м. Вінниця
08 жовтня 2018 р. Справа № 0240/3188/18-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Воробйової Інни Анатоліївни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач ) з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області (далі - ГУ Держгеокадастр у Вінницькій області, відповідач) про:
- визнання протиправною та скасування викладеної у листі від 25.04.2018 р. за №Л-162/0-1988/95-18 відмови у задоволенні клопотання про надання дозволу на розробку документації відповідно до плану -схеми земельної ділянки із збірного кадастрового плану Андріяшівської сільської ради, код КОАТУУ -НОМЕР_1, зона -07, квартал -001 (ситуаційний план), для ведення особистого селянського господарства із землеустрою території Андріяшівської сільської ради Крижопільського району Вінницької області;
- зобов'язання повторно розглянути заяву про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для особистого селянського господарства на території Голубецької сільської ради Крижопільського району Вінницької області.
Позовні вимоги мотивовані тим, що в серпні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області із клопотаннями про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,00 (два) га на території Андріяшівської сільської ради Крижопільського району Вінницької області, за результатами розгляду якого 25.04.2018 р. відмовлено з тих підстав, що вказану земельну ділянку зарезервовано для надання учасникам АТО та членам родин із їх числа.
На думку позивача, така відмова суперечить статті 118 Земельного кодексу України, якою передбачено виключні підстави для відмови у наданні дозволу на розробку технічної документації щодо відведення земельної ділянки у власність, яких на момент надання відмови не існувало.
Ухвалою суду від 14.09.2018 р. відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду на 08.10.2018 р. без виклику (повідомлення) сторін в порядку спрощеного позовного провадження.
04.10.2018 р. представник відповідача подав відзив на позов (вх.№43756 ), в якому вказав, що земельна ділянка, на яку бажає позивач отримати дозвіл на розробку проекту технічної документації зарезервована для надання учасникам АТО та членам родин із їх числа. За таких обставин, вважає доводи позивача не обґрунтованими, а позов таким, що не підлягає задоволенню.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд встановив наступне.
21.08.2017 р. ОСОБА_1 звернулась із клопотаннями до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про надання дозволу на розроблення проекту технічної документації щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі на (місцевості) орієнтовною площею 2, 00 га на території Андріяшівської сільської ради Крижопільського району Вінницької області .
Згідно опису прийнятих документів, до вказаного клопотання ОСОБА_1 додано викопіювання із кадастрової карти щодо земельної ділянки, копії паспорта та ідентифікаційного номера та довідку сільської ради про наявність рішення щодо передачі земельної ділянки.
За наслідком розгляду вказаного звернення, 25.09.2017 року надано відповідь №Л-16252/0-8124/6-17, якою позивачу повідомлено, що місце розташування об'єкта не відповідає схемі землеустрою документації по формуванню території сільської ради, а також не містить обґрунтованих рішень організації раціонального використання та охорони земель, а саме, здійснюється перерозподіл земель без врахування потреби сільського господарства та розвитку територій.
Не погоджуючись з такою відповіддю, позивач звернулась до адміністративного суду із позовом, за наслідком розгляду якого прийнято рішення у справі №802/2600/17-а про задоволення позову частково.
На виконання даного рішення, клопотання ОСОБА_1 розглянуто повторно та 25.04.2018 р. надано відповідь №Л-162/0-1988/95-18, в якій вказано про наступне: “На представлених Вами графічних матеріалів земельна ділянка, яку Ви бажаєте отримати відноситься до земель сільськогосподарського призначення державної власності, які з метою реалізації ініціативи Держгеокадастру підтриманої Урядом України зарезервовано для надання учасникам антитеростичної операції та членам родин загиблих з їх числа. Враховуючи вищезазначене, Ви можете набути право на іншу земельну ділянку державної власності сільськогосподарського призначення у порядку визначеному статтею 116 та статтею 118 Земельного кодексу України”.
Не погоджуючись з такою відмовою позивач звернулась до адміністративного суду з даним позовом.
Визначаючись щодо позовних вимог, суд керується та виходить з наступного.
Земельні правовідносини регулюються Земельним Кодексом України (далі - ЗК України).
Частиною четвертою статті 122 ЗК України визначено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Пунктом "в" частини третьої статті 116 ЗК України встановлено, що безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частини першої статті 121 ЗК України, громадяни України мають право на безоплатну передачу земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2.0 гектара.
Із положень статті 118 ЗК України випливає, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_2 міністрів Автономної Республіки Крим. ОСОБА_2 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Згідно з частиною сьомою цієї статті відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Із аналізу вищезазначених положень слідує, що законодавцем передбачено вичерпні підстави для відмови у наданні дозволу на розроблення проектів щодо відведення земельної ділянки у власність, а саме, невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
При цьому, відповідно до пункту 1 ОСОБА_3 про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 15 від 14.01.2015 року (далі - ОСОБА_3 № 15), Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.
Згідно з підпунктів 31, 50 пункту 4 ОСОБА_3 № 15, Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, безпосередньо або через визначені в установленому порядку його територіальні органи, погоджує в межах повноважень, передбачених законом, документацію із землеустрою.
Пунктом 7 ОСОБА_3 № 15 передбачено, що Держгеокадастр здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Оскільки спірні земельні ділянки належать до категорії земель сільськогосподарського призначення, саме до компетенції Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області відноситься розгляд питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення спірних земельних ділянок.
