м. Вінниця
19 вересня 2018 р. справа № 802/1104/18-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Дончика Віталія Володимировича,
за участю:
секретаря судового засідання: Медвідь І.О.,
представника позивача: Саушкіна В.В.,
представника відповідача-1: Шевчук В.В.,
представника відповідача-2: Зорогляна А.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії
16 квітня 2018 року ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідач-1), ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідач-2), Міністерства оборони України про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначив, що є військовозобов'язаним та призначений до підрозділів територіальної оборони Вінницького об'єднаного міського військового комісаріату на воєнний час.
28 жовтня 2016 року у Вінницькому об'єднаному міському військовому комісаріаті згідно плану на II півріччя 2016 року, затвердженому військовим комісаром ІНФОРМАЦІЯ_2 , проводилися практичні заняття із підрозділами територіальної оборони ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Повісткою Військового комісара Вінницького об'єднаного міського військового комісаріату позивач, як рядовий запасу був викликаний до ІНФОРМАЦІЯ_4 на 9.00 28.10.2016 року за адресою АДРЕСА_1 , як військовозобов'язаний для участі у вказаних практичних заняттях. У визначений у повістці день та час позивач прибув за викликом за вказаною адресою.
В ході цих практичних занять, при відпрацюванні спеціальних вправ, під час сходження з БТР - 80, позивачем отримано травму, яка в лікувальному закладі - Вінницькому обласному клінічному госпіталі ветеранів війни (куди був каретою швидкої медичної допомоги доставлений та госпіталізований позивач), діагностована як закритий багатоуламковий чєрезпідвиростковий перелом лівої верхньогомілкової кістки зі зміщенням відламків. Травматичне пошкодження латерального меніска лівого колінного суглобу, солевий діатез. У лікувальному закладі позивач був прооперований і йому видалено латеральний меніск, проведена відкрита репозиція, ОМС перелому лівої верхньої гомілкової кістки пластиною. У відповідності до п. 3.1 Класифікатора розподілу травм за ступенем тяжкості, що затверджений Наказом МОЗ України 04.07.2007 року № 370, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 7 серпня 2007 року за № 902/14169, вказана травма відноситься до тяжких травм.
Згідно із відміткою ІНФОРМАЦІЯ_4 у повістці, позивач вибув 28.10.2016 року об 11.40 год. після отримання травми.
Оскільки позивач отримав травму під час проведення навчальних (перевірочних) та спеціальних зборів, згідно «Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України», затвердженої Наказом Міністра оборони України №36 від 06.02.2001 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23 лютого 2001 р за № 169/5360 (далі Наказ МО № 36), за цим фактом повинно було бути призначено та проведено розслідування за визначеними правилами проведення розслідувань нещасних випадків з військовослужбовцями і військовозобов'язаними, які призвані на збори, професійних захворювань, отриманих ними під час проходження військової служби (зборів), та аварій, що сталися у військових частинах, військово-навчальних закладах, установах, організаціях Збройних Сил України, структурних підрозділах центрального апарату Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України, за наслідками якого складається акт за встановленою формою. Викладене передбачено п. 1.5 зазначеної Інструкції. У відповідності до пункту 7 зазначеної Інструкції, нещасні випадки зі смертельним наслідком або внаслідок яких військовослужбовцем отримані тяжкі травми, групові нещасні випадки та випадки зникнення або смерті військовослужбовців підлягають спеціальному розслідуванню та розслідуються з урахуванням вимог розділу III цієї Інструкції.
На думку позивача, відповідач-1 та відповідач-2 не виконали вимог Наказу №236, а саме не призначили та не провели спеціальне розслідування нещасного випадку, що мав наслідком настання тяжкої травми під час навчальних зборів із військовозобов'язаними, що призвані для проходження цих зборів, та відповідно не склали акт спеціального розслідування за наслідками цього розслідування, чим допустили протиправну бездіяльність. У зв'язку з чим, позивач не може реалізувати свої права та гарантії, що визначені законодавством України для військовослужбовців та членів їх сімей, а також військовозобов'язаних, що призвані на учбові збори у випадках отримання травми (поранення, каліцтва, інвалідності), оскільки не може надати на розгляд Міністерства оборони України документи для виплати йому одноразової грошової допомоги.
Додатково зазначив, що факт та обставини отримання ним тяжкої травми під час проходження навчальних зборів, підтверджується Актом проведення службового розслідування, що затверджений Військовим комісаром Вінницького ОМВК полковником ОСОБА_2 27.07.2017 року по факту травмування військовозобов'язаного ОСОБА_1 . У Акті зазначається, що позивач перед початком проведення занять проходив інструктаж із техніки безпеки, і отримав травму під час виконання вправи виходу через бокову апарель бойової машини БТР-80, позивачу надавалася перша медична допомога інструктором з тактичної медицини молодшим сержантом ОСОБА_3 . Також, цим Актом підтверджується і той факт, що розслідування обставин нещасного випадку не проводилося у зв'язку із тим, що позивач до Вінницького ОМВК претензій не мав.
18.07.2017 року за результатами огляду медико-соціальної експертної комісії позивачу встановлено третю групу інвалідності, про що свідчить Довідка до Акту огляду медико-соціальної експертної комісії Серія 12 ААА № 594094 від 18.07.2017 року.
