктом майнових авторських прав щодо якого є Позивач-2, окремого об'єкту правового захисту музичного твору «Як Я ОСОБА_6», суб'єктом майнових авторських прав щодо якого є Позивач-2, окремого об'єкту «Двічі В ОСОБА_17 Не Війдеш», суб'єктом майнових авторських прав щодо якого є Позивач-3 та окремого об'єкту «Пробач», суб'єктом майнових авторських прав щодо якого є Позивач-3.
Виходячи із зазначеного вище позивач вважає належним розмір компенсації в цій справі - 30 розрахункових величин за кожне порушення (суму, яка більше мінімального розміру компенсації в три рази і менше максимального розміру компенсації більш ніж у 1666 разів). Тобто зазначена сума компенсації знаходиться в нижній частині шкали допустимої компенсації.
З урахуванням цього розрахунок розміру компенсації в інтересах позивачів складає:
1*30*1600, 00 = 48 000,00 за використання музичного твору «Wake Me Up»;;
1*30*1600, 00 = 48 000,00 за використання музичного твору «Сонечко»;
1*30*1600, 00 = 48 000,00 за використання музичного твору «Як Я ОСОБА_6»;
1*30*1600, 00 = 48 000,00 за використання музичного твору «Двічі В ОСОБА_17 Не Війдеш»;
1*30*1600, 00 = 48 000,00 за використання музичного твору «Пробач»;
Проте, в процесі розгляду справи позивач заявив клопотання про часткову відмову від позову щодо стягнення з відповідача на користь Приватної організації “Організація колективного управління авторськими і суміжними правами” в інтересах ТзОВ “МУН РЕКОРДС” 96000,00грн. за порушення майнових авторських прав за використані без дозволу об'єкта правового захисту музичні твори - “Пробач” та “Двічі в одну річку не війдеш”.
Решту позовних вимог, а саме в частині стягнення з відповідача на користь Приватної організації “Організація колективного управління авторськими і суміжними правами” в інтересах ТзОВ «Ворнер Мьюзік Україна» та ТзОВ «Бест Мьюзік» 144000,00грн. (48000,00+48000,00+48000,00), за порушення майнових авторських прав за використані без дозволу об'єкта правового захисту музичні твори - «Wake Me Up», ОСОБА_3», «Як я тебе люблю», позивач підтримав.
Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає, що Позивач повинен довести належність йому майнового авторського права та/або суміжних прав чи права на їх захист, а також факт використання об'єктів даних прав відповідачем.
З урахуванням того, що на підтвердження передачі майнових авторських прав на Музичний твір "WAKE ME UP” (виконавець - Avicii), та їх умов Організація надала виключно Ліцензійний договір № ВЧ-СГ1112014/02-Д від 01.11.2014, укладений між ТОВ "Ворнер Мьюзік Україна" та ТОВ "Ворнер/Чаппелл", то встановити який саме обсяг прав щодо Твору належав ТОВ "Ворнер/Чапнелл" на момент укладення Ліцензійного договору № ВЧ-01112014/02-Д від 01.11.2014 з ТОВ "Ворнер Мьюзік Україна" і чи мало право ТОВ "Ворнер/Чаппелл" передавати ці права третім особам - не вбачається можливим, стверджує відповідач.
І з врахуванням наведеного, відповідач вважає, що неможливо перевірити повноваження ТОВ "Ворнер/Чаппелл" на передачу майнових прав на Музичний твір третім особам, як того вимагають приписи п. 28 та 30.1 Постанови №12, а отже даний договір є недостатнім для встановлення обставин справи (суб'єктності позивача) у розуміння ст. 77 Господарського процесуального кодексу (обставини справи які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування).
Крім того, зазначає, що Єдиним доказом підтвердження позовних вимог використання відповідачем твору "WAKE ME UP" (виконавець - Аvісіі), “Сонечко” (виконавець - ОСОБА_4), “Як Я ОСОБА_6" (виконавець - ОСОБА_9), “Двічі В ОСОБА_17 Не Війдеш” (виконавець - ОСОБА_18), “Пробач” (виконавець - ОСОБА_18) у приміщенні магазину "Goldi Льонокомбінат", розташованому за адресою: м. Львів, вул. Під Дубом, буд. 7Б, ТРЦ “ФОРУМ" Організацією надано відеозапис публічного сповіщення, акт фіксації № 04/02/17 від 21 лютого 2017 року.
