м. Вінниця
04 жовтня 2018 р. Справа № 0240/2505/18-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Томчука А.В.,
за участю:
секретаря судового засідання: Кушніренко О.В.
представника позивача: ОСОБА_1
представника відповідача: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3
до: Державної служби України з безпеки на транспорті (ОСОБА_4)
про: визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії
Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (ОСОБА_4) про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що за результатами перевірки транспортного засобу посадовими особами ОСОБА_4 у Чернігівській області було складено довідку № 0015286 від 13.06.2018, на підставі якої був складений акт № 0020784 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів. На підставі зазначеного акту працівниками управління ОСОБА_4 у Чернігівській області складено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування з зазначенням перевищення норм на суму 192,80 євро.
Однак, позивач не погоджується з розрахунком плати за проїзд, оскільки, на час проведення перевірки транспортного засобу у п.9 акта №0020784 від 13.06.2018 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів відстань між осями не зазначена. За таких обставин застосування посадовими особами Управління у формулі розрахунку плати за проїзд такого параметру як розмір плати за перевищення навантаження на строєну вісь транспортного засобу за 1 кілометр проїзду та відповідне збільшення у два рази плати за проїзд, є необґрунтованим.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 31.07.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду.
03.08.2018 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов у якому зазначено, що 13.06.2018 посадовими особами ОСОБА_4 у Чернігівській області на 124 км автодороги "Київ-Чернігів-Нові Яриловичі" проведена рейдова перевірка транспортного засобу марки VOLVO FH 12.460 номерний знак НОМЕР_1 з напівпричепом WIELTON FH 12.460 номерний знак НОМЕР_2 та проведено зважування. Встановлено, що т/з знаходився у власності ОСОБА_3, який здійснював перевезення гречки. Після проходження габаритно-вагового контролю відповідачем встановлено, що загальна маса т/з становить 42,67 т, що не перевищила нормативно допустиму масу 42т+2%, але навантаження на одиночну вісь перевищило нормативно-встановлені параметри допустимих вагових параметрів на 1,9 т, 4,96%.
На підставі цього співробітниками управління ОСОБА_4 складено Довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю №0015286, Акт про перевищення транспортним засобом нрмативно-вагових параметрів №0020784 та Розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних т/з.
Вказали, що під час складання розрахунку посадовою особою ОСОБА_4 випадково було зазначено навантаження на строєну вісь т/з іншого перевізника з таким самим прізвищем та по-батькові, ОСОБА_5, що складало 23,315 т, але помітивши помилку, відразу складено вірний розрахунок з показниками навантаження на строєну вісь 25,190т.
Під час вручення копій складених матеріалів, ОСОБА_3 взяв оригінал розрахунку, в якому була допущена помилка, а копію свого розрахунку не отримав. Копія розрахунку була поштою направлена на адресу позивача.
Щодо визначення відстані між осями, повідомили, що напівпричепи WIELTON PTS 34.100 відстань між осями складає 1330 мм. тобто є строєними. Ця інформація доступна на офіційному сайті виробника.
У судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив позов задовольнити посилаючись на обставини викладені у позовній заяві.
Представник відповідача у судовому засіданні проти заявлених позовних вимог заперечував та просив відмовити у задоволенні адміністративного позову, з підстав викладених у відзиві.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову виходячи з наступного.
13.06.2018 у на 124 км автодороги М-01 "Київ-Чернігів-Нові Яриловичі" посадовими особами управління ОСОБА_4 у Чернігівській області було проведено рейдову перевірку транспортного засобу марки VOLVO FH 12.460 номерний знак НОМЕР_1 з напівпричепом WIELTON FH 12.460 номерний знак НОМЕР_2 та проведено зважування
Під час здійснення зважування належного позивачу транспортного засобу, було встановлено, що його фактична маса становить 42,67 т при нормативно допустимій 44 т, навантаження на осі тон склало:1- 6.96. 2-10,52, 3 - 8,5, 4 - 8,35, 5 -8,34.
За результатами перевірки посадовими особами управління ОСОБА_4 у Чернігівській області було складено довідку № 0015286 від 13.06.2018 про результати здійснення габаритно-вагового контролю, на підставі якої був складений акт № 0020784 від 13.06.2018 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, на підставі яких проведено Розрахунок № 0020784 13.06.2018 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування (копія додається) та нараховано плату за проїзд на суму 192,80 євро.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року №103 (далі - Положення №103) Державна служба України з безпеки на транспорті (ОСОБА_4) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).
Згідно пункту 4 зазначеного Положення, основними завданнями ОСОБА_4, серед іншого, є здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажив на території України, у тому числі - габаритно-ваговий контроль транспортних засобів.
