ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 м.Рівне, вул.Яворницького, 59
"11" жовтня 2018 р. Справа № 903/384/18
Суддя Північно-західного апеляційного господарського суду Грязнов В.В. розглянувши заяву від 27.09.2018р. Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватофис" про відвід суддів Гудак А.В., Василишина А.Р. у справі № 903/384/18
за позовом Національного Банку України м.Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватофис" м.Дніпро
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача -
Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Приватбанк" м.Київ
про звернення стягнення на предмет іпотеки в сумі 4 072 000 грн.,-
Ухвалою господарського суду Волинської області від 09.08.2018 у справі №903/384/18 від-мовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватофис" про зупинення провадження у справі до вирішення господарським судом міста Києва справи №910/ 7913/18.
Не погоджуючись із ухвалою, Відповідач подав до Рівненського апеляційного господарсь-кого суду апеляційні скарги за вх.№2061/18 від 03.09.2018р. та вх.№2060/18 від 03.09.2019р., у яких просить скасувати ухвалу господарського суду Волинської області від 09.08.2018р. у даній справі та зупинити провадження до вирішення справи №910/7913/18.
Для розгляду справи №903/384/18 автоматизованою системою документообігу суду визначе-но колегію суддів у складі: головуючий суддя Гудак А.В., суддя Розізнана І.В, суддя Василишин А.Р.
Ухвалами Рівненського апеляційного господарського суду від 04.09.2018 відкрито апеляцій-не провадження за скаргами Відповідача та об'єднано скарги для спільного розгляду.
27.09.2018р. на адресу Рівненського апеляційного господарського суду від ТзОВ "Приват-офис" надійшла заява про відвід суддів: головуючої судді - Гудак А.В. та судді Василишина А.Р. у справі №903/384/18.
Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 27.09.2018р. відмовлено у за-доволенні заяви Відповідача про відвід головуючої судді - Гудак А.В. та судді Василишина А.Р. та зупинено провадження для вирішення питання про відвід головуючої судді Гудак А.В. та судді Васи-лишина А.Р.
У відповідності до абз.3 п.3 Перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апе-ляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.
Указом Президента України №454/2017 від 29.12.2017р. ліквідовано Рівненський апеляцій-ний господарський суд та створено Північно-західний апеляційний господарський суд в апеляцій-ному окрузі, що включає Вінницьку, Волинську, Житомирську, Рівненську та Хмельницьку облас-ті, з місцезнаходженням у місті Рівному.
Частиною 6 ст.147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті "Голос України" повідомлення голови новоутвореного су-ду про початок роботи новоутвореного суду.
05.10.2018р. в газеті "Голос України" опубліковано оголошення про початок роботи Північ-нозахідного апеляційного господарського суду.
У відповідності до наказу керівника апарату Рівненського апеляційного господарського суду №992 від 01.10.2018р. "Про комісію для передачі судових справ та матеріалів" згідно акта здачі судових справ від 01.10.2018р. до Північно-західного апеляційного господарського суду передано заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватофис" про відвід головуючої судді Гудак А.В. та судді Василишина А.Р. у справі №903/384/18.
Для розгляду заяви про відвід суддів у справі №903/384/18 автоматизованою системою доку-ментообігу суду визначено суддю Грязнова В.В.
В обґрунтування даної заяви Відповідач посилається, зокрема, на те, що 19.09.2018р. по ана-логічній апеляційній скарзі ТзОВ "Приватофис" у справі №918/361/18 колегія суддів у складі суд-дів Гудак А.В., Філіпової Т.Л., Василишина А.Р. безпідставно відмовила в задоволенні скарги. За таких обставин, на думку скаржника вбачається завідомо необ'єктивність та упередженість у діях суддів у даній справі №903/384/18.
