Справа № 761/22545/14-ц
Провадження № 2/761/2985/2018
12 вересня 2018 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого: судді - Притули Н.Г.
при секретарі: Припутневич В.І.
за участю відповідача: ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Лізинг інформаційних технологій» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
29 липня 2014 року до суду надійшла зазначена позовна заява.
В позовних вимогах позивач просить: стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості за невиконання договірних зобов'язань у розмірі 76 207,09 грн.
Вимоги обґрунтовані тим, що 28.09.2011 року між сторонами був укладений Договір №120391046 про надання в оренду на умовах фінансового лізингу обладнання.
За умовами договору вартість майна становить 11 470,00 грн. Відповідач мав сплатити перший платіж при отриманні товару в розмірі 16,67% вартості товару та 5 місячних платежів рівними частинами в сумі 1 911,67 грн. до 20 числа кожного місяця, право власності на обладнання до відповідача мало перейти після повної виплати вартості обладнання.
Як зазначає позивач, він передав обладнання відповідачу, що підтверджується актом приймання-передачі майна. Але відповідач не виконував належним чином свої зобов'язання, а тому йому у відповідності до положень п.14.2 Правил та п.5.4.2 Договору нараховувалась плата за прострочення платежів.
Позивач в позові зазначає, що відповідач сплатив лише 8 135,01 грн. з них: 2 400,02 грн. на погашення сплати за прострочення щомісячних платежів та 5 734,66 грн. на погашення місячних орендних платежів.
Як зазначає позивач, на день звернення до суду з цим позовом заборгованість відповідача перед позивачем становить 76 207,09 грн. та складається з: 5 735,01 грн. компенсації вартості наданого обладнання та 70 472,08 грн. плата за прострочення щомісячних платежів.
Заочним рішенням Шевченківського районного суду м.Києва від 23.09.2014 року позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Лізинг інформаційних технологій» до ОСОБА_1 були задоволені в повному обсязі та стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за невиконання договірних зобов'язань в розмірі 76 207,09 грн., судовий збір у розмірі 762,08 грн., а всього підлягало стягненню 76 969,17 грн.
Ухвалою Шевченківського районного суду м.Києва від 14.08.2015 року було відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 23.09.2014 року.
Рішенням Апеляційного суду м.Києва від 22.10.2015 року заочне рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 23.09.2014 року скасоване та ухвалене нове рішення за яким позов задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_1 5 735,01 грн. компенсації вартості наданого обладнання, 6 000,00 плати за прострочення щомісячних платежів та витрати по сплаті судового збору в сумі 572,97 грн.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.02.2016 року заочне рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 23.09.2014 року та рішення Апеляційного суду м.Києва від 22.10.2015 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
08.04.2016 року до Шевченківського районного суду м.Києва надійшла зазначена справа та була розподілена на суддю Малинникова О.Ф.
Так як суддя Малинников О.Ф. тривалий час перебував на лікарняному, тому на підставі розпорядження керівника апарату від 04.06.2018 року було проведено повторний розподіл справи та справа була розподілена на суддю Притулу Н.Г.
В судове засідання представник позивача не з'явився, просив слухати справу в його відсутність. Розмір позовних вимог позивач не збільшував.
Відповідач в судовому засіданні заявлені вимоги не визнав та просив відмовити в їх задоволенні на тій підставі, що він не підписував Правила, які є в матеріалах справи, розрахунок за п.14.2 Правил здійснено невірно. Перші три платежі він сплатив вчасно, а потім 20.08.2012 року сплатив 5 500,00 грн., а 28.11.2012 року залишок заборгованості в сумі 1 000,00 грн. Тобто він пропустив три останні платежі, а тому на підставі п.14.2 Правил, якщо вони можуть бути застосовані, штрафні санкції мають становити 669,08 грн. Якщо додати суму боргу за Договором та штрафні санкції, то разом сума становить 12 139,10 грн., а він всього сплатив 12 235,39 грн., тобто переплата становить 95,91 грн. Також відповідач просить застосувати наслідки спливу строків позовної давності до вимог про нарахування неустойки, а тому вимоги про стягнення пені могли бути задоволені з 23.09.2013 року.
На підставі положень статті 223 ЦПК України суд продовжив слухання справи у відсутність представника позивача.
Вислухавши відповідача, оцінивши в сукупності надані суду докази, суд приходить до висновку про часткове задоволення заявлених вимог за наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов'язок доказування покладений на сторони.
Стаття 526 ЦК України визначає, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог кодексу, актів законодавства, а при відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із ч. 1 та ч.2 ст. 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 807 Цивільного кодексу України предметом договору лізингу може бути неспоживна річ, визначена індивідуальними ознаками, віднесена відповідно до законодавства до основних фондів.
