11 жовтня 2018 року ОСОБА_1Справа № 0340/1748/18
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Плахтій Н.Б.,
розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2, позивач) звернулася з позовом до Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області (далі ОСОБА_1 ОУПфУ, управління, відповідач) про визнання дій щодо нарахування та виплати пенсії з 01.10.2017 по індивідуальному коефіцієнту заробітної плати 1,69370, обчисленого по постанові Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», протиправними, зобов'язання нарахувати та виплатити пенсію по індивідуальному коефіцієнту заробітної плати 2,26178 відповідно до ст.ст.27, 40, 43 ОСОБА_3 України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням різниці фактично сплаченої суми пенсії, починаючи з 01.10.2017.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_2 з 05.01.2000 перебуває на обліку в Луцькому ОУПфУ та отримує пенсію по віку, яка призначена відповідно до ОСОБА_3 України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Їй була перерахована пенсія, однак з 01.10.2017 пенсія нараховується по індивідуальному коефіцієнту заробітної плати - 1,69370, а не по 2,26178, тобто за заниженим коефіцієнтом заробітної плати, ніж встановлений раніше рішенням суду. Вважає такі дії відповідача протиправними, оскільки відповідач порушує вимоги статей 27, 40, 42, 43 ОСОБА_3 України від 03.10.2017 №2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій».
Відповідач у відзиві на адміністративний позов (а.с.41-43) позовні вимоги ОСОБА_2 не визнав, посилаючись на те, що з 01.10.2017 відповідно до вимог ОСОБА_3 України від 03.10.2017 №2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» (далі - ОСОБА_3 №2148-VІІІ) Управлінням було здійснено перерахунок пенсії позивачу, внаслідок чого було її осучаснено. Позивачу перераховано пенсію із використанням показника середньої заробітної плати на рівні 3764,40 з урахуванням страхового стажу (45 років 3 місяці 17 днів) та середньомісячному заробітку 6375,76 грн. Відповідно розмір пенсії збільшився та згідно з розпорядженням Луцького ОУПфУ становить 3114,46 грн. При цьому, як видно із матеріалів справи, при перерахунку пенсії не застосовувався коефіцієнт заробітної плати. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Враховуючи вимоги статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 перебуває на обліку в пенсійному органі з 05 січня 2000 року та їй призначена пенсія за віком згідно із ОСОБА_3 України «Про пенсійне забезпечення» від 09.04.1992 №2262-ХІІ, що стверджується протоколом №178548 від 05.01.2000 (а.с.46). Загальний стаж роботи ОСОБА_2 на час призначення пенсії становив 34 років 7 місяців 9 днів.
З 01.01.2004 у зв'язку із набранням чинності ОСОБА_3 України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - ОСОБА_3 №1058-IV) пенсію ОСОБА_2 перераховано за нормами цього ОСОБА_3. Коефіцієнт заробітної плати був обчислений відповідно до статей 40-42 ОСОБА_3 України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і до перерахунку у вересні 2011 був - 2,26178.
ОСОБА_2 зверталася до Луцького міськрайонного суду (справа №2-а-9062/11/0308) для вирішення спору щодо пріоритетності положень статті 42 ОСОБА_3 №1058-IV над пунктом 11 Постанови №530 при перерахунку пенсії. Постановою Луцького міськрайонного суду від 26.09.2011 зобов'язано ОСОБА_1 об'єднане УПФУ провести перерахунок і виплату пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за календарний 2010 рік, відповідно до статей 40-42 ОСОБА_3 України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням виплачених сум з 01 вересня 2011 року (а.с.6).
Водночас, ОСОБА_2 на підставі заяви від 01.09.2011 проводився перерахунок пенсії у зв'язку із зміною стажу. Розмір пенсії обчислено з урахуванням страхового стажу 45 років 03 місяці 17 днів (коефіцієнт стажу визначено в розмірі 0,61088) та середньомісячного заробітку 1663,70 грн. (коефіцієнт заробітку після оптимізації 2,26178), взятого за період роботи з 01.01.1995 по 31.12.1999 та за даними персоніфікованого обліку з 01.07.2000 по 28.02.2006 (обчисленого з урахуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2005 рік - 735,57 грн.) (а.с.168-169).
Однак відповідач, виконуючи рішення суду провів перерахунок та виплату пенсії із застосуванням індивідуального коефіцієнта заробітної плати, обчисленого на підставі Постанови №530, який був перерахований з 2,26178 до 1,69370. Протиправні дії відповідача позивач оскаржила до суду.
