79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
20.09.2018 Справа №914/992/16
Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. за участю секретаря судового засідання Палюх Г.І., розглянув матеріали позовної заяви
за позовом: ОСОБА_1, м. Львів
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Енергія», м. Львів
про стягнення заборгованості по виплаті частини вартості майна товариства, пропорційної частці у статутному фонді товариства
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_2, представник (довіреність від 09.09.2014);
від відповідача: Колішенко Л.С., представник (довіреність від 22.04.2016)
Обставини розгляду справи. 12.04.2016 на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява ОСОБА_1, м. Львів до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Енергія», м. Львів про стягнення заборгованості по виплаті частини вартості майна товариства, пропорційної частці у статутному фонді товариства.
Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 13.04.2016 призначив розгляд справи на 25.04.2016.
22.04.2016 через канцелярію суду від Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Енергія» надійшов відзив на позовну заяву разом із супровідним листом про долучення документів (вх. №17837/16 від 22.04.2016) та клопотанням про долучення документів (вх. №17838/16 від 22.04.2016).
25.04.2016 через канцелярію суду від Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Енергія» надійшло клопотання про витребування оригіналу документу (вх. №17982/16 від 25.04.2018).
Ухвалою суду від 25.04.2016 розгляд справи було відкладено на 10.05.2016.
10.05.2016 через канцелярію суду від ОСОБА_1 надійшли клопотання про витребування у відповідача переліку документів (вх. №19628/16 від 10.05.2018) та додаткові пояснення (вх. №19626/16 від 10.05.2018).
Ухвалою суду від 10.05.2016 розгляд справи було відкладено на 23.05.2016, витребувано у відповідача документи.
23.05.2016 через канцелярію суду від Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Енергія» надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи (вх. №21822/16 від 23.05.2016) та клопотання про призначення судово-технічної та почеркознавчої експертизи (вх. №2779/16 від 23.05.2016).
23.05.2016 через канцелярію суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання про призначення бухгалтерсько-економічної експертизи (вх. №2780/16 від 23.05.2016).
В судовому засіданні 23.05.2016 було оголошено перерву до 30.05.2016.
30.05.2016 через канцелярію суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання про витребування документів (вх. №22760/16 від 30.05.2016).
Ухвалою суду від 30.05.2016 розгляд справи було відкладено на 08.06.2016, витребувано у відповідача та Головного управління статистики у Львівській області документи.
08.06.2016 через канцелярію суду від Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Енергія» надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи (вх. №24106/16 від 08.06.2016).
08.06.2016 через канцелярію суду від Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Енергія» надійшло клопотання про призначення судово-технічної та почеркознавчої експертизи (вх. №3087/16 від 08.06.2016).
В судовому засіданні 08.06.2016 було оголошено перерву до 15.06.2016.
15.06.2016 через канцелярію суду від ОСОБА_4 надійшли письмові пояснення (вх. №25417/16 від 15.06.2016).
15.06.2016 через канцелярію суду від ОСОБА_1 надійшло заперечення щодо клопотання про призначення судово-технічної та почеркознавчої експертизи (вх. №25266/16 від 15.06.2016).
15.06.2016 через канцелярію суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання про призначення бухгалтерсько-економічної експертизи (вх. №3206/16 від 15.06.2016).
15.06.2016 через канцелярію суду від Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Енергія» надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи (вх. №25416/16 від 15.06.2016).
Ухвалою суду від 15.06.2016 провадження у справі №914/992/16 було зупинено, у справі призначено судову економічну експертизу, судову почеркознавчу експертизу та судову технічну експертизу документу, проведення якої доручено Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.
Для вирішення експерту при проведенні судової почеркознавчої експертизи та судової технічної експертизи документу поставлено наступні питання:
- чи виконано підпис від імені ОСОБА_4 на квитанції до прибуткового касового ордеру від 26.11.2008 р. на суму 4031,00 грн. ОСОБА_4?
