10.2.4
11 жовтня 2018 року СєвєродонецькСправа № 812/1099/18
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Секірська А.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Біловодського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,,
У провадженні Луганського окружного адміністративного суду знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 до Біловодського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області у якій позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Біловодського ОУПФУ Луганської області щодо невиплати пенсії ОСОБА_1;
- зобов'язати Біловодське ОУПФУ Луганської області поновити щомісячно нарахування та виплату пенсії позивачу з 01.04.2017.
Разом із позовною заявою позивачем подано клопотання про поновлення строку звернення до суду, яке обґрунтоване тим, що у зв'язку проведення антитерористичної операції позивач вимушений був покинути своє постійне місце проживання та тривалий час перебувати поза межами країни. Будь-якого рішення щодо припинення або призупинення виплати пенсії позивач не отримував. Про порушення свого права позивач дізнався у листопаді 2017 року (арк.спр. 13).
Ухвалою суду від 21.08.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, відстрочено сплату судового збору до ухвалення рішення у справі, та визначено вирішити питання щодо поновлення строку звернення до суду під час судового розгляду справи (арк.спр. 1-2).
У відзиві на позовну заяву від 03.05.2018 № 1918/07-18 представник відповідача зазначив, що ОСОБА_2 звернувся до суду 19.03.2018, разом з тим позовні вимоги просить задовольнити з квітня 2017 року. За таких обставин відповідач вважає, що позивачем попущено шестимісячний строк для звернення до суду (арк. спр. 31-33).
Разом з тим, клопотання про залишення позову без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду відповідачем не надано, суд надає оцінку наявності підстав для поновлення пропущеного строку звернення до суду з урахуванням думки відповідача.
Згідно з частинами першою та другою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску (частина шоста статті 161 КАС України).
Відповідно до частин першої, шостої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.
КАС України не пов'язує право суду поновити пропущений строк звернення до адміністративного суду з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Таким чином, у кожному випадку, суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та робить висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.
Заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості. Відповідно з цим, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Частиною першою статті 46 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” передбачено, що нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.
Частиною другою статті 46 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” встановлено, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.
Спір у цій справі пов'язаний з невиплатою пенсійним органом сум пенсійного забезпечення ОСОБА_1, які є джерелом існування, доходом та власністю (матеріальним інтересом, захищеним статтею 1 Першого протоколу до Конвенції). Цей довід випливає з наступних положень законодавства, і відповідно строк звернення до адміністративного суду за відновленням порушених пенсійних прав може обмежуватися лише спеціальною нормою Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, що не суперечить положенням частини першої статті 122 КАС України, яка не виключає можливості розгляду спорів у справах, пов'язаних з пенсійними виплатами за минулий час поза межами шестимісячного строку.
З врахуванням вказаних норм Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” без обмеження будь-яким строком мають виплачуватися лише нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію.
Оскільки позивач не отримував від відповідача жодного рішення про припинення виплати пенсії з квітня 2017 року, з якого б було можливим встановити підстави такого припинення, суд не має правових підстав для відмови в судовому захисті соціальних прав позивача та вважає за необхідне визнати причини пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними та поновити позивачу пропущений з поважних причин строк звернення до адміністративного суду.
Керуючись статтями 9, 44, 121, 122, 241, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду задовольнити.
Визнати причини пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними та поновити ОСОБА_1 строк звернення до адміністративного суду з позовом до Біловодського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії у адміністративній справі № 812/1099/18.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
СуддяОСОБА_3