02 жовтня 2018 року м. Ужгород№ 807/545/18
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Дору Ю.Ю.,
при секретарі судового засідання Гулай М.В.,
за участі:
представника позивача - ОСОБА_1І,
представника відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Управління Держпраці у Закарпатській області про визнання дій протиправними та скасування припису та постанови, -
Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_3Ю.) звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Держпраці у Закарпатській області (далі - відповідач), в якій просить: визнати протиправними дії Управління Держпраці у Закарпатській області по проведенню інспекційного відвідування щодо додержання законодавства про працю, здійсненого на підставі направлення від 08.05.2018 року за №375; визнати протиправним та скасувати припис Управління Держпраці у Закарпатській області про усунення виявлених порушень від 16.05.2018 року за №ЗК165/08/АВ/П; визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Закарпатській області від 12.09.2017 року за № 23-03-09/0852-429 про накладення штрафу в розмірі 335070,00 грн.; стягнути з Управління Держпраці у Закарпатській області на користь позивача понесені судові витрати. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив наступне.
10 травня 2018 року Управлінням Держпраці у Закарпатській області проведено інспекційне відвідування з метою перевірки додержання законодавства про працю за зверненням (заявою гр.ОСОБА_4А.) щодо порушень при оформленні трудових відносин в магазині "Кіловка" по вул.Швабській, 57 в м. Ужгород. За результатами інспекційного відвідування складено акт на підставі якого в подальшому відповідачем винесено припис та постанову про накладення штрафу. Згідно акту було встановлено, що позивач допустила до виконання роботи громадян ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 без укладення з ними трудових договорів в порушення вимог ч.3 ст.24 КЗпП України. При цьому підставою для проведення інспекційного відвідування було направлення від 08.05.2018 року №375, метою якого було здійснення перевірки додержання законодавства про працю за зверенням (заявою гр.ОСОБА_4А.) щодо порушень при оформленні трудових відносин.
Окрім цього позивач вказує, що гр.ОСОБА_4 ніколи не перебувала з позивачем у трудових відносинах та відносно працевлаштування не зверталася. В порушення приписів Закону України "Про звернення громадян" гр. ОСОБА_4 подала заяву, яка нею не була підписана та без зазначення дати. У зв'язку з анонімністю вказаного звернення, управління немало жодних правових підстав для проведення інспекційного відвідування, тому такі дії відповідача позивач вважає протиправними.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 15.06.2018 року позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Управління Держпраці у Закарпатській області про визнання дій протиправними та скасування припису та постанови було прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі.
У відзиві на позовну заяву відповідач вказує, що відповідно до підпункту 3 пункту 5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою КМУ від 26 квітня 2017 року № 295 інспекційні відвідування проводяться за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1,2,4-7 цього пункту. У вказаному відзиві відповідач відсилається до правових позицій Вищого адміністративного суду України, викладених у постанові від 17.05.2012 року у справі №К-37554/09-С, ухвалах від 02.04.2015 року №К/9991/49845/12 та від 17.06.2015 №К/800/19404/13, згідно якої, недотримання контролюючим органом встановленого законом порядку проведення перевірки є підставою для не допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки особою, стосовно якої перевірка призначена. В разі допуску до перевірки самі по собі порушення порядку проведення перевірки не роблять наслідки перевірки нікчемними. Окрім цього, інспекційним відвідуванням встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_3 допустила до виконання роботи громадян ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 без укладання з ними трудових договорів, чим порушено ч.3 ст.24 КЗпП України. Відтак відповідач вважає, що дії посадових осіб Управління Держпраці у Закарпатській області по проведенню інспекційного відвідування у ФОП ОСОБА_3 є правомірними та підстави для скасування припису Управління Держпраці у Закарпатській області №ЗК165/08/АВ/П від 16.05.2018 року відсутні.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.
Представники відповідача в судовому засіданні позов не визнала та заперечувала проти його задоволення.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов наступного висновку.
На підставі направлення від 08.05.2018 року №375, в період з 10.05.2018 року по 18.05.2018 року посадовими особами Управління Держпраці у Закарпатській області проведено інспекційне відвідування магазину "Кіловка" за адресою м.Ужгород, вул.Швабська, буд.57.
За результатами перевірки було складено акт від 10.05.2018 року № ЗК165/8/АВ інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю, в якому встановлено порушення, крім іншого, ч.3 ст.24 КЗпП України, що виразилося у допуску до роботи без укладення трудового договору трьох осіб.