Позивач звернувся до відповідача-2 із заявою про здійснення виплати йому одноразової грошової допомоги, додав до заяви усі наявні у нього документи та їх копії, зокрема довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності.
Відповідач-2 листом за вих. №12/3207 від 26.10.2017 року відмовив позивачу у направлені його заяви на розгляд Департаменту фінансів Міністерства оборони України для прийняття рішення. Своє рішення відповідач-2 мотивував тим, що відсутній документ, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.
На підставі викладеного, позивач звернувся до суду за захистом порушених прав з даним адміністративним позовом, у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 , що полягає у не проведенні спеціального розслідування та не складанні акту проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії) та акту про нещасний випадок (зникнення, смерть) згідно «Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України», що затверджена Наказом Міністра оборони України № 36 від 06.02.2001 року, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23 лютого 2001 року за № 169/5360 за фактом отримання тяжкої травми військовозобов'язаним позивачем, що був призваний на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що призвела до настання інвалідності III групи;
- зобов'язати Міністерство оборони України здійснити виплату позивачу одноразову грошову допомогу у розмірі 70-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року на підставі Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.
Ухвалою від 20.04.2018 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою від 11.05.2018 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 06.06.2018 року.
29.05.2018 року до суду надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 21529) Вінницького об'єднаного міського військового комісаріату, у якому заперечували щодо задоволення позовних вимог. Вказали, що на підставі наказу військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 від 25.07.2017 року № 98, заступником військового комісара з територіальної оборони ІНФОРМАЦІЯ_1 майором ОСОБА_4 проведено службове розслідування по факту травмування, військовозобов'язаного рядового запасу ОСОБА_1 під час проведення планових занять із загонами територіальної оборони ІНФОРМАЦІЯ_4 28.10.2016 року.
В ході проведення службового розслідування було встановлено, що відповідно до розпорядження ТВО командира військової частини НОМЕР_1 від 15.09.2016 року № 1/9435 військовому комісару Вінницького обласного військового комісаріату було поставлено завдання до 20.09.2016 року підготувати пропозиції щодо проведення «Єдиного всеукраїнського стрілецького дня» з військовозобов'язаними, призначеними на укомплектування військових підрозділів територіальної оборони. На виконання вищезазначеного розпорядження, у Вінницькому обласному військовому комісаріаті відпрацьовано План підготовки особового складу організаційного ядра окремого стрілецького батальйону, загонів оборони та рот охорони військових комісаріатів області, відповідно до якого у Вінницькому об'єднаному міському військовому комісаріаті були заплановані заняття із загоном оборони. З метою якісного проведення заняття, у Вінницькому об'єднаному міському військовому комісаріаті видано наказ військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_4 від 25.10.2016 року № 151 та зроблено заявки до начальника зонального відділу військової служби правопорядку про виділення одного БТР-80, до ІНФОРМАЦІЯ_2 про видачу учбової зброї.
25.10.2016 року за вих. № 2902 військовий комісар ОСОБА_5 .Данилюк доповів про готовність до проведення занять з особовим складом організаційного ядра 11 загону оборони ІНФОРМАЦІЯ_4 . Особовий склад військовозобов'язаних, залучений до проведення занять, напередодні був ознайомлений з технікою безпеки та проінструктований з мірами безпеки під особистий підпис, зокрема і військовозобов'язаний ОСОБА_1 .
В той же час, 28.10.2016 року під час проведення занять з підрозділами ТРО Вінницького ОМВК у визначеному заздалегідь районі (Аеропорт Вінниця), рядовий запасу ОСОБА_1 , отримав травму лівої нижньої кінцівки при виконанні вправ згідно затвердженого плану занять, а саме приблизно, о 10 годині 20 хвилин 28.10.2016 року, під час зупинки бойової машини БТР-80, інструктором сержантом ОСОБА_3 була надана команда на вихід піхоти з бойового відділення БТР-80. Під час виходу через бокову апарель рядовий запасу ОСОБА_1 на другому кроці відчув різкий біль на лівій нозі, схопився за коліно та поскаржився на біль. На місці потерпілому була надана перша медична допомога у вигляді іммобілізації колінного суглоба бандажем та шиною. Перша медична допомога була надана військовослужбовцем Вінницького ОМВК сержантом ОСОБА_3 , який має відповідні фахові навички з тактичної медицини, що підтверджується сертифікатом 44 навчального центру. В подальшому рядовий запасу ОСОБА_1 був відправлений каретою швидкої допомоги до Шпиталю ветеранів війни м. Вінниці.
28.10.2016 року за вих. № 2953 військовий комісар Вінницького ОМВК доповів комісару ІНФОРМАЦІЯ_4 про травмування рядового запасу ОСОБА_1 під час проведення занять.
Оскільки громадянин ОСОБА_1 власноруч написав письмову розписку, що не мав претензій до Вінницького ОМВК, службове розслідування не проводилося.
З пояснення старшого офіцера мобілізаційного відділення майора ОСОБА_6 . Вінницького ОМВК, стало відомо, що 28.10.2016 року під час заняття з підрозділом ТРО Вінницького ОМВК у районі КГ «Аеропорт Вінниця» отримав травму нижньої кінцівки рядовий ОСОБА_1 .