- чи виконано підпис від імені ОСОБА_4 на квитанції до прибуткового касового ордеру від 26.11.2008 р. на суму 4031,00 грн. у той час, яким датований документ?
Для вирішення експерту при проведенні судової економічної експертизи поставлено наступні питання:
- яким є документально підтверджений розмір сформованого статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Енергія» станом на 09.10.2014 р. та яким є документально підтверджений розмір часток учасників товариства?
- чи підтверджуються документально бухгалтерськими та первинними документами Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Енергія» операції щодо збільшення статутного капіталу товариства та внесення учасниками товариства своїх внесків до статутного капіталу товариства до моменту виходу ОСОБА_1 зі складу учасників товариства - 09.10.2014 року? Якщо так, то якою датою такі операції відображено у бухгалтерському обліку та якими первинними документами це підтверджується?
22.06.2016 через канцелярію суду від Головного управління статистики у Львівській області надійшов супровідний лист (вх. №26752/16 від 24.06.2016), яким долучено до матеріалів справи копії фінансової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Енергія» за період з 2009 по 2013 роки.
20.01.2017 Львівський науково-дослідний інститут судових експертиз надіслав суду висновок №5403/5404 криміналістичної експертизи з дослідження підписів та матеріалів документів за матеріалами господарської справи №914/992/16, що складений 17.01.2017.
Листом №4850 від 23.08.2017 Львівський науково-дослідний інститут судових експертиз повідомив суд про те, що на адресу платника (ОСОБА_1Б.) було скеровано рахунок №689 від 06.06.2017 на оплату вартості експертизи, однак станом на 23.08.2017 оплата за проведення судової експертизи позивачем не проведена, у зв'язку з чим повернув без виконання ухвалу суду від 15.06.2016 та матеріали справи.
15.12.2017 набрала чинності нова редакція Господарського процесуального кодексу України, викладена у розділі І Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 №2147-VIII, пунктом 9 розділу XI Перехідних положень якого встановлено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Ухвалою суду від 22.05.2018 провадження у справі було поновлено, справу призначено до розгляду на 05.06.2018.
Ухвалою суду від 05.06.2018 підготовче засідання було відкладено на 18.06.2018.
Ухвалою суду від 18.06.2018 підготовче засідання було відкладено на 09.07.2018.
Ухвалою суду від 09.07.2018 підготовче провадження продовжено на 30 днів, підготовче засідання відкладено на 20.08.2018.
З огляду на те, що за результатами підготовчого провадження було вирішено усі необхідні завдання, суд ухвалою від 20.08.2018 закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 04.09.2018.
Ухвалою від 04.09.2018 розгляд справи було відкладено на 17.09.2018.
17.09.2018 через канцелярію суду від ОСОБА_1 надійшли письмові пояснення (вх. №34134/18 від 17.09.2018).
В судовому засіданні 17.09.2018 було оголошено перерву до 20.09.2018.
Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 42, 46 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.
Суть спору та правова позиція сторін. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що він був учасником Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Енергія», якому належала частка, що становила 28% статутного капіталу вказаного товариства. 09.10.2014 позивач звернувся до відповідача із нотаріально посвідченою заявою про вихід зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Енергія». 05.12.2014 відбулися загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Енергія», на яких було прийнято рішення про вихід ОСОБА_1 зі складу учасників товариства та виплату йому вартості частини майна товариства.
19.10.2015 відповідачем було перераховано на рахунок позивача 108 243,00 грн. як компенсацію частки у майні товариства пропорційної частці позивача у статутному капіталі. При ознайомленні із документами, які стали підставою для виплати вищевказаної суми, позивачем з'ясовано, що вартість частки розрахована пропорційно оплаченій частці позивача, яка становить 4,35% статутного капіталу. Водночас, позивачем було сплачено частку в розмірі 28% статутного капіталу у повному обсязі, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру від 26.11.2008.
Таким чином, за розрахунками позивача, вартість його частки становить 869 764 грн. 00 коп. та яка, з урахуванням вищевказаної оплати та податкових відрахувань, підлягає до сплати позивачу у розмірі 587 712,00 грн. З огляду на наведене, представник позивача просив суд стягнути з відповідача на користь позивача 587 712,00 грн. заборгованості з виплати частини вартості товариства пропорційної частці у статутному фонді товариства та судові витрати.
В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. В своїх запереченнях, зокрема, зазначив, що оскільки позивачем не внесено своєї частки до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Енергія» у розмірі, визначеному статутом (28%), тому йому підлягає до виплати частина вартості майна товариства, пропорційно внесеній частині вкладу, а саме 4,35% (718,83 грн.) від статутного капіталу у розмірі 16 500,00 грн. 19.10.2015 відповідачем було перераховано на рахунок позивача 108 243,00 грн. компенсації вартості частки у статутному капіталі. Таким чином, відповідач повністю сплатив позивачу вартість частини майна товариства, пропорційно сплаченій ним частці у статутному капіталі відповідача. Долучена позивачем квитанція до прибуткового касового ордера не є належним та допустимим доказом в силу дефектів щодо форми та порядку заповнення, операція за вказаною квитанцією не відображена у бухгалтерському обліку відповідача.
У процесі розгляду справи суд встановив наступне. Відповідно до п.п. 1.4., 3.3. статуту Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Енергія», зареєстрованого 10.09.2008 за №14151050004001668, ОСОБА_1 є учасником Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Енергія», якому належить частка у розмірі 4 620 грн. 00 коп., що становить 28% статутного фонду.
Заявою від 09.10.2014 ОСОБА_1 звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Енергія» про вихід із складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Енергія» та виплату вартості частини майна товариства, пропорційної його частці у статутному капіталі.
05.12.2014 відбулися загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Енергія», на яких, серед інших, було прийнято рішення про вихід ОСОБА_1 зі складу учасників товариства та виплату йому вартості частини майна товариства (рішення оформлено протоколом б/н від 05.12.2014).
29.05.2015 на замовлення Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Енергія» фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 складено довідку про проведення розрахунку грошової суми до виплати учаснику Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Енергія», відповідно до якої чисті активи для розрахунку розміру виплати становлять 3 106 300,00 грн. В своїх поясненнях сторони погодились із вказаним розрахунком.
19.10.2015 Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Енергія» згідно платіжного доручення №108 від 19.10.2015 перерахувало на рахунок ОСОБА_1 108 243,00 грн. як виплату вартості частини майна товариства, пропорційної його частці у статутному капіталі.
Не погодившись із вказаним розміром, ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Львівської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Енергія» про стягнення 587 712,00 грн. вартості частки у статутному фонді та майні товариства.
Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Згідно вимог ст. 144 ЦК України (чинної на момент виходу учасника з товариства) статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю складається з вартості внесків його учасників.
Сума вкладів учасників господарського товариства становить статутний фонд товариства (ч. 1 ст. 87 ГК України).
Частиною 2 ст. 86 ГК України (чинної на момент виходу учасника з товариства) встановлено, що вклад, оцінений у гривнях, становить частку учасника у статутному фонді товариства .
Статтею 116 ЦК України унормовано права учасників господарського товариства. Так, згідно з ч. 1 вказаної статті, учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом: брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, встановлених законом; брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди); вийти у встановленому порядку з товариства; здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, у порядку, встановленому законом; одержувати інформацію про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом.
Між тим, статтею 10 Закону України «Про господарські товариства» передбачено, що учасники товариства мають право: брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом; брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів; вийти в установленому порядку з товариства; здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 148 ЦК України (чинної на момент виходу учасника з товариства) учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом.
В п. 28 постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24 жовтня 2008 року «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» зазначено, що при вирішенні спорів, пов'язаних із виходом учасника з товариства, господарські суди повинні керуватися тим, що відповідно до ЦК та Закону про господарські товариства учасник ТОВ чи ТДВ вправі у будь-який час вийти з товариства незалежно від згоди інших учасників та самого товариства. Вихід зі складу учасників товариства не пов'язується ні з рішенням зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. У зв'язку з цим моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв'язку.