За наслідками інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_3 на підставі акту від 10.05.2018 року № ЗК165/8/АВ Управління Держпраці в Закарпатській області прийняло постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 17.05.2018 року № ЗК165/08/АВ/П/ПТ/ТД-ФС-55, якою наклало на ФОП ОСОБА_3 штраф у розмірі 335070 грн.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Перевіривши законність дій та рішень відповідача, суд прийшов до висновку, що позов слід задовольнити з наступних підстав.
Статтею 259 Кодексу законів про працю України встановлено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96, встановлено, що Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.
Відповідно до підпунктів 3, 4 Положення на Державну інспекцію з питань праці України покладено завдання здійснювати державний нагляд та контроль за додержанням вимог законодавства про зайнятість населення з питань дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи; використання праці іноземців та осіб без громадянства; наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця; дотримання прав і гарантій стосовно працевлаштування громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню.
Згідно з пунктом 7 вказаного Положення Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Відповідно до частини 1 статті 259 КЗпП України Постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року №295 затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - Порядок №295), пунктом 2 якого встановлено, що державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі, зокрема, проведення інспекційних відвідувань інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.
Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою. У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються:
- найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід;
- найменування суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід;
- місцезнаходження суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім'я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).
Відповідно до п.2 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 26 квітня 2017 р., державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань.
Пунктом 5 вказаного Порядку визначено підстави для проведення інспекційних відвідувань: 1) за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю; 2) за зверненням фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин; 3) за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4 - 7 цього пункту; 4) за рішенням суду, повідомленням правоохоронних органів про порушення законодавства про працю; 5) за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю), про виявлені в ході виконання ними контрольних повноважень ознак порушення законодавства про працю; 6) за інформацією: Держстату та її територіальних органів про наявність заборгованості з виплати заробітної плати; ДФС та її територіальних органів про: - невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності; - факти порушення законодавства про працю, виявлені у ході здійснення контрольних повноважень; - факти провадження господарської діяльності без державної реєстрації у порядку, встановленому законом; - роботодавців, що мають заборгованість із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі, що перевищує мінімальний страховий внесок за кожного працівника; Пенсійного фонду України та його територіальних органів про: - роботодавців, які нараховують заробітну плату менше мінімальної; - роботодавців, у яких стосовно працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу; - роботодавців, у яких протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилась на 20 і більше відсотків; - працівників, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року; - роботодавців, у яких стосовно працівників відсутні нарахування заробітної плати у звітному місяці (відпустка без збереження заробітної плати без дотримання вимог Кодексу Законів про працю України та Закону України "Про відпустки"); - роботодавців, у яких протягом року не проводилась індексація заробітної плати або сума підвищення заробітної плати становить менше суми нарахованої індексації; - роботодавців, у яких 30 і більше відсотків працівників працюють на умовах цивільно-правових договорів;- роботодавців з чисельністю 20 і більше працівників, у яких протягом місяця відбулося скорочення на 10 і більше відсотків працівників; 7) за інформацією профспілкових органів про порушення прав працівників, які є членами профспілки, виявлених в ході здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю.
Наказом Управління Держпраці у Закарпатській області від 07.05.2018 року № 75 в.о. начальника Управління Держпраці у Закарпатській області призначено інспекційне відвідування магазину "Кіловка" (а.с.60-61). На підставі вказаного наказу відповідачем видано направлення від 08.05.2018 року №375 для проведення інспекційного відвідування з метою перевірки додержання законодавства про працю за зверненням щодо порушень при оформленні трудових відносин, проведення інспекційного відвідування доручено таким особам: головний державний інспектор Цапулич Н.І. та головні державні інспектори Сумари А.Ф., Гукс М.М. (а.с.69). З вказаного направлення не вбачається за чиїм зверненням здійснюється перевірка дотримання вимог трудового законодавства.
Проте, як вказав у судовому засіданні представник позивача, 16.05.2018 року останній ознайомився із матеріалами інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_3, після чого йому стало відомо, що підставою проведення інспекційного відвідування було звернення гр. ОСОБА_4
Так, судом встановлено, що підставою для проведення інспекційного відвідування була заява гр. ОСОБА_4 (а.с.70).
Проте, суд відзначає, що відповідно до ст. 5 Закону України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 № 393/96-Вр встановлені вимоги до звернення, зокрема, у зверненні має бути зазначено прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв'язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.
Під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.
Відповідно до статті 8 вказаного Закону письмове звернення без зазначення місця проживання, не підписане автором (авторами), а також таке, з якого неможливо встановити авторство, визнається анонімним і розгляду не підлягає.