Так, оцінюючи позицію сторони відповідача викладену в оскаржуваній відповіді стосовно того, що земельна ділянка зарезервована для учасників АТО, суд зазначає про наступне.
Як зазначалось вище, законодавцем передбачено вичерпні підстави для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, а саме, невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
При цьому, такої підстави як резервування землі для учасників АТО, законом не передбачено.
Окрім того, при вирішені цього спору суд враховує й наступне.
Повноваження ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області у спірних правовідносинах регулюється ОСОБА_3 про територіальні органи Держгеокадастру, затвердженим наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29 вересня 2016 року № 333 (далі - ОСОБА_3 №333).
ОСОБА_3 чітко визначені для відповідача порядок, строки, відповідна процедура та підстави для відмови у наданні дозволу, зокрема і форма прийнятих відповідних рішень.
Пунктом 8 ОСОБА_3 встановлено, що головне управління у межах своїх повноважень видає накази організаційно-розпорядчого характеру.
В свою чергу, як зазначалось вище, відповідно до статті 118 Земельного кодексу України за результатами розгляду відповідного клопотання громадянина, зацікавленого в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної власності для ведення особистого селянського господарства у межах норм безоплатної приватизації, відповідач у місячний строк повинен або надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення такої земельної ділянки або надати відмову у наданні такого дозволу. При цьому, надання чи відмова у наданні дозволу має оформлюватись відповідним наказом.
Відповідна позиція висловлена в постанові ВС від 24.04.2018 р.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивач звернувся до відповідача з клопотанням в порядку статті 118 Земельного кодексу України про надання дозволу на розроблення документації щодо відведення земельної ділянки з метою ведення особистого селянського господарства, проте, за результатами розгляду даного клопотання ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області ОСОБА_1 направлено лист “Щодо розгляду клопотання”, а не наказ про відмову в наданні дозволу.
Окремо , слід вказати, що лист управління за вих. №Л-162/0-1988/95-18 не містить ані відмови у наданні дозволу, ані надання такого (дозволу) лише зазначає про можливість набути право на іншу земельну ділянку .
Оцінюючи оскаржувану відповідь, суд керується нормами частини другої статті 2 КАС України, в силу якої, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Так, критерій “прийняття рішень, вчинення (невчинення) дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України” - за змістом випливає з принципу законності, що закріплений у частині другій статті 19 Конституції України: "Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України".
"На підставі" означає, що суб'єкт владних повноважень:
- має бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України;
- зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.
Критерій “прийняття рішення, вчинення (невчинення) дії обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії” - відображає принцип обґрунтованості рішення або дії. Він вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, висновки експертів тощо. Суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
Встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову.
В свою чергу, як видно зі змісту оскаржуваної відповіді, вона не містить жодного обґрунтування (мотивації) на підтвердження того, з яких міркувань виходив відповідач при її наданні.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що відмова у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, викладена у листі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 25.04.2018 р. за №Л-162/0-1988/95-18, не ґрунтується на нормах закону, є протиправною та, відповідно, підлягає скасуванню.
Водночас надаючи оцінку вимогам позивача щодо зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву, суд вказує, що перша просить розглянути заяву про надання дозволу на розробку документації щодо відведення земельної ділянки, яка знаходиться на території Голубецької сільської ради Крижопільського району Вінницької області.
Разом з тим, доказів звернення із заявою щодо надання дозволу на розробку документації щодо відведення земельної ділянки, що знаходиться на території Голубецької сільської ради Крижопільського району Вінницької області, суду не надано, як і рішення за наслідком розгляду такого звернення. Відтак, дана вимога не підлягає задоволенню.
Разом з тим, згідно частини четвертої 245 КАС України, у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Як вже встановлено судом та зазначалось вище, відповідь, якою відмовлено у наданні дозволу позивачу є протиправною.
За таких обставин суд вважає необхідним зобов'язати суб'єкта владних повноважень, розглянути повторно клопотання ОСОБА_1 від 21.08.2017 року з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Відповідно до частин першої - другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із статтею 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про часткове задоволення позову.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини третьої статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
За таких обставин, враховуючи, що позов задоволено частково судові витрати понесені позивачами у даній справі підлягають відшкодуванню в сумі 352, 40 грн., пропорційно розміру задоволених вимог за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, викладену у листі за №Л-162/0-1988/95-18 від 25.04.2018 р., у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства на території Андріяшівської сільської ради Крижопільського району Вінницької області.
В решті позовних вимог відмовити.
Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 21.08.17 р. про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність , площею 2, 00 га для ведення особистого селянського господарства на території Андріяшівської сільської ради Крижопільського району Вінницької області.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (вул.Халтуріна, 7, смт. Крижопіль, Вінницька область, код НОМЕР_2) сплачений судовий збір в сумі 352, 40 (триста п'ятдесят дві гривні 40 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області (м. Вінниця, вул. Келецька,63, код 39767547).
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 (вул.Халтуріна, 7, смт. Крижопіль, Вінницька область, код НОМЕР_2).
Відповідач: Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області (м. Вінниця, вул. Келецька,63, код 39767547).
Суддя Воробйова Інна Анатоліївна