Відповідач вважає, що акт фіксації № 04/02/17 від 21 лютого 2017 року та відеозапис не можуть вважатись належними та допустимими доказами вчинення відповідачем порушення, з таких мотивів: в акті зазначено, що представник відповідача відмовився його підписати, однак така обставина, на думку відповідача, не підтверджена поданими доказами; в акті № 04/02/17 від 21.02.2017 року зазначається, що його підписано представником Організації ОСОБА_2, що діє на підставі довіреності, проте на відеозаписі ОСОБА_2 візуально відсутній, а довіреність не демонструється, що унеможливлює ідентифікацію особи, яка здійснює відеозапис; за відсутності підтверджених візуально по відеозапису повноважень особи, яка здійснює фіксацію, неможливо встановити перебування фіксуючої особи саме в торгівельному центрі “ФОРУМ”, оскільки відеозапис розпочато, як названо зі слів невідомої особи (документально не підтвердженої) в торгівельному центрі “Форум”.
Відповідач зазначає, що посилання позивача на виконання творів саме в магазині “GOLDI Льонокомбінат”, відповідно до наданого відеозапису, є сумнівними, оскільки запис проводився таємно і процес входу невідомої особи до магазину не знятий - прихований для візуального огляду (видимо лише частину сумки та взагалі незрозумілі частини підлоги), надалі перехід до приміщення здійснюється зі зйомками незрозуміло чого. Тобто, ідентифікувати магазин “GOLDI Льонокомбінат” оператор зміг лише зупинившись перед магазином. Надалі зйомка ведеться з перебоями звуку, посилання автора відео на нібито зафіксовані засоби відтворення звуку, піддаються сумніву, оскільки він не встановив джерело походження та надходження звуку в магазині.
Крім того, відповідач зазначає, що майнові авторські права за договорами №25-ПФ від 29.06.2016, №09-ПФ від 01.06.2016 року, №03/04/14 від 03.04.2014, №12/10/12 від 12.10.2012 не передавались позивачу.
При прийнятті рішення суд виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 15 Закону України «Про авторське право і суміжні права» (далі - Закон) майнові права автора (чи іншої особи, яка має авторське право) можуть бути передані (відчужені) іншій особі згідно з положеннями Закону, після чого ця особа стає суб'єктом авторського права.
За приписами частини першої статті 31 Закону автор (чи інша особа, яка має авторське право) може передати свої майнові права, зазначені у статті 15 цього Закону, будь-якій іншій особі повністю чи частково. Передача майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) оформляється авторським договором. Майнові права, що передаються за авторським договором, мають бути у ньому визначені. Майнові права, не зазначені в авторському договорі як відчужувані, вважаються такими, що не передані.
У пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.06.2010 №5 «Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав» (далі - Постанова №5) зазначено, що відповідно до статті 45 Закону суб'єкти авторського права і суміжних прав можуть управляти своїми правами: особисто, через свого повіреного, через організацію колективного управління.
Згідно з підпунктом «г» частини першої статті 49 Закону організації колективного управління повинні виконувати від імені суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав і на основі одержаних від них повноважень, зокрема, таку функцію: звертатися до суду за захистом прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав відповідно до статутних повноважень та доручення цих суб'єктів. При цьому окреме доручення для представництва в суді не є обов'язковим.
Разом з тим, така організація, пред'явивши позов, не є позивачем, оскільки вона звертається до суду за захистом прав суб'єктів авторського і (або) суміжних прав, а не своїх прав. Позивачем у таких випадках буде суб'єкт авторського права і (або) суміжних прав, на захист інтересів якого звернулася організація.
У випадку, якщо організація колективного управління звертається на захист прав фізичних осіб, такий спір розглядається в порядку цивільного судочинства. Якщо ж вона звертається на захист юридичних осіб, то, залежно від суб'єктного складу, спір розглядається в порядку господарського судочинства.
У пункті ж 49 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 12 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності» (далі - Постанова №12) наведено, що організації колективного управління, які здійснюють управління майновими правами на твори, повинні довести наявність у них прав на управління авторськими майновими правами певного кола осіб. Отже, у разі звернення організації колективного управління до суду з позовом про захист прав суб'єктів авторського права суд повинен з'ясовувати обсяг повноважень цієї організації згідно з договорами, укладеними цією організацією та суб'єктом авторського права. Якщо у організації колективного управління відсутні повноваження на управління майновими правами суб'єкта авторського права, зокрема, щодо конкретного твору, судам слід відмовляти у задоволенні позову цієї організації.
