Іменем України
10 жовтня 2018 року м. Чернігівсправа № 927/607/18
Суддею Господарського суду Чернігівської області Романенко А.В., за участю секретаря судового засідання Дзюб Г.В., за правилами загального позовного провадження розглянуто справу
за позовом: Публічного акціонерного товариства «Чернігівобленерго»,
вул. Гонча, буд. 40, м. Чернігів, 14000
до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Камвольно-суконна компанія «Чексіл»,
вул. Івана Мазепи, буд. 66, м. Чернігів, 14014
предмет спору: про стягнення 2202325,48грн
За участю:
від позивача: ОСОБА_1 довіреність б/н від 21.12.2017, адвокат;
від відповідача: ОСОБА_2 довіреність б/н від 19.04.2018, представник.
У судовому засіданні 10.10.2018 Господарським судом Чернігівської області на підставі частини 1 статті 240 Господарського процесуального кодексу України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Публічним акціонерним товариством «Чернігівобленерго» подано позов, з урахуванням заяви від 20.08.2018, до Приватного акціонерного товариства «Камвольно-суконна компанія «Чексіл» про стягнення заборгованості в сумі 2202325,48грн, з якої 2153525,09грн боргу за активну електроенергію спожиту у червні 2018 року, 8288,60грн боргу за перетікання реактивної електроенергії за той же період, 3198,30грн трьох відсотків річних за період з 13.07.2018 по 30.07.2018 та 37313,49грн пені за аналогічний період. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про постачання електричної енергії № 1815 від 01.09.2008 та додатків до нього.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 21.08.2018 позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Чернігівобленерго» (надалі - ПАТ «Чернігівобленерго) до Приватного акціонерного товариства «Камвольно-суконна компанія «Чексіл» (надалі - ПрАТ «КСК «Чексіл») про стягнення заборгованості в сумі 2202325,48грн було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Судом ухвалено здійснювати розгляд даної справи у порядку загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 19.09.2018.
Підготовче судове засідання у справі № 927/607/18 призначене на 19.09.2018 не відбулось, у зв'язку з перебуванням судді А.В. Романенко на лікарняному.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 27.09.2018 підготовче судове засідання у справі № 927/607/18 призначено на 03.10.2018.
До початку підготовчого судового засідання на адресу Господарського суду Чернігівської області від відповідача надійшла заява про розстрочку виконання рішення суду від 04.09.2018 за № 141, від позивача - відповідь на заяву про розстрочку виконання рішення суду від 10.09.2018 за № 226 та від відповідача - заперечення на відповідь на заяву про розстрочку виконання рішення від 13.09.2018 за № 157.
У підготовчому судовому засіданні 03.10.2018 суд, керуючись приписами статтей 183 та 216 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), оголосив перерву у підготовчому судовому засіданні до 10.10.2018.
10.10.2018 у підготовчому судовому засіданні повноважним представником відповідача подано до суду письмову заяву про визнання позову в повному обсязі в сумі 2202325,48грн. У судовому засіданні представник відповідача повідомив суд про те, що він обізнаний з наслідками вчинення відповідних процесуальних дій.
З огляду на зміст частини 3 статті 185 ГПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем.
За приписами частин 1 та 2 статті 191 ГПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.
Судом було перевірено повноваження представника відповідача ОСОБА_2О, за підписом якої подано письмову заяву від 10.10.2018 про визнання позову, та встановлено, що даний представник відповідача, який діє на підставі довіреності від 19.04.2018 за № 4, уповноважений відповідачем на визнання позову.
Позивач у судовому засіданні 10.10.2018 позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідач відзив на позов не надав, повноважний представник відповідача у судовому засіданні визнав позов в повному обсязі та просив суд розстрочити виконання судового рішення рівними частинами на шість календарних місяців.
Позивач у відповіді на заяву відповідача від 10.09.2018 за № 226 проти розстрочення виконання судового рішення заперечив, посилаючись на відсутність обставин у відповідача, що істотно ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши повноважних представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд
Відповідно до статті 275 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір про постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору про постачання електричної енергії встановлюється Законом України "Про ринок електричної енергії".
За приписами статті 4 Закону України “Про ринок електричної енергії” учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладається, зокрема, договір на постачання електричної енергії споживачу.
