про відмову у вжитті заходів забезпечення адміністративного позову
04 жовтня 2018 рокум. Ужгород№ 0740/798/18
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Микуляк П.П., розглянувши в порядку письмового провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Велішан" про забезпечення позову, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "Велішан" в особі директора ОСОБА_1 звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Управління Держпраці у Закарпатській області про визнання протиправною та скасування постанови.
03.10.2018 року представником позивача до суду було подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову, якою просить суд вжити заходи забезпечення адміністративного позову шляхом заборони Мукачівському районному відділу Державної виконавчої служби вчиняти будь-які виконавчі дії щодо примусового виконання постанови Управління Держпраці в Закарпатській області №ЗК275/217/АВ-ТД-ФС-126 від 17.07.2018 року до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.
Заява мотивована тим, що не зважаючи на те, що позивач ТОВ «Велішан» не погоджується з постановою Управління Держпраці у Закарпатській області № ЗК 275/217/АВ-ТД-126 від 17.07.2018 року, оскільки вважає, що постанова про накладення штрафу у розмірі 446700,00 грн. є незаконною, підлягає скасуванню як така, що винесена на підставі анонімної заяви від 03.05.2019 року, відтак за своїм змістом є недопустимим доказом порушення вимог трудового законодавства. Враховуючи, що на підставі винесеної Відповідачем постанови про накладення штрафу на даний час існує реальна можливість примусового виконання Мукачівським відділом ДВС постанови Відповідача, оскарження якої не зупиняє її виконання. Тим більше, що державним виконавцем Мукачівського відділу ДВС 28.08.2018 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження АСВП №57094175 щодо стягнення з ТОВ «Велішан» на користь державного бюджету України штрафу у розмірі 446700,00 грн, накладено арешт на грошові кошти, майно ТОВ «Велішан».
На заяву директора ТОВ «Велішан» з клопотанням відкласти проведення виконавчих дій від 05.09.2018р. з посиланням на те, що накладенням арешту на кошти в банківських рахунках унеможливлена господарська діяльність ТОВ «Велішан», виплата заробітної плати працівникам, погашення боргових і податкових і кредитних зобов'язань, листом №39/712412 від 21.09.2018 року начальник Мукачівського районного відділу ДВС, посилаючись на ст.32 ЗУ «Про виконавче провадження» повідомив про відмову у задоволенні даного клопотання, що свідчить про наявність очевидної небезпеки заподіяння суттєвої шкоди правам, свободам та інтересам ТОВ «Велішан», третім особам (працівникам підприємства,державі в особі відділу ДФС Мукачівського району, кредиторам підприємства) до ухвалення рішення в даній адміністративній справі.
Дослідивши заяву представника позивача про забезпечення адміністративного позову та наведені в обґрунтуванні для вжиття відповідних заходів підстави в їх сукупності, провівши аналіз положень чинного законодавства України, що регулює порядок забезпечення позову, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч.1 ст.154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
У зв'язку з відсутністю необхідності надання додаткових доказів чи пояснень з питань забезпечення даного позову, відповідно до ч.2 ст.154 КАС України суд вважає за можливе розглянути його без повідомлення осіб, які беруть участь у справі. Відтак, розгляд поданої заяви проводиться у порядку письмового провадження без повідомлення сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно ч. 2 ст. 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Таким чином, законодавством встановлено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
При розгляді та вирішенні заяви про забезпечення позову суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання судового рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя у разі задоволення вимог позивача (заявника).
Тобто, прийняття такого рішення доцільне та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи призвести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивача у разі задоволення позову.
Матеріалами справи доведено, що в даному судовому провадженні оскаржується постанова винесена відповідачем, а в заяві про вжиття заходів забезпечення просять заборонити Мукачівському районному відділу Державної виконавчої служби (яка не є стороною по справі та не є іншим учасником процесу) вчиняти будь-які виконавчі дії щодо примусового виконання постанови Управління держпраці в Закарпатській області.
Оскільки поданою заявою про забезпечення позову, просять суд вжити заходи забезпечення позову у адміністративній справі шляхом заборони Мукачівському районному відділу Державної виконавчої служби (яка не є стороною по справі) вчиняти будь-які виконавчі дії щодо примусового виконання постанови Управління держпраці в Закарпатській області та явно не погоджуючись з діями, що проводить чи буде проводити державна виконавча служба та з її прийнятими рішеннями позивач повинен обирати належний спосіб захисту своїх прав та інтересів. Зокрема законодавець передбачає можливість оскарження рішення та дій державного виконавця.
Так відповідно до ст.74 Закону України “Про виконавче провадження”, рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня.
Відповідно до п. 17 абз.2 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008 р. “Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ”, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення по адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Позивачем до заяви про забезпечення позову не додано належних, достатніх, достовірних та допустимих доказів на підтвердження факту, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити подальше виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Суд зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову у запропонований представником позивача спосіб є неможливим, не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову та суперечить вищенаведеному законодавству.
Постановою Верховного Суду від 19.06.2018 (справа №826/9263/17, адміністративне провадження №К/9901/44796/18 передбачено, що при розгляді заяв про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх доводів, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Отже, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами.
За таких обставин суд вважає посилання позивача в заяві про забезпечення позову, якою просять суд вжити заходи забезпечення позову у адміністративній справі шляхом заборони вчиняти виконавчі дії не до відповідача - Управління Держпраці у Закарпатській області, а до Мукачівського районного відділу Державної виконавчої служби, яка не є стороною чи іншим учасником даного процесу, на практику ЄСПЛ відносно “ефективного засобу” недоречним.
Враховуючи зазначене, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову та доводів наведених на його обґрунтування, суд дійшов висновку про його необґрунтованість та не вбачає підстав для задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову.
Керуючись ст.ст. 150-154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Велішан" про забезпечення позову - відмовити.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 256 КАС України.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання та не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення за формою і змістом, передбаченими ст. 296 КАС України.
Суддя ОСОБА_2