іменем України
Справа № 210/710/18
Провадження № 1-в/210/281/18
"03" жовтня 2018 р.
Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
Головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3
засудженого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання засудженого ОСОБА_6 про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким, -
21 червня 2018 року до Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшло клопотання засудженого ОСОБА_4 про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким відповідно до положень ст.82 КК України, відповідно до ухвали апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 червня 2018 року.
В обґрунтування клопотання засуджений ОСОБА_4 зазначає, що у нього на даний час відсутні діючі стягнення, він відбув необхідну частину призначеного вироком суду покарання, має належну поведінку, тим самим довів ступінь свого виправлення, крім того не є інвалідом, здатний до виконання будь-якого виду робіт.
В судовому засіданні засуджений ОСОБА_4 та його захисник, - адвокат ОСОБА_5 , кожен окремо, клопотання підтримали.
Прокурор в судовому засіданні, під час обговорення заявленого клопотання заперечував проти його задоволення.
Суд, вислухавши думку учасників процесу, вивчивши письмові матеріали особової справи, особову справу засудженого та щоденник індивідуальної роботи із засудженим, дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч.1 ст.82 КК України, особам, що відбувають покарання у виді обмеження або позбавлення волі, не відбута частина покарання може бути замінена судом більш м'яким покаранням. У цих випадках більш м'яке покарання призначається в межах строків, установлених у Загальній частині КК України для даного виду покарання, і не повинне перевищувати не відбутого строку покарання, призначеного вироком.
Так, в судовому засіданні встановлено, та з матеріалів особової справи вбачається, що ОСОБА_4 засуджений вироком Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 09 лютого 2015 року за ст.368 ч.3 КК України до покарання у вигляді 5 років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати певні посади, пов'язані з виконанням функцій держави на 3 роки, з конфіскацією всього належного йому майна без спеціальної конфіскації.
Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області від 09 червня 2015 року, вирок Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 09 лютого 2015 року, залишено без змін.
На час звернення та розгляду клопотання засудженого ОСОБА_4 до суду, останній відбув 1/2 призначеного судом покарання.
В ході судового засідання матеріалами та документами особової справи судом встановлено відомості щодо того, що засуджений ОСОБА_4 став на шлях виправлення зокрема, в матеріалах особової справи №260-Ч-15 наявні відомості про те, що засуджений протягом строку відбування покарання мав чотири заохочення, діючих стягнень не має.
Із матеріалів, що характеризують особу засудженого ОСОБА_4 , вбачається, що засуджений ОСОБА_4 на теперішній час характеризується позитивно, дотримується норм, які визначають порядок, умови відбування покарання та розпорядок дня установи, до робіт на виробництві не залучається. У взаємовідносинах з іншими засудженими неконфліктний. Дотримується правомірних та ввічливих взаємовідносин з персоналом установи, з метою встановлення з ними не службових стосунків. Спальне місце та приліжкову тумбочку утримує у чистоті та порядку, має охайний зовнішній вигляд. Дбайливо ставиться до майна установи. Виконує передбачені законом вимоги персоналу установи. Виконує роботи із самообслуговування, має достатній рівень необхідних навичок. До виконання робіт із благоустрою установи ставиться з розумною ініціативою, намагається дотримуватись вимог пожежної безпеки і безпеки праці. Бере участь у реалізації програми диференційованого виховного впливу, а також приймає участь у виховних заходах, які проводяться в установі. До загальноосвітнього навчання не залучався у зв'язку з наявністю відповідної освіти. Був залучений до професійно-технічного навчання та закінчивши «Криворізький навчальний центр №80» здобув спеціальність муляра. Приймає участь у самодіяльних організаціях. Підтримує зв'язки з рідними шляхом листувань та телефонних переговорів. На профілактичному обліку установи не перебуває. Згідно вироку суду вину не визнав, позову не має.
Згідно щоденника індивідуальної роботи засудженого ОСОБА_4 , останній станом на 01 грудня 2017 року, має оцінку ступеню виправлення, - «засуджений став на шлях виправлення».