Після зупинки виходячи з БТР -80, ОСОБА_1 вхопився за коліно та поскаржився на біль. Негайно сержантом ОСОБА_3 була надана перша медична допомога, було накладено бандаж та іммобілізація ноги за допомогою шини.
З пояснень свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 також стало відомо, що після надання ОСОБА_1 першої медичної допомоги молодшим сержантом ОСОБА_3 була викликана карета швидкої медичної допомоги, якою і був доставлений ОСОБА_1 до Шпиталю ветеранів війни м. Вінниці.
Перед початком занять, весь особовий склад організаційного ядра загону ТРО Вінницького ОМВК, під особистий підпис, був проінструктований по мірам безпеки.
Звернули увагу на той факт, що позивач згідно п. 9 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 року на момент отримання травми у підрозділі територіальної оборони ІНФОРМАЦІЯ_4 знаходився у статусі військовозобов'язаного, а не військовослужбовця чи резервіста.
При цьому, згідно Наказу МОУ №36 від 06.02.2001 року «Про затвердження Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, визначається порядок розслідування та обліку нещасних випадків з військовослужбовцями Збройних Сил України (в тому числі з відрядженими зі Збройних Сил України військовослужбовцями), військовозобов'язаними та резервістами, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, отриманих ними професійних захворювань, їх загибелі або смерті під час виконання обов'язків військової служби та аварій, що сталися у військових частинах, військових навчальних закладах, установах та організаціях Збройних Сил України.
Також, відповідно до Постанови КМУ від 25 грудня 2013 р. № 975 Про затвердження «Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві», із змінами та доповненнями внесеними КМУ від 18 травня 2017 року (ст. 6 п.1), одноразова грошова допомога призначається і виплачується військовослужбовцям, інвалідність яких настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ними під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ними обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин.
Крім того, згідно п. 2 п. 3 Наказу МОУ №36 від 06.02.2001 року «Про затвердження Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України» військовослужбовцями та керівником групи практичних занять з тактичної підготовки та тактичної медицини з організаційним ядром загону оборони ІНФОРМАЦІЯ_4 вчасно було виявлено випадок, що трапився з ОСОБА_1 , негайно військовим комісаром було доведено рапортом до ІНФОРМАЦІЯ_4 , а також було терміново організовано надання медичної допомоги та невідкладної (екстреної) допомоги потерпілому, забезпечивши необхідність його доставки до Шпиталю Ветеранів Війни м. Вінниці. В свою чергу лікувальний заклад, у який був доставлений потерпілий, повинен був протягом доби з використанням засобів зв'язку та на паперовому носії надати екстрене повідомлення про звернення потерпілого від нещасного випадку згідно з додатком 1 до цієї Інструкції з посиланням на нещасний випадок, але до Вінницького ОМВК дане повідомлення не надходило. Тому, на підставі того, що у відповідача 1 не було офіційно підтверджуючих документів про нещасний випадок Акт про проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії) не складався.
Згідно р.2 п.3 Наказу МОУ № 36 вказано, що нещасний випадок, про який не було своєчасно повідомлено командуванню військової частини або внаслідок якого втрата працездатності настала не відразу, розслідується згідно з цією Інструкцією протягом місяця з дня надходження рапорту потерпілого військовослужбовця або заяви особи, яка представляє його інтереси.
Додатково звернули увагу суду на той факт, що військовозобов'язаним ОСОБА_1 28.10.2016 року власноруч було написано розписку у якій останній вказав, що скарг та претензій до ІНФОРМАЦІЯ_4 не має.
Враховуючи вищезазначені обставини, позовні вимоги, що стосуються ІНФОРМАЦІЯ_4 вважають не обґрунтованими, в зв'язку з чим в задоволенні позову в цій частині просили відмовити.
29.05.2018 року до суду надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 21716) ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вінницький ОВК вважає поданий позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. Вказали, що 09.08.2017 року на адресу Вінницького ОВК надійшло повідомлення від 04.08.2017 року № 2303 з якого стало відомо, що посадовими особами Вінницького зонального відділу Військової служби правопорядку проведено перевірку викладених у зверненні громадянина ОСОБА_1 фактів щодо незаконних на його думку дій з боку посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_4 , а саме щодо невиплати останньому грошової допомоги у зв'язку із отриманням травми 28.10.2016 року під час участі в практичних заняттях з підрозділами територіальної оборони.
З метою об'єктивного з'ясування всіх обставин справи та встановлення ступеню вини посадових осіб у Вінницькому ОВК наказом військового комісара від 10.08.2017 року № 391 призначено та проведено службове розслідування за результатами якого виданий наказ військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_4 від 04.09.2017 року № 453. Під час проведення службового розслідування у ІНФОРМАЦІЯ_5 з'ясовано, що на виконання вимог розпорядження ТВО командира військової частини НОМЕР_2 від 15.09.2016 року №1/9435 щодо проведення «Єдиного всеукраїнського стрілецького дня» з військовозобов'язаними у ІНФОРМАЦІЯ_5 відпрацьовано План підготовки особового складу організаційного ядра окремого стрілецького батальйону, загонів оборони та рот охорони військових комісаріатів Вінницької області відповідно до якого військовим комісаром ІНФОРМАЦІЯ_4 виданий наказ від 25.10.2016 року №151 «Про підготовку та проведення занять з підрозділами територіальної оборони». Під час спланованих занять 28.10.2016 при виконанні спланованих вправ військовозобов'язаний рядовий запасу ОСОБА_1 отримав травму лівої нижньої кінцівки.
