Рішення від 28.08.2018 по справі 911/703/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" серпня 2018 р. м. Київ Справа № 911/703/18

Розглянувши матеріали справи за позовом ОСОБА_1

до Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» Луганська філія

прo стягнення 16 890 грн. заборгованості із заробітної плати

Суддя А.Ю.Кошик

Секретар судового засідання Абраменко М.К.

За участю представників:

Позивача: не з'явився

Відповідача: не з'явився

Обставини справи:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» Луганська філія про стягнення 16 890 грн. заборгованості із заробітної плати.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 10.05.2018 року відкрито провадження у справі № 911/703/18, підготовче засідання призначено на 12.06.2018 року. Також, відповідною ухвалою зобов'язано позивача надати обґрунтований розрахунок заявленої у позові суми стягнення з зазначенням дати настання строку виконання відповідного зобов'язання саме заявленої в позові суми; обґрунтування дотримання правил територіальної підсудності позову Господарського суду Київської області з викладенням обставин, що стосовно ДП «Регіональні мережі» Луганська філія з кодом 26447684 триває банкрутна справа процедура в провадженні Господарського суду Київської області.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 12.06.2018 року відкладено підготовче засідання на 03.07.2018 року.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 03.07.2018 року закрито підготовче провадження та призначено судовий розгляд справи по суті на 07.08.2018 року.

До канцелярії суду 01.08.2018 року представником відповідача подано клопотання № Д1-04/85 від 31.07.2018 року про відкладення розгляду справи.

Позивач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання 07.08.2018 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання 07.08.2018 року не з'явився.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 07.08.2018 року судове засідання відкладено на 28.08.2018 року.

До канцелярії Господарського суду Київської області 16.08.2018 року представником позивача подано заяву б/н від 16.08.2018 року про розгляд справи без участі позивача.

До канцелярії Господарського суду Київської області 27.08.2018 року представником відповідача подано заяву № Д1/105 від 23.08.2018 року про виконання вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та передачу справи за позовною заявою ОСОБА_1 щодо стягнення заборгованості із заробітної плати з Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» Луганська філія на розгляд суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство № 911/4610/15.

Позивач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання 28.08.2018 року не з'явився.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання 28.08.2018 року не з'явився.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення.

У зв'язку з чим, в судовому засіданні 28.08.2018 року судом закінчено розгляд справи та за результатами оцінки поданих сторонами доказів, у нарадчій кімнаті, прийнято рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з викладених у позові обставин, ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з Державним підприємством «Регіональні електричні мережі» Луганська філія у період з 01.09.2018 року по 31.12.2015 року, про що свідчить запис у трудовій книжці.

При звільнені з підприємства у трудовій книжці позивача начальником відділу кадрів відповідача М.В. Єфремовою був зроблений відповідний запис та проставлений її підпис із печаткою підприємства.

Як зазначає позивач, на адресу відповідача 12.12.2017 року ним було направлено заяву про надання довідки про нарахований та несплачений дохід за період з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року, вказуючи, що загальна заборгованість по заробітній платі Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» Луганська філія перед ОСОБА_1 станом на 31.12.2015 року становить 16 890 грн.

Позивач зазначає, що відповідач у своїй відповіді від 20.12.2017 року зазначив, що на момент звільнення позивача Луганська філія Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» не мала, і не має на цей час доступу до серверів та програмного забезпечення, технічної, бухгалтерської, кадрової та іншої документації, що залишились на непідконтрольній території, а трудові книжки та особисті справи працівників, які виконували обов'язки на території, що тимчасово не контролюється органами державної влади України за місцем реєстрації Луганської філії у м. Лисичанську відсутні і надати достовірну інформацію про розмір нарахованої та сплаченої заробітної плати у підприємства немає можливості.

Крім того, позивач зазначив та надав докази, що ухвалою Господарського суду Київської області від 17.11.2015 року у справі № 911/4610/15 було порушено провадження у справі про банкрутство Державного підприємства «Регіональні електричні мережі», відокремленим підрозділом якого є також Луганська філія Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

У відповідності з ч. 8 ст. 23 Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» поточні кредитори з вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство, можуть пред'явити такі вимоги після прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. До визнання боржника банкрутом спори боржника з кредиторами, які мають поточні вимоги до боржника, вирішуються шляхом їх розгляду у позовному провадженні господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

Позивач в поданому позові заявляє вимоги про стягнення заборгованості з заробітної плати у сумі 16 890 грн. як поточні, тобто такі, що виникли після відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство, а саме 31.12.2015 року.

Як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, станом на 18.04.2018 року постанова про визнання банкрутом Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» у справі № 911/4610/15 не виносилась.

Відповідач в ході розгляду спору в судові засідання не з'являвся, надіслав на адресу Господарського суду Київської області заяву, в якій зазначав, що Луганська філія є відокремленим структурним підрозділом Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» знаходиться в м. Лисичанськ, Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» знаходиться в м. Києві. Також повідомив, що Господарським судом Київської області 17.11.2015 року порушено провадження у справі про банкрутство Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» № 911/4610/15.

Відповідач вважає, що заявлені вимоги про стягнення заборгованості з заробітної плати як конкурсні вимоги мають розглядатись у відповідності до ч.4 ст. 10, п. 15 ст. 16 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та п.8 ч.1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України судом, який розглядає банкрутну справу № 911/4610/15.

З розрахункового листа за грудень 2015 року вбачається, що позивачу всього нараховано заробітної плати за грудень 2015 року в сумі 5433,71 грн., яка складається: з окладу у сумі 3 967,00 грн., з індексації 770,01 грн., за спеціальні роботи в сумі 396,70 грн., премії 300 грн., утримано: НДФЛ в сумі 785,00 грн., військовий збір в сумі 81,00 грн., ЕСВ в сумі 195,00 грн., проф. збір в сумі 54,00 грн., затримка за грудень 4316,00 грн. Крім того, зазначено, що заборгованість на початок грудня 2015 року становить 21 873,00 грн., заборгованість на кінець грудня 2015 року становить 16 890,00 грн.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про оплату праці» при кожній виплаті заробітної плати роботодавець повинен повідомити працівника про такі дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці: загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами виплат; розміри і підстави відрахувань із заробітної плати; сума заробітної плати, що належить до виплати. Роботодавець зобов'язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.

Таким чином, надані розрахункові листки за липень-грудень 2015 року у відповідності до ст. 30 Закону України «Про оплату праці» містять достатньо інформації для визначення розміру заборгованості у зв'язку з невиплатою заробітної плати.

При цьому, з загального розрахунку наведених в позові періодів позивач зазначає, що до стягнення заявляє саме заборгованість по заробітній платі станом на 31.12.2015 року в сумі 16 890,00 грн., яка виникла після винесення ухвали Господарського суду Київської області від 17.11.2015 року у справі № 911/4610/15 про порушення провадження про банкрутство відносно Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» (ЄДРПОУ 32402870).

Крім того, згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Луганська філія ДП «Регіональні електричні мережі» (ЄДРПОУ ВП 26447684) є відокремленим підрозділом ДП «Регіональні електричні мережі».

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 95 Цивільного кодексу України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.

Відповідно ч.1 ст.1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» боржником не можуть бути відокремлені структурні підрозділи юридичної особи (філії, представництва, відділення тощо).

Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Таким чином, вимоги про виконання зобов'язань Луганської філії ДП «Регіональні електричні мережі», яка не є юридичною особою, з виплати заробітної плати заявляються до юридичної особи Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» і такі вимоги, які виникли з 31.12.2015 року, тобто після порушення 17.11.2015 року справи про банкрутство відносно Державного підприємства «Регіональні електричні мережі», є грошовими поточними вимогами до боржника щодо якого триває банкрутна процедура.

Крім того, у постанові Вищого господарського суду України від 04.04.2017 року у справі №908/841/16, постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20.02.2018 року у справі № 910/10889/17 зокрема зазначено, що у відповідності до п.8 ст.23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» поточні кредитори з вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство, можуть пред'явити такі вимоги після прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. До визнання боржника банкрутом спори боржника з кредиторами, які мають поточні вимоги до боржника, вирішуються шляхом їх розгляду у позовному провадженні господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

Як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, станом на 18.04.2018 року постанова про визнання банкрутом ДП «Регіональні електричні мережі» у справі № 911/4610/15 не виносилась.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.

