Україна
Донецький окружний адміністративний суд
09 жовтня 2018 р. Справа№0540/7900/18-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суду складі головуючого судді Циганенка А.І., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
30 серпня 2018 року позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради, про визнання протиправним дій та зобов'язання вчинити певні дії. Позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідач відмовив у нарахуванні та виплаті допомоги при народженні дитини, посилаючись на рішення комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затвердженою протоколом №66 від 18.04.2017 року, у зв'язку з не проживанням позивача за вказаною адресою. З посиланням на статті 3, 46 Конституції України, Закон України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", "Порядок призначення виплати державної допомоги сім'ям з дітьми", затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року №1751, позивач просив:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у нарахуванні та виплаті допомоги при народженні дитини на сина ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити допомогу при народженні дитини на сина ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до заяви, з 31.01.2018.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилалася на те, що вона з сім'єю мешкала в м. Запоріжжя, а після переїзду до м. Краматорська в січні 218 року вона звернулася до відповідача із заявою про призначення допомоги, але їй було відмовлено в призначенні та виплаті допомоги при народженні дитини. Вважала такі дії відповідача протиправними, оскільки надала всі необхідні документи для призначення допомоги, підстави, з яких їй відмовлено в призначенні та виплаті допомоги не передбачені чинним законодавством.
Відповідач надав відзив на адміністративний позов, в якому вимоги позивача не визнав, просив відмовити в їх задоволенні в повному обсязі з наступних підстав. Позивач звернулася із заявою про призначення та виплату допомоги при народженні дитини, але їй було відмовлено в призначенні допомоги на підставі постанов Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 №637 та від 01.10.2014 №509, оскільки на позивач та її неповнолітня дитина не знаходилися за адресою, вказаною в довідці про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. У зв'язку із тим, що позивач фактично не проживав за заявленим місцем проживання комісія з питань призначення (відновлення) соціальних виплати внутрішньо переміщеним особам було прийнято рішення про відмову у призначенні/відновленні призначенні допомоги при народженні дитини.
Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, суд встановив наступне.
ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_2, матір'ю якого є позивач, що підтверджується свідоцтвом про народження дитини, виданим 30 січня 2018 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Шахтарську реєстраційної служби Шахтарського міжрайонного управління юстиції у Донецькій області.
31 січня 2018 року ОСОБА_1 видана довідка №0000466882 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Згідно якої ОСОБА_1 зареєстрована як внутрішньо переміщені особи за адресою: АДРЕСА_1.
31 січня 2018 року ОСОБА_2 видана довідка №0000466851 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Згідно якої ОСОБА_2 зареєстрований як внутрішньо переміщені особи за адресою: АДРЕСА_1.
31 січня 2018 року ОСОБА_1 подана заява за №1523 про призначення допомоги при народженні дитини.
18 квітня 2018 року комісія з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам при виконкомі Краматорської міської ради (протокол №66) прийнято рішення про відмову ОСОБА_1 у призначенні (відновленні) допомоги при народженні дитини відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» на підставі акту обстеження матеріально-побутових умов сім'ї від 10.04.2018 №6669 та надання інформації з ЗОШ №17».
При ухваленні рішення суд виходив з наступних мотивів та керувався такими положеннями законодавства.
Згідно статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовідносини, що виникають у сфері соціального захисту сімей з дітьми, регулюються Законом України від 21 листопада 1992 року №2811-XII "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (далі - Закон №2811-XII). На час виникнення спору Закон №2811-XII діяв в редакції Закону України №2249-VIII від 19.12.2017.
Закон №2811-XII відповідно до Конституції України встановлює гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім'ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення.
Статтею 10 Закону №2811-XIIвизначено, що допомога при народженні дитини за цим Законом надається одному з батьків дитини (опікуну), який постійно проживає разом з дитиною.
За приписами статті 11 Закону №2811-ХІІ допомога батькам при народженні дитини призначається на підставі свідоцтва про народження дитини. […] Для призначення допомоги при народженні дитини до органу праці та соціального захисту населення за умови пред'явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, та свідоцтва про народження дитини подається одним з батьків (опікуном), з яким постійно проживає дитина, заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, та копія свідоцтва про народження дитини. Даний перелік документів є вичерпним. […]
Допомога при народженні дитини призначається за умови, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше дванадцяти місяців з дня народження дитини. [...]
Виплата допомоги при народженні дитини припиняється у разі: позбавлення отримувача допомоги батьківських прав; відібрання дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав; тимчасового влаштування дитини на повне державне утримання; припинення опіки або звільнення опікуна від його повноважень щодо конкретної дитини; нецільового використання коштів і незабезпечення отримувачем допомоги належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини.