Зазначили, що Інструкція про порядок розслідування та обліку нещасних випадків з військовослужбовцями і військовозобов'язаними, які призвані на збори, професійних захворювань, отриманих ними під час проходження військової служби (зборів), та аварій, що сталися у військових частинах, військово-навчальних закладах, установах, організаціях і на підприємствах Міністерства оборони України, затверджена наказом Міністра оборони України від 06.02.2001 року № 36, дія якої поширюється на всі військові частини та на всіх військовослужбовців, крім військовослужбовців, які одержали травми або загинули під час ведення бойових дій.
У відповідності до п. 1.6. Інструкції № 36 за результатами розслідування нещасних випадків складається акт. Нещасні випадки, на які складається акт про нещасний випадок, реєструються у журналі реєстрації потерпілих від нещасних випадків.
При цьому, відповідно до п. 2.3 Інструкції № 36, командир військової частини після отримання повідомлення про нещасний випадок зобов'язаний: у разі отримання військовослужбовцем травми повідомити про нещасний випадок старшого командира (начальника) та залежно від того, з чим пов'язаний нещасний випадок (з виконанням робіт, пожежею, аварією автотранспорту, гострим професійним захворюванням, отруєнням тощо), відповідний військовий орган нагляду (за охороною праці, пожежний, безпеки дорожнього руху, санітарно-епідеміологічний тощо), а в передбачених чинним законодавством України випадках - і відповідного прокурора; сповістити у разі, якщо потерпілий військовослужбовець відряджений з іншої військової частини, її командира; наказом по військовій частині призначити комісію з розслідування нещасних випадків (перелік нещасних випадків визначено в пункті 1.5 Інструкції) у складі голови комісії (одного із своїх заступників) та її членів - командира батальйону (дивізіону, ескадрильї тощо), до складу якого входить підрозділ, де стався нещасний випадок, та залежно від того, з чим пов'язаний нещасний випадок, фахівців відповідних служб (охорони праці, пожежної, автомобільної, медичної тощо); забезпечити проведення розслідування згідно з вимогами Інструкції та у встановлений термін.
Відповідно до п. 2.5. Інструкції № 36, комісія з розслідування нещасного випадку проводить розслідування протягом трьох діб. Комісія з розслідування нещасного випадку зобов'язана: обстежити місце нещасного випадку, опитати свідків і осіб, які причетні до події, та одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо; установити обставини і причини, що призвели до нещасного випадку, визначити осіб, які допустили порушення вимог нормативно-правових актів (закони, статути, положення, правила, інструкції, настанови тощо), а також розробити заходи щодо запобігання подібним випадкам; скласти акт (додаток 1 до Інструкції) у п'яти примірниках або шести, якщо військовослужбовець був відряджений з іншої військової частини, і передати його на затвердження командиру військової частини. Усі примірники акта (додаток 1 до Інструкції) підписуються головою комісії та всіма її членами.
При цьому, до акта додаються письмові пояснення свідків, потерпілого, а в разі потреби також схеми, фотографії, витяги з експлуатаційної документації, інші документи, що характеризують місце події (устаткування, машини, апаратура, територія, будівлі тощо), медичний висновок щодо діагнозу ушкодження здоров'я потерпілого, наявності в його організмі алкоголю, отруйних чи наркотичних речовин.
За результатами розслідування командир військової частини видає наказ по військовій частині.
Отже, нормами чинного законодавства України передбачено проведення службового розслідування в разі отримання військовослужбовцем травми безпосереднім командиром, яким в даному випадку являється військовий комісар ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Таким чином, на думку відповідача-2, бездіяльність обласного комісаріату в спірних правовідносинах відсутня, з огляду на що, вважають позов необґрунтованим, в задоволені якого просили відмовити.
06.06.2018 року до суду надійшов відзив на позовну заяву Міністерства оборони України, у якому вказали, що не погоджуються з позовними вимогами. Зазначили, що зобов'язання Міністерства оборони України виплатити одноразову грошову допомогу є формою втручання в дискреційні повноваження Міністерства та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.
Зауважили, що наказом Міністра оборони України від 12.07.2007 року № 168 визначено порядок прийняття рішень з приводу виплати одноразової грошової допомоги та визначено коло обов'язків комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби. До повноважень комісії, зокрема відноситься підготовка пропозицій та подання їх Міністру оборони України для прийняття рішення про призначення грошової допомоги та її розмір. Таке рішення, у спірних правовідносинах зазначеною комісією не приймалось (документи не надходили), з огляду на що заперечували щодо задоволення позовних вимог.
Ухвалою суду із занесенням до протоколу судового засідання від 06.06.2018 року оголошено перерву у судовому засіданні до 20.06.2018 року.
18.06.2018 року до суду надійшла заява позивача (вх. № 24679) про залишення позовної заяви, в частині позовних вимог до Міністерства оборони України, без розгляду.