Крім того, в матеріалах справи міститься інформація про те, що до ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , за час перебування в ДУ «КУВП №3» застосовано дві догани від 26.03.2018 року за не виконання обов'язків чергового по камері, від 13.04.2018 року за закриття спостережних отворів.
Однак, вказані стягнення судом не приймаються до уваги при вирішенні заявленого клопотання по суті, оскільки вказана установа не є установою виконання покарань, в якій засуджений відбуває призначене показання за вищевказаним вироком суду, а тому характеристика та отримані заохочення або стягнення отримані в період перебування у вказаній установі не є належним доказом під час вирішення даного клопотання.
Крім того, судом приймаються до уваги пояснення засудженого стосовно його стану здоров'я. Так, із відповіді Бобринецької центральної районної лікарні встановлено, що ОСОБА_4 не визнаний інвалідом з приводу травми отриманої в дитинстві, у зв'язку з відсутністю показань для направлення на МСЕК.
Крім того, з довідки від 01.09.2018 року, виданої Благодатненської сільської ради встановлено, що ОСОБА_4 після отриманої травми руки виконував всі домашні роботи по господарству (копав присадибну ділянку, заготовляв сіно, доглядав тварин, інші роботи). Травма руки не заважала йому виконувати фізичну працю.
Крім того, листом Відділу у Бобринецькому районі ГУ Держгеокадастру у Кіровоградської області встановлено, що засуджений виконував фізичну працю, нарікань або скарг з приводу виконуваної роботи не надходило.
Вказаними доказами в судовому засіданні підтверджено пояснення ОСОБА_4 щодо можливості виконання ним фізичної праці, залучення його до трудової діяльності.
Крім того, засуджений показав, що під час відбування покарання за власною ініціативою виконував роботи з благоустрою та впорядкування земельних ділянок, клумб, де вирощував сільськогосподарські культури, залучався до фізичної праці у вигляді фарбування харчоблоку, меблів, тощо, за що має подяку. Також пояснив, що може виконувати будь-яку фізичну працю, що не потребує точної моторики.
Оцінивши поведінку засудженого ОСОБА_4 за весь період відбуття покарання, дослідивши медичну документацію та встановивши, що засуджений має задовільний стан здоров'я, не є інвалідом та може бути залученим до праці, суд доходить до висновку, що він своєю поведінкою довів своє виправлення.
Відповідно до ч. 3 ст. 82 КК України заміна невідбутої частини покарання більш м'яким може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення.
Згідно п. 2, п. 17 Постанови Пленуму ВСУ № 2 від 26.04.2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можлива лише при умові, якщо засуджений став на шлях виправлення. Питання про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким справляє великий виховний і запобіжний вплив як на самого засудженого, так і на інших осіб. Зокрема, слід ретельно з'ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправно-трудової установи, а також його наміри щодо залучення до суспільно корисної праці та потребу в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.
Враховуючи вищезазначене, та беручи до уваги, що засуджений ОСОБА_4 став на шлях виправлення, в судовому засіданні підтверджена можливість виконання ним фізичної праці, залучення до трудової діяльності, що є обов'язковою умовою при заміні невідбутої частини покарання більш м'яким, суд доходить до висновку про можливість задоволення клопотання та замінити не відбуту частину покарання більш м'яким, а саме, у вигляді обмеження волі.
На підставі викладеного, та керуючись ст. 82 КК України, ст. ст. 537, 539 КПК України, суд -
Клопотання засудженого ОСОБА_6 про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким задовольнити.
Засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перевести для подальшого відбування покарання із виправної колонії в місця обмеження волі на всю невідбуту частину строку покарання, яка становить, - 01 (один) рік 08 (вісім) місяців 13 (тринадцять) днів.
Запобіжний захід залишити без змін, - утримання під вартою.
Звільнити з-під варти після прибуття до виправного центру.
Зарахувати час слідування під вартою до виправного центру за правилами, передбаченими ст.72 КК України.
На ухвалу протягом семи днів з дня її оголошення прокурор та засуджений можуть подати апеляції до Дніпровського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Повний текст ухвали суду складено та підписано суддею 09 жовтня 2018 року.
Суддя: ОСОБА_1