Справа № 755/5736/15-к
Провадження №1-кп/755/344/18
Ухвала
"04" жовтня 2018 р. колегія суддів Дніпровського районного суду м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарі ОСОБА_4
за участі сторін кримінального провадження:
прокурорів ОСОБА_5 ,
представників потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,
ОСОБА_12 ,
обвинувачених ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ,
ОСОБА_17 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу з домашнього арешту на тримання під вартою щодо обвинувачених у кримінальному провадженні, внесеному до № 12014100040012235 від 15.09.2014 року по обвинуваченню: ОСОБА_13 , 1974 року народження, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 27 ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 187, ч.ч. 2,3 ст. 27 ч. 4 ст.189, ч. 1 ст. 263 КК України; ОСОБА_15 , 1974 року народження, ОСОБА_17 , 1985 року народження, ОСОБА_14 , 1988 року народження, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 146, ч. 4 ст. 187, ч. 4 ст. 189, ч. 1 ст. 263 КК України; ОСОБА_16 , 1965 року народження, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 146, ч. 1 ст. 263 КК України,
В провадженні Дніпровського районного суду м. Києва перебуває вищезазначене кримінальне провадження.
Так, у судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 заявив усне клопотання про зміну обвинуваченим запобіжного західу з домашнього арешту на тримання під вартою, оскільки наявні ризики передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, та з досліджених в судовому засіданні доказів вбачається, що обвинувачені суспільно-небезпечні для оточуючих.
Представник потерпілого ОСОБА_6 підтримав думку прокурора.
Представник потерпілого ОСОБА_7 утримався, поклався на розсуд суду.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_13 - адвокат ОСОБА_9 заперечував щодо клопотання прокурора, вважав, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України не доведені, вважає недопустимим зміни запобіжного заходу з домашнього арешту на тримання під вартою, оскільки прокурором не наведені нові обставини, які вказують на існування ризиків, просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора.
Захисник обвинувачених ОСОБА_16 , ОСОБА_14 - адвокат ОСОБА_11 заперечувала щодо задоволення клопотання прокурора та просила відмовити у його задоволенні.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_15 - адвокат ОСОБА_10 заперечував проти клопотання прокурора, вважав, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, прокурором не підтверджені, вказав, що його підзахисний займається спортом, а тому застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є недопустимим, просив застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_17 - адвокат ОСОБА_8 заперечувала щодо клопотання, вважала клопотання необґрунтованим у розумінні ст. 178 КПК України, в тому числі, вважає необґрунтованим обвинувачення відносно її підзахисного, зазначила, що клопотання про зміну запобіжного заходу на тримання під вартою повинно було подаватись прокурором в письмовому вигляді та вручатись обвинуваченим та захисникам, тому просила відмовити у задоволенні клопотання.
Обвинувачений ОСОБА_13 підтримав думку свого захисника.
Обвинувачений ОСОБА_15 підтримав думку захисника.
Обвинувачений ОСОБА_17 підтримав думку захисника.
Обвинувачений ОСОБА_14 підтримав думку захисника.
Обвинувачений ОСОБА_16 підтримав думку захисника.
Вислухавши думку учасників процесу, перевіривши матеріали кримінального провадження, суд, керуючись принципом правової визначеності, приходить до наступного висновку.
Так, на стадії досудового розслідування відповідно до ст. 194 КПК під час вирішення питання застосування запобіжного заходу або продовження строку його дії має бути встановлена наявність трьох складових - чи є обґрунтованою підозра; чи наявні достатні підстави вважати, що існує хоча б один з передбачених ст. 177 КПК України ризиків, на які вказує прокурор чи може запобігти існуючим ризикам застосування до обвинувачених менш суворого запобіжного заходу.
Під час судового розгляду і вирішення питання продовження строку дії запобіжного заходу або його зміни оцінка обґрунтованості підозри не може бути надана через те, що особі висунуте обвинувачення і суд за наслідками дослідження наданих доказів має встановити, чи доведена винуватість особи поза розумним сумнівом.