Крім того, 18.06.2018 року позивачем подано до суду заяву (вх. № 24676) про збільшення позовних вимог, у якій останній просив:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 , що полягає у не проведенні спеціального розслідування обставин нещасного випадку, що мав місце 28.10.2016 року із ним - військовозобов'язаним рядовим запасу, під час проведення навчальних зборів та не складанні акту за формою НВ -2 за результатами проведення спеціального розслідування нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії) та на нього, як на потерпілого, акту про нещасний випадок (зникнення, смерть) за формою НВ-3 згідно «Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України», що затверджена Наказом Міністра оборони України № 36 від 06.02.2001 року, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23 лютого 2001 р за №169/5360;
- зобов'язати Вінницький об'єднаний міський військовий комісаріат та Вінницький обласний військовий комісаріат провести спеціальне розслідування обставин нещасного випадку, що мав місце 28.10.2016 року із позивачем - військовозобов'язаним рядовим запасу, під час проведення навчальних зборів, що має ознаки такого, що потягнув тяжкі наслідки та за результатами проведення спеціального розслідування нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії) скласти акт за формою НВ -2 та на позивача, як на потерпілого акт про нещасний випадок (зникнення, смерть) за формою НВ-3 згідно «Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України», що затверджена Наказом Міністра оборони України № 36 від 06.02.2001 року, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23 лютого 2001 р за №169/5360.
Також, 18.06.2018 року позивачем подано до суду відповіді на відзиви відповідачів (вх. № 24677 та № 24678), у яких вказав, що доводи наведенні відповідачами у відзивах не спростовують його позовних вимог, з огляду на що підтримав заявлені позовні вимоги, вказав про їх обґрунтованість та просив задовольнити адміністративний позов.
Ухвалою суду від 20.06.2018 року адміністративний позов ОСОБА_1 , в частині позовних вимог до Міністерства оборони України про зобов'язання виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у розмірі 70-кратного прожиткового мінімуму, на підставі Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", залишено без розгляду.
Ухвалою суду від 20.06.2018 року витребувано у Вінницького обласного клінічного госпіталю ветеранів війни медичний висновок про ступінь тяжкості травми, складеного відповідно до наказу Міністерства охорони здоров'я України № 370 від 04.07.2007 року "Про затвердження Класифікатора розподілу травм за ступенем тяжкості", отриманої ОСОБА_1 .
Ухвалою суду із занесенням до протоколу судового засідання від 18.07.2018 року закрито підготовче засідання, призначено розгляд справи по суті на 05.09.2018 року.
Ухвалою суду із занесенням до протоколу судового засідання від 05.09.2018 року відкладено судове засідання на 19.09.2018 року.
У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, посилаючись на обставини наведені у позовній заяві та письмових відповідях на відзиви відповідачів, просив задовольнити адміністративний позов.
Представник ІНФОРМАЦІЯ_2 , в судовому засіданні підтримав пояснення викладені у відзиву на позовну заяву, зміст яких зводиться до наступного. Підстав для призначення військовим комісаром спеціального розслідування не було оскільки до нього не надходило повідомлення за формою НВ-1 згідно з додатком 2 "Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України". Разом з тим, після отримання відповідної інформації про травму позивача від Вінницького зонального відділу Військової служби правопорядку, наказом військового комісара від 10.08.2017 року № 391 зобов'язано Вінницького міського комісара провести відповідне спеціальне розслідування.
Представник Вінницького міського об'єднаного військового комісаріату у судовому засіданні просила відмовити у задоволенні позовних вимог позивача, посилаючись на аргументи наведені у письмовому відзиву на адміністративний позов, який міститься у матеріалах справи. Додатково акцентувала увагу на тому, що спеціальне розслідування не проводилось оскільки, згідно рапорту ОСОБА_1 , останній скарг та претензій до комісаріату не мав, а також на ту обставину, що позивач 28.10.2016 року приймав участь у навчаннях з власної волі, перебував у статусі "військовозобов'язаного", а тому на нього не розповсюджується положення "Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України".
Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив наступні фактичні обставини.
28 жовтня 2016 року у Вінницькому об'єднаному міському військовому комісаріаті, згідно плану на II півріччя 2016 року, затвердженому військовим комісаром ІНФОРМАЦІЯ_2 , проводилися практичні заняття із підрозділами територіальної оборони ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Повісткою Військового комісара Вінницького об'єднаного міського військового комісаріату позивач, рядовий запасу ОСОБА_1 викликаний до Вінницького ОМВК на 9:00 год. 28.10.2016 року за адресою АДРЕСА_1 , як військовозобов'язаний для участі у вказаних практичних заняттях.
В ході практичних занять, при відпрацюванні спеціальних вправ, під час сходження з апарелі БТР - 80, позивачем отримано травму, у зв'язку з чим позивач каретою швидкої медичної допомоги доставлений та госпіталізований у Вінницькому обласному клінічному госпіталі ветеранів війни.
Згідно із відміткою ІНФОРМАЦІЯ_4 у повістці, позивач вибув 28.10.2016 року об 11.40 год. після отримання травми.
В подальшому, позивач знаходився на лікуванні у Вінницькому обласному клінічному госпіталі ветеранів війни з 28.10.2016 року по 14.11.2016 року, з приводу закритого багато уламкового через, підвиросткового перелому лівої верхньогомілкової кістки зі зміщенням відламків. Травматичне пошкодження латерального меніску лівого колінного суглобу.
