10.10.2018 р. Справа № 914/1343/16
Господарський суд Львівської області, у складі судді Стороженко Оксани Федорівни, розглянув матеріали Заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ДСЛ Вуд Юкрейн»
про відвід суддів (ОСОБА_1, ОСОБА_2Я.)
у справі за позовом: Старосамбірського дочірнього лісогосподарського підприємства Обласне комунальне спеціалізоване лісогосподарське підприємство «Галсільліс» (82000, м. Старий Самбір, вул.Вітовського, 21; ідент.код 30742131)
до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ДСЛ Вуд Юкрейн» (81144, Львівська область, Пустомитівський район, с.Чишки, вул.Чорновола, 7а; ідент.код 39138502), -
Третя особа-1 (на стороні Позивача), яка не заявляє самостійних вимог стосовно предмету спору: ОСОБА_3 (82000, м.Старий Самбір, вул. Гайова, 23), -
Третя особа-2 (на стороні Позивача), яка не заявляє самостійних вимог стосовно предмету спору: ОСОБА_4 (80300, м.Жовква, вул. С.Петлюри, 2/17),-
про: стягнення боргу у сумі 2338732,33грн.
і встановив:
У провадженні Господарського суду Львівської області, у складі колегії суддів: Фартушок Т.Б. (головуючий), ОСОБА_1 та ОСОБА_2, перебуває справа №914/1343/16 за позовом Старосамбірського дочірнього лісогосподарського підприємства Обласне комунальне спеціалізоване лісогосподарське підприємство «Галсільліс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДСЛ Вуд Юкрейн» про стягнення грошових коштів у сумі 2338732,33грн.
У судовому засіданні 26.09.2018 суд вчинив певні дії з розгляду справи по суті та відклав розгляд спору на 05.10.2018.
05.10.2018 Відповідачем подано Заяву про відвід двом суддям (ОСОБА_1 та ОСОБА_2Я.), що входять у склад колегії суддів, - у зв'язку із діями суддів у судовому засіданні 26.09.2018.
Оскільки, згідно з нормою ч.3 ст.38 ГПК України, у Відповідача наявним було право на заявлення зазначеного відводу упродовж двох днів з дня проведення судового засідання 26.09.2018, тому, вказаний строк на вчинення відповідної процесуальної дії закінчився 28.09.2018, о 24:00год.
Проте, Відповідачем подано Заяву про відвід судді 05.10.2018, тобто, - з пропущенням строку, встановленого законом.
Згідно з нормою ч.1 ст.118, Відповідач втратив право на заявлення відводу після спливу 2-денного строку, встановленого нормою ч.3 ст.38 ГПК України.
Тому, відповідно до норми ч.2 ст.118 ГПК України, подана Заява про відвід підлягала безумовному залишенню без розгляду, так як Відповідачем не подано заяви про поновлення пропущеного процесуального строку (встановленого законом), обов'язковість подання якої передбачено нормою ч.1 ст.119 ГПК України.
Проте, суд, у складі колегії суддів, не вчинив дії відповідно до норми ч.2 ст.118 ГПК України та розглянув Заяву Відповідача по суті, що зумовлює необхідність розгляду такої Заяви і судом (у складі судді Стороженко О.Ф.), якому передано Заяву на розгляд.
Підставами Заяви про відвід Відповідачем зазначено:
1)В порушення вимог ч.5 ст.208 ГПК України, суддями Манюк П.Т., Рим Т.Я. були поставлені запитання під час з'ясування обставин.
2)В порушення принципів рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом у відповідності до ст.7 ГПК України, питання під час з'ясування обставин справи, були поставлені лише представникам Відповідача.
3)В порушення ч.1 ст.237 ГПК України, суддями до ухвалення рішення у даній справі було висловлено позицію про існування певних обставин.
4)Загалом суддями Манюк П.Т., Рим Т.Я. не було збережено об'єктивності та неупередженості під час розгляду відповідної справи.
Ствердження Відповідача, що лише головуючий суддя вправі з власної ініціативи поставити питання Учаснику судового процесу (ч.5 ст.208 ГПК), - безпідставне, так як, згідно з нормою ч.1 ст.33 ГПК України, увесь склад колегії суддів здійснює розгляд справи, і, відповідно, - вправі вчиняти усі необхідні дії для з'ясування дійсних обставин спору.
При цьому, важливо, що, відповідно до норм ч.ч.3, 4 ст.198 ГПК України, головуючий суддя встановлює порядок ведення судового засідання (керує ходом судового процесу) та спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного й об'єктивного з'ясування обставин справи. Тому, у випадку виникнення у суддів (що входять у склад колегії) запитань до Учасників процесу, спрямованих на з'ясування дійсних обставин спору, головуючий надає їм таку можливість з метою реалізації безумовного процесуального права, яке є, одночасно, і обов'язком суддів.
Оскільки Відповідачем не доведено, що головуючий не виконував обов'язку , встановленого нормою ч.4 ст.198 ГПК України, щодо забезпечення у судовому засіданні належного порядку, тому, підстави для висновку про порушення суддями порядку ведення судового засідання - відсутні.
Безпідставним є також ствердження Відповідача про порушення принципу рівності Сторін (ст.7 ГПК), виходячи того, що судді ставили питання лише представнику Відповідача, так як:
-судді, при розгляді справи, вправі та зобов'язані ставити питання Стороні у випадку необхідності з'ясування певних обставин спору (якщо їй відомо про такі обставини);
-у суддів відсутній обов'язок для надання одних і тих запитань двом Учасникам судового процесу (у певних випадках достатньо відповіді однієї Сторони).
Ствердження Відповідача про порушення суддями норми ч.1 ст.237 ГПК України - безпідставне, так як зазначеною нормою встановлено порядок вирішення спору по суті у нарадчій кімнаті (з визначенням низки питань, які необхідно вирішити при ухваленні рішення).
Проте, судом вчинялись дії, необхідні для розгляду спору по суті у судовому засіданні, і, при цьому, з'ясовувались дійсні обставини справи, у тому числі - шляхом поставлення запитань представнику Відповідача.
Досліджуючи зазначений Відповідачем факт вжиття суддею слова «очевидно», важливим є аналіз формулювання усього запитання. Оскільки зазначене слово необхідно аналізувати у контексті усіх вжитих суддею слів, тому, виходячи із формулювання речення, воно, фактично, було лише складовою запитання, а не ствердженням.
Також, Відповідачем не доведено наявності фактів необ'єктивності та упередженості суддів під час розгляду справи, а припущення не є підставою для відводу.
Оскільки Відповідачем не доведено наявності обставин, які б викликали сумнів у неупередженості або об'єктивності суддів, тому, відсутні підстави, передбачені нормою п.5 ч.1 ст.35 ГПК України, для відводу суддів.
Відповідно, наявні підстави для відмови у задоволенні Заяви про відвід суддів.
Виходячи з наведеного та керуючись нормами статей 33, 34, 35, 38, 39, 73-80, 86, 91, 198, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, - суд
1.Відмовити у задоволенні Заяви ТзОВ «ДСЛ Вуд Юкрейн» про відвід суддям.
2.Справу № 914/1343/16 (за позовом Старосамбірського дочірнього лісогосподарського підприємства Обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Галсільліс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДСЛ Вуд Юкрейн» про стягнення грошових коштів у сумі 2338732,33грн.) повернути на розгляд раніше визначеній колегії суддів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання (суддею) і не підлягає оскарженню окремо від рішення у справі.
Суддя Стороженко О.Ф.