01 вересня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством енергопостачальна компанія “Чернігівобленерго” (новим найменуванням якого є Публічне акціонерне товариство “Чернігівобленерго”, п. 1.1 Статуту ПАТ «Чернігівобленерго») та Закритим акціонерним товариством “Камвольно-суконна компанія “Чексіл” (новим найменуванням якого є Приватне акціонерне товариство “Камвольно-суконна компанія “Чексіл” п. 1.1 Статуту ПрАТ «КСК «Чексіл») був укладений договір про постачання електричної енергії № 1815 (надалі - Договір).
Згідно розділу 1 Договору позивач (постачальник) продає електричну енергію відповідачу (споживачу) для забезпечення потреб електроустановок відповідача (споживача) з приєднаною потужністю 54000 кВА, 60 кВт, а відповідач (споживач) оплачує позивачу (постачальнику) вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Точка продажу електричної енергії встановлюється згідно Додатків № 2/1, 2/2 “Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін” до цього Договору.
Статтею 276 ГК України визначено, що загальна кількість енергії, яка відпускається, визначається за погодженням сторін. Строки постачання енергії встановлюються сторонами у договорі виходячи, як правило, з необхідності забезпечення її ритмічного та безперебійного надходження абоненту.
Особливості визначення кількості (обсягів), якості, строків, ціни та порядку розрахунків за договором постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".
Відповідно п. 2.1. Договору під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством.
Згідно пунктів 2.3.3. та 2.3.4. Договору споживач зобов'язується оплачувати постачальнику вартість спожитої електричної енергії за діючими у цей період тарифами по класах напруги, а також вносити всі інші платежі за розрахунковий період згідно з умовами Додатку № 3 до цього Договору „Порядок розрахунків”, Додатку № 4 до цього Договору „Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії” та діючого законодавства; здійснювати оплату за перетікання реактивної електроенергії між електромережою постачальника та електроустановками споживача згідно з Додатком № 8 до цього Договору «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії» в терміни проведення остаточного розрахунку.
Додатком № 3 “Порядок розрахунків” сторони встановили, що відповідач (споживач) здійснює оплату електричної енергії, спожитої протягом розрахункового періоду, який встановлюється з 01 числа календарного місяця по 31 число цього календарного місяця включно, плановими платежами, при чому: перший плановий платіж, самостійно до 5-го числа розрахункового періоду у розмірі 50 % вартості заявленого обсягу споживання згідно договору, з урахуванням сальдо на початок розрахункового періоду; другий плановий платіж самостійно до 15 числа розрахункового періоду у розмірі 50 % вартості заявленого обсягу споживання згідно договору. Розмір планового платежу розраховується відповідачем самостійно як сума добутків визначених на наступний розрахунковий період рівнів тарифів відповідного класу напруги на очікуваний обсяг/частку очікуваного обсягу споживання електричної енергії. Остаточний розрахунок здійснюється не пізніше 3-х операційних днів з дня отримання рахунка.
Додатком № 8 “Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії” сторони погодили, що кошти за перетікання реактивної електроенергії перераховуються споживачем на поточний рахунок постачальника електричної енергії протягом трьох операційних днів з дня отримання рахунку.
Згідно п. 7.5. Договору на підставі показів засобів обліку електричної енергії, умов Додатка № 4 до цього Договору “Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії” та замірів електричної потужності, проведених в установлені нормативними документами періоди максимального навантаження енергосистемами України, оформлюються такі документи: акт про використану електричну енергію (акт про прийняття - передавання товарної продукції); акт результатів замірів електричної потужності. За наявності вводів на різних ступенях напруги та різних системах обліку покази надаються окремо за кожною точкою обліку.
Відповідно до Додатку № 4 “Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії” до Договору сторони погодили, що фактичні обсяги електричної енергії, спожитої протягом розрахункового періоду фіксуються відповідачем за показами розрахункових засобів обліку 31 числа кожного місяця/кварталу та заносяться в “Акт-звіт про зняття показань розрахункових приладів обліку електроенергії”, який не пізніше наступного дня за підписом відповідальної посадової особи надається позивачу, після чого відповідач отримує від позивача рахунки на оплату спожитої електроенергії, інших платежів за розрахунковий період та акт про використану (спожиту) електричну енергію протягом розрахункового періоду. Постачальник має право самостійно, у вищевказаний термін, проводити зняття показів розрахункових приладів обліку, заносити в “Акт - звіт про зняття показань розрахункових приладів обліку електроенергії” та надавати на погодження відповідальній посадовій особі споживача. Споживач не пізніше наступного дня отримує від постачальника рахунки на оплату спожитої електроенергії, інших платежів за розрахунковий період та Акт про використану (спожиту) електричну енергію протягом розрахункового періоду, який підписується споживачем та повертається постачальнику протягом 3 робочих днів від дня його отримання.
На виконання умов Договору споживачем у період з 01.06.2018 по 30.06.2018 спожито активної електроенергії обсягом 959743 кВтгод на загальну суму 2153525,09грн, що підтверджується актом про використану електричну енергію від 30.06.2018, що підписаний та скріплений печатками обох сторін.
Вартість перетікання реактивної електроенергії в розмірі 8288,60грн за період з 01.06.2018 по 30.06.2018 підтверджується актом за перетікання реактивної електроенергії від 30.06.2018, що підписаний та скріплений печатками обох сторін.
З огляду на зміст п. 2.2.4. Договору позивач (постачальник) зобов'язується надавати відповідачу (споживачу) рахунки на оплату спожитої електроенергії та інших платежів за розрахунковий період у терміни визначені в Додатку № 3 до цього Договору „Порядок розрахунків”.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем були виставлені відповідачу рахунок на оплату вартості спожитої активної електроенергії від 30.06.2018 за № 1815_06-2018 на суму 2153525,09грн та рахунок за перетікання реактивної електроенергії від 30.06.2018 за № 1815_06-2018 на суму 8288,60грн. Вказані рахунки були отримані відповідачем 05.07.2018, про що свідчать відповідні відмітки проставлені у рахунках.
Частинами 6, 7 статті 276 ГК України визначено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору.
Судом встановлено, що сума до сплати в рахунках визначена позивачем відповідно до встановлених тарифів, розміщених на офіційному сайті Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (www.nerc.gov.ua).
Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем у період з 01.06.2018 по 30.06.2018 спожито активну електричну енергію на підставі договору № 1815 від 01.09.2008 на загальну суму 2153525,09грн, вартість перетікання реактивної енергії у вказаному періоді склала 8288,60грн.
Відповідач порушив умови Договору, за спожиту активну електроенергію та за перетікання реактивної електроенергії у спірному періоді у встановлений строк не розрахувався.
У відповідності зі статтею 193 ГК України та статтями 525, 526 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Згідно вимог статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Враховуючи, що відповідач в порушення вимог зазначених правових норм взяті на себе зобов'язання не виконав, за спожиту активну електроенергію та за перетікання реактивної електроенергії у період з 01.06.2018 по 30.06.2018 не розрахувався, на час розгляду справи фактичних доказів виконання зобов'язань по сплаті спірних сум не надав, суд з урахуванням вищезазначеного, доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підтверджуються матеріалами справи.
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом, у тому числі сплата неустойки (штрафу, пені) та відшкодування збитків.
Відповідно до статті 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Аналогічні положення містить стаття 610 ЦК України.
За визначенням статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За приписами статті 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Згідно п. 4.2.1. Договору за внесення платежів, передбачених п. 2.3.3.-2.3.4. Договору, з порушенням термінів, визначених у Додатку № 3 „Порядок розрахунків” до цього Договору, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період за який нараховується пеня за кожний день прострочення платежу.
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Згідно частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором.
Керуючись умовами пункту 4.2.1. Договору та приписами статті 625 ЦК України позивачем нараховано та заявлено до стягнення 37313,49грн пені, з якої 37170,43грн за порушення строків оплати вартості спожитої активної електроенергії за період з 13.07.2018 по 30.07.2018 та 143,06грн за порушення строків оплати вартості перетікання реактивної електроенергії за період з 13.07.2018 по 30.07.2018; 3198,30грн трьох відсотків річних, з яких 3186,04грн за порушення строків оплати вартості спожитої активної електроенергії за період з 13.07.2018 по 30.07.2018 та 12,26грн за порушення строків оплати вартості перетікання реактивної електроенергії за період з 13.07.2018 по 30.07.2018.
Враховуючи прострочення відповідачем грошових зобов'язань з оплати вартості активної та реактивної електроенергії, суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши повноважних представників сторін та перевіривши розрахунки, наявні в матеріалах справи, прийняв заяву відповідача про визнання позову та дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача боргу за активну та реактивну електроенергію в повному обсязі в сумах 2153525,09грн та 8288,60грн відповідно, пені та трьох відсотків річних в повному обсязі в сумах 37313,49грн та 3198,30грн відповідно за заявлені періоди.