Документами, що підтверджують право організації на звернення до суду із заявою про захист авторського права та/або суміжних прав, є: видане Міністерством освіти і науки України свідоцтво про облік організацій колективного управління, свідоцтво про визначення організації уповноваженою організацією колективного управління згідно із статтями 42, 43 названого Закону; статут організації, що управляє майновими правами на колективній основі; в інших випадках, ніж передбачені згаданими статтями Закону України "Про авторське право і суміжні права" - договір з особою, якій належать відповідні права, на управління майновими правами на колективній основі, та/або договір з іноземною організацією, що управляє аналогічними правами, і документи, що підтверджують наявність у неї відповідних повноважень.
Приватна організація "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" є організацією колективного управління на колективній основі майновими правами суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, що підтверджується виданим Державним департаментом інтелектуальної власності свідоцтвом про облік організації колективного управління від 24.01.2011 № 18/2011.
Судом враховано, що відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним; зазначені вище договори є чинними і недійсними у встановленому законом порядку не визнавалися.
З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про те, що Організацією належними та допустимими доказами доведено її право на звернення до господарського суду з позовом, направленим на захист виключних майнових авторських прав позивача на музичні твори «Wake Me Up» (виконавець Avivii), «Сонечко» (виконавець ОСОБА_4), «Як Я ОСОБА_6» (виконавець ОСОБА_9), «Двічі В ОСОБА_17 Не Війдеш» (виконавець ОСОБА_18), «Пробач» (виконавець ОСОБА_18).
Статтею 443 ЦК України встановлено, що використання твору здійснюється лише за згодою автора, крім випадків правомірного використання твору без такої згоди, встановлених цим Кодексом та іншим законом.
Відповідно до статті 440 ЦК України та частини третьої статті 15 Закону майновими правами інтелектуальної власності на твір є: право на використання твору; виключне право дозволяти використання твору; право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.
Частиною другою статті 32 Закону встановлено, що використання твору будь-якою особою допускається виключно на основі авторського договору, за винятком випадків правомірного використання, передбачених статтями 21 - 25 цього Закону.
Виходячи зі змісту пункту 28 Постанови №12, з огляду на приписи норм процесуального закону щодо обов'язку доказування і подання доказів господарському суду у вирішенні питання про те, якій стороні належить доводити обставини, що мають значення для справи про захист авторського права чи суміжних прав, слід враховувати таке:
1) позивач повинен довести належність йому авторського права та/або суміжних прав чи права на їх захист, а також факт використання об'єктів даних прав відповідачем, а в разі заявлення вимог про відшкодування шкоди - розмір шкоди і причинно-наслідковий зв'язок між завданою шкодою та діями відповідача. У випадках коли права автора засвідчено свідоцтвом, виданим в установленому порядку уповноваженим органом, власник майнових прав інтелектуальної власності на твір, які було передано на зазначений у свідоцтві твір, звільняється від доведення належності йому відповідних прав; у таких випадках обов'язок доведення належності цих прав іншій особі, ніж та, що зазначена у свідоцтві, покладається на відповідача;
2) відповідач має довести додержання ним вимог ЦК України і Закону при використанні ним твору та/або об'єкту суміжних прав; в іншому разі фізична або юридична особа визнається порушником авторського права та/або суміжних прав, і для неї настають наслідки, передбачені цими законодавчими актами. Крім того, відповідач повинен спростувати визначену цивільним законодавством презумпцію винного заподіяння шкоди (статті 614, 1166 ЦК України).
У прийнятті судового рішення зі спору, пов'язаного з порушенням авторського права та/або суміжних прав, не є достатнім загальне посилання суду на використання твору та/або об'єкта суміжних прав позивачем: мають бути з'ясовані конкретні форма і спосіб використання кожного об'єкта такого права.
