печерський районний суд міста києва
Справа № 757/31094/18-к
25 червня 2018 року Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю сторін кримінального провадження: прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у засіданні в м. Києві в залі суду клопотання прокурора відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,-
Прокурор відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , звернувся до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 .
Вказане клопотання обґрунтовано тим, що прокуратурою м. Києва здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42018100000000580 від 23.06.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
24.06.2018 року у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України
Прокурор посилаючись на те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, за яке передбачено максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років, що дає достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, просив клопотання задовольнити та застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Підозрюваний та його захисник заперечували щодо задоволення клопотання, мотивуючи тим, що стороною обвинувачення не доведена мета застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний, може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Заслухавши думку прокурора, пояснення захисника та підозрюваного, дослідивши клопотання та долучені до нього документи, слідчий суддя дійшов такого висновку.
ОСОБА_5 є підозрюваним у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018100000000580 від 23.06.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
24.06.2018 року у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Водночас, слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, у слідчого судді наявні підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 складає сукупність належних даних, які підтверджуються: протокол огляду автомобіля Toyota Camry, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ; допитами свідків-понятих ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .
Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_5 , а виходячи лише з фактичних даних, що містяться в долучених до клопотання матеріалах кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення за викладених в клопотанні обставин.
Перевіряючи достатність доказів для такого висновку, слідчий суддя, наряду з положеннями КПК України, враховує практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення «Чеботарі проти Молдови» від 13.11.2007р., п. 48), у відповідності до якої слова «обґрунтована підозра» означають наявність фактів чи інформації, котрі могли би переконати стороннього об'єктивного спостерігача, що конкретна особа, можливо вчинила злочин. Натомість, не будучи наділеним повноваженнями щодо оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення на даній стадії кримінального судочинства, слідчий суддя позбавлений можливості надати перевагу одним доказам перед іншими шляхом їх оцінки та аналізу в сукупності, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу. Питання щодо доведеності вини особи та правильності кваліфікації її дій у відповідності до закону про кримінальну відповідальність підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду кримінального провадження по суті.
Крім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Відтак, у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування до особи одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.
Вирішуючи клопотання про застосування такого запобіжного заходу як тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , особу підозрюваного, та надходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається прокурор у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Таким чином, перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про їх наявність, з огляду на обставини вчинення кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_5 , його тяжкість, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкості покарання, що загрожує, у разі визнання особи винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, особи підозрюваного, який не вперше притягується до кримінальної відповідальності, має визначене місце проживання.
Наявність позитивних характеристик підозрюваного, його задовільний стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, не можуть бути безумовними підставами для звільнення підозрюваного з-під варти, оскільки не спростовують висновки суду про те, що ОСОБА_5 , може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином,продовжити вчиняти кримінальні правопорушення.
Враховуючи тяжкість та суспільну небезпечність кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , його особу, слідчий суддя дійшов висновку, про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, з яких не може бути застосовано жоден із більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.
За таких обставин клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.
При визначенні розміру застави, слідчий суддя наряду з положеннями ст.ст. 182,183 КПК України враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
На підставі ст. 183 КПК України, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст.ст. 177 та 178 КПК України, слідчий суддя визначає розмір застави у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме у сумі 140 960 грн.
Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 182, 183, 184,193,194, 196, 197, 202, 205, 309 КПК України, слідчий суддя
клопотання прокурора відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,- задовольнити.
Застосувати відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Строк тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обчислювати з 23.06.2018 року о 23-24 год. по 21.08.2018 року о 23-24 год. включно.
Одночасно визначити ОСОБА_5 , запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання обов'язків, визначених КПК України.
Розмір застави визначити у межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 140 960 (сто сорок тисяч дев'ятсот шістдесят) грн.
Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в м. Києві:
Отримувач: ТУДСАУ в м. Києві
ЄДРПОУ: 26268059
МФО: 820172
Банк: Державна казначейська служба України м. Київ
р/р № 37318005112089
У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 КПК України. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 в разі внесення застави, наступні обов'язки, зобов'язавши прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, які передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
- носити електронний засіб контролю.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 21.08.2018 року включно, але не більше строків досудового розслідування.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
На підставі ст. 535 ч. 4 КПК України прокурору відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_3 повідомити слідчого суддю, який постановив ухвалу, про її виконання.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1