Частиною 2 статті 29 Закону України "Про дорожній рух" з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Пунктами 3,4 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженому постановою КМУ від 08.11.2006 № 1567 визначено, що органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є ОСОБА_4, її територіальні органи.
Державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Згідно із положеннями ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт", у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.
Відповідно до п. 22.5 Правил дорожнього руху, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 року, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.
Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.
Водночас, механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (далі - великовагові та/або великогабаритні транспорті засоби), що використовуються на автомобільних дорогах загального користування, визначений Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 879 від 27.06.2007 року (далі - Порядок).
Відповідно до п. п. 2 п. 2 Порядку, вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.
Судом досліджено Акт №0020784 від 13.06.2018 та встановлено, що п.9 вказаного акту перевіряючими не зазначено відстані між осями транспортного засобу, що в свою чергу підтверджує позицію позивача про безпідставність застосування у формулі розрахунку плати за проїзд такого параметру як розмір плати за перевищення навантаження на строєну вісь т/з за 1 км проїзду.
Крім того, у поданому до суду відзиві та у поясненнях наданих у судовому засіданні, представником відповідача підтверджено, що під час складання розрахунку посадовою особою ОСОБА_4 випадково було зазначено навантаження на строєну вісь т/з іншого перевізника з таким самим прізвищем та по-батькові, ОСОБА_5, що складало 23,315 т, але помітивши помилку відразу складено вірний розрахунок з показниками навантаження на строєну вісь 25,190 т.
Під час вручення копій складених матеріалів, ОСОБА_3 взяв оригінал розрахунку, в якому була допущена помилка, а копію свого розрахунку не отримав. Копія розрахунку була поштою направлена на адресу позивача.
Судом досліджено копію Розрахунку №0020784 від 13.06.2018, надану представником позивача разом з матеріалами адміністративного позову, в якому визначено плату за проїзд 192,8 євро, копія скріплена печаткою Державної служби України з безпеки на транспорті та копію Розрахунку №0020784 від 13.06.2018, надану представником відповідача, в якому визначено плату за проїзд 96,4 євро, копія підписана посадовою особою ОСОБА_4 Виговським та не скріплена печаткою.
Представник відповідача вказав, що розрахунок наданий ОСОБА_3 є помилковим та складений відносно транспортного засобу ОСОБА_5 Вірний розрахунок надіслано ОСОБА_3 поштою.
Проте, доказів направлення вірного розрахунку представником відповідача не надано.
Суд зауважує, що наданим представниками сторін розрахункам присвоєно аналогічні номери, вони складені відносно ФОП ОСОБА_3 та відрізняються лише за змістом відносно визначення плати за проїзд.
Представником Укртранбезпеки вказано, що Розрахунок вручений позивачеві є невірним в частині визначення плати за проїзд та показників навантаження на строєну вісь. Проте не надано доказів скасування "невірного Розрахунку" та не надано доказів направлення/вручення "вірного" Розрахунку №0020784 від 13.06.2018 позивачеві.
Зважаючи на обставини, встановлені в ході судового розгляду справи, суд зауважує, що розглядає справу в межах заявлених позовних вимог, відтак, доводи представника відповідача про помилковість вручення та складення Розрахунку ОСОБА_3 13.06.2018 не можуть слугувати обставиною в підтвердження правомірності дій суб'єкта владних повноважень, оскільки станом на день розгляду справи сторонами надано два чинних Розрахунки №0020784 від 13.06.2018, які відрізняються лише за змістом відносно визначення плати за проїзд.
Враховуючи встановлені в ході судового розгляду справи обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що дії посадових осіб управління ОСОБА_4 в Чернігівській області щодо визначення фізичній особі - підприємцю ОСОБА_3 розміру плати за проїзд великовагових та(або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування в сумі 192,8 євро згідно розрахунку від 13.06.2018 року до акту про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 13.06.2018 року №0020784 є протиправними, оскільки управління діяло не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України..
Згідно з статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними дії посадових осіб управління ОСОБА_4 в Чернігівській області щодо визначення фізичній особі - підприємцю ОСОБА_3 розміру плати за проїзд великовагових та(або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування в сумі 192,8 євро згідно розрахунку від 13.06.2018 року до акту про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 13.06.2018 року №0020784.
Стягнути на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 сплачений при зверненні до суду судовий збір у сумі 1762 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач :Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (вул. Нова, 11, с. мАхнівка, Козятинський район, Вінницька область, 22133, РНОКПП НОМЕР_3)
Відповідач: Державна служба України з безпеки на транспорті (проспект Перемоги, 14, м. Київ, 01135, ідент.код 39816845)
Повний текст рішення суду складено 11.10.2018
Суддя Томчук Андрій Валерійович