Дослідивши звернення (заяву) ОСОБА_4 суд зауважує на те, що воно не відповідає встановленим Законом вимогам позаяк не містить дати, повного імені та по батькові заявника та не підписане автором. Крім того, адреса заявника вказана: м. Ужгород, вул. Грушевського, 14/37. Проте, як вбачається з матеріалів справи, згідно довідки відділу реєстрації місця проживання виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 11.06.2018 №575/19-06 року гр. ОСОБА_4 за адресою АДРЕСА_1 зареєстрованою не значиться (а.с. 178).
За таких обставин, відповідач мав би виконати законодавчо встановлений обов'язок щодо повернення вказаного звернення з відповідними роз'ясненнями, але навпроти, в порушення приписів ч. 8 ст. 5 Закону України «Про звернення громадян» не вчинив обов'язкових дій, результатом чого стало включення відповідачем до наказу №75 від 07.05.2018 року про проведення інспекційного відвідування магазину "Кіловка" ФОП ОСОБА_3 та за результати якого прийнято оскаржувані припис та постанову.
Суд вказує, що статтею 2 Закону України "Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 3 листопада 2016 року № 1728-VIII (далі -закон № 1728-VIII) встановлено до 31 грудня 2018 року мораторій на проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Та статтею 3 вказаного закону визначено, що до 31 грудня 2018 року позапланові заходи державного нагляду (контролю) здійснюються органами державного нагляду (контролю):
1) з підстави, передбаченої частиною другою цієї статті (за погодженням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності (далі - Державна регуляторна служба);
2) за письмовою заявою суб'єкта господарювання до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;
3) за рішенням суду;
4) у разі настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку, що було пов'язано з діяльністю суб'єкта господарювання;
5) у разі настання події, що має значний негативний вплив відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України, на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;
6) для перевірки виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю).
Позаплановий захід державного нагляду (контролю) на підставі обґрунтованого звернення фізичної особи про порушення суб'єктом господарювання її законних прав проводиться органом державного нагляду (контролю) за погодженням Державної регуляторної служби.
Для погодження орган державного нагляду (контролю) подає Державній регуляторній службі копію відповідного звернення фізичної особи та обґрунтування необхідності проведення перевірки. Державна регуляторна служба розглядає подані документи та надає погодження або вмотивовану відмову у наданні погодження протягом п'яти робочих днів з дня надходження відповідних документів.
Суб'єкт господарювання перед проведенням позапланового заходу державного нагляду (контролю) ознайомлюється з погодженням Державної регуляторної служби на проведення такого заходу з наданням йому копії відповідного документа (ст.5 Закону №1728-VIII). Отже законодавцем визначено вичерпний перелік підстав та визначено особливий порядок проведення позапланових перевірок суб'єкта господарювання у період дії закону №1728-VIII.
Згідно абз.3 статті 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", окрім іншого, підставами для здійснення позапланових заходів є
звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.
У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб'єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред'явили документи, передбачені цим абзацом;
Під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
Проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених частиною четвертою статті 2 цього Закону (ч.2 ст.6 Закону)
До того ж, відповідачем не надано, а судом під час розгляду справи не добуто належних та допустимих, достовірних та достатніх в розумінні приписів ст. ст. 73-76 КАСУ доказів фактичного перебування скаржника у трудових відносинах із позивачем, фактів письмового звернення гр.ОСОБА_4 до ФОП ОСОБА_3 про прийняття на роботу, письмової відмови або не прийняття відповідного рішення позивачем у встановлений законодавством строк щодо оформлення трудових відносин із гр.ОСОБА_4, звернень до суду і відповідних судових рішень із зазначеного питання суду не надано.
Окрім цього, у судовому засіданні 02.10.2018 року судом будо досліджено доказ на електронному носії - відеозапис, яким зафіксовано проведення інспекційного відвідування у магазині "Кіловка". З якого вбачається, що пояснення від ОСОБА_7 відбирає інспектор праці ОСОБА_8 В той же час, як вбачається з тексту направлення № 375 від 08.05.2018 року, проведення інспекційного відвідування доручено інспекторам Держпраці Цапулич Н.І., Сумари А.Ф. та Гукс М.М., відтак, пояснення відбиралося не у спосіб визначений законом, - особою, яка не мала права такі пояснення відбирати, оскільки згідно направлення на проведення інспекційного відвідування не була включена до кола осіб яким було доручено проведення інспекційного відвідування у магазині "Кіловка" за місцем здійснення підприємницької діяльності позивача.