Відповідачем подано до суду заяву про розстрочення виконання рішення суду рівними частинами на 5 календарних місяців, встановивши наступний графік погашення заборгованості: до 31.10.2018 - 367054,24грн (в тому числі 318253,85грн борг за активну електроенергію; 8288,60грн борг за перетікання реактивної електроенергії; 3198,30грн трьох відсотків річних; 37313,49грн пені), до 30.11.2018 - 367054,24грн, до 31.12.2018 - 367054,24грн, до 31.01.2019 - 367054,24грн, до 28.02.2019 - 367054,24грн та до 29.03.2019 - 367054,28грн. Тобто фактично згідно запропонованого відповідачем графіку платежів, останній просив суд розстрочити виконання судового рішення на шість календарних місяців, а не на п'ять, як початково було зазначено у прохальній частині поданої до суду заяви, що також було підтверджено повноважним представником відповідача у судовому засіданні 10.10.2018.
Обґрунтовуючи заявлене клопотання відповідач зазначив, що його підприємство перебуває в дуже складному фінансовому становищі та не в змозі одразу погасити всю суму боргу перед позивачем у добровільному порядку. Так, ПрАТ “КСК “Чексіл” є великим промисловим підприємством, що займається виробництвом тканини з кількістю працюючих близько 316 чоловік. За результатами звіту про фінансові результати за перше півріччя 2018 року відповідач є збитковим підприємством, зі збитками за перше півріччя 2018 року - 2,459 млн. грн. Основними витратами відповідача є оплата енергоресурсів, заробітної плати, єдиного соціального внеску, кредиту та відсотків за користування кредитними коштами. Щомісячно підприємство відповідача повинно здійснювати оплати: за спожиту енергію у вигляді пару - в середньому 1000000,00грн; за спожиту електроенергію - в середньому 1700000,00грн; заробітної плати - в сумі близько 1250000,00грн; кредиту та відсотків за користування кредитом в сумі 2000000,00грн; за необхідну для виготовлення продукції сировину, матеріали - в середньому в сумі 3300000,00 грн. Підприємством відповідача у період січень - червень 2018 року сплачено єдиний соціальний внесок в сумі близько 2,258 млн. грн; проведено оплату по відшкодуванню пільгових пенсій до Пенсійного фонду України в сумі близько 620000грн.
З пояснень відповідача вбачається, що на фоні підвищення вартості енергоресурсів, сировини, матеріалів, індексу інфляції на підприємстві значно зменшилась кількість замовлень на виготовлення продукції, що призвело до затримок у виплаті заробітної плати та несвоєчасного розрахунку з контрагентами, в тому числі з позивачем, грошових коштів на його поточних рахунках не достатньо для погашення заборгованості перед позивачем у повному обсязі.
Окрім того, відповідач зауважив, що здійснює поставку продукції державним замовникам, які за умовами договорів поставки проводять розрахунок за поставлений товар виключно після отримання продукції - в середньому протягом 30 робочих днів. Така форма оплати не відповідає економічній політиці підприємства і є вкрай невигідною для нього, оскільки вимагає наявності у вільному обігу значної суми грошових коштів на закупівлю сировини та матеріалів для виготовлення продукції, які як правило покриваються авансовими внесками покупців.
Разом з тим, відповідач ствердив, що не зважаючи на всю складність фінансового стану, ПрАТ “КСК “Чексіл” продовжує свою господарську діяльність, поступово нарощує обсяги виробництва та буде в змозі добровільно погасити заборгованість перед позивачем протягом 6-ти місяців сплачуючи борг рівними частинами. Розстрочення виконання судового рішення дозволить відповідачу уникнути зупинки діяльності підприємства, зберегти робочі місця та своєчасно виконати поточні грошові зобов'язання. Натомість, примусове стягнення всієї суми боргу державною виконавчою службою призведе до арешту майна та рахунків підприємства, що повністю зупинить його діяльність та, як наслідок, призведе до банкрутства. Разом з тим, відповідач повідомив суд про очікування надходження додаткових грошових коштів від покупців відповідача: у вересні 2018 року - 1,405 млн. грн за контрактом № 015300 від 27.02.2017; 0,708 млн. грн. за контрактом № 015700 від 21.03.2017; у жовтні 2018 року - 0,486 млн. грн за контрактом № 017900 від 12.03.2018.
