10.10.2018 Справа № 756/9205/18
Ун. №756/9205/18-ц
Пр. №4-с/756/209/18
10 жовтня 2018 року суддя Оболонського районного суду м. Києва Шевчук А.В., перевіривши скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність Оболонського районного відділу Державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві та скасування арешту нерухомого майна, -
встановив:
У липні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Оболонського районного суду м. Києва зі скаргою в порядку ст.ст. 447 - 451 ЦПК України на бездіяльність Оболонського районного відділу Державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві та скасування арешту нерухомого майна, що внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 09.12.2004 року на підставі постанови відповідача від 09.12.2004 року №Б/Н Про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.
Статті ст.ст. 447, 448, 449 ЦПК України системно входять до Розділу VII «Судовий контроль за виконанням судових рішень» і дають право звернутися до суду зі скаргою на дії, бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи виконавчої служби або приватного виконавця лише сторонам виконавчого провадження до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю порушено їхні права чи свободи під час виконання судового рішення.
Ст. 449 ЦПК України встановлює строки для звернення зі скаргою.
В порушення вказаних вимог у скарзі не зазначено доказів на підтвердження чіткої дати того, коли заявник дізнався про порушення його права, у зв'язку із чим суд позбавлений можливості перевірити підстави звернення скаржника зі скаргою до суду та дотримання ним строку для звернення, передбаченого ЦПК України. Крім того, скарга не містить відомостей та доказів на підтвердження того, що скаржник є стороною виконавчого провадження, а Оболонський районний суд м. Києва є судом першої інстанції який ухвалив рішення під час виконання якого виконавцем вчинено оскаржувані дії.
У відповідності до ст.ст. 42 ЦПК України, у справах позовного провадження учасниками є сторони та треті особи. Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.
У відповідності до абзацу 2 п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» вимоги інших осіб щодо належності їм, а не боржнику майна, на яке накладено арешт, вирішуються шляхом пред'явлення ними відповідно до правил підвідомчості позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на майно і звільнення його з-під арешту. В такому ж порядку розглядаються вимоги осіб, які не є власниками майна, але володіють ним на законних підставах.
У відповідності до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 серпня 1976 року №6 «Про судову практику в справах про виключення майна з опису» відповідачами в справі суд притягує боржника, особу, в інтересах якої накладено арешт на майно, і в необхідних випадках - особу, якій передано майно, якщо воно було реалізоване.
Таким чином, скаржнику необхідно визначитись із способом та порядком захисту порушеного права, складом осіб які мають брати участь у справі, їх процесуальним статусом.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 01.08.2018 року для усунення цих недоліків був установлений строк до 10.08.2018 року, однак не більше п'яти днів з часу отримання скаржником ухвали.
На виконання зазначеної ухвали скаржнику запропоновано надати до суду скаргу, з дотриманням вимог ст.ст. 447, 448, 449 ЦПК України та з врахуванням вимог про усунення недоліків скарги, викладених в зазначеній ухвалі.
Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення копія ухвали отримана особисто скаржником 06.08.2018 року.
13.08.208 року до Оболонського районного суду м. Києва представником скаржника подано не скаргу із врахуванням вимог ухвали про усунення недоліків, а заяву із висновками представника про незаконність, на його думку, ухвали суду про усунення недоліків, попередження судді про притягнення до дисциплінарної відповідальності та вимогу відкрити провадження у справі.
Таким чином, станом на 10.10.2018 року вимоги ухвали Оболонського районного суду м. Києва від 01.08.2018 року про усунення недоліків скарги не виконано, а заяву представника скаржника від 13.08.2018 року суд розцінює як спробу чинити тиск на суд.
У відповідності до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо скаржник відповідно до ухвали суду у встановлений строк не виправить вказані недоліки, скарга вважається неподаною і повертається скаржникові.
Повернення скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Керуючись ст. 185 ЦПК України,
ухвалив:
Скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність Оболонського районного відділу Державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві та скасування арешту нерухомого майна - визнати неподаною та повернути скаржнику.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду м. Києва протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Шевчук А.В.