Волинський окружний адміністративний суд виніс рішення від 04.04.2018, яким відмовив ОСОБА_2 у задоволенні позову. Львівський апеляційний адміністративний суд скасував вказане рішення та позовні вимоги останньої задовольнив частково. Визнав протиправними дії відповідача, Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області щодо нарахування та виплати пенсії позивачу, ОСОБА_2 з 02.09.2017 року по 30.09.2017 року із застосуванням індивідуального коефіцієнта заробітної плати в розмірі 1,69370, обчисленого по індивідуальному коефіцієнту заробітної плати, обчисленому на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян». Зобов'язав відповідача, ОСОБА_1 об'єднане управління пенсійного фонду України Волинської області нарахувати та виплатити позивачу, ОСОБА_2 пенсію за період з 02.09.2017 року по 30.09.2017 року із застосуванням індивідуального коефіцієнта заробітної плати 2,26178, обчисленого відповідно до вимог статей 40, 42 ОСОБА_3 України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням різниці фактично сплаченої суми пенсії. У задоволенні решти позовних вимог відмовити (а.с.7-11).
Як слідує з матеріалів пенсійної справи №178548, пенсія ОСОБА_2 неодноразово перераховувалися за різними підставами (у зв'язку із зміною стажу, за заявою пенсіонерки, на виконання рішень судів, у зв'язку із змінами в законодавстві), про що свідчать численні розпорядження (від 29 січня 2002 року №178548, від 31 березня 2004 року №178548, від 27 березня 2006 року №178548, від 03 квітня 2006 року №178548, від 05 березня 2007 року №178548, від 10 липня 2007 року №178548 (2), від 18 вересня 2008 року №178548, від 07 грудня 2009 року №178548 (2), від 22 березня 2010 №178548, від 20 травня 2010 року №178548 (2), від 03 вересня 2010 року №178548 (6), від 20 жовтня 2010 №178548, від 12 травня 2011 року №178548, від 29 квітня 2011 року №178548 (3), від 20 вересня 2011 року №178548, від 21 вересня 2011 року №178548, від 25 жовтня 2011 року №178548 (2), від 08 лютого 2012 року №178548 (2), від 28 квітня 2012 року №178548 (2), від 19 лютого 2014 року №178548 (3), від 11 березня 2014 №178548 (3), розпорядження на перерахунок з 01 вересня 2015 року, з 01 жовтня 2017 року).
З 01.10.2017 позивачу було здійснено перерахунок пенсії, розмір якої становить 3314,46 грн., в тому числі: 2885,03 грн. - розмір пенсії за віком; 363,00 грн. - доплата за понаднормативний стаж 25 років, надбавка дітям війни, що підтверджується розпорядженням на перерахунок пенсій з 01.10.2017.
З наведеного розпорядження слідує, що розмір пенсії позивача обраховувався з урахуванням наступних показників: середня зарплата у галузях економіки за 2016 рік - 3764,40 грн.; розмір заробітку (доходу) з 01.10.2017 - 6375,76 грн.; коефіцієнт заробітної плати - 1,69370; період заробітку, що ввійшов до розрахунку - 31.08.2011 року; загальний стаж роботи - 45 роки 3 місяці 17 днів; коефіцієнт стажу - (543 місяців) - 0,45250 (а.с.243).
ОСОБА_2 звернулася до відповідача із заявою від 02.07.2018, в якій просила надати їй відповідь із зазначенням підстав (законів, постанов тощо) проведення нарахувань (перерахувань) коефіцієнта її заробітної плати для обчислення пенсії. Просила вказати, яким був і яким став коефіцієнт її заробітної плати для обчислення пенсії, видати розрахунок заробітної плати для обчислення пенсії з 01.10.2017 відповідно до ОСОБА_3 №2148-VІІІ (а.с.14).
На звернення позивача ОСОБА_1 ОУПфУ листом від 06.07.2018 №301/Г-01 роз'яснило порядок перерахунку коефіцієнта заробітної плати позивача. Коефіцієнт заробітної плати був обчислений відповідно до статей 40-42 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і до перерахунку у вересні 2011 був - 2,26178. На виконання постанови Луцького міськрайонного суду від 26.09.2011 було проведено перерахунок пенсії з 01.09.2011 року із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників зайнятих у галузях економіки України за 2010 рік - 1982,63. Перерахований коефіцієнт заробітної плати по постанові КМУ від 28.05.2008 №530 і після перерахунку був - 1,69370. На виконання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2018 №876/3406/18 нараховано та виплачено пенсію по 30.09.2017 по індивідуальному коефіцієнту заробітної плати 2,26178, обчисленого відповідно до вимог статей 40, 42 ОСОБА_3 України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»….. Розмір пенсії позивача з 01.10.2017 обчислено з урахуванням 45 років 3 місяці 17 днів та середньомісячного заробітку - 6375,76 грн. З 01.10.2017 її індивідуальний коефіцієнт для обчислення середньомісячного заробітку, який був обчислений відповідно до вимог ст. 40-42 ОСОБА_3 України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і був 2,26178 перераховано по постанові КМ України №530 від 28.05.2008 на 1,69370. Індивідуальний коефіцієнт заробітної плати в розмірі 1,69370 застосовано при обчисленні середньомісячного заробітку - 6375,76 грн. для обчислення пенсії з 01.10.2017, а також надано розрахунок середньомісячного заробітку для обчислення пенсії (а.с.15-16).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 58 ОСОБА_3 №1058-IV Пенсійний фонд України є органом який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсію та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання пов'язані з веденням обліку.