Під час розгляду справи, згідно отриманої відповіді з Вінницького обласного клінічного госпіталю ветеранів війни, судом також встановлено, що травма отримана ОСОБА_1 , відповідно Класифікатора розподілу травм за ступенем тяжкості, відноситься до важких травм (закриті та відкриті переломи довгих кісток кінцівок).
Наказом Військового комісара Вінницького ОМВК від 25.07.2017 року № 98, затверджено Акт проведення службового розслідування по факту травмування військовозобов'язаного рядового запасу ОСОБА_1 під час проведення планових занять з загонами територіальної оборони Вінницького ОМВК 28.10.2016 року.
Згідно висновку вказаного Акту службового розслідування, особовий склад Вінницького об'єднаного міського військового комісаріату діяв у відповідності до вимог керівних документів. Травму нижньої кінцівки ноги ОСОБА_1 отримав з власної необережності.
Відповідно до Довідки Департаменту охорони здоров'я Вінницької ОДА до Акту огляду медико-соціальної експертної комісії Серії 12 ААА № 594094, 18.07.2017 року за результатами огляду медико-соціальної експертної комісії, позивачу встановлено третю групу інвалідності.
В зв'язку з вищевказаними обставинами ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявою про здійснення виплати йому одноразової грошової допомоги, додавши до заяви, серед іншого, довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності.
Листом від 26.10.2017 року № 12/8207 відповідач-2 повідомив ОСОБА_1 , що згідно з пунктом 6 частини 2 статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» одноразова грошова допомога призначається військовозобов'язаним, призваним на збори, у разі встановлення інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовозобов'язаному при виконанні обов'язків військової служби, не пізніше ніж через три місяці після закінчення зборів.
Одночасно повідомили, що пунктом 10, 11 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 р. № 975 передбачено, що матеріали документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного порушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження суперечить вимогам п. 11 Порядку.
В зв'язку з вищевикладеним, надані позивачем копії документів не відповідають вимогам, вказаним вище нормативним актам, що унеможливлює направлення їх до Департаменту фінансів Міністерства оборони України для розгляду і прийняття рішення.
Не погоджуючись з бездіяльністю відповідачів, маючи на меті отримати одноразову грошову допомогу, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.
Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що визначення основних засад державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлення єдиної системи їх соціального та правового захисту, гарантування військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливих умов для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни регулює Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі - Закон).
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону дія цього Закону поширюється на військовозобов'язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і членів їх сімей.
Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Пунктом 5 ч. 2 вказаної статті визначено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби.
В силу положень п. 6 ч. 2 ст. 16 Закону одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов'язаному або резервісту, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов'язаному або резервісту при виконанні обов'язків військової служби або служби у військовому резерві, або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження строкової військової служби, цих зборів, служби у військовому резерві.
Згідно ч. 9 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії:
- допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць;
- призовники - особи, приписані до призовних дільниць;
- військовослужбовці - особи, які проходять військову службу;
- військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави;
- резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний та воєнний час.
До категорії військовослужбовців прирівнюються іноземці та особи без громадянства, які відповідно до закону проходять військову службу у Збройних Силах України.
Таким чином, ОСОБА_1 відноситься до категорії громадян військовозобов'язаних - осіб, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та на нього поширюється дія Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», щодо військовозобов'язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і членів їх сімей.
Статтею 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначено початок і закінчення проходження військової служби, а також час та місце виконання обов'язків військової служби.
Згідно п. 3 ч. 3 ст. 24 вказаного Закону, військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).
Судом встановлено, що позивач - рядовий запасу, на підставі повістки Військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 , прибув до Вінницького ОМВК на 9.00 28.10.2016 року, за адресою АДРЕСА_1 , як військовозобов'язаний для участі у практичних заняттях із підрозділами територіальної оборони Вінницького ОМВК. Згідно із відміткою Вінницького ОМВК у повістці, позивач вибув 28.10.2016 року об 11.40 год., після отримання травми.
Слід зауважити, що зміст повістки спростовує посилання представника відповідача-1 про добровільність та власну ініціативу позивача щодо його участі як військовозобов'язаного у практичних заняттях, оскільки сам факт направлення повістки свідчить про ініціювання участі саме Вінницьким ОМВК, в той час як зазначення в ній про можливу відповідальність у разі неявки у визначений день, час та місце знівельовує ознаки добровільності.
Наказом Міністерства оборони України від 06.02.2001 року № 36 затверджено «Інструкцію про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, зареєстровану в Міністерстві юстиції України 23.02.2001 року за № 169/5360 (далі - Інструкція).
Вказана Інструкція визначає порядок розслідування та обліку нещасних випадків з військовослужбовцями Збройних Сил України (в тому числі з відрядженими зі Збройних Сил України військовослужбовцями), військовозобов'язаними та резервістами, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовці), отриманих ними професійних захворювань, їх загибелі або смерті під час виконання обов'язків військової служби та аварій, що сталися у військових частинах, військових навчальних закладах, установах та організаціях Збройних Сил України (далі - військові частини).
Тобто, положення даної Інструкції розповсюджується на правовідносини, що мали місце 28.10.2018 року за участю ОСОБА_1 , як військовозобов'язаного резервіста призваного на навчальні збори, під час отриманні ним травми.