Отже, до завершення судового розгляду оцінка доведеності винуватості особи є передчасною. Таким чином, на стадії судового розгляду підлягає встановленню існування ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинувачених та можливість запобігання ризикам у разі застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Частиною 5 ст. 9 КПК України визначено, що кримінальне процесуальне законодавство застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Прецедентне право Європейської конвенції з прав людини сформулювало підстави, за наявності яких допускається обмеження волі особи.
До цих підстав віднесені: наявність ризику, що обвинувачений не з'явиться до суду; вчинить дії, які перешкоджають правосуддю; скоїть інше кримінальне правопорушення; стане причиною громадських заворушень (Tiron v. Romania, § 37; Smirnova v. Russia, § 59; Piruzyan v. Armenia, § 94).
Ризик переховування обвинуваченого від суду, крім суворості покарання, має оцінюватись також з врахуванням низки інших релевантних факторів, які можуть або підтвердити цей ризик, або продемонструвати, що він наскільки незначний, що не виправдовує попереднє ув'язнення особи. (Panchenko v. Russia, § 106).
Вказаний ризик підлягає врахуванню у світлі таких чинників, як характер людини, його моральні принципи, місце мешкання, робота, сімейні зв'язки та будь-які інші зв'язки з країною, у якій ведеться її переслідування. (Becciev v. Moldova, § 58).
Небезпека того, що обвинувачений буде чинити перешкоди належному проведенню судового процесу, має підкріплюватися фактичними доказами. (Becciev v. Moldova, § 59).
Однак необхідно, щоб цей ризик був очевидним, а захід таким, що відповідає обставинам справи, зокрема, минулому та особі обвинуваченого.
Вказані підстави враховані у національному законодавстві.
Зокрема, згідно зі ст. 178 КПК України, суд при вирішенні питання про обранні запобіжного заходу зобов'язаний врахувати ризики неправомірної процесуальної поведінки, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого правопорушення, міцність соціальних зв'язків обвинуваченого, наявність у нього родини та утриманців, його репутацію тощо.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинувачених, суд відмічає, що ризиком не можна вважати прогнозовану подію, настання якої розглядається як цілком гарантоване.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, у цьому випадку обвинувачені, можуть вдатися до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Таким чином, суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинувачених, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначених осіб. Позитивна відповідь свідчить про реально існуючий ризик неправомірної поведінки обвинувачених.
Надаючи оцінку можливості обвинуваченим переховуватися від суду або незаконно впливати на інших учасників провадження, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що обвинувачені з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину можуть вдатися до відповідних дій.
На користь реального існування вказаних ризиків слід віднести ті обставини, що ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , ОСОБА_17 та ОСОБА_14 обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, а саме які відносяться до категорії тяжких та особливо тяжких злочинів, за вчинення яких законом передбачено покарання у виді позбавлення волі, в тому числі, понад десять років; а ОСОБА_16 - у вчиненні кримінальних правопорушень, що відносяться до категорії тяжких та злочинів середньої тяжкості.
При цьому на думку колегії суддів наявність у обвинувачених міцних сімейних зв'язків, постійного місця проживання та сумлінну явку останніх до суду, можливо на даний час віднести до тих стримуючих чинників, які б мінімізували ймовірність вчинення обвинуваченими дій, спрямованих на ухилення від можливого покарання.
Співставлення негативних для обвинувачених наслідків переховування у вигляді їх покарання у невизначеному майбутньому, з засудженням до покарання у разі доведення прокурором їх винуватості у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим.
Таким чином, за результатами встановлених у судовому засіданні обставин, з урахуванням доводів сторін кримінального провадження, суд дійшов переконання про доведеність чинників, які передбачені ч. 1 ст. 194 КПК України, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне продовжити обвинуваченим строки дії запобіжних заходів у вигляді домашнього арешту, з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Зазначене доводить, що, виходячи з високих стандартів охорони загальносуспільних прав та інтересів, з урахуванням високого ступеня суспільної небезпеки інкримінованих обвинуваченим кримінальних правопорушень, наявність яких, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до їх особистої свободи, встановлені вище обставини є достатніми для прийняття судом рішення про неможливість зміни за клопотаннями сторони захисту обвинуваченим обраного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на особисте зобов'язання або відмови у його задоволенні.