Відповідно до акту та відеозапису встановлено, що в приміщені магазину «GOLDI Льонокомбінат» (назва закладу зафіксована починаючи з 00:17 хв., також з 25:29 хв. та 29:01 хв. відеозапису), за адресою: м. Львів, вул.. Під.Дубом, будинок 7б - для фонового озвучення закладу подаються музичні твори. Господарську діяльність в закладі здійснює ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Т-СТИЛЬ» (ідентифікаційний код 35750435), що встановлено з відомостей куточку споживача, який зафіксовано починаючи з 01:06 хв. і 01:39 хвилини відеозапису, та з фіскального чеку, який зафіксовано починаючи з 07:26 хв. відеозапису. Публічне виконання музичних творів в приміщенні здійснюється за допомогою обладнання, яке наявне в закладі, що зафіксоване на відеозаписі починаючи з 11:48 хвилини. Серед використаних об'єктів майнових авторських прав публічно виконувались, окрім інших - твір під назвою іноземною мовою «Wake Me Up», публічне виконання якого зафіксоване на відеозаписі починаючи з 01:06 хв., твір під назвою «Сонечко», публічне виконання якого зафіксоване на відеозаписі починаючи з 09:06 хв., твір під назвою «Як Я ОСОБА_6», публічне виконання якого зафіксоване на відеозаписі починаючи з 16:18 хв., твір під назвою «Двічі В ОСОБА_17 Не Війдеш», публічне виконання якого зафіксоване на відеозаписі починаючи з 20:50 хв., та твір під назвою «Пробач», публічне виконання якого зафіксоване на відеозаписі починаючи з 27:05 хв.
Отже, актом зафіксовано, що суб'єктом господарювання, що здійснює господарську діяльність у публічному закладі є ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Т-Стиль», а також, що публічне виконання зазначених музичних творів для фонового озвучення магазину «GOLDI Льонокомбінат» здійснюється за допомогою наявного в магазині обладнання.
Згідно зі статтею 1 Закону публічне виконання - це подання за згодою суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав творів, виконань, фонограм, передач організацій мовлення шляхом декламації, гри, співу, танцю та іншим способом як безпосередньо (у живому виконанні), так і за допомогою будь-яких пристроїв і процесів (за винятком передачі в ефір чи по кабелях) у місцях, де присутні чи можуть бути присутніми особи, які не належать до кола сім'ї або близьких знайомих цієї сім'ї, незалежно від того, чи присутні вони в одному місці і в один і той самий час або в різних місцях і в різний час.
Факт публічного виконання спірного музичного твору засвідчується також відеозаписом на диску, наявному в матеріалах справи. Вказаним відеозаписом підтверджено місце використання, саме в приміщені магазину «GOLDI Льонокомбінат», за адресою: м. Львів, вул. Під Дубом, будинок 7б, де здійснює господарську діяльність у публічному закладі є ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Т-Стиль».
Судом встановлено, що виключні майнові авторські права на музичні твори «Wake Me Up» (виконавець Avivii), «Сонечко» (виконавець ОСОБА_4), «Як Я ОСОБА_6» (виконавець ОСОБА_9) “Пробач” та “Двічі в одну річку не війдеш” (виконавець ОСОБА_13) належать позивачам; відповідач не надав доказів укладення угод із правовласниками, які б дозволяли публічне виконання вказаних творів.
В матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про правомірне використання відповідачем спірних музичних творів, а тому використання відповідачем спірних музичних творів у власній господарській діяльності відбулося без дозволу відповідного правовласника та без сплати авторської винагороди.
Щодо заперечення відповідача стосовно проведення фіксації без участі представника відповідача, то суд зазначає, що представники організації колективного управління мають право складати акти фіксації використання музичних творів у публічних закладах, і такі акти приймаються як докази у справі. Проведення фіксації і складання актів фіксації також не вимагає присутності представників відповідача, як і будь-яких посадових осіб, органів контролю, правоохоронних органів, оскільки право Організації проводити фіксації прямо передбаченого постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2003р. №71.
Крім того, відображення на відеозапису фіксації факту звучання в приміщенні музичних творів, а також джерела звука (колонки) також є достатнім доказом, що безпосередньо в цьому приміщенні відбувалося використання музичних творів способом публічного виконання. Відповідальність за публічне виконання в цьому приміщенні несе саме той суб'єкт, який використовує приміщення для ведення господарської діяльності.
Статтею 445 ЦК України передбачено право автора на плату за використання його твору, якщо інше не встановлено цим Кодексом та іншим законом.
Водночас використання твору без дозволу уповноваженої особи та без сплати авторської винагороди є порушенням авторського права, передбаченим пунктом «а» статті 50 Закону, за яке пунктом «г» частини другої статті 52 цього Закону передбачено можливість притягнення винної особи до відповідальності у вигляді сплати компенсації в розмірі від 10 до 50 000 мінімальних заробітних плат.
