79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
09.10.2018 Справа №914/1071/18
Господарський суд Львівської області у складі судді Іванчук С.В., при секретарі судового засідання Дубенюк Н.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Львівгаз збут”, м.Львів
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Укр-Газ-Транс”, м.Львів
про стягнення заборгованості.
Ціна позову: 3368219,67грн
За участю представників:
від позивача: ОСОБА_1 - представник;
від відповідача: не з'явився
Заяв про відвід не поступало, та в судових засіданнях присутнім представником позивача не заявлено.
Розгляд справи судом.
На розгляд господарського суду Львівської області поступив позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Львівгаз збут” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Укр-Газ-Транс” про стягнення заборгованості в розмірі 3368219,67грн., з якої 2930926,50 - основний борг, 118956,45грн. - інфляційні втрати, 27193,86грн. - 3% річних та 291142,86грн. - пеня.
Ухвалою суду від 19.06.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та підготовче засідання призначено на 10.07.2018 року. З метою повного і всестороннього з'ясування та дослідження всіх обставин спору, у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, ухвалою суду від 10.07.2018р. підготовче засідання відкладено на 18.07.2018 року. Ухвалою суду від 18.07.2018 року продовжено строк підготовчого провадження у справі на тридцять днів та відкладено підготовче засідання на 11.09.2018 року. В судовому засіданні 11.09.2018 року оголошено перерву до 18.09.2018 року.
18.09.2018 року представником позивача до початку розгляду справи по суті через канцелярію суду подано заяву (вх.№2444/18) про зменшення позовних вимог, яка прийнята судом, в якій позивач у зв'язку із оплатою зменшує розмір позовних вимог в частині основного боргу на 600000,00грн. та просить стягнути з відповідача на користь позивача 2330926,50грн. - основного боргу, 118956,45грн. - інфляційних втрат, 27193,86грн. - 3% річних та 291142,86грн. - пені. До даної заяви долучено опис вкладення у цінний лист та поштовий чек про її надіслання відповідачу у справі.
Ухвалою суду від 18.09.2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 09.10.2018р.
В судове засідання 09.10.2018р. представник позивача явку забезпечив, позовні вимоги з урахуванням заяви за вх.№2444/18 від 18.09.2018р. про зменшення розміру позовних вимог підтримав з підстав, викладених у позовній заяві і просить суд позов задоволити.
В судове засідання 09.10.2018р. відповідач явки повноважного представника не забезпечив, позовні вимоги не оспорено, письмового відзиву не надано, вимоги ухвал суду не виконано. Причини неявки та ненадання відзиву суду не повідомлено, хоча відповідача було належним чином повідомлено про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується реєстром вихідної кореспонденції, внесенням ухвал до Єдиного державного реєстру судових рішень та повідомленнями про вручення №7900514220626, №7900514220618.
Відповідно до ч. 9 ст. 165, ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки. З врахуванням належного повідомлення про час та місце проведення судового розгляду усіх учасників судового процесу, судом забезпечено учасникам судового процесу рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів та здійсненні інших процесуальних прав, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача та за наявними у справі матеріалами.
Позиції учасників справи.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідач у порушення умов договору №41HPLvz3056-17 від 01.06.2017р. повної оплати за поставлений природній газ згідно актів приймання-передачі №ЗЛВ00054412 від 31.10.2017р. та №ЗЛВ00008121 від 31.01.2018р. не здійснив, тому з врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог просить суд стягнути заборгованість в розмірі 2330926,50грн. Окрім того, за прострочення оплати позивач нарахував відповідачу інфляційні втрати в розмірі 118956,45грн., 3% річних в розмірі 27193,86грн., а також на підставі пункту 6.2.1. договору - 291142,86грн. пені.