Згідно із частиною першою статті 27 ОСОБА_3 №1058 розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп х Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно достатті 40 цього ОСОБА_3, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього ОСОБА_3.
Частиною четвертою статті 42 ОСОБА_3 №1058-IV передбачено, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.
За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього ОСОБА_3, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
У разі якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менш як 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після її призначення (попереднього перерахунку) та заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.
Так, звертаючись до органів Пенсійного фонду, пенсіонер самостійно приймає рішення щодо варіантів здійснення перерахунку пенсії лише із урахуванням страхового стажу або водночас із урахуванням і стажу і заробітної плати після призначення пенсії.
Таким чином, ОСОБА_2, яка продовжила працювати після виходу на пенсію, має право на перерахунок пенсії через кожні два роки роботи та їй надане право самостійно обрати умови перерахунку.
Згідно з частиною другою статті 40 ОСОБА_3 №1058-IV коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи за кожний місяць страхового стажу, який враховується при обчисленні пенсії, визначається за формулою: Кз = Зв : Зс, де: Кз - коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи; Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього ОСОБА_3 враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу); Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього ОСОБА_3 враховується для обчислення пенсії, за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), а в разі одноразової сплати єдиного внеску відповідно до частини п'ятої статті 10 ОСОБА_3 України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» - за місяць, в якому укладено договір про добровільну участь.
Таким чином коефіцієнт заробітної плати не є сталою величиною, а розраховується заново кожного разу при перерахунку пенсії у зв'язку зі змінами розміру заробітних плат.
З матеріалів справи вбачається, що пенсія позивачу була призначена відповідно до положень ОСОБА_3 №1058-IV до набрання чинності ОСОБА_3 України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії» від 03.10.2017 (далі - ОСОБА_3 №2148-VIII), у зв'язку з чим підлягала перерахунку з 01.10.2017.
Пункт 4-3 ХV «Прикінцеві положення» ОСОБА_3 №1058-ІV передбачає, що пенсії, призначені відповідно до цього ОСОБА_3 до набрання чинності ОСОБА_3 України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %. При здійсненні перерахунку пенсій відповідно до абзацу першого цього пункту використовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений на 1 грудня 2017 року ОСОБА_3 України «Про Державний бюджет України на 2017 рік», збільшений на 79 гривень.
Таким чином, ОСОБА_3 №2148-VIII внесені зміни в ОСОБА_3 №1058-ІV стосовно перерахунку призначених пенсій, внаслідок чого осучаснено пенсію позивача шляхом перерахунку пенсії із використанням показника середньої заробітної плати на рівні 3764,40 грн., з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.
При цьому, суд зазначає, що вказані норми не було визнано неконституційними в установленому законодавством порядку, а отже у відповідача були відсутні підстави для їх не застосування.
Отже, за змістом вищенаведених норм слідує, що перерахунок пенсії ОСОБА_2 здійснювався з 01.10.2017 із застосуванням таких показників: 3764,40 грн. - середньої заробітної плати (доходу) в Україні, 6375,76 грн. - середньомісячний заробіток, а тому застосування коефіцієнта заробітної плати у розмірі 1,69370 є очевидним.
З вказаного слідує, що зменшення коефіцієнту заробітної плати виникло у зв'язку зі змінами розміру заробітної плати позивача та змінами розміру середньої заробітної плати (доходу) в Україні.
З матеріалів пенсійної справи вбачається, що позивачеві була призначена пенсія в сумі 74,70 грн., розмір якої неодноразово перераховувався відповідачем (а.с.46).
На виконання постанови Луцького міськрайонного суду від 26.09.2011 було проведено перерахунок пенсії позивачу з 01.09.2011 із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників зайнятих у галузях економіки України за 2010 - 1982, 63 (а.с.6). Після перерахунку по постанові КМ України від 28.05.2008 №530 коефіцієнт заробітної плати становив 1,69370.