Так, за змістом п.42 Постанови №5 розмір компенсації визначається судом виходячи з позовних вимог, однак не може бути меншим від 10 і не може перевищувати 50 000 мінімальних заробітних плат (пункт «г» частини другої статті 52 Закону).
Організацією у зверненні до господарського суду з даним позовом визначено суму компенсації 30 розрахункових величин за кожне порушення 144000,00 грн.. за порушення за виконання «Wake Me Up» (виконавець Avivii), «Сонечко» (виконавець ОСОБА_4), «Як Я ОСОБА_6» (виконавець ОСОБА_9) на користь ТОВ «Бест мьюзік» та ТОВ «Ворнер Мьюзік Україна», виходячи з того, що мінімальна заробітна плата на момент здійснення порушення складала 1600 грн.; сума компенсації складає 30 мінімальних заробітних плат як компенсація за використання одного твору.
У підпункті 51.3 пункту 51 Постанови № 12 наведено, що у визначенні розміру такої компенсації господарським судам необхідно виходити з конкретних обставин справи і загальних засад цивільного законодавства, встановлених статтею 3 ЦК України, зокрема, справедливості, добросовісності та розумності.
Розмір компенсації визначається судом у межах заявлених вимог у залежності від характеру порушення, ступеню вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується: тривалість порушення та його обсяг (одно- або багаторазове використання об'єкта авторського права); передбачуваний розмір збитків потерпілої особи; розмір доходу, отриманого внаслідок правопорушення; кількість потерпілих осіб; наміри відповідача; наявність раніше вчинених відповідачем порушень виключного права даного позивача; можливість відновлення попереднього стану та необхідні для цього зусилля тощо. Відповідні мотиви визначення розміру компенсації мають бути наведені в судовому рішенні.
Судом враховано, що виходячи з принципів справедливості, добросовісності та розумності, доцільно притягнути відповідача до відповідальності у вигляді сплати компенсації у розмірі 30 мінімальних заробітних плат за кожне порушення.
Приймаючи до уваги зміст ст.8 Закону України «Про державний бюджет України на 2017 рік» судом встановлено, що на момент вчинення відповідачем порушення авторських прав мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становила 1600 гривень.
Розглянувши заяву позивача про часткову відмову від позову, суд вважав за необхідне її задоволити. При цьому суд керувався наступним.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.46 ГПК України, позивач вправі відмовитись від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.
Згідно із ст.191 ГПК України, позивач може відмовитись від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмові заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
Таким чином, оскільки відмова позивача від позову не порушує права та охоронювані законом інтереси інших осіб, відмова від позову є формою реалізації прав позивача, заява про відмову від позову підписана уповноваженим представником позивача, за таких підстав відмова позивача від позовних вимог підлягає прийняттю судом.
Згідно п.4 ч.1 ст.231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом. Враховуючи, те що позивач відмовився від частини позовних щодо стягнення з відповідача на користь Приватної організації “Організація колективного управління авторськими і суміжними правами” в інтересах ТзОВ “МУН РЕКОРДС” 96000,00грн. за порушення майнових авторських прав за використані без дозволу об'єкта правового захисту музичні твори - “Пробач” та “Двічі в одну річку не війдеш”, то суд приймає відмову від частини позовних вимог і провадження у справі в цій частині підлягає закриттю.
За таких обставин, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь Приватної організації “Організація колективного управління авторськими і суміжними правами” в інтересах ТзОВ «Ворнер Мьюзік Україна» та ТзОВ «Бест Мьюзік» за порушення майнових авторських прав за використані без дозволу об'єкта правового захисту музичні твори - «Wake Me Up» - 48000,00 грн., ОСОБА_3» - 48000,00 грн., «Як я тебе люблю» - 48000,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Витрати позивача по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 2160,00 грн.
Відповідно до ч.2 ст.123 ГПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
У відповідності до ч.3 ст.7 Закону України «Про судовий збір», у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. Крім того, аналогічна норма закріплена в ч.1 ст.130 ГПК України.
Згідно з ч.1 ст.130 ГПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Судом встановлено, що при поданні позову позивачем сплачено судовий збір в розмірі 3600,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №647 від 19.04.2018 року.