Відповідно до ч. 2 ст. 148 ЦК України (чинної на момент виходу учасника з товариства) учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства.
Порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника у статутному капіталі, а також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом.
Згідно з п. 6.1 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Енергія», зареєстрованого 10.09.2008 за №14151050004001668, учасники мають право: брати участь в управлінні справами товариства; брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди); одержувати повну інформацію про діяльність товариства, знайомитись з даними бухгалтерського обліку, звітності та іншими документами; вийти у встановленому порядку з товариства; переважного отримання продукції, товарів, послуг, робіт, виготовлюваних товариством.
Відповідно до п. 6.3. статуту Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Енергія», зареєстрованого 10.09.2008 за №14151050004001668 передбачено, що при виході учасника з товариства йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному фонді. Виплата проводиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства і в термін до дванадцяти місяців з дня виходу.
За правилами, визначеними статтею 54 Закону України «Про господарські товариства» (чинної на момент виходу учасника з товариства) при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному (складеному) капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі. Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу. Майно, передане учасником товариству тільки в користування, повертається в натуральній формі без винагороди.
При цьому вартість майна та розмір частини прибутку товариства, належні до виплати учаснику, який виходить, повинні обчислюватись на дату волевиявлення учасника вийти з товариства, тобто на дату подання учасником заяви про вихід з товариства.
Вартість частини майна товариства, що підлягає виплаті, повинна відповідати вартості чистих активів товариства, що визначається в порядку, встановленому законодавством, пропорційно його частці в статутному капіталі товариства на підставі балансу, складеного на дату виходу (виключення).
У разі, якщо учасник не повністю вніс (не повністю оплатив) свій вклад до статутного капіталу товариства, йому виплачується дійсна вартість частки пропорційно внесеній (оплаченій) частині вкладу (п. 30 постанови Пленуму ВСУ від 24.10.2008 №13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів»).
Вартість майна товариства, яка враховується у визначенні частки, вартість якої належить до сплати учаснику, що вибув, визначається як сумарна вартість активів товариства за вирахуванням його зобов'язань.
Отже, системний аналіз наведених вище положень та статуту відповідача свідчить про те, що учасник, який виходить з товариства, має право на отримання вартості частини майна, пропорційної його оплаченій частці (вкладу) у статутному капіталі, яке виникає в останнього при його виході зі складу учасників товариства шляхом подання відповідної заяви.
Відповідно до п.п. 1.4., 3.3. статуту Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Енергія», зареєстрованого 10.09.2008 за №14151050004001668, учасниками товариства зазначено ОСОБА_1, який володіє 28% статутного капіталу товариства, що становить 4 620 грн. 00 коп. статутного капіталу, ОСОБА_4, який володіє 2% статутного капіталу товариства, що становить 330 грн. 00 коп. статутного капіталу та ОСОБА_6, який володіє 70% статутного капіталу товариства, що становить 11 550 грн. 00 коп. статутного капіталу.
Сторонами підтверджується, що позивач 09.10.2014 звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Енергія» із заявою про вихід зі складу його учасників.
Таким чином, позивач вийшов зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Енергія» 09.10.2014.
05.12.2014 відбулися загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Енергія», на яких, серед інших, було прийнято рішення про вихід ОСОБА_1 зі складу учасників товариства та виплату йому вартості частини майна товариства.
Водночас, згідно довідки про проведення розрахунку грошової суми до виплати учаснику Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Енергія», складеного 29.09.2015 ФО-П ОСОБА_5, ОСОБА_1 за даними бухгалтерського обліку на дату виходу з товариства не оплачено внесок в статутний капітал у розмірі 3 901 грн. Таким чином, частка оплаченого статутного капіталу ОСОБА_1 складає 4,35%.
З урахуванням визначеного розміру чистих активів (3 106 300 грн.), щодо якого позивачем не було висловлено жодних заперечень, та фактично оплаченої ним частки статутного капіталу (4,35%), позивачу розраховано до виплати 135 124,05 грн. вартості частини майна товариства, пропорційної його частці у статутному капіталі товариства. За вирахуванням податків розмір виплати склав 108 243 грн.
19.10.2015 відповідач згідно платіжного доручення №108 від 19.10.2015 перерахував на рахунок позивача 108 243,00 грн.
Позивач не погоджується із розрахованою відповідачем сумою виплати, посилаючись, зокрема, на квитанцію до прибуткового касового ордеру від 26.11.2008, згідно якої, як стверджує позивач, ним було внесено у касу відповідача частку в статутний капітал у розмірі 4 031,00 грн. Таким чином, його оплачена частка на момент виходу з товариства становила 28% статутного капіталу відповідача та відповідно до якої і мала бути розрахована вартість частини майна товариства, пропорційної його частці у статутному капіталі товариства.
З огляду на те, що внесення-прийняття коштів або майна до статутного капіталу є господарською операцією, то вона має оформлюватися відповідними первинними грошовими документами або актом приймання товариством майна в рахунок формування статутного капіталу та відображається в бухгалтерському обліку.
Відповідно до ст. 52 Закону України «Про господарські товариства» (чинної на момент виходу учасника з товариства) учаснику товариства з обмеженою відповідальністю, який повністю вніс свій вклад, видається свідоцтво товариства.
Таким чином, позивач повинен довести факт наявності у нього корпоративного права, або прибутковим касовим ордером, або актом приймання майна, якщо вклад внесено неповністю, або свідоцтвом, виданим товариством, якщо вклад внесено повністю.
Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Частиною 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити:
- назву документа (форми);
- дату складання;
- назву підприємства, від імені якого складено документ;
- зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;
- посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;
- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Згідно довідки Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Енергія» за вих. 2/04-16 від 21.04.2016, з 01.03.1999 по 01.04.2013 посаду директора Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Енергія» займав ОСОБА_4. Посада головного бухгалтера у зазначений період у штатному розписі підприємства була відсутня. У зв'язку з цим, функції головного бухгалтера виконувались керівником підприємства, а тому усі первинні бухгалтерські документи у зазначений період підписувались виключно ОСОБА_4.
10.06.2016 відповідач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова із листом за вих. №1/06-16 від 09.06.2016 про надання інформації щодо кількості працівників, які працювали у Товаристві з обмеженою відповідальністю фірма «Енергія» у 2008 році та за яких сплачувались внески.
У листі-відповіді за вих. №9955/07-10 від 14.06.2016 Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова зазначило, що у 2008 році згідно звітів Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Енергія» нарахування проводилось по одній застрахованій особі - ОСОБА_4.
Водночас, згідно висновку №5403/5404 криміналістичної експертизи з дослідження підписів та матеріалів документів за матеріалами господарської справи №914/992/16, що складений 17.01.2017, підпис від імені ОСОБА_4 на квитанції до прибуткового касового ордеру від 26.11.2008 виконаний не ОСОБА_4, а іншою особою.
Відповідно до довідки Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Енергія» за вих. 1/04-16 від 21.04.2016, у Товаристві з обмеженою відповідальністю фірма «Енергія» для забезпечення правильності ведення бухгалтерського обліку на первинних документах підприємства з 2003 року використовувалась виключно основна печатка підприємства із зазначенням його ідентифікаційного коду 04874471. Будь-які інші печатки Товариством з обмеженою відповідальністю фірма «Енергія» з 2003 року не використовувались.
Проте, як вбачається із квитанції до прибуткового касового ордеру від 26.11.2008, підпис на ній скріплений печаткою із написом «Бухгалтерія».
