м. Вінниця
26 вересня 2018 р. Справа № 802/1245/18-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Комара П.А.,
за участю:
секретаря судового засідання: Шалагінової М.С.,
позивача: ОСОБА_1,
представника відповідача 2: ОСОБА_2,
за відсутності представника відповідача 1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку (загального або спрощеного) позовного провадження адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1 (23600, Вінницька обл., м. Тульчин, вул. Садова, 23)
до: Управління соціального захисту населення Тульчинської районної державної адміністрації (23600, Вінницька обл., м. Тульчин, вул. М. Леонтовича, 1), Департаменту соціальної та молодіжної політики Вінницької обласної державної адміністрації (21034, м. Вінниця, вул. Соборна, 89)
про: визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
До Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулась ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Тульчинської районної державної адміністрації, Департаменту соціальної та молодіжної політики Вінницької обласної державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
В якому з підстав протиправності дій відповідачів просить суд:
- визнати протиправною відмову відповідача у прийнятті у позивача документів для встановлення статусу особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1;
- зобов'язати відповідача прийняти документи для оформлення та направити подання до Департаменту соціального захисту населення Вінницької обласної державної адміністрації для встановлення статусу особи, постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії;
- зобов'язати Департамент соціальної та молодіжної політики Вінницької обласної державної адміністрації видати посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії.
Ухвалою суду від 30.07.2018 дану справу прийнято до свого провадження та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням сторін.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач має статус особи, яка постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю 4 категорії. 04.05.2016 року комісією Вінницького обласного МСЕК встановлено, що захворювання позивача - мієломна хвороба, дифузно-вогнищева форма, пов'язане з впливом аварії на Чорнобильській АЕС. В той же день, видано довідку серія 12ААА №564506, якою встановлено другу групу інвалідності внаслідок захворювання пов'язаного з впливом аварії на Чорнобильській АЕС, безстроково.
Також зазначила, що з метою реалізації свого права на соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, позивач неодноразово зверталася до відповідача про видачу їй посвідчення особи, постраждалої внаслідок аварії на ЧАЕС 1 категорії, проте, відповідач відмовляв у задоволенні вказаної заяви. Остання відмова датована 04.03.2018, в якій причиною відмови у прийнятті документів є те, що з 01.01.2015 року було скасовано зону радіоекологічного контролю, де проживає ОСОБА_1 Позивач вважає вказану відмову протиправною.
Відповідач 2 у встановлений судом строк подав відзив на адміністративний позов в якому вказав, що подання на видачу посвідчення особи, яка постраждала в наслідок аварії на Чорнобильській АЕС від ОСОБА_1 до Вінницької ОДА не надходило. А також вказує, що на момент встановлення інвалідності, пов'язаної з аварією на Чорнобильській АЕС позивач не мала статусу особи, потерпілої від аварії, а відповідно і не мала права на набуття статусу та отримання посвідчення особи, яка постраждала від аварії на Чорнобильській АЕС, категорії 1.
Відповідач 1 також надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 20.12.2014 р. № 76 -VIII внесено зміни до Закону України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 01.01.2015 р. скасовано «зону посиленого радіоекологічного контролю», проживання та робота в якій надавали право на пільги громадянам які належали до 4 категорії постраждалих від Чорнобильської катастрофи, а також виключено статтю 23 із Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що встановлювала пільги для постраждалих віднесених до категорії 4. Оскільки зона посиленого радіоекологічного контролю в Україні з 1 січня 2015 року не існує, то факт проживання, роботи, навчання на такій території відсутні, а медико-соціальною експертною комісією причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою Позивачу було встановлено після набрання чинності Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 20.12.2014 р. №76-VIII.
У судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримала та просила задовольнити позов повністю.
Представник відповідача 2 у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, посилаючись на доводи викладенні у відзиві просив відмовити у задоволенні позову.
Представник відповідача 1 у судове засідання не з'явився, проте надав заяву про проведення судового засідання без його участі. Окремо зазначив, що підтримує позицію викладену у відзиві на позовну заяву.
Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив таке.
Позивач є особою, яка постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю, категорія 4, що підтверджується посвідченням серії В-ІІ №041065, виданим 17.07.1998 р. Вінницькою обласною державною адміністрацією.
Згідно з експертним висновком Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України від 04.04.2016 р. №7911 за результатами розгляду звернення позивача та наданої згідно Переліку та зареєстрованої в ЦМЕК 11.03.2016 р. документації на предмет встановлення причинного зв'язку хвороб, інвалідності і смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, позивачу встановлено основний діагноз: мієломна хвороба, дифузно-вогнищева форма. Захворювання позивача пов'язане з впливом аварії на Чорнобильській АЕС.
Відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії від 12.05.2016 р. серії 12ААА № 564506 позивачу з 12.05.2016 р. встановлена друга група інвалідності та зазначено причину інвалідності - захворювання, пов'язане з впливом аварії на Чорнобильській АЕС.
Позивач звернулась до відповідача із заявою про видачу посвідчення постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи 1-ї категорії.
23 листопада 2017 р. відповідач листом № 4321 відмовив позивачу у прийнятті документів для встановлення статусу особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 (далі відмова № 4321).