Письмового відзиву, заперечень, доказів в спростування наведеного від відповідача не подано. 11.09.2018р. від відповідача подано пояснення за вх.№33107/18, в яких відповідач зазначає, що станом на 11.09.2018р. ТОВ “Укр-Газ-Транс” заборгувало 2430926,50грн. за спожитий природний газ. Також, в даних поясненнях відповідач зазначив, що існує домовленість із ТОВ «Львівгаз збут» про сплату даної заборгованості в термін до 31.10.2018р. згідно листа від 14.08.2018р. (даний лист долучено до матеріалів справи).
Обставини, встановлені судом.
01.06.2017р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Львівгаз збут” (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Укр-Газ-Транс” (споживач) укладено договір №41HPLvz3056-17 на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів (суб'єктів господарювання), згідно до умов (п.1.1.) якого постачальник зобов'язується передати у власність споживачу у 2017р. природний газ, а споживач зобов'язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором.
Згідно до п. 1.2 договору №41HPLvz3056-17 від 01.06.2017р. річний плановий обсяг постачання газу - до 400тис.куб.м.
Відповідно до п.п. 3.2., 3.3. договору №41HPLvz3056-17 від 01.06.2017р. ціна газу становить 7362,10грн. за 1000куб.м., крім того ПДВ1472,42, всього з ПДВ - 8834,52грн. Ціна , зазначена в п.3.2. договору, може змінюватись протягом дії договору. Зміна ціни узгоджується шляхом підписання додаткової угоди до цього договору.
За умовами п. 4.2.3 договору №41HPLvz3056-17 від 01.06.2017р. остаточний розрахунок по оплаті місячної вартості газу здійснюється до 10 числа місяця, наступного за місяцем постачання газу.
Згідно із п. 3.4. договору №41HPLvz3056-17 від 01.06.2017р. сторони домовились, що ціна газу, розрахована відповідно до пунктів 3.2. та 3.3. цього договору, застосовується сторонами при складанні актів приймання-передачі газу та розрахунках за цим договором.
Відповідно до п. 5.4.2. договору №41HPLvz3056-17 від 01.06.2017р. споживач зобов'язаний оплачувати постачальнику вартість газу на умовах та в обсягах, визначених договором.
Згідно із п.п. 11., 11.1. договору №41HPLvz3056-17 від 01.06.2017р. договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками (за наявності) сторін і діє в частині постачання газу з 01.06.2017р. до 31.12.2017р., а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії договору жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. При цьому, сторони мають внести зміни до договору щодо планових обсягів постачання газу на продовжений строк.
28.11.2017р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Львівгаз збут” (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Укр-Газ-Транс” (споживач) укладено додаткову угоду №4 до договору №41HPLvz3056-17 на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів (суб'єктів господарювання), зокрема п.1.1 якої, сторони дійшли згоди пункт 3.2 договору викласти в наступній редакції: ціна природного газу з 01 грудня 2017р. становить 8539,60грн. за 1000куб.м., крім того ПДВ1707,92грн., всього з ПДВ - 10247,52грн. Пунктом 1.3 додаткової угоди №4 сторони погодили, що річний плановий обсяг постачання газу на 2018р. - до 2200,000 тис. м.куб.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору №41HPLvz3056-17 від 01.06.2017р. позивач поставив природний газ, а відповідач прийняв його на загальну суму 5388426,50грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу №ЗЛВ00054412 від 31.10.2017р. на суму 2370353,47грн. та №ЗЛВ00008121 від 31.01.2018р. на суму 3018073,03грн., які підписано сторонами та скріплено їхніми печатками.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем на виконання умов договору №41HPLvz3056-17 від 01.06.2017р. здійснено оплат за поставлений природний газ за актами приймання-передачі природного газу №ЗЛВ00054412 від 31.10.2017р. та №ЗЛВ00008121 від 31.01.2018р. в загальній сумі 3057500,00грн., що підтверджується карткою Яворівського відділу ТОВ «Львівгаз збут» по рахунку за період з 01.10.2017р. - 17.09.2018р.