Згідно положень пункту 2 розділу ІІ Інструкції, у разі настання нещасного випадку безпосередній командир (начальник) або керівник робіт зобов'язаний:
- терміново організувати надання домедичної допомоги, а по можливості - невідкладної (екстреної) медичної допомоги потерпілому військовослужбовцю, забезпечити за необхідності його доставку до військового або найближчого лікувального закладу;
- негайно повідомити про нещасний випадок командира військової частини;
- зберегти до прибуття комісії з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку місце події та устаткування, яке там знаходилось, у такому стані, у якому вони перебували на момент настання нещасного випадку (якщо це не загрожує життю чи здоров'ю інших військовослужбовців і не призведе до більш тяжких наслідків), а також вжити заходів щодо недопущення подібних нещасних випадків.
При цьому, військовий лікувальний заклад, у який доставлений або звернувся потерпілий військовослужбовець, повинен протягом доби з використанням засобів зв'язку та на паперовому носії надати екстрене повідомлення про звернення потерпілого від нещасного випадку згідно з додатком 1 до цієї Інструкції (далі - екстрене повідомлення) з посиланням на нещасний випадок:
- командиру військової частини, де проходить службу потерпілий;
- до відповідного військового органу, що здійснює державний нагляд або контроль у сфері, з якою пов'язаний нещасний випадок (за безпечним веденням робіт військовослужбовцями, пожежний, безпеки дорожнього руху тощо);
- до регіонального санітарно-епідеміологічного підрозділу служби превентивної медицини Міністерства оборони України у разі настання нещасного випадку внаслідок гострого професійного захворювання (отруєння).
Військовий лікувальний заклад обов'язково проводить необхідні дослідження і складає протокол про наявність в організмі потерпілого військовослужбовця алкоголю, який надається на запит командира військової частини до утворення комісії з проведення розслідування нещасного випадку або голові комісії після її утворення протягом однієї доби з моменту отримання запиту (п. 4 розділу ІІ Інструкції).
Пунктом 5 розділу ІІ Інструкції передбачено, що командир військової частини, який отримав повідомлення про нещасний випадок, у свою чергу зобов'язаний негайно через засоби зв'язку повідомити про нещасний випадок (зникнення, смерть) старшого командира (начальника) та протягом доби надати йому письмове повідомлення за формою НВ-1 згідно з додатком 2 до цієї Інструкції (далі - повідомлення за формою НВ-1), а також протягом доби призначити комісію з розслідування нещасного випадку чисельністю не менш як три особи у складі голови комісії (яким є один із його заступників) та членів - командира батальйону (дивізіону, ескадрильї тощо), до складу якого входить підрозділ, де стався нещасний випадок, та залежно від того, з чим пов'язаний нещасний випадок, - фахівців профільних служб (озброєння, тилу, пожежної, автомобільної, інженерної, медичної тощо).
При цьому п. 6 вказаного Класифікатора, встановлено, що медичний висновок про ступінь тяжкості виробничої травми дають на запит роботодавця та/або голови комісії з розслідування нещасного випадку на виробництві лікарсько-експертні комісії (ЛЕК) лікувально-профілактичного закладу, де здійснюється лікування особи, що постраждала, в строк до 1 доби з моменту надходження запиту.
Згідно положень п.п. 7, 8 Інструкції, нещасні випадки зі смертельним наслідком або внаслідок яких військовослужбовцем отримані тяжкі травми, групові нещасні випадки та випадки зникнення або смерті військовослужбовців підлягають спеціальному розслідуванню та розслідуються з урахуванням вимог розділу III цієї Інструкції.
Враховуючи те, що отримана ОСОБА_1 травма відноситься до тяжких, розслідування повинно було бути проведене з урахуванням положень ІІІ Інструкції.
Пункт 8 Розділу ІІ Інструкції вказує, що комісія з розслідування нещасного випадку проводить розслідування протягом п'яти діб з моменту її утворення.
Комісія з розслідування нещасного випадку зобов'язана:
- обстежити місце нещасного випадку, опитати свідків і осіб, які причетні до події, та одержати письмові пояснення потерпілого, якщо це можливо;
- з'ясувати обставини та причини, що призвели до нещасного випадку, установити осіб, які допустили порушення вимог нормативно-правових актів (законів, військових статутів, положень, правил, інструкцій, настанов тощо), а також розробити заходи щодо запобігання подібним випадкам;
- скласти акт проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії) за формою НВ-2 згідно з додатком 3 до цієї Інструкції (далі - акт за формою НВ-2) та акт про нещасний випадок (зникнення, смерть) під час виконання обов'язків військової служби за формою НВ-3 згідно з додатком 4 до цієї Інструкції (далі - акт за формою НВ-3) у разі, якщо нещасний випадок (смерть) визнаний комісією з розслідування таким, що пов'язаний з виконанням обов'язків військової служби, і надати їх командиру військової частини на затвердження. Акти підписуються головою комісії та її членами. У разі незгоди зі змістом акта член комісії підписує його з відміткою про наявність окремої думки, яку викладає письмово і додає до акта за формою НВ-2, як його невід'ємну частину.