Згідно зі ст.1 Закону України «Про фінансовий лізинг» фінансовий лізинг - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).
Частиною 1 статті 2 Закону України «Про фінансовий лізинг» визначено, що відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.
Таким чином, укладений між сторонами договір фінансового лізингу є за своєю правовою природою змішаним договором, який поєднує в собі ознаки договору купівлі-продажу із розстроченням платежу та договору найму майна.
В силу ст.6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).
Відповідно до ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частинами 1,2 статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Згідно зі ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як встановлено в судовому засіданні, 28.09.2011 року між Закритим акціонерним товариством «Лізинг інформаційних технологій» (правонаступником якого є позивач) (далі - оператор LeaseIT) в особі ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (далі - Клієнт) був укладений договір №120391046 про отримання обладнання в системі LeaseIT за умовами якого ОСОБА_1 отримав обладнання, а саме: об'єктив Саnon EF 135mm f/2.0L USM загальною вартістю 11 470,00 грн.
Згідно з умовами договору ОСОБА_1 обрав пакет фінансування LeaseIT Шістка1 з наступними умовами: платіж при отриманні обладнання (від вартості обладнання): 16,67%, кількість місячних платежів (крім першого) - 5; розмір місячних платежів: щомісяця рівними частинами; вид договору - фінансовий лізинг; перехід права власності клієнту - виплата повної вартості обладнання.
Згідно п. 1.1. Договору Клієнт (Відповідач) бере участь в системі LeaseIT зокрема отримує ІТ-обладнання та інші товари від Постачальників - учасників системи LeaseIT, а також отримує послуги, на умовах, визначених обраним Клієнтом Пакетом фінансування LeaseIT (надалі - Пакет LeaseIT), а Оператор LeaseIT (Позивач), зобов'язується на підставі Договору забезпечити передачу Клієнту ІТ-обладнання (ІТ-обладнання, запасних частин, копмлектуючих, витратних матеріалів, тощо) обраним Клієнтом Постачальником та надання Клієнту послуг, за умови виконання Клієнтом вимог, передбачених Пакетом LeaseIT.
Відповідно до п. 1.2. Договору порядок отримання ІТ-обладнання, інших товарів та послуг Клієнтом визначається Правилами отримання обладнання, інших товарів та послуг в системі LeaseIT (надалі - Правила), які є навід'ємною частиною цього Договору (Правила додаються).
Правила затверджені та введені в дію наказом Генерального директора ЗАТ "Лізинг ІТ" від 01.02.2006 року.
Як зазначено в Договорі, підписуючи цей договір Клієнт приймає на себе зобов'язання щодо сплати платежів за отримане обладнання згідно з вказаним Пакетом фінансування LeaseIT. Пакет фінансування LeaseIT додається та є невід'ємною частиною цього Договору.
На виконання пункту 2.2 Договору між сторонами 28.09.2011 року був підписаний Акт прийому-передачі обладнання - об'єктив Саnon EF 135mm f/2.0L USM загальною вартістю 11 470,00 грн..
За умовами п.п. 3.1, 5.4.2 Договору, ОСОБА_1 взяв на себе зобов'язання сплачувати платежі щомісячно в строк з 10 до 20 числа.
Відповідно до умов пакету LeaseIT: платіж при отриманні обладнання складає 16,67%, складається з 5 платежів в рівних частинах та перехід права власності на дане обладнання відбувається при повній виплаті його вартості.
Таким чином, на підставі вищевказаних норм, а також п.п. 3.1, 5.4.2 Договору, у Відповідача перед Позивачем виникли зобов'язання щодо сплати щомісячних платежів. Якщо розраховувати кількість щомісячних платежів з дати укладення договору, то відповідно відповідач мав провести повну оплату вартості обладнання у лютому 2012р.
Із структури грошових нарахувань та надходжень №2014070801 від 08.07.2014 року вбачається, що відповідачем були здійснені три платежі: вересень, жовтень та листопад 2011 року по 1 911,67 грн.. Наступний платіж відповідач сплатив в розмірі 2 400,00 грн. в червні 2012 року, а всього сплачено 8 135,01 грн.
Сплачену суму 2 400,00 грн. зараховано на погашення штрафних санкцій.
Також вбачається, що заборгованість по платежам (вартість обладнання) становить 5 735,01 грн. та 70 472,08 грн. плата за прострочення щомісячних платежів.
Відповідач не надав суду доказів, що він належним чином виконав свої зобов'язання за вказаним договором та сплатив кошти за товар в повному обсязі.