Не відображена також вказана операція із внесення позивачем частки у розмірі 4 031,00 грн. також і в бухгалтерському обліку відповідача, що підтверджується довідкою Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Енергія» за вих. 3/04-16 від 21.04.2016, довідкою про проведення розрахунку грошової суми до виплати учаснику Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Енергія», складеного 29.09.2015 ФО-П ОСОБА_5
Таким чином, квитанція до прибуткового касового ордеру від 26.11.2008 не є такою, що оформлена у відповідності до вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», а тому не може братися судом до уваги як доказ сплати (доплати) позивачем частки у розмірі 4 031,00 грн.
Судом також встановлено, що відповідно до рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Енергія» від 10.07.2002, оформленого протоколом №1, збільшено статутний капітал товариства до 16 500,00 грн. та перерозподілено частки між учасниками товариства.
На виконання вищевказаного рішення, 26.07.2002 здійснено реєстрацію нової редакції статуту Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Енергія», згідно п. 3.4. якого, для забезпечення діяльності товариства за рахунок вкладів учасників створюється статутний фонд у розмірі 16 500,00 грн. Учасниками товариства зазначено ОСОБА_1, який володіє 28% статутного капіталу товариства, що становить 4 620 грн. 00 коп. статутного капіталу, ОСОБА_4, який володіє 2% статутного капіталу товариства, що становить 330 грн. 00 коп. статутного капіталу та ОСОБА_6, який володіє 70% статутного капіталу товариства, що становить 11 550 грн. 00 коп. статутного капіталу.
З огляду на наведене, з 2002 року статутний капітал Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Енергія» було збільшено до 16 500,00 грн.
Як вбачається із фінансових звітів (балансів) Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Енергія» за 2003-2012 роки, інформація про формування статутного капіталу у розмірі 16 500,00 грн. не була відображена (зазначено про статутний капітал у розмірі 2 600,00 грн., який був оплачений повністю). У фінансовому звіті (балансі) на 31.12.2013 зазначено про статутний капітал на початок звітного періоду у розмірі 2600,00 грн., на кінець звітного періоду - 16 500,00 грн., неоплаченим на кінець звітного періоду залишався статутний капітал у розмірі 13 900,00 грн.
Згідно прибуткового касового ордера №2 від 22.08.2014, учасником Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Енергія» ОСОБА_4 було сплачено до каси підприємства внесок до статутного фонду у розмірі 278,65 грн.
Відповідно до прибуткового касового ордера №3 від 22.08.2014, учасником Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Енергія» ОСОБА_6 було сплачено до каси підприємства внесок до статутного фонду у розмірі 9 752,94 грн.
Внесення вказаних сум коштів підтверджується витягом з касової книги Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Енергія» за 22.08.2014.
Суд вважає за необхідне зазначити, що чинне законодавство не містить норми, яка встановлює певний строк, із спливом якого учасник, який не виконує свої обов'язки щодо формування статутного капіталу товариства, звільняється від цього обов'язку, як і не передбачено автоматичної втрати чинності рішенням про збільшення статутного капіталу із спливом певного строку.
Натомість, як встановлено судом, позивач свою частку у розмірі 4 031,00 грн. станом на дату подання заяви про вихід із складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Енергія» не вніс.
Слід також зазначити, що посилання представника позивача на рішення Конституційного Суду України від 05.02.2013 у справі №1-3/2013 є безпідставним, оскільки Конституційним Судом України надавалися відповідні тлумачення в контексті визначення правомочності (кворуму) загальних зборів.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Частиною 2 статті 86 ГПК України передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги необґрунтовані та безпідставні, а тому в позові слід відмовити.
Оскільки спір виник з вини позивача, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 129 ГПК України необхідно покласти на позивача.
З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 15, 16, 146, 148 ЦК України, ст.ст. 52, 54 Закону України «Про господарські товариства» та ст.ст. 4, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 233, 236, 237, 241, 326 ГПК України, суд -
1. В задоволенні позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.
В судовому засіданні 20.09.2018 оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 01.10.2018.
Суддя Мазовіта А.Б.