Позивач зазначає що, відповідач свої зобов'язання в повному обсязі не виконав, оплати за отриманий природний газ не здійснив та з врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог просить стягнути заборгованість розмірі 2330926,50грн. Крім того, за прострочення оплати позивач нарахував відповідачу інфляційні втрати в розмірі 118956,45грн., 3% річних в розмірі 27193,86грн., а також на підставі пункту 6.2.1. договору - 291142,86грн. пені.
Між позивачем та відповідачем складено акт звіряння взаємних розрахунків станом на 31.01.2018р. за період жовтень 2017р. - січень 2018р., який підписано сторонами та скріплено їх печатками, згідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем станом на 31.01.2018р. становила 3441426,50грн.
При ухваленні рішення суд виходив з наступного.
Між сторонами у справі виникли цивільно-правові відносини з поставки товару на підставі укладеного договору в силу статті 11 Цивільного кодексу України.
Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За умовами ст.525 ЦК України та ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору тощо. Згідно ст.599 ЦК України, ст.202 ГК України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно із ч.2 статті 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до частини першої статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Як встановлено судом, протягом жовтня 2017 року та січня 2018р. позивач поставляв, а відповідач приймав газ, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу №ЗЛВ00054412 від 31.10.2017р. на суму 2370353,47грн. та №ЗЛВ00008121 від 31.01.2018р. на суму 3018073,03грн., які підписано сторонами та скріплено їх печатками. Кореспондуючого обов'язку з оплати відповідач в повному обсязі не виконав. Таким чином, позовні вимоги про стягнення 2330926,50грн. основного боргу є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та підлягають до задоволення.
Станом на день прийняття рішення суду, доказів в спростування вищенаведених обставин не представлено, доказів щодо оплати заборгованості в сумі 2330926,50грн. не надано.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (ст.610 ЦК України).
Відповідно до ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частина 2 ст.218 ГК України передбачає, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язання контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.
Пунктом 6.2.1. договору №41HPLvz3056-17 від 01.06.2017р. сторони встановили, що у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом IV Договору, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день простроченого платежу.
Так, згідно п.6.2.1. договору №41HPLvz3056-17 від 01.06.2017р., позивач за період з 11.11.2017р. по 01.05.2018р. по кожному акту приймання-передачі природного газу нарахував відповідачу пеню в сумі 291142грн. 86коп. Розрахунки наведені у позовній заяві.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. На підставі ст.625 ЦК України, позивач по кожному акту приймання-передачі природного газу нарахував згідно долученого розрахунку інфляційні втрати за період з 15.11.2017р. по 01.05.2018р. в сумі 118956грн. 45коп. та 3% річних за період з 11.11.2017р. по 01.05.2018р. в сумі 27193грн. 86коп. Розрахунки наведені у позовній заяві..
Станом на день прийняття рішення, доказів оплати основного боргу, проведених позивачем нарахувань, доказів в спростування наведених обставин суду не надано.
Згідно із ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до ч.1 ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Статтею 77 ГПК України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).
З огляду на вищевикладене, подані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги з урахуванням заяви за вх.№2444/18 від 18.09.2018р. про зменшення розміру позовних вимог до відповідача є обґрунтованими, не спростованими, підтвердженими належними доказами та підлягають задоволенню.
На підставі положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір необхідно віднести на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 86, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позов задоволити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Укр-Газ-Транс” (79058, м.Львів, проспект Чорновола, буд.67, офіс 311, ідентифікаційний код 38665861) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Львівгаз збут” (79039, м.Львів, вул.Золота, буд.42, ідентифікаційний код 39594527) 2330926,50грн. - основного боргу, 118956,45грн. - інфляційних втрат, 27193,86грн. - 3% річних, 291142,86грн. - пені та 41523грн. 30коп.- судового збору.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.
Повне рішення складено 10.10.2018р.
Суддя Іванчук С.В.