З розпорядження на перерахунок пенсії з 01.09.2015 вбачається, що пенсія ОСОБА_2 була перерахована з урахуванням індексу заробітної плати 1,69370 (а.с.242).
На виконання рішення Львівського апеляційного адміністративного суду скасував вказане рішення та позовні вимоги останньої задовольнив частково. Визнав протиправними дії відповідача, Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області щодо нарахування та виплати пенсії позивачу, ОСОБА_2 з 02.09.2017 року по 30.09.2017 року із застосуванням індивідуального коефіцієнта заробітної плати в розмірі 1,69370, обчисленого по індивідуальному коефіцієнту заробітної плати, обчисленому на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян». Зобов'язав відповідача, ОСОБА_1 об'єднане управління пенсійного фонду України Волинської області нарахувати та виплатити позивачу, ОСОБА_2 пенсію за період з 02.09.2017 року по 30.09.2017 року із застосуванням індивідуального коефіцієнта заробітної плати 2,26178, обчисленого відповідно до вимог статей 40, 42 ОСОБА_3 України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням різниці фактично сплаченої суми пенсії.
При цьому, після перерахунку пенсії позивача на підставі ОСОБА_3 №2148-VIII згідно з останнім розпорядженням її розмір з 01.10.2017 складає 3314,46 грн., що не заперечується позивачем у позовній заяві.
Встановлені обставини свідчать про те, що після перерахунку пенсії ОСОБА_2 з 01.10.2017 відбулось її збільшення, що не є звуженням обсягу вже набутих позивачем прав та/або позбавленням його права на соціальний захист.
Відтак своїми діями відповідач жодним чином не звузив обсяг прав та свобод, наданих позивачу.
Крім того, посилання позивача на те, що індивідуальний коефіцієнт заробітної плати позивача обрахований по Постанові №530, є безпідставним, оскільки вказаний перерахунок здійснений відповідно до положень ОСОБА_3 №2148-VIII.
Конституційний Суд України у п. 2.1 рішення № 20-рп/2011 від 26.12.2011 зазначив, що зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист. У п. 2.2 вказаного рішення зазначено, що Кабінет Міністрів України повноважний вживати заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина та проводити політику у сфері соціального захисту (пункти 2, 3 статті 116) (254к/96-ВР ).
Поряд з цим, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену у рішенні «Великода проти України» від 03.06.2014. В зазначеному рішенні Суд вказав, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.
Відтак, одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.
З урахуванням викладеного, у суду відсутні відповідні правові підстави для задоволення заявлених вимог позивача щодо зобов'язання відповідача перерахувати розмір пенсії ОСОБА_2 та виплачувати її з 01.10.2017 відповідно до статей 27, 40, 43 ОСОБА_3 України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із урахуванням коефіцієнта зарплати (Кз) у розмірі - 2,26178, який був покладений в основу обчислення при перерахунку пенсії з 02.09.2017 по 30.09.2017 за рішенням суду.
Разом із тим, суд зазначає, що суб'єкт владних повноважень при зверненні до нього із заявою про призначення та перерахунок пенсії приймає рішення про призначення чи перерахунок пенсії або відмову у призначенні чи перерахунку пенсії.
Як вбачається із заяви від 02.07.2018 позивач просила зазначити підстави проведення нарахувань (перерахувань) коефіцієнта її заробітної плати та видати розрахунок із посиланням на ОСОБА_3 України №2148-VІІІ від 03.10.2017 року, тобто за перерахунком пенсії з 01.10.2017 ОСОБА_2 не зверталася.
Листом від 06.07.2018 №301/Г-01 ОСОБА_1 ОУПфУ роз'яснило порядок, розмір та підстави такого нарахування, а тому відсутнє відповідне рішення суб'єкта владних повноважень за заявою про перерахунок пенсії, яке, у випадку незгоди з ним, могло б бути оскаржене позивачем до суду.
Крім того, суд вважає необґрунтованим посилання позивача на те, що відповідач не надав Львівському апеляційному адміністративному суду повної інформації, щодо нарахування пенсії з 01.10.2017, оскільки підставою для перерахунку коефіцієнта заробітної плати ОСОБА_2 слугували зміни в законодавстві з 01.10.2017.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідач діяв в межах повноважень та на підставі вимог чинного законодавства, а тому позовні вимоги позивача є необґрунтованими, у зв'язку з чим у задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.
Керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі ОСОБА_3 України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ОСОБА_3 України «Про пенсійне забезпечення», суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
ОСОБА_4Плахтій