про залишення позовної заяви без руху
11 жовтня 2018 р. м. ХерсонСправа № 540/2112/18
Суддя Херсонського окружного адміністративного суду Дмитрієва О.О., перевіривши виконання вимог статей 160-161 КАС України за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
Позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, у якому просить
- визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у призначенні пенсії, викладене в відмові №565/02-04 від 04.04.2018 року;
- визнати бездіяльність щодо не поновлення пенсії протиправною та зобов'язати провести поновлення та виплату пенсії за віком з 07.10.2009 року шляхом призначення пенсії відповідно до норм Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в розмірі не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з проведенням індексації та компенсації втрати частини доходів.
Відповідно до вимог статті 171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі. Суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Перевіривши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд вважає, що така не відповідає вимогам п. 5 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, за змістом якого в позовній заяві зазначаються: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
В даному разі позивач всупереч викладеним положенням не зазначено доказів, що підтверджують викладені в позові обставини: щодо дати призначення пенсії, доказів на підтвердження призначення пенсії, не вказано яким органом була призначена та виплачувалась пенсія, виїзду на постійне місце проживання до Ізраїлю, доказів проживання до виїзду за кордон у м. Сімферополі.
Таким чином позивачеві слід надати уточнений позов, в якому викласти в повному обсязі обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, та зазначити докази, що підтверджують вказані обставини.
Суд зауважує на тому, що відповідно до ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Зі змісту адміністративного позову судом встановлено, що позов підписано представником позивача, відповідно до ч. 1, 2 ст. 59 КАС України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи.
Довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою.
За приписами ч. 9 ст. 59 КАС України довіреності або інші документи, які підтверджують повноваження представника і були посвідчені в інших державах, повинні бути легалізовані в установленому законодавством порядку, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Україна та Ізраїль є країнами-членами Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів (Гаазької конвенції).
Однак, із наданої копії довіреності не вбачається, що вона посвідчена нотаріально, як це передбачено частиною другою статті 59 КАС України.
У порушення наведених положень Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява підписана від імені позивача її представником ОСОБА_2, однак на підтвердження повноважень представника додано не засвідчену у встановленому законом порядку ксерокопію довіреності, посвідчену нотаріально в державі Ізраїль, що за відсутності її оригіналу перешкоджає судді встановити дійсність визначених у цій довіреності повноважень представника на підписання та пред'явлення позову від імені позивача.
Згідно ч.2 ст. 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом.
Отже, представник позивача на підтвердження своїх повноважень повинен надати оригінал довіреності чи її належним чином засвідчену копію.
Крім того, позовна заява подана без додержання вимог, встановлених п.7, п.8 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме, у позовній заяві не зазначено:
- відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
- щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Тому така заява відповідно до ч.1 ст. 169 КАС України підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків.
Керуючись ч. 1 ст. 169 КАС України,
ухвалив:
Залишити позовну заяву без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Після усунення недоліків позовної заяви документи до суду направляти із вказівкою на номер справи 540/2112/18 та зазначенням прізвища судді, який прийняв ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
У разі невиконання цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала окремо не оскаржується.
Суддя Дмитрієва О.О.