про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
11 жовтня 2018 р. Справа № 0240/3613/18-а
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Жданкіна Наталія Володимирівна, розглянувши матеріали позовної заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Комісії ГУ ДФС у Вінницькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову у такій реєстрації, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення,
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Комісії ГУ ДФС у Вінницькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову у такій реєстрації, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення.
Згідно з пунктом третім частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, встановлено, що позовна заява не відповідає таким вимогам, з огляду на наступне.
Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно положень частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою-підприємцем судовий збір сплачується в розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (абз. 2 ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір").
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік", розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2018 року становить 1762 гривень.
Як видно із позовної заяви, позивач просить суд скасувати 24 рішення Комісії ГУ ДФС у Вінницькій області про відмову в реєстрації податкових накладних. Отже, позивачем заявлено 24 вимоги немайнового характеру, відтак сплаті підлягає судовий збір в сумі 42288,00 грн.
Однак позивачем доказів сплати судового збору не надано. Натомість, подано клопотання, яким позивач, просить відстрочити сплату судового збору, оскільки він перебуває у важкому матеріальному становищі.
З даного приводу слід зазначити, що статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Аналогічна норма міститься й у статті 8 КАС України.
Згідно частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
З даної норми видно, що єдиною підставою для відстрочення сплати судового збору є майновий стан заявника.
При цьому, частиною 1 статті 8 визначено умови, за яких суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Зокрема у випадку якщо:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
За наведено вбачається, що законодавством не передбачено права фізичної особи-підприємця, юридичної особи, органу владних повноважень для відстрочення або звільнення від сплати судового збору з підстав зазначених у вказаній нормі. Водночас, суд не встановив обставин, які відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України та ст. 8 Закону України "Про судовий збір" можуть бути підставами для відстрочення від сплати судового збору.
При цьому, наведені позивачем у заяві мотиви, свідчать лише про відсутність коштів на окремо взятому рахунку та не засвідчують його перебування у скрутному матеріальному стані.
Відтак, клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання позовної заяви задоволенню не підлягає.
Враховуючи викладене є необхідним сплатити судовий збір у сумі 42288,00 грн. або надати докази, що підтверджують важкий матеріальний стан (відсутність доходів) та вирішення питання щодо відстрочення сплати судового збору у разі подання відповідної заяви повторно.
За правилами визначеними частиною першою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене вважаю, що дану позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків.
Керуючись статтею 160, 161, 169 КАС України, -
Позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Комісії ГУ ДФС у Вінницькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову у такій реєстрації, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення залишити без руху.
Надати позивачу 5-денний строк, з дня вручення копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання суду доказів сплати судового збору в сумі 42288,00 грн.
Копію ухвали направити позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ч. 3 ст. 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна