вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"28" серпня 2018 р. м. Київ Справа № 911/2685/17
За скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» на бездіяльність Зборівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області у справі № 911/2685/17
У справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс»
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдсервісгруп»
2) Селянського (фермерського) господарства «Тереза»
про солідарне стягнення 1 012,60 грн.
Суддя А.Ю.Кошик
За участю представників:
Стягувача: ОСОБА_1
Боржника1: не з'явився
Боржника2: не з'явився
Державний виконавець: не з'явився
Обставини справи:
Рішенням Господарського суду Київської області від 23.10.2017 року у справі № 911/2685/17 позов задоволено частково. Стягнуто з Селянського (фермерського) господарства «Тереза» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» 8 321 грн. 68 коп. заборгованості у вигляді дооцінки вартості товару (курсової різниці). Стягнуто з Селянського (фермерського) господарства «Тереза» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» 650 грн. адвокатських витрат, 800 грн. судового збору. В іншій частині позову відмовлено.
14.11.2017 року на виконання рішення Господарського суду Київської області від 23.10.2017 року видано відповідні накази на примусове виконання рішення.
До канцелярії Господарського суду Київської області 09.07.2018 року від стягувача Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» надійшла скарга № 06-1/07 від 06.07.2018 року на бездіяльність Зборівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області у справі № 911/2685/17.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 19.07.2018 року прийнято скаргу до розгляду та призначено судове засідання на 02.08.2018 року.
На електронну адресу Господарського суду Київської області 01.08.2018 року від державного виконавця (Зборівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області) надійшло заперечення на скаргу.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 02.08.2018 року розгляд справи відкладено на 28.08.2018 року.
У судовому засіданні 28.08.2018 року представник стягувача підтримав вимоги скарги.
Боржник1, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання 28.08.2018 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Боржник2, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання 28.08.2018 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Державний виконавець, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання 28.08.2018 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Як визначено ст. 339 Господарського процесуального кодексу України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Відповідно до ст. 340 Господарського процесуального кодексу України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції. Про подання скарги суд повідомляє відповідний орган державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного дня після її надходження до суду.
Відповідно до ст. 342 Господарського процесуального кодексу України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.
Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Заслухавши пояснення скаржника, дослідивши зібрані у справі документи та матеріали, суд знаходить подану скаргу такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі з огляду на наступне.
Судом встановлено, що Постановою Зборівського РВДВС ГТУЮ у Тернопільській області від 23 листопада 2017 року відкрито виконавче провадження № 55240100 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 14.11.2017 року у справі № 911/2685/17 від 14.11.2017 року про стягнення із Селянського (фермерського) господарства «Тереза» (47262, Тернопільська обл., Зборівський р-н, с. Осташівці; код ЄДРПОУ 30419002) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-тайс» (03187, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 38 офіс 23; код ЄДРПОУ 38039872) 8 321, 68 грн. заборгованості у вигляді дооцінки вартості товару (курсової різниці).
Постановою Зборівського РВДВС ГТУЮ у Тернопільській області від 24 листопада 2017 року відкрито виконавче провадження № 55240412 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 14.11.2017 року у справі № 911/2685/17 про стягнення із Селянського (фермерського) господарства «Тереза» (47262, Тернопільська обл., Зборівський р-н, с. Осташівці; код ЄДРПОУ 30419002) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» (03187, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 38 офіс 23; код ЄДРПОУ 38039872) 650 грн. адвокатських витрат, 800 грн. судового збору. Всього - 1 450 грн.
Судом встановлено, що на сьогодні накази Господарського суду Київської області у справі № 911/2685/17 від 14.11.2017 року не виконані.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до ч. 1 ст. 18 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Аналогічне положення на момент прийняття рішення та видачі на його виконання наказів визначалось ст. 115 Господарського процесуального кодексу України у відповідній редакції.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначені Законом України «Про виконавче провадження», ст. 1 якого встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Як визначено ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» (далі Закон), чинного на момент звернення зі скаргою, виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Для здійснення заходів з виконання рішення суду, виконавець зобов'язаний, зокрема:
- здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом;
- розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання;
При цьому, згідно п. 3 ч. 3 вказаної норми, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну.
Виконавчі дії - це заходи примусового виконання, перелік яких міститься в ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження», а саме: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Згідно приписів частини 8 статті 48 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.
Відповідно до змісту ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Згідно із ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», Закону України від «Про виконавче провадження» та з метою приведення нормативно-правових актів у відповідність до вимог чинного законодавства, наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року № 2832/5 затверджено Інструкцію з організації примусового виконання рішення.
Відповідно до пункту 6 Інструкції з організації примусового виконання рішення, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року №2832/5, під час здійснення виконавчого провадження виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами.
За змістом пунктів 9-11 Інструкції з організації примусового виконання рішення, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року №2832/5, вимога виконавця є письмовим документом, який складається у випадках, передбачених Законом, та є обов'язковою для виконання органами, установами, організаціями, посадовими особами і фізичними особами щодо надання державному виконавцю документів або їх копій, необхідних для здійснення його повноважень, вчинення інших дій, необхідних для виконання рішення. Вимога підписується виконавцем та надсилається поштою чи іншими засобами зв'язку або вручається виконавцем особі, яка зобов'язана вчинити дії. Доручення виконавця є письмовим документом, який складається у випадках, передбачених Законом щодо проведення окремих виконавчих дій органами, установами, організаціями, посадовими особами і фізичними особами. Запит виконавця є письмовим документом, який є обов'язковим для виконання органами, установами, організаціями, посадовими особами і фізичними особами щодо надання виконавцю інформації, документів або їх копій, необхідних для здійснення його повноважень. Отримана інформація використовується органами державної виконавчої служби (приватним виконавцем) виключно із службовою метою.
Судом встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» неодноразово було направлено на адресу Зборівського РВДВС ГТУЮ у Тернопільській області клопотання про вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях № 55240100 та №55240412 щодо примусового виконання наказів Господарського суду Київської області у справі № 911/2685/17 від 14.11.2017 року. Так, востаннє 19.03.2018 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» направлено на адресу Зборівського РВДВС ГТУЮ у Тернопільській області клопотання про вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях № 55240100 та № 55240412 щодо примусового виконання наказів Господарського суду Київської області у справі № 911/2685/17 від 14.11.2017 року, котре залишено без задоволення.
Судом встановлено, що Зборівський РВДВС ГТУЮ у Тернопільській області належних, повних та об'єктивних виконавчих дій у виконавчих провадженнях № 55240100 та № 55240412 щодо примусового виконання наказів Господарського суду Київської області у справі № 911/2685/17 від 14.11.2017 року не вчинив.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» зазначає, що Зборівським РВДВС ГТУЮ у Тернопільській області не були виконані вимоги, передбачені Законом, щодо примусового виконання виконавчих документів - наказів Господарського суду Київської області у справі № 911/2685/17 від 14.11.2017 року: Належним чином та в строки, не виявлено та не накладено арешт на грошові кошти, що знаходяться на поточних рахунках, що відкриті у банківських та фінансових установах на ім'я Боржника, а також знаходяться у володінні чи користуванні інших осіб; Не направлено запити до реєстраційних органів (територіальні сервісні центри МВС України, Департамент державної реєстрації та нотаріату, Державна служба з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів) щодо наявності у власності Боржника належного йому майна: транспортних засобів (автомобілів, самохідних машин, мотоциклів, тощо), об'єктів нерухомого майна (споруди, будівлі), тракторів, комбайнів, інших сільськогосподарських машин, сільськогосподарської техніки та інших механізмів, та звісно при його виявлені не накладено арешти на виявлене майно; Не витребувано від Центру державного земельного кадастру, районного управління земельних ресурсів, сільського (селищної) ради інформації щодо наявності у власності чи у оренді Боржника земельних ділянок, із зазначенням їх місцезнаходження, розміру та цільового призначення, із метою встановлення факту вирощування сільськогосподарських культур, їх опису та арешту; Не здійснено заходи щодо виявлення та встановлення посівів с/г культур, котрі розміщені на земельних ділянках, що знаходяться в оренді (користуванні) та власності Боржника; Не здійснено вихід за місцем знаходження земельних ділянок, що знаходяться в оренді (користуванні) та власності Боржника, із метою встановлення та підтвердження дійсності та достовірності здійснення посіву с/г культур із метою збору врожаю 2017-2018 років; Не здійснено звернення стягнення на майно Боржника у вигляді посівів с/г культур, котрі розміщені на земельних ділянках, що знаходяться в оренді (користуванні) та власності Боржника, в тому числі арешту посівів с/г культур, їх опису, оцінки та реалізації майна Боржника; Не винесено постанову, котрою із метою недопущення пошкодження вказаного майна не попереджено Боржника про відповідальність за пошкодження (знищення) відповідного майна, передбачену чинним законодавством України; Не витребувано від ДП «Держреєстри України» відомостей щодо наявності та/або відсутності у базі даних «ЗЕРНО» даних про здане Боржником зерно із ідентифікуючими даними володільця зерна відповідно до складських документів та журналу реєстрації (адже Боржник є посередником серед сільськогосподарських товаровиробників), у випадку його виявлення - не здійснено його опису та арешту; Не направлено запити до ДП «НАЦІОНАЛЬНІ ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ» щодо встановлення факту видання Боржником довіреностей на ім'я третіх осіб на право користування належним рухомим майном, котре належить Боржнику; Не направлено до територіальних (місцевого, районного, обласного) органу Фонду соціального страхування України страхувальників, котрі здійснюють фінансування страхувальників-роботодавців (в даному випадку Боржника) запит щодо встановлення факту та наявності здійснення протягом 2017-2018 років фінансування страхувальника (Боржника) та на надання матеріального забезпечення, в тому числі й соціальних послуг застрахованій особі - Боржнику, що в кінцевому випадку надасть змогу ВДВС належним чином, об'єктивно та повноцінно здійснити виконавчі заходи щодо виявлення, арешту та списані грошових коштів, належних Боржнику, направлених на задоволення вимог Стягувача; Не направлено запити до Управління агропромислового розвитку райдержадміністрації про надання інформації стосовно зібраного Боржником врожаю 2016-2017 роках та проведення посівних робіт 2017-2018 років, із метою встановлення наявності майна, його опису та арешту; Не направлено до районного відділу статистики вимогу надати державному виконавцю інформацію про наявність та рух основних засобів, амортизацію (знос), про площу збирання насінників, врожайність та валовий збір в господарстві насіння за гібридами, про підсумки сівби під урожай 2017-2018 року, про хід збирання врожаю, сівби озимих та оранку на зяб, із метою встановлення наявності майна, його опису та арешту; Не направлено запиту до фіскальних органів щодо встановлення та підтвердження факту перебування Боржника серед платників земельного податку та/або інших зборів, котрі справляються за користування землею, у відповідності до норм чинного законодавства України; Не витребувано від ДП «Агенство з ідентифікації і реєстрації тварин» відомостей щодо наявності та/або відсутності у Єдиному державному реєстрі тварин Боржника серед власників тварин (худоби), та вчинити відповідні та належні виконавчі дії; Не направлено запити до органу доходів і зборів з метою отримання інформації про дебіторську заборгованість боржника; Не направлено запити до Державної авіаційної служби України про наявність у власності Боржника належного йому в Державному реєстрі цивільних повітряних суден України, та звісно при його виявлені не накладено арешти на виявлене майно; Не направлено запити до районного (обласного) управління Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, про наявність у електронному реєстрі інспекції інформації про видачу і реєстрацію Боржником дозвільних документів та ліцензій на провадження господарської діяльності, пов'язаної зі створенням об'єктів архітектури, та звісно при його виявлені не вчинено відповідних та належних виконавчих дій; Не направлено запити до Міністерства економічного розвитку та торгівлі (01008, м. Київ, вул. М. Грушевського, 12/2) про наявність за Боржником у Єдиному реєстрі одержувачів контрольних марок для маркування примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних, та звісно при його виявлені вчинити відповідні та належні виконавчі дії; Не направлено запити до Державної фіскальної служби України (04655, м. Київ, Львівська площа, 8) про наявність або відсутність щодо митного оформлення за Боржником зовнішньоекономічних операцій (експорт/імпорт товарів, тощо), та звісно при його виявлені вчинити відповідні та належні виконавчі дії); Не зроблено запитів до структурного підрозділу районного (обласного) підпорядкування - філії «Український центр інноватики та патентно-інформаційних послуг» про наявність та/або відсутність Боржника серед власників об'єктів промислової власності, та звісно при його виявлені не вчинено відповідних та належних виконавчих дій; Не зроблено запитів до Державної інспекції України з безпеки на морському та річковому транспорті (01135, м. Київ, пр-т Перемоги, 14), їх структурних підрозділів районного (обласного) підпорядкування, про наявність та/або відсутність інформації - відомостей, котрі містяться в Державному судновому реєстрі України та Судновій книзі України, про записи щодо суден, власником або судновласником яких є Боржника, та звісно при його виявлені не вчинено відповідних та належних виконавчих дій; Не направлено запити до Державної фіскальної служби України, її регіональних структурних підрозділів, про надання копії податкового щоквартального звіту за 2016-2017 рік за формою 1-ДФ або запиту про надання інформації щодо форми (коди податкових виплат) виплати доходів іншим відповідним суб'єктам господарювання щодо оплати послуг оренди, інших платежів, а у випадку існування перешкод у здійсненні даного заходу не вжито дій щодо захисту прав та обов'язків органу ДВС та стягувача, звернувшись до суду із вимогами відповідного характеру; Із метою встановлення та перевірки факту здійснення Боржником господарської діяльності, не направлено запити до Державної фіскальної служби України, її регіональних структурних підрозділів, про наявність та/або відсутність Боржника серед платників загальнодержавних податків, у відповідності до норм чинного законодавства України: Податок на доходи фізичних осіб, Податок на додану вартість, Акцизний податок, Екологічний податок, Плата за користування надрами, Рентна плата за об'єкти використання, тощо; Не направлено запити до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30), їх структурних підрозділів районного (обласного) підпорядкування, про наявність та/або відсутність Боржника серед власників, які володіють 10% і більше пакетів акцій емітентів, та звісно при його виявленні вчинити відповідні та належні виконавчі дїї; Із метою встановлення та перевірки факту здійснення Боржником господарської діяльності, не направлено запити до Державної фіскальної служби України, її регіональних структурних підрозділів, про наявність або відсутність Боржника серед платників загальнодержавних податків, у відповідності до норм чинного законодавства України: Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, Транспортний податок, Єдиний податок для ФОП, Плата за землю (у складі податку на майно), тощо; Не зроблено запитів до Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України, їх структурних підрозділів районного (обласного) підпорядкування, про наявність та/або відсутність Боржника серед власників великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів, що не підлягають експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування, підіймальних споруд, парових та водогрійних котлів, посудин, що працюють під тиском пари, трубопроводів пари та гарячої води, та звісно при його виявлені не вчинено відповідних та належних виконавчих дій; Із метою встановлення та перевірки факту здійснення Боржником господарської діяльності, не направлено запити до Державної фіскальної служби України, її регіональних структурних підрозділів, про наявність та/або відсутність Боржника серед платників загальнодержавних податків, у відповідності до норм чинного законодавства України: Збір за першу реєстрацію транспортного засобу, Збір за користування радіочастотним ресурсом України, Збір за спеціальне використання води, Збір за спеціальне використання лісових ресурсів, Збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства, Збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, крім електроенергії, виробленої кваліфікованими корегенаційними установками, Збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, Плата за використання інших природних ресурсів, тощо; Не зроблено запитів до Міністерства інфраструктури України, Центру транспортного сервісу «ЛІСКИ» ПАТ «УКРЗАЛІЗНИЦІ», ДП «Головного інформаційно-обчислювальний центр Укрзалізниці» із вимогою підтвердити наявність та/або відсутність Боржника серед власників на залізничний транспорт, а саме, проте не обмежуючись: контейнери, електровози, тепловози, моторвагонного рухомого складу - вагони всіх видів, локомотивів, монорейкового транспорту, тощо, та звісно при його виявлені не вчинено відповідні та належні виконавчі дії; Із метою встановлення та перевірки факту здійснення Боржником господарської діяльності, не направлено запити до Державної фіскальної служби України, її регіональних структурних підрозділів, про наявність або відсутність Боржника серед платників загальнодержавних податків, у відповідності до норм чинного законодавства України: Туристичний збір, Збір за місця для паркування транспортних засобів, Збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності, тощо; Не вжито заходів щодо звернення до районного (та/або обласного) відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційних служб Головного управління юстиції Міністерства юстиції України та до територіального (районного та/або обласного) управління Державної міграційної служби України з метою встановлення факту перебування Боржника у ЄДРПОУ серед власників (засновників) суб'єктів господарювання; Із метою встановлення та перевірки факту здійснення Боржником господарської діяльності, встановлення та або перевірки наявності вигодонабувачів від діяльності Боржника, не направлено запити до Державної фіскальної служби України, її регіональних структурних підрозділів, про надання інформації щодо суб'єктів, відповідно до правовідносин із котрими Боржник виступає податковим агентом; у випадку існування перешкод у здійсненні даного заходу вжити дії щодо захисту прав та обов'язків органу ДВФ та стягувача, звернувшись до суду із вимогами відповідного характеру; Не звернено до відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців районного реєстраційної служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України з метою встановлення ідентифікуючих (персональних даних - паспортних даних та ідентифікаційного номеру, місця реєстрації проживання (перебування)) керівника Боржника; Не направлено до Державної прикордонної служби України запитів з метою з'ясування факту перетинання керівником Боржником державного кордону України, частоти (періодичності) такого здійснення, встановивши при цьому період перебування керівника Боржника поза межами України; Не направлено керівнику Боржнику вимоги про з'явлення до ВДВС та надання документів, котрі підтверджують та/або спростовують можливість виконання виконавчого документу, зокрема довідку про доходи, податковий звіт за формою 1-ДФ, бухгалтерські, податкові документи, тощо; Не вжито заходів щодо підготовки до суду подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника Боржника, звернувшись до районного (та/або обласного) відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційних служб Головного управління юстиції Міністерства юстиції України та до територіального (районного та/або обласного) управління Державної міграційної служби України з метою встановлення ідентифікуючих (персональних даних - паспортних даних та ідентифікаційного номеру, місця реєстрації проживання (перебування) керівника боржника; Не звернено до суду із поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника Боржника; Не звернено до правоохоронних органів із поданням про притягнення до кримінальної відповідальності керівника Боржника за невиконання рішення суду, перешкоджання при його виконанні та ухилення від його виконання; Не вчинено будь-які інші дії, що направлені на виконання наказу суду.
Як зазначає скаржник, органом ДВС не враховано та не застосовано положення ст.ст. 4, 14, 18 Закону України «Про державну статистику», положення ст.ст. 80, 81 Цивільного кодексу України, ч. 8 ст. 19 та ст. 55 Господарського кодексу України, вдосконалення державних статистичних спостережень у галузі сільського господарства, положення Наказу Державного комітету статистики України від 27.08.2018 року № 296 «Про затвердження інструкції щодо заповнення форм державних статистичних спостережень у галузі сільського господарства, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.09.2008 року за № 877/15568, норми Закону України «Про виконавче провадження», Інструкції з організації примусового виконання рішення, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року № 2832/5 - не здійснено заходи примусового виконання щодо направлення запитів до районного (обласного) відділу статистики із вимогою про надання інформації статистичного спостереження сільськогосподарської діяльності Боржника за формами звітності, визначених Наказом Державного комітету статистики України від 27.08.2018 року № 296 «Про затвердження інструкцій щодо заповнення форм державних статистичних спостережень у галузі сільського господарства» та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.09.2018 року № 877/15568.
Пунктом 1,4 ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що реєстрація виконавчих документів, документів виконавчого провадження, фіксування виконавчих дій здійснюється в автоматизованій системі виконавчого провадження, порядок функціонування якої визначається Міністерством юстиції України. Вільний та безоплатний доступ до інформації автоматизованої системи виконавчого провадження забезпечує Міністерство юстиції України у мережі Інтернет на своєму офіційному веб-сайті з можливістю перегляду, пошуку, копіювання та роздрукування інформації, на основі поширених веб-оглядачів та редакторів, без необхідності застосування спеціально створених для цього технологічних та програмних засобів, без обмежень та цілодобово. Рішення виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби виготовляються за допомогою автоматизованої системи виконавчого провадження. У разі тимчасової відсутності доступу до автоматизованої системи допускається виготовлення документів на паперових носіях з подальшим обов'язковим внесенням їх до автоматизованої системи не пізніше наступного робочого дня після відновлення її роботи.
Відповідно до пункту 10 Розділу І Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, котре затверджено Наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016 року за №2432/5, система забезпечує інформаційну взаємодію з іншими реєстрами та базами даних державних органів, що містять дані про майно, доходи боржника. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.
Відповідно до пунктів 2-4 Розділу ІV Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, котре затверджено Наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016 року за №2432/5, виконавцем до Системи обов'язково вносяться відомості про проведення всіх виконавчих дій та прийняття процесуальних рішень. До Системи в обов'язковому порядку вносяться також відомості про всі документи, отримані на запит державного виконавця, заяви сторін виконавчого провадження, відповіді на них та їх скановані копії. Відомості про проведення виконавчих дій вносяться до Системи одночасно з виготовленням документа, на підставі якого вчиняється виконавча дія, або одночасно з виготовленням документа, яким оформлюється проведення виконавчої дії. У разі здійснення виконавчої дії за межами органу державної виконавчої служби (офісу приватного виконавця) відомості про таку дію вносяться до Системи не пізніше наступного робочого дня після її проведення. Постанови виконавця, а також інші документи виконавчого провадження виготовляються за допомогою Системи. Виготовлення постанов та інших документів виконавчого провадження не в Системі забороняється. У разі тимчасової відсутності доступу до Системи (через перебої в електропостачанні тощо), як виняток, допускається виготовлення документів виконавчого провадження без використання Системи з подальшим обов'язковим внесенням таких документів до системи в день усунення причин, що перешкоджали доступу до неї.
Як визначено ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» (далі Закон), чинного на момент звернення зі скаргою, виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Для здійснення заходів з виконання рішення суду, виконавець зобов'язаний, зокрема: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання.
Також, Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» звертає увагу на те, що бездіяльність та/або неналежність вчинення виконавчих дій в період по 15.02.2018 року було охоплено та надано відповідну правову оцінку в ухвалі Господарського суду Київської області від 15.02.2108 року у справі № 911/2685/17 та в силу приписів норм Господарського процесуального кодексу України не можуть піддаватись повторній переоцінці. Періодом оскарження у скарзі, котра на сьогодні розглядається, є період із 16.02.2018 року по 06.07.2018 року.
Як визначено ч. 8 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження; у подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника. Тобто, перевірка майнового стану Боржника, його активів, котрі б надавали можливість здійснювати виконання рішення суду, зобов'язана була бути здійснена повноцінно вже не одноразово із урахування висновків, котрі викладено в ухвалах Господарського суду Київської області у справі № 911/2790/13, та пропозицій щодо необхідності у такому здійсненні відповідно до існуючих у справі клопотань Скаржника.
Окремо судом враховано те, що Зборівським РВДВС ГТУЮ у Тернопільській області не враховано того факту, що Боржник зареєстрований як юридична особа до 2012 року та що по сьогоднішній день мають місце здійснення реформ державних органів, тому виявлення рухомого та нерухомого майна Боржника, наявність різного роду форм власності та використання земельних ділянок, має відбуватись шляхом направлення паперових запитів до архіву районного (обласного) відділу БТІ (котрі знаходяться на стадії реорганізації, здійснюючи при цьому поступове перенесення архівних паперових даних до електронного сервісу новостворених баз даних) та районних (обласних) центрів Державного земельного кадастру (з аналогічною ситуацією реформування). Отож, правомірно стверджувати, що не вчинивши запити до таких установ стверджувати, що у Боржника майна немає, є передчасним, а бездіяльність щодо даного питання є неправомірною.
Крім того, Зборівським РВДВС ГТУЮ у Тернопільській області не враховано того факту, що ОСОБА_2, на котру орган ДВС посилається в своїх поясненнях щодо здійснення виконавчих дій, відповідно до відомостей із ЄДРПОУ із 2015 року не є головою Господарства Боржника, а тому незрозумілим залишається її посилання на пояснення та ухвалу Зборівського суду Київської області у справі № 911/2685/17 від 14.11.2017 року.
В свою чергу, Зборівський РВДВС ГТУЮ у Тернопільській області направив до господарського суду постанову від 23.07.2018 року про закінчення виконавчого провадження та заперечення на скаргу ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс».
Суд зазначає, що подане заперечення Зборівського РВДВС ГТУЮ у Тернопільській області на скаргу стосується скарги, котра була прийнята до розгляду судом відповідно до ухвали від 06 лютого 2018 року та згідно мотивів та доводів котрої вже було винесено рішення - ухвала Господарського суду Київської області від 15 лютого 2018 року у справі № 911/2685/17.
Натомість, суд звертає увагу, що у поданому заперечені Зборівського РВДВС ГТУЮ у Тернопільській області жодним чином не обґрунтовано обставин щодо причин акт та бездіяльність відновлення виконавчих проваджень № 55240100 та № 55240412 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 14.11.2017 року у справі № 911/2685/17 із врахуванням Ухвали Господарського суду Київської області від 15 лютого 2018 року у справі № 911/2685/17, котра набрала законної сили.
При тому, згідно ч. 1 ст. 5 вказаного Закону, примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» державний виконавець є представником влади, діє від імені держави і перебуває під її захистом та уповноважений державою здійснювати діяльність з примусового виконання рішень у порядку, передбаченому законом.
Таким чином, саме на виконавця покладаються функції держави щодо виконання судового рішення, та саме така особа визначає комплекс дій для виконання такого рішення, зокрема, й визначає необхідність звернення з конкретними запитами, керуючись чинним законодавством.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ч. 2 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Відповідно до ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Згідно ч. 1 ст. 343 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. Як визначено ч. 2 ст. 343 Господарського процесуального кодексу України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Судом встановлено, що в силу приписів норм Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року № 2832/5, перепон, окрім власного небажання та відвертої бездіяльності, вжити заходи примусового виконання, про котрі клопоче стягувач, у органу ДВС не існує та не існувало раніше.
Натомість, жодних належних, своєчасних та об'єктивних виконавчих дій у виконавчому провадженні № 55240100 та № 55240412 щодо примусового виконання наказів Господарського суду Київської області у справі № 911/2685/17 від 14.11.2017 року не було здійснено, зокрема, не звернено стягнення на майно Боржника.
Таким чином, Зборівським РВДВС ГТУЮ у Тернопільській області належних, повних, своєчасних та об'єктивних виконавчих дій щодо примусового виконання наказів Господарського суду Київської області у справі № 911/2685/17 від 14.11.2017 року не вчинено, що є зухвалим порушенням норм виконавчо-процесуального законодавства.
Крім того, стягувачем заявлено вимоги про покладення на Зборівський РВДВС ГТУЮ Тернопільської області 2 360,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Як встановлено ч. 4, 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Між стягувачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» та адвокатом ОСОБА_1 укладено Договір № 06-03-2018 від 06.03.2018 року про надання адвокатських послуг (правової допомоги).
Згідно з п. 1.1 вказаного договору, адвокат ОСОБА_1 зобов'язується надати замовнику Товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» правову допомогу щодо аналізу правовідносин між замовником та СФГ «Тереза» (боржник), котрі виникли у виконавчих провадженнях № 55240100 та № 55240412, виданих на виконання рішення у даній справі, зокрема, з підготовки, написання різного роду заяв та клопотань, надання консультацій, представництва інтересів замовника в суді під час розгляду судової справи за поданою скаргою, здійснення інших процесуальних заходів, направлених на виконання умов та обов'язків за відповідним договором.