Відповідно до частини першої ст. 21 Кодексу законів України про працю (КЗпП України) трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства або уповноваженим ним органом, за якою власник підприємства або уповноважений ним орган зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Частиною 1 ст.94 КЗпП У країни передбачено, що заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно ч. 1ст. 115 КЗпП України та ст. 24 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.

Положеннями ст. 47 КЗпП України передбачений обов'язок власника або уповноваженого ним органу в день звільнення не тільки видати працівникові трудову книжку, а й провести з ним розрахунок у строки, визначені ст.116 КЗпП України.

Частиною 1ст. 116 КЗпП України передбачається, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Відповідно до ст.233 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися де суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Окрім того, положеннями ст.238 КЗпП України визначено, що при розгляді трудових спорів у питаннях про грошові вимоги, крім вимог про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, орган, який розглядає спір, має право винести рішення про виплату працівникові належних сум без обмеження будь-яким строком.

Практикою Європейського суду з прав людини, зокрема в рішенні «Зубко та інші проти України» від 26 квітня 2006 року, визнавалося таким, що підпадає під захист ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод: рухоме і нерухоме майно, матеріальні і нематеріальні права, зокрема акції, патенти, відшкодування згідно з рішенням суду, право на пенсію, право землевласника на орендну плату, економічні права, пов'язані з веденням підприємницької діяльності, право займатись професійною діяльністю, правомірні очікування щодо певного стану речей у майбутньому, право вимоги. Враховуючи, що сплата заробітної платні і її розмір обов'язково зазначається в трудовому договорі чи контракті, її можливо вважати активом, а порушення роботодавцем умов виплати заробітної платні порушенням права власності відповідно до ст. 1 Першого протоколу. При цьому, позов працівника до суду про стягнення заробітної плати також вважається активом і прирівнюється до «майна» у значенні, закладеному в ст. 1 Першого протоколу.

Таким чином, заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги про стягнення з Луганської філії Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» заборгованості з заробітної плати в сумі 16 890 грн. обґрунтовані і доведені відповідачем по суті не заперечені та не спростовані.

Крім того, відповідні вимоги, які є поточними і заявлені після порушення провадження у справі про банкрутство Державного підприємства «Регіональні електричні мережі», але до визнання його банкрутом, у відповідності до п.8 ст.23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» підлягають розгляду у позовному провадженні господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, тобто Господарського суду Київської області, яким порушена і розглядається банкрутна справа № 911/4610/15. При цьому, чинним законодавством передбачено розгляд спірних вимог саме господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, а не в межах банкрутної справи.

Як визначено ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

З огляду на встановлені судом обставини, позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення з Луганської філії Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» заборгованості з заробітної плати в сумі 16 890 грн. підлягають задоволенню.

Оскільки у відповідності до ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач за вимогами про стягнення заборгованості з заробітної плати був звільнений від сплати судового збору, у зв'язку з задоволенням позовних вимог сплата судового збору покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 до Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» в особі Луганської філії про стягнення 16 890 грн. заборгованості із заробітної плати задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 85, код 32402870) в особі Луганської філії (93110, Луганська обл., м. Лисичанськ, вул. Лесі Українки, 7а, код 26447684) на користь ОСОБА_1 (94000, м. Стаханів, пров. Трамвайний, 8) 16 890 грн. заборгованості з заробітної плати.

3. Стягнути з Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 85, код 32402870) в особі Луганської філії (93110, Луганська обл., м. Лисичанськ, вул. Лесі Українки, 7а, код 26447684) в доход Державного бюджету України 1762 грн. судового збору.

4. Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання апеляційної скарги відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 розділу ХІ Господарського процесуального кодексу України.

Суддя А.Ю. Кошик

Попередній документ
77041986
Наступний документ
77041988
Інформація про рішення:
№ рішення: 77041987
№ справи: 911/703/18
Дата рішення: 28.08.2018
Дата публікації: 11.10.2018
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Київської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Інші спори