Крім того з матеріалів справи вбачається, що 28.09.2011 року між сторонами був укладений ще один Договір №120391045 на суму 23 411,25 грн., тому суми зазначені в квитанціях №ПН10442 від 20.08.2012 на суму 5 500,00 грн. та №ПН4832 від 28.11.2012 року були зараховані на погашення заборгованості саме за вказаним Договором, що підтверджується випискою по рахункам.
Питання про стягнення заборгованості за вказаним Договором (№120391045) було предметом розгляду в Шевченківському районному суді м.Києва. Рішенням Шевченківського районного суду м.Києва (справа № 761/7614/2015) стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за Договором про отримання обладнання в системі LeaseIT від 28.09.2011р. №120391045 (пакет фінансування: LeaseIT Шістка 1) у сумі 4 806,40 грн.
Рішення суду набрало законної сили.
Зазначеним рішення встановлено, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів того, що оплата у сумі 5 500,00грн. (серпень 2012р.) та оплата в сумі 1 000,00грн. (у листопаді 2012р.) здійснені ним за іншим договором, а не за договором №120391045 від 28.09.2011р.
Отже, суд не може взяти до уваги квитанції на суми 5 500,00 грн. та 1 000,00 грн. на підтвердження сплати за Договором №120391046, так як вони зараховані за іншим договором та зазначені обставини встановлені рішенням суду, які не підлягають доказуванню. Тому суд приходить до висновку, що відсутні підстави вважати, що відповідачем сплачено вартість товару, а тому приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 5 735,01 грн. компенсації вартості наданого обладнання.
Згідно із п.7.2 Договору, у разі прострочення сплати платежів, Клієнт сплачує плату за прострочення платежів в порядку та розмірах, визначених Правилами.
В пункті 8.7 Договору сторони зазначили, що Клієнт ознайомився з Правилами отримання ІТ-обладнання, інших товарів та послуг в системі LeaseIT, зміст Правил є зрозумілим для Клієнта, і він погоджується їх дотримуватись та виконувати.
Пунктом 14.2 Правил отримання обладнання, інших товарів та послуг в системі LeaseIT передбачено, що у разі несвоєчасної слати клієнтом нарахованого платежу клієнт сплачує на користь оператора LeaseIT плату за прострочення платежу в розмірі п'яти відсотків від погашеної суми простроченого платежу, якщо погашення простроченого платежу здійснюється у розрахунковому періоді, на який припадає дата оплати за договором; в розмірі десяти відсотків від суми простроченого платежу, якщо погашення здійснюється після закінчення розрахункового періоду на який припадає дата оплати за договором.
Відповідач в судовому засіданні заперечував факт ознайомлення з Правилами саме в тій редакції, яка надана до Договору.
Суду не надано Правила, які підписані відповідачем з яких суд може зробити висновок, що відповідач ознайомлений саме із зазначеною редакцією.
Позивач не надав належних і допустимих доказів, які свідчили б про те, що під час підписання сторонами договору діяли Правила в редакції, яка надана до позовної заяви, оскільки Правила відповідачем не підписані та він категорично заперечував факт ознайомлення саме з цією редакцією Правил.
А тому суд позбавлений можливості встановити, що саме ці Правила розумів відповідач, підписуючи Договір.
У зв'язку із цим доводи ОСОБА_1 про неознайомлення його з Правилами можна визнати оґрунтованими, такі Правила не можна вважати складовою частиною укладеного між сторонами договору від 29 вересня 2011 року.
Такий правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду України від 11.03.2015 року у справі №6-16цс16.
Таким чином, оскільки судом не встановлено, що відповідач був ознайомлений з Правилами в тій редакції, яка надана суду, суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача на користь позивача плати за прострочення платежів.
Крім того на підставі положень статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 77-83, 89, 95, 259, 263, 265 ЦПК України, суд
Позов Приватного акціонерного товариства «Лізинг інформаційних технологій» (код ЄДРПОУ 33149830, м.Київ, просп..Оболонський, буд.28) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, адреса проживання: АДРЕСА_1) про стягнення заборгованості за договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Лізинг інформаційних технологій» заборгованість за Договором про отримання обладнання в системі LeaseIT від 28.09.2011р. №120391046 (пакет фінансування: LeaseIT Шістка 1) у сумі 5 735 (п'ять тисяч сімсот тридцять п'ять) гривень 01 копійка та 57,35 грн. судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
У відповідності до п.15.5 Перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Шевченківський районний суд міста Києва.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 29 вересня 2018 року
Суддя: Н.Г.Притула