Розглянувши заяву ТзОВ "Приватофис" про відвід суддів, суддя Грязнов В.В. не вбачає підс-тав для її задоволення з огляду на таке.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.39 ГПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить до висновку про його обґрунтова-ність. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує пи-тання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здій-снюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи. Статтею 6 Конвенції про захист прав і основ-них свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07. 1997р. №475/97-ВР), закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Бочан проти України" (Заява №7577/ 02) від 03.05.2007р. суд нагадує, що "безсторонність", в сенсі п.1 статті 6, має визначатися відпо-відно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного суд-ді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихиль-ності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для то-го, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об'єктивного кри-терію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності суддів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне зна-чення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають все-ляти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.
В рішенні у справі "Олександр Волков проти України" від 09.01.2013р. зазначено наступне. Як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з устале-ною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно ус-тановлюватися згідно з: (І) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведін-ку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (ІІ) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпе-чував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах "Фей проти Австрії", від 24.02.1993, Series A N255, пп.28 та 30, та "Веттштайн проти Швейцарії", заява №33958/96, п.42, ECHR 2000-XII). Проте між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не іс-нує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктив-ні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а й може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний кри-терій) (рішення у справі "Кіпріану проти Кіпру", заява №73797/01, п.119, ECHR 2005-XIII). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об'єктивної безсторонності (див. рішення від 10 червня 1996р. у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства", п.32, Reports 1996-III). У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, "має не лише здійсню-ватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (рішення від 26.10.1984р. у справі "Де Куббер проти Бельгії", Series A, №86). Насамкінець, концепції незалежності та об'єк-тивної безсторонності тісно пов'язані між собою та залежно від обставин можуть вимагати спіль-ного розгляду (рішення у справі "Сасілор-Лормін проти Франції", заява №65411/01, п.62, ECHR 2006-XIII).
Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра колегії господарського суду на підставі особистих переконань та по-ведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихиль-ності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.
Стаття 35 Господарського процесуального кодексу України визначає підстави для відводу (самовідводу) судді, а саме:
- суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновле-ний, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасни-ків судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допо-могу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав спра-ву;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомо-гу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
- суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу;
- до складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи ро-дичами подружжя;
- незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в ін-ших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не мо-же бути підставою для відводу.
Статтею 36 ГПК України передбачено, що суддя, який брав участь у вирішенні справи в су-ді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і каса-ційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі.
Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати учас-ті в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення.
Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати учас-ті у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанцій, а також у новому розгляді справи після скасування постанови суду апеляційної інстанції.
Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови суду касаційної інстанції.
Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі.
Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстан-цій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з виключними обставинами у цій справі.
Розглядаючи заяву ТзОВ "Приватофис" про відвід головуючої судді - Гудак А.В. та судді Василишина А.Р. у справі №903/384/18, варто зазначити, що вона ґрунтується на припущеннях та суб'єктивній думці заявника, не підтверджена жодними доказами.
Враховуючи викладені вище приписи чинного законодавства, якими унормовані підстави для відводу судді, необхідно зазначити, що наведені ТзОВ "Приватофис" в заяві про відвід суд-дів обставини та доводи у її обґрунтування, базуються на припущеннях, не підтверджені належ-ними і допустимими доказами та не є підставою для відводу суддів в розумінні ст.ст.35, 36 ГПК України, а тому така заява не підлягає задоволенню.
Разом з тим, відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.10.2018р. для розгляду справи №903/384/18 за скаргами ТзОВ "Приватофис" на ухвалу господарського суду Волинської області від 09.08.2018 у справі №903/384/18 визначено колегію суддів у складі: головуюча суддя Павлюк Ірина Юріївна, суддя Демидюк Оксана Олександрівна, суддя Тимошенко Олег Михайло-вич.
Отже, беручи до уваги зазначене, суд зазначає, що жодних підстав для задоволення заяви ТзОВ "Приватофис" немає.
Керуючись ст.ст. 35, 36, 39, 42, 234, 235 ГПК України, Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Приватофис" у задоволенні заяви про відвід суддів Гудак А.В. та Василишина А.Р. у справі №903/384/18.
2. Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Грязнов В.В.