Відповідно до ч.5 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення).
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб'єкта господарювання.
Таким чином, в направленні інспектор Штерн В.З не значився, а відтак, пояснення відібрані на об'єкті інспектування у ОСОБА_7 є незаконними.
У зв'язку з чим, вимога позивача про визнання противоправними дій Управління Держпраці в Закарпатській області по проведенню інспекційного відвідування здійсненого на підставі направлення від 08.05.2018 року № 375 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Таким чином, дії відповідача щодо проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_3 на підставі звернення гр. ОСОБА_4 суперечать приписам чинному законодавству та є протиправними, а відповідно припис та постанова прийняті за результатами незаконно проведеного інспекційного відвідування підлягають скасуванню.
В постанові ВАСУ № К/800/47161/15 від 23.06.17 року (реєстр. № 66745728), колегія суддів підкреслила, що відсутність розпорядчих документів, необхідних для проведення перевірки, або їх оформлення неналежним чином, є підставою для визнання дій інспекції незаконними.
На підставі вищевикладеного дії відповідача по здійсненню інспекційного відвідування суперечать приписам чинного законодавства України, відтак є протиправними. Оскільки оскаржувані припис та постанова про накладення штрафу уповноваженими особами №ЗК165/08/АВ/П/ПТ/ТД-ФС-55 прийняті за результатами протиправного інспектування, то такі підлягають скасуванню.
На підставі викладеного позовні вимоги щодо визнання противоправними дії Управління Держпраці у Закарпатській області по проведенню інспекційного відвідування щодо додержання законодавства про працю, здійсненого на підставі направлення від 08.05.2018 року за №375 та визнання протиправним і скасувати припису Управління Держпраці у Закарпатській області про усунення виявлених порушень від 16.05.2018 року за №ЗК165/08/АВ/П та постанови Управління Держпраці у Закарпатській області від 17.05.2018 року за № ЗК165/08/АВ/П/ПТ/ТД-ФС-55 про накладення штрафу в розмірі 335070,00 грн. підлягають задоволенню.
Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до положень, закріплених ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч. 1 ст.); жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч. 2 ст. 90); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч. 3 ст. 90).
З огляду на вищевикладене суд зазначає, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності своїх дій.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позов є обґрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.
Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно квитанцій №70 та №71 від 14.06.2018 року, при зверненні до суду, позивачем сплачено 6874,70 грн. судового збору за подання позовної заяви, тому такі витрати підлягають відшкодуванню у повному розмірі на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - суб'єкта владних повноважень.
Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача понесені судові витрати в частині витрат на правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн., суд вказує, що склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2018 року у справі № 815/4300/17, від 11 квітня 2018 року у справі № 814/698/16.
Крім того, відповідно до частин четвертої та п'ятої статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. На підставі наведеного, суд, дослідивши матеріали, вказує про відсутність в матеріалах справи відповідних доказів про понесені витрати у розмірі 10000,00 грн. на правову допомогу, а відтак, суд відмовляє позивачу щодо стягнення судових витрат на правову допомогу.
На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, ст.ст.2, 6, 9, 72-76, 139, 242-246, 250 КАС України, суд -
Адміністративний позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (89412, Закарпатська область, с. Оноківці, Ужгородський район вул. Проектна, буд. 1, РНОКПП НОМЕР_1) до Управління Держпраці у Закарпатській області (88018, Закарпатська область, м.Ужгород, вул. Минайська, буд.16, код ЄДРПОУ 39795035) про визнання протиправними та скасування припису та постанови - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Управління Держпраці у Закарпатській області по проведенню інспекційного відвідування щодо додержання законодавства про працю, здійсненого на підставі направлення від 08.05.2018 року за №375.
Визнати протиправним та скасувати припис Управління Держпраці у Закарпатській області про усунення виявлених порушень від 16.05.2018 року за №ЗК165/08/АВ/П.
Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Закарпатській області від 17.05.2018 року за № ЗК165/08/АВ/П/ПТ/ТД-ФС-55 про накладення штрафу в розмірі 335070,00 грн..
Стягнути з Управління Держпраці у Закарпатській області (код ЄДРПОУ 39795035) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1) судові витрати у розмірі 6874,70 (шість тисяч вісімсот сімдесят чотири гривні сімдесят копійок) грн..
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного адміністративного суду (Восьмого апеляційного адміністративного суду) через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини 3 статті 243 КАС України повний текст рішення складено та підписано 10.10.2018 року.
СуддяОСОБА_9