Позивач проти розстрочення виконання судового рішення заперечив з підстав не доведеності відповідачем наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим. Також, заперечуючи проти задоволення заяви відповідача, позивач послався на власні грошові зобов'язання перед ДП «Енергоринок» та зазначив, що розраховується за електричну енергію, яка закуповується ним на оптовому ринку електричної енергії України, в тому числі і для потреб даного споживача у строки обумовлені договором від 30.03.2007 за № 3984/02 купівлі-продажу електричної енергії, що укладений між ним та ДП «Енергоринок». Одночасно висунув припущення, що у випадку розстрочення заборгованості відповідача ПАТ «Чернігівобленерго» у свою чергу, не зможе своєчасно провести розрахунки із оптовим ринком електроенергії України, та як наслідок, до нього будуть застосовано штрафні санкції за неналежне виконання договірних зобов'язань перед ДП «Енергоринок» по договору від 30.03.2007 за № 3984/02 купівлі-продажу електроенергії. Також зазначив, що кошти які повинні бути отримані за споживання електроенергії ПрАТ «КСК «Чексіл» закладені в структуру тарифу ПАТ «Чернігівобленерго» на рік та погоджені з НКРЕКП, а їх несплата призведе до порушення ПАТ «Чернігівобленерго» вимог чинного законодавства та фінансової нестабільності товариства.
Відповідач не погодився з доводами позивача, зазначеними у відповіді на заяву, про що надав до суду заперечення на відповідь на заяву про розстрочення виконання рішення від 13.09.2018 за № 157 в якому вказав на те, що доводи позивача ґрунтуються виключно на його припущеннях щодо можливого застосування до нього штрафних санкцій зі сторони ДП «Енергоринок». При цьому відповідач просив суд врахувати той факт, що договірні відносини, які склались між ним та ПАТ «Чернігівобленерго» мають довготривалий характер, разом з тим позивачем не надано до матеріалів справи жодних доказів, які б свідчили, що до позивача застосовувались будь-які штрафні санкції саме внаслідок прострочення ПрАТ «КСК «Чексіл» виконання зобов'язань по оплаті за електроенергію, поставлену на підставі Договору від 01.09.2008 за № 1815, неналежне виконання умов якого стало підставою заявленого позову. Також, звернув увагу на те, що у зв'язку з простроченням виконання грошових зобов'язань за вказаним правочином, позивачем були нараховані та заявлені до стягнення в межах даної справи штрафні санкції (пеня) та три відсотка річних, які компенсують позивачу негативні наслідки невиконання відповідачем грошових зобов'язань у встановлений Договором строк.
Відповідно до частини 1 статті 239 ГПК України суд, який ухвалив рішення може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
Виходячи зі змісту частини 3 статті 331 ГПК України підставою для розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. При цьому, з огляду на частину 4 вказаної статті, вирішуючи питання про розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору. Згідно частини 5 зазначеної статті розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, наявну загрозу банкрутства юридичної особи, відсутність коштів на її банківських рахунках та майна, на яке можливо було б звернути стягнення тощо.
В основу судового рішення про надання відстрочки виконання рішення суду має бути покладено обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим його виконання. При цьому господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника у разі виконання рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, а також такі ж наслідки і для стягувача у випадку затримки виконання рішення.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чижов проти України" (заява № 6962/02) зазначено, що на державі лежить позитивне зобов'язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до параграфу 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
У рішення Конституційного Суду України від 26.06.2013 у справі № 5-рп/2013 зазначено, що розстрочка виконання рішення суду має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників.
Таким чином, необхідною умовою задоволення заяви про надання розстрочки виконання рішення суду є з'ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку розстрочення виконання судового рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, підприємство відповідача дійсно знаходиться в скрутному матеріальному становищі та є збитковим за результатами господарської діяльності. Примусові заходи до виконання судового рішення можуть призвести до арешту банківських рахунків, невиплати заробітної плати працівникам, припинення господарської діяльності товариства; розстрочка ж виконання судового рішення надасть можливість відповідачу погашати заборгованість перед позивачем за судовим рішенням та виконувати інші зобов'язання без ризику припинення господарської діяльності.
Заперечення позивача проти розстрочення виконання судового рішення не спростовують наведених висновків та ґрунтуються виключно на припущеннях, відтак судом відхилені.
Таким чином, дослідивши матеріали справи та заслухавши повноважних представників сторін, суд, виходячи з того, що стягнення всієї суми заборгованості перед позивачем у примусовому порядку може призвести до зупинки господарської діяльності відповідача, що утруднить або взагалі зробить неможливим виконання судового рішення, прийшов до висновку про задоволення клопотання відповідача та розстрочення виконання судового рішення строком на 6 календарних місяців, з огляду на те, що відповідач очікує надходження додаткових коштів від своїх контрагентів у ІV кварталі 2018 року.