Як визначено п. 3.1 вказаного договору, вартість однієї години роботи Адвоката складає 120,00 грн. Окрім цього, відповідно до умов договору (пункт 3.1.) на Адвоката покладаються всі витрати (поштові, комісійні, банківські, транспортні, тощо) по підготовці матеріалів оскарження у відповідності до пункту 1.1. Договору та участь в судовому засіданні, вартість участі у якому складає 200,00 грн.
Пунктом 3.1 договору, замовник повинен сплатити суму, визначену у п. 3.1 договору, у строк до 30.04.2018 (п. 3.2 договору). Згідно акту здачі-приймання робіт вартість виконаних робіт за цим договором становить 2 360,00 грн. Відповідно до платіжного доручення, замовником сплачено на рахунок виконавця грошові кошти в сумі 2 360,00 грн.
Отже, скаржником підтверджено понесення витрат на оплату професійної правничої допомоги, пов'язаної із розглядом поданої скарги, у розмірі 2 360 грн.
Частиною 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Зборівським РВДВС ГТУЮ Тернопільської області не надано клопотання про зменшення розміру витрат на оплату правничої допомоги через їх неспіврозмірність.
Згідно зі ст. 344 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов'язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.
За вказаних обставин, судові витрати на надання професійної правничої допомоги у розмірі 2 360 грн. підлягають відшкодуванню скаржнику за рахунок органу ДВС.
З огляду на вказані обставини, суд дійшов висновку, що державним виконавцем Зборівським РВДВС ГТУЮ Тернопільської області не вживалися усі передбачені законом заходи, спрямовані на вчасне і повне виконання рішення суду у цій справі, тобто він не організовував виконання судового рішення у порядку, встановленому законом.
За таких обставин, скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» на бездіяльність Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області у виконавчому провадженні № 55240100 та № 55240412 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 14.11.2017 року у справі № 911/2685/17 є обґрунтованою, підтверджена матеріалами справи, у зв'язку з чим підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 233-234, 342-343, 344 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
1. Задовольнити скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» на бездіяльність Зборівського РВДВС ГТУЮ у Тернопільській області у виконавчих провадженнях № 55240100 та № 55240412 щодо примусового виконання наказів Господарського суду Київської області у справі № 911/2685/17 від 14.11.2017 року.
2. Визнати неправомірною бездіяльність Зборівського РВДВС ГТУЮ у Тернопільській області у виконавчих провадженнях № 55240100 та № 55240412 щодо примусового виконання наказів Господарського суду Київської області у справі № 911/2685/17 від 14.11.2017 року, зокрема, котра виразилась у порушенні строків та порядку вчинення виконавчих дій із врахуванням норм Закону України «Про виконавче провадження».
3. Зобов'язати державного виконавця або іншу посадову особу Зборівського РВДВС ГТУЮ у Тернопільській області усунути допущене порушення (поновити порушене право заявника) шляхом дотримання строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях № 55240100 та № 55240412 щодо примусового виконання наказів Господарського суду Київської області у справі № 911/2685/17 від 14.11.2017 року із врахуванням норм Закону України «Про виконавче провадження», та котрі були б направлені та свідчили б про перевірку майнового стану та фактичне примусове виконання наказів Господарського суду Київської області у справі № 911/2685/17 від 14.11.2017 року.
4. Стягнути із Зборівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області (код ЄДРПОУ 34285391; 47201, Тернопільська обл., м. Зборів, вул. Богдана Хмельницького, буд. 54) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» (код ЄДРПОУ 38039872; 03187, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 38, офіс 23) витрати на правничу допомогу у розмірі 2 360 (дві тисячі триста шістдесят) гривень.
5. Ухвалу надіслати сторонам у справі та Зборівському РВДВС ГТУЮ у Тернопільській області (47201, Тернопільська обл., м. Зборів, вул. Богдана Хмельницького, буд. 54).
Ухвала набирає законної сили у порядку, встановленому ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена у строки та в порядку, визначеному § 1 глави 1 розділу згідно IV Господарського процесуального кодексу України.
Суддя А.Ю. Кошик