27 грудня 2001 року постановою Кабінету Міністрів України №1751 був затверджений "Порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми" (далі - Порядок).
Пунктом 2 Порядку передбачено, що державна допомога сім'ям з дітьми призначається і виплачується, зокрема, громадянам України.
Згідно пункту 13 Порядку виплата допомоги припиняється у разі: позбавлення отримувача допомоги батьківських прав; відмови отримувача допомоги від виховання дитини; нецільового використання коштів і незабезпечення отримувачем допомоги належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини; відібрання дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав; тимчасового влаштування дитини на повне державне утримання, крім дітей, які народилися під час перебування матері в слідчому ізоляторі або установі виконання покарань за умови перебування дитини разом з матір'ю; припинення опіки або звільнення опікуна від його повноважень щодо конкретної дитини; перебування отримувача допомоги у місцях позбавлення волі за рішенням суду; усиновлення дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування; смерті дитини; смерті отримувача допомоги. Виплата допомоги припиняється з місяця, що настає за місяцем, в якому виникли зазначені обставини, за рішенням органу, який призначив допомогу.
Під час судового розгляду судом встановлено, що позивач, яка є громадянкою України та має зареєстроване місце проживання на території України, народивши ІНФОРМАЦІЯ_1 дитину, протягом дванадцяти місяців з дня народження дитини звернулася до відповідача за місцем реєстрації як внутрішньо переміщена особа із заявою про призначення допомоги при народженні дитини. До заяви було додано копію свідоцтва про народження дитини.
Суд не приймає до уваги твердження відповідача про те, що позивач фактично не проживав за заявленим місцем проживання.
В матеріалах справи є наявними рішення виконавчого комітету Краматорської міської ради №№346, 347 від 16.05.2018 про призначення позивача опікуном над ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Зазначеними рішеннями встановлено, що позивач мешкає в орендованому будинку за адресою вул. Севастопольська, 95, м. Краматорську.
Таким чином, позивач повною мірою виконала вимоги, встановлені законодавством для призначення та отримання допомоги. Жодних повідомлень про невідповідність або неповноту поданого пакету документів відповідачем позивачеві не спрямовувалось.
Єдиною підставою для припинення виплати позивачу допомоги при народженні дитини стала відсутність позивача за адресою, зареєстрованою як фактичне місце проживання внутрішньо переміщеної особи. , 2018 .
Відповідно статті 3 "Конвенції про права дитини", ратифікованої ? 27.02.1991 789-, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів. Держави-учасниці забезпечують, щоб установи, служби і органи, відповідальні за піклування про дітей або їх захист, відповідали нормам, встановленим компетентними органами, зокрема, в галузі безпеки й охорони здоров'я та з точки зору численності і придатності їх персоналу, а також компетентного нагляду.
Крім того, варто зазначити, що допомога при народженні дитини за своєю природою є допомогою самій дитині, а не її батькам. В даному випадку відмова відповідача, в першу чергу, призводить до порушення інтересів дитини.
Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
У зв'язку з викладеним, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1
Позивач помилково вважає, що відповідач вчинив відносно неї протиправні дії, оскільки відповідачем були прийняті рішення, а тому керуючись частиною 2 статті 9 КАС України, суд з метою ефективного захисту прав позивача вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та відновити порушене відповідачем право позивача на соціальне забезпечення шляхом визнання протиправними та скасування вищезазначеного рішення.
Оскільки суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі, судові витрати від сплати яких позивач був звільнений, компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина 5 статті 139 КАС України).
Керуючись статтями 2, 3, 5-10, 20, 22, 25, 72-76, 90, 132, 139, 143, 205, 241-246, 250, 251, 255, 263, 295, 297, підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, суд
адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) до Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради (місцезнаходження: 84333, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Героїв Небесної Сотні, б.23, код ЄДРПОУ 25953617) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити в повному обсязі.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісія з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам при виконкомі Краматорської міської ради, оформлене протоколом №66 від 18 квітня 2018 року, про відмову ОСОБА_1 у призначенні (відновленні) допомоги при народженні дитини відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» на підставі акту обстеження матеріально-побутових умов сім'ї від 10.04.2018 №6669 та надання інформації з ЗОШ №17.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради нарахувати та виплатити з 31 січня 2018 року ОСОБА_1 допомогу при народженні дитини на сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, передбачену статтею 10 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», відповідно до заяви №1523 від 31 січня 2018 року.
Повний текст рішення складений 09 жовтня 2018 року.
Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана безпосередньо до Донецького окружного адміністративного суду у строки, встановлені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Циганенко А.І.