Відповідно до приписів статті 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача з огляду на те, що заявлений позов підлягає повному задоволенню.
Керуючись статтями 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, частиною 3 статті 185, статтями 191, 233, 236, 238, 239, 241, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Чернігівобленерго» (14000, Чернігівська область, м. Чернігів, вул. Горького, 40, код ЄДРПОУ 22815333) до Приватного акціонерного товариства «Камвольно-суконна компанія «Чексіл» (14014, Чернігівська область, м. Чернігів, вул. Івана Мазепи, 66, код ЄДРПОУ 14251734) про стягнення заборгованості в сумі 2202325,48грн задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Камвольно-суконна компанія «Чексіл» (14014, Чернігівська область, м. Чернігів, вул. Івана Мазепи, 66, код ЄДРПОУ 14251734) на користь Публічного акціонерного товариства «Чернігівобленерго» (14000, Чернігівська область, м. Чернігів, вул. Горького, 40, код ЄДРПОУ 22815333, на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання № 26032301102791 в філії Чернігівське обласне управління АТ «Ощадбанк», МФО 353553) - 2153525,09грн боргу за активну електроенергію, розстрочивши виконання рівними частинами на 6 календарних місяців наступними платежами зі строком пред'явлення наказів до виконання:
- до 31 жовтня 2018 року - 358920,85грн боргу за активну електроенергію;
- до 30 листопада 2018 року - 358920,85грн боргу за активну електроенергію;
- до 31 грудня 2018 року - 358920,85грн боргу за активну електроенергію;
- до 31 січня 2019 року - 358920,85грн боргу за активну електроенергію;
- до 28 лютого 2019 року - 358920,85грн боргу за активну електроенергію;
- до 29 березня 2019 року - 358920,84грн боргу за активну електроенергію.
3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Камвольно-суконна компанія «Чексіл» (14014, Чернігівська область, м. Чернігів, вул. Івана Мазепи, 66, код ЄДРПОУ 14251734) на користь Публічного акціонерного товариства «Чернігівобленерго» (14000, Чернігівська область, м. Чернігів, вул. Горького, 40, код ЄДРПОУ 22815333, на поточний рахунок № 26009301102791 в філії Чернігівське обласне управління АТ «Ощадбанк», МФО 353553) - 8288,60грн боргу за перетікання реактивної електроенергії, 3198,30грн три відсотка річних, 37313,49грн пені, розстрочивши виконання рівними частинами на 6 календарних місяців наступними платежами зі строком пред'явлення наказів до виконання:
- до 31 жовтня 2018 року - 8133,40грн, з яких 1381,43грн боргу за перетікання реактивної електроенергії, 533,05грн три відсотка річних, 6218,92грн пені;
- до 30 листопада 2018 року - 8133,40грн, з яких 1381,43грн боргу за перетікання реактивної електроенергії, 533,05грн три відсотка річних, 6218,92грн пені;
- до 31 грудня 2018 року - 8133,40грн, з яких 1381,43грн боргу за перетікання реактивної електроенергії, 533,05грн три відсотка річних, 6218,92грн пені;
- до 31 січня 2019 року - 8133,40грн, з яких 1381,43грн боргу за перетікання реактивної електроенергії, 533,05грн три відсотка річних, 6218,92грн пені;
- до 28 лютого 2019 року - 8133,40грн, з яких 1381,43грн боргу за перетікання реактивної електроенергії, 533,05грн три відсотка річних, 6218,92грн пені;
- до 29 березня 2019 року - 8133,39 грн, з яких 1381,45грн боргу за перетікання реактивної електроенергії, 533,05грн три відсотка річних, 6218,89 грн пені.
4. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Камвольно-суконна компанія «Чексіл» (14014, Чернігівська область, м. Чернігів, вул. Івана Мазепи, 66, код ЄДРПОУ 14251734) на користь Публічного акціонерного товариства «Чернігівобленерго» (14000, Чернігівська область, м. Чернігів, вул. Горького, 40, код ЄДРПОУ 22815333, на поточний рахунок № 26009301102791 в філії Чернігівське обласне управління АТ «Ощадбанк», МФО 353553) - 33034,88грн судового збору.
5. Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду, відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України, подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається у порядку визначеному статті 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.
Повне судове рішення складено 10.10.2018.
Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.
Суддя А.В. Романенко