До акта додаються письмові пояснення свідків, потерпілого, а за потреби також схеми, фотографії, витяги з експлуатаційної документації та інші документи, що характеризують місце події (устаткування, машини, апаратура, територія, будівля тощо), медичний висновок щодо діагнозу потерпілого, наявності в його організмі алкоголю, отруйних чи наркотичних речовин.
При цьому згідно п. 2 розділу ІІІ Інструкції, про груповий нещасний випадок, нещасний випадок зі смертельним наслідком, нещасний випадок, що спричинив тяжкі травми, випадок зникнення військовослужбовця або його смерті під час виконання обов'язків військової служби командир військової частини зобов'язаний негайно доповісти через засоби зв'язку та протягом трьох годин надати письмове повідомлення за формою НВ-1:
- безпосередньому командиру (начальнику) за підпорядкованістю;
- до військової прокуратури за місцем, де стався нещасний випадок, зникнення або смерть;
- до Служби правопорядку;
- до відповідного військового органу, що здійснює державний нагляд або контроль у сфері, з якою пов'язаний нещасний випадок (за безпечним веденням робіт військовослужбовцями, пожежний, безпеки дорожнього руху, санітарно-епідеміологічний тощо).
На підставі викладеного, з урахуванням обставин, встановлених в ході розгляду справи, суд констатує те, що в порушення наведених положень Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, відповідачами не дотримано зазначених положень під час нещасного випадку 28.10.2016 року із військовозобов'язаним ОСОБА_1 .
Так, відповідачем-1, не було повідомлено за формою НВ-1 безпосереднього командира (начальника) за підпорядкованістю, в даному випадку відповідача-2 про нещасний випадок; не направлено запит до військового лікувального закладу для отримання протоколу про наявність в організмі потерпілого військовослужбовця алкоголю та медичного висновку про ступінь тяжкості, в наслідок чого, відповідачем-2 не було призначено службове розслідування та не створено відповідну комісію по факту отримання травми, у визначені строки.
Така бездіяльність відповідачів є протиправною та є наслідком того, що за фактом отримання позивачем травми не було складено Акт проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії) за формою НВ-2 згідно з додатком 3 до Інструкції та Акт про нещасний випадок (зникнення, смерть) під час виконання обов'язків військової служби за формою НВ-3 згідно з додатком 4 до Інструкції та порушує його право на звернення до компетентного органу з питанням про виплату грошової допомоги.
Посилання відповідача-1 про відсутність підстав для проведення службового розслідування в порядку визначено Інструкцією в зв'язку із відсутність скарг та претензій зі сторони ОСОБА_1 є безпідставним, оскільки норми цієї Інструкції визначають обов'язок командирів військових частин по кожному нещасного випадку провести службове розслідування та не ставлять в залежність цього обов'язку із волевиявленням потерпілого.
Не виправдовує бездіяльність відповідача-2 щодо не призначення спеціальної перевірки та обставина, що ним не було отримано повідомлення за формою НВ-1, оскільки про факт нещасного випадку, достеменно та офіційно останній був проінформований з матеріалів перевірки Вінницького зонального відділу військової служби правопорядку. Вказана перевірка також підтвердила недотримання відповідачами положень Інструкції в частині не призначення службового розслідування.
Крім того, слід вказати, що відповідач-2, видавши наказ № 391 від 10.08.2018 року, на виконання вимоги ІНФОРМАЦІЯ_6 , про призначення службового розслідування та зобов'язання військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_4 провести службове розслідування, в супереч пункту 5 вказаного Наказу, контролю за його виконанням не здійснив. Службове розслідування в порядку визначеному Інструкцією не проведено, що стало підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачами допущено протиправну бездіяльність щодо недотримання положень “Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України”, що затверджена Наказом Міністра оборони України № 36 від 06.02.2001 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 лютого 2001 року за № 169/5360 під час нещасного випадку 28.10.2016 року із військовозобов'язаним ОСОБА_1 .
З огляду на викладене, а також беручи до уваги обставини, встановленні в ході розгляду даної справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_2 призначити та провести спеціальне розслідування обставин нещасного випадку, що мав місце 28.10.2016 року із військовозобов'язаним рядовим запасу ОСОБА_1 у відповідності до “Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України”, затвердженої Наказом Міністра оборони України № 36 від 06.02.2001 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 лютого 2001 року за № 169/5360.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо недотримання положень “Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України”, що затверджена Наказом Міністра оборони України N 36 від 06.02.2001 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 лютого 2001 року за № 169/5360 під час нещасного випадку 28.10.2016 року із військовозобов'язаним ОСОБА_1 .
Зобов'язати Вінницький обласний військовий комісаріат призначити та провести спеціальне розслідування обставин нещасного випадку, що мав місце 28.10.2016 року із військовозобов'язаним рядовим запасу ОСОБА_1 у відповідності до “Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України”, затвердженої Наказом Міністра оборони України № 36 від 06.02.2001 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 лютого 2001 року за № 169/5360.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) сплачений при зверненні до суду судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ 08483713) та Вінницького обласного військового комісаріату (вул. 40-річчя Перемоги, 31, м. Вінниця, Вінницька область, код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) - солідарно, в розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні вісімдесят копійок).
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення у повному обсязі виготовлене 30.09.2018 року.
Суддя Дончик Віталій Володимирович