Відтак, враховуючи часткову відмову Організації від позову в частині стягнення 96000,00 грн. (що пропорційно 1440,00 грн. судового збору (1,5 % від суми 96000,00 грн.)) та закриття провадження у справі у цій частині позовних вимог, суд приходить до висновку повернути позивачу з Державного бюджету 720,00 грн. судового збору, що становлять 50 відсотків судового збору від суми судового збору 1440,00 грн. Решта, 720 грн. (50 % від 1440 грн.) судового збору покладається на позивача.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 7, 11, п.1 ч.2 с.46, ст.ст 73, 74, 76-79, 86, 91, 93, 123, 129, 130, 236, 238, 240 ГПК України, суд,-
1. Прийняти часткову відмову позивача від вимог про стягнення з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Т-Стиль» на користь Приватної організації "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" в інтересах ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Мун Рекордс» 48000,00 грн. за порушення майнових авторських прав за використання без дозволу об'єкта правового захисту - музичного твору «Двічі В ОСОБА_17 Не Війдеш»
2. Прийняти часткову відмову позивача від вимог про стягнення з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Т-Стиль» на користь Приватної організації "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" в інтересах ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Мун Рекордс» 48000,00 грн. за порушення майнових авторських прав за використання без дозволу об'єкта правового захисту - музичного твору «Пробач»
3. Провадження у справі в цій частині заявлених вимог закрити.
4. Позов задоволити частково.
5. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Т-Стиль» (29000, Хмельницька область, м.Хмельницький, вул.Курчатова, 6, ідентифікаційний код 35750435) на користь Приватної організації "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" (02002, м.Київ, вул.Євгена Сверстюка, 23 офіс 916, ідентифікаційний код 37396151, п/р 26001010052453 в АТ «Укрексімбанк» м.Києва, МФО 322313) в інтересах ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Ворнер Мьюзік Україна» (01024, м.Київ, вул.Лютеранська, буд.15-А, прим.18, ідентифікаційний код 39019265) 48000,00 грн. за порушення майнових авторських прав за використання без дозволу об'єкта правового захисту - музичного твору «Wake Me Up».
6. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Т-Стиль» (29000, Хмельницька область, м.Хмельницький, вул.Курчатова, 6, ідентифікаційний код 35750435) на користь Приватної організації "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" (02002, м.Київ, вул.Євгена Сверстюка, 23 офіс 916, ідентифікаційний код 37396151, п/р 26001010052453 в АТ «Укрексімбанк» м.Києва, МФО 322313) в інтересах ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Бест Мьюзік» (03124, м.Київ, вул.Миколи Василенка, буд.7-А, ідентифікаційний код 40471053) 48000,00 грн. за порушення майнових авторських прав за використання без дозволу об'єкта правового захисту - музичного твору «Сонечко».
7. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Т-Стиль» (29000, Хмельницька область, м.Хмельницький, вул.Курчатова, 6, ідентифікаційний код 35750435) на користь Приватної організації "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" (02002, м.Київ, вул.Євгена Сверстюка, 23 офіс 916, ідентифікаційний код 37396151, п/р 26001010052453 в АТ «Укрексімбанк» м.Києва, МФО 322313) в інтересах ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Бест Мьюзік» (03124, м.Київ, вул.Миколи Василенка, буд.7-А, ідентифікаційний код 40471053) 48000,00 грн. за порушення майнових авторських прав за використання без дозволу об'єкта правового захисту - музичного твору «Як я тебе люблю».
8. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Т-Стиль» (29000, Хмельницька область, м.Хмельницький, вул.Курчатова, 6, ідентифікаційний код 35750435) на користь Приватної організації "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" (02002, м.Київ, вул.Євгена Сверстюка, 23 офіс 916, ідентифікаційний код 37396151, п/р 26001010052453 в АТ «Укрексімбанк» м.Києва, МФО 322313) 2160,00 грн. судового збору.
9. Накази видати після набрання рішенням законної сили.
10. Повернути Приватній організації "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" (02002, м.Київ, вул.Євгена Сверстюка, 23 офіс 916, ідентифікаційний код 37396151, п/р 26001010052453 в АТ «Укрексімбанк» м.Києва, МФО 322313) 2880,00 грн. судового збору.
Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.
Рішення може бути оскаржене в порядку та строки передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.
Повне рішення складено 09.10.2018.
Суддя Кітаєва С.Б.