Вказана відмова мотивована тим, що на підставі Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2012 р. №76-VIIІ (далі Закон № 76-VIIІ) виключено абз. 5 ч. 2 ст. 2 Закону України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи", та виключено саме зону посиленого радіоекологічного контролю. Тобто, як зазначає відповідач, у нього відсутні правові підстави для оформлення подання до Вінницької ОДА для видачі позивачу посвідчення постраждалого першої категорії із числа постраждалих категорії 4.
У зв'язку з тим, що позивач вважає оскаржувану відмову протиправною, ним було подано даний позов до суду.
Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законом України від 28 лютого 1991 року № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" із змінами і доповненнями (далі - Закон №796-XII) та Порядком видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМУ від 20 лютого 1997 р. №51 (далі - Порядок № 51).
Відповідно до вимог ст. 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Згідно з вимогами ст. 11 Закону №796-XII до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать, зокрема, особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років.
Як убачається з ст. 14 цього ж Закону, особи з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи (статті 10, 11 і частина третя статті 12), щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворі внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, відносяться до категорії 1.
Відповідно до вимог ст. 65 Закону №796-XII учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України.
Видача посвідчень провадиться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій.
Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, врегульований постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 р. №51 (далі - Порядок №51).
Згідно з вимогами п. 2 Порядку №51 посвідчення є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користуватися пільгами й компенсаціями, встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", іншими актами законодавства.
Відповідно до вимог п. 10 Порядку №51 видача посвідчень провадиться: іншим потерпілим і учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також дружині (чоловіку) або опікуну дітей померлого громадянина, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням місцевих органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування за місцем проживання. Посвідчення видаються, зокрема, інвалідам із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілим від Чорнобильської катастрофи, віднесеним до категорії 1, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, - на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності відповідної групи, пов'язаної з наслідками Чорнобильської катастрофи. Рішення про видачу або відмову у видачі посвідчення приймається у місячний термін з дня надходження необхідних документів до органу, що видає посвідчення.
Отже, аналіз наведених норм свідчить про те, що визначення статусу постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи та видача відповідного посвідчення є повноваженнями Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації.
У той же час, обов'язок з підготовки та передачі документів до Департаменту соціального захисту населення Київської облдержадміністрації для розгляду заяви про видачу відповідного посвідчення чинним законодавством покладено саме на відповідача.
Однак, відмовляючи позивачу у прийнятті документів для встановлення статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, відповідач по суті діяв з перевищенням своїх повноважень, оскільки в його компетенцію відповідно до чинного законодавства входить лише функція прийняття необхідного пакету документів та направлення подання до органу, який уповноважений приймати рішення щодо надання особі статусу постраждалого внаслідок аварії на ЧАЕС або відмови у такому статусі, тобто, до Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації.
Таким чином, враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що відмова відповідача у прийнятті документів у позивача для оформлення подання до Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації для видачі позивачу посвідчення постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії із числа постраждалих четвертої категорії є протиправною.
З урахування викладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Стосовно позовних вимог в частині зобов'язання відповідача прийняти у позивача документи, оформити та направити подання до Департаменту соціального захисту населення Вінницької обласної державної адміністрації для видачі посвідчення особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії із числа постраждалих четвертої категорії, судом встановлено таке.
Позовні вимоги в цій частині є похідними від позовних вимог щодо визнання протиправною відмови.
Щодо вимоги позивача про зобов'язання Департамент соціальної та молодіжної політики Вінницької обласної державної адміністрації видати посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії.
Як убачається з матеріалів справи, Управління соціального захисту населення Тульчинської районної державної адміністрації не направляло, в установленому законом порядку, подання до Вінницької обласної державної адміністрації про встановлення позивачу статусу потерпілого від Чорнобильської катастрофи І категорії та видачі йому відповідного посвідчення, а отже, Вінницька обласна державна адміністрація не відмовляла у встановленні даного статусу та видачі відповідного посвідчення позивачу.
З вищезазначеного випливає, що вказана позовна вимога є передчасною, а тому задоволенню не підлягає.
Відповідно до вимог ст.ст. 9, 77 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову Управління соціального захисту населення Тульчинської районної державної адміністрації у прийнятті документів ОСОБА_1 для встановлення статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорії 1.
Зобов'язати Управління соціального захисту населення Тульчинської районної державної адміністрації прийняти документи ОСОБА_1 та оформити і направити подання до Департаменту соціальної та молодіжної політики Вінницької обласної державної адміністрації для встановлення статусу і видачі ОСОБА_1 посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорії 1.
Зобов'язати Департамент соціальної та молодіжної політики Вінницької обласної державної адміністрації розглянути подання Управління соціального захисту населення Тульчинської районної державної адміністрації щодо видачі ОСОБА_1 посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорії 1.
В решті вимог відмовити.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 (23600, Вінницька обл., м. Тульчин, вул. Садова, 23, ідент. код 206890708)
Відповідач 1: Управління соціального захисту населення Тульчинської районної державної адміністрації (23600, Вінницька обл., м. Тульчин, вул. М. Леонтовича, 1, код ЄДРПОУ 03191745)
Відповідач 2: Департамент соціальної та молодіжної політики Вінницької обласної державної адміністрації (21034, м. Вінниця, вул. Соборна, 89, код ЄДРПОУ 40159685)
Суддя Комар Павло Анатолійович