Поряд з цим, клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу обвинуваченим з домашнього арешту на тримання під вартою не підлягає задоволенню, у зв'язку з недотриманням прокурором вимог положень ст.ст. 184, 200 КПК України.
Керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 181, 194, 195, 199, 331, 350, 369 КПК України, колегія суддів,
У задоволенні клопотання прокурора ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу з домашнього арешту на тримання під вартою щодо обвинувачених - відмовити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_13 , 1974 року народження, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний час доби, заборонивши йому з 23 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступного дня залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , за виключенням випадків необхідності отримання невідкладної медичної допомоги, на час розгляду справи у суді, але не більше ніж 2 (два) місяці, тобто по 04 грудня 2018 року, включно
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_15 , 1974 року народження, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний час доби, заборонивши йому з 23 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступного дня залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , за виключенням випадків необхідності отримання невідкладної медичної допомоги, на час розгляду справи у суді, але не більше ніж 2 (два) місяці, тобто по 04 грудня 2018 року, включно.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_17 , 1985 року народження, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний час доби, заборонивши йому з 23 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступного дня залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 , за виключенням випадків необхідності отримання невідкладної медичної допомоги, на час розгляду справи у суді, але не більше ніж 2 (два) місяці, тобто по 04 грудня 2018 року, включно.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_14 , 1988 року народження, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний час доби, заборонивши йому в період доби з 23 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступного дня залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_4 , за виключенням випадків необхідності отримання невідкладної медичної допомоги, на час розгляду справи у суді, але не більше ніж на 2 (два) місяці, тобто по 04 грудня 2018 року, включно.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_16 , 1965 року народження, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_5 , заборонивши йому в період доби з 23 год. 00 хв. до 05 год. 00 хв. наступного дня залишати місце проживання, за виключенням випадків необхідності отримання невідкладної медичної допомоги, на час розгляду справи у суді, але не більше ніж на 2 (два) місяці, тобто по 04 грудня 2018 року, включно.
Зобов'язати обвинувачених ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , ОСОБА_17 , ОСОБА_14 , ОСОБА_16 виконувати наступні обов'язки:
1) повідомляти суд, про зміну місця свого проживання;
2) утримуватися від спілкування з потерпілими ОСОБА_18 , ОСОБА_18 або спілкуватися з ними із дотриманням умов, визначених судом;
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_10 про зміну запобіжного заходу з домашнього арешту на особисте зобов'язання стосовно обвинуваченого ОСОБА_19 - відмовити.
Роз'яснити обвинуваченим ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , ОСОБА_17 ОСОБА_14 , ОСОБА_16 що в силу положень ч. 5 ст.181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою обвинувачених, які перебувають під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цих осіб, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на них зобов'язань.
Ухвалу передати для виконання органу внутрішніх справ за місцем проживання обвинувачених:
щодо обвинуваченого ОСОБА_13 до Бориспільського ВП ГУ Національної поліції в Київській області;
щодо обвинуваченого ОСОБА_15 до Деснянського УП ГУ Національної поліції у м. Києві;
щодо обвинуваченого ОСОБА_17 до Святошинського УП ГУ Національної поліції у м. Києві;
щодо обвинуваченого ОСОБА_16 до Яготинського ВП ГУ Національної поліції в Київській області;
щодо обвинуваченого ОСОБА_14 до Білоцерківського відділу поліції ГУ Національної поліції в Київській області,
Контроль за виконанням ухвали покласти на Дніпровське УП ГУ Національної поліції у м. Києві та Київську місцеву прокуратуру № 4.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 392 Кримінального процесуального Кодексу України.
Головуючий суддя:
Суддя:
Суддя: