Справа № 761/2724/18
Провадження № 2-а/761/496/2018
04 жовтня 2018 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді Рибака М.А.,
за участю секретаря Малашевського О.В.,
представника позивача ОСОБА_1,
представника відповідача Сапсай М.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до головного інспектора будівельного нагляду Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Шоми Артема Геннадійовича, Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -
В січні 2018 року ОСОБА_3 (далі по тексту - позивач) звернулась до Шевченківського районного суду міста Києва із позовом до головного інспектора будівельного нагляду Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Шоми Артема Геннадійовича (далі по тексту - відповідач-1) та Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області (далі по тексту - відповідач-2) про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 28.04.2018 року за результатами позапланової перевірки дотримання вимог містобудівного законодавства під час проведення робіт з будівництва, замовником якого є ОСОБА_3, відповідачем було складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та складено припис № С-2804/2 стосовно позивача про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
В подальшому, відносно позивача було складено протокол № 1-Л-А-1205/1 від 12.05.2017 року та винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності № А-1905/1 від 19.05.2017 року за ч. 1 та 7 ст. 96 КУпАП.
15.08.2017 року головним інспектором Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Рубаном О.О., за наслідками позапланової перевірки складено акт про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил щодо невиконання припису від 28.04.2018 року позивачем на об'єкті будівництва.
29.08.2017 року було винесено припис № С-2908/17 про усунення порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
Як зазначав позивач, на підставі вказаного припису було складено протокол № 1-Л-А-2908/3 та 11.09.2017 року було винесено постанову № 1109/5 у справі про адміністративне правопорушення та притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 188-42 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 6800,00 грн.
Позивач зазначав, що перелік порушень, які відображені в акті від 15.08.2017 року, приписі від 29.08.2017 року, протоколі від 29.08.2017 року та постанові у справі про адміністративне правопорушення від 11.09.2017 року не відповідають дійсності та суперечать положенням законодавства, оскільки на момент винесення оскаржуваних документів, відповідач сам вже прийняв об'єкт будівництва в експлуатацію та не зупинив виконання будівельних робіт, а отже постанова від 11.09.2017 року є незаконною та підлягає визнанню протиправною і скасуванню.
Також позивач зазначав, що під час винесення припису та постанови, відповідач не провів перевірку, не зупинив будівництво, не виніс припис про зупинення виконання будівельних робіт, не скасував право на початок будівельних робіт.
Окрім того, також відповідач розглянув справу за відсутності позивача, що є порушенням його прав та в приписі позивачу було надано строк для усунення порушень до 29.09.2017 року, при цьому, не дочекавшись настання строку, 11.09.2017 року позивач виніс пірну постанову.
Посилаючись на викладене, позивач просила суд визнати протиправною та скасувати постанову № 1109/5 від 11.09.2017 року головного інспектора будівельного нагляду Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Шоми Артема Геннадійовича по справі про адміністративне правопорушення про визнання ОСОБА_3 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 188-42 КУпАП та накладення на позивача штрафу у розмірі 6800,00 грн.
Ухвалою суду від 29.01.2018 року було відкрито провадження у справі та призначено її в порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін для розгляду справи по суті на 14.06.2018 року.
02.05.2018 року від відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому він позов не визнав та заперечував проти його задоволення. При цьому зазначав, що позивача було повідомлено про проведення перевірки, а до відповідальності було притягнуто за невиконання припису від 28.04.2017 року, а не від 29.08.2017 року як помилкового зазначає позивач. Сам припис від 28.04.2018 року позивачем не оскаржувався, а також постанова про притягнення її до відповідальності за ст. 96 КУпАП була чинною на момент проведення перевірки виконання припису, а отже позивач фактично визнала порушення нею законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
12.06.2018 року позивачем було надано відповідь на відзив, в якому він посилався на додаткове обґрунтування позовних вимог, а саме - порушення відповідачем строку для притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги в повному обсязі та просив суд про їх задоволення.
Представник відповідачів позов не визнала та заперечувала проти його задоволення з підстав, зазначених в письмових запереченнях.
Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 28.04.2017 року, за результатами проведеної перевірки, головним інспектором будівельного нагляду Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Шомою Артемом Геннадійовичем було винесено припис С-2804/2 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
В подальшому, відповідно до направлення для проведення позапланового заходу від 18.07.2017 року № 579.17/01 Державної архітектурно-будівельної інспекції України було направлено головних інспекторів будівельного нагляду Шому А.Г. та Рубана О.О. для здійснення позапланової перевірки виконання припису № С-2804/2 від 28.04.2017 року.
Згідно із актом № Т-2908/7, складеним головним інспектором будівельного нагляду Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Рубаном О.О. встановлено порушення у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
В подальшому, 29.08.2017 року головним інспектором будівельного нагляду Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Рубаном О.О. у присутності ОСОБА_3 було складено протокол про адміністративне правопорушення № 1-Л-А-2908/3 про те, що за результатами позапланової перевірки садового будинку за адресою: АДРЕСА_2, кадастровий номер: НОМЕР_2, виявлено порушення у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та встановлено, що ОСОБА_3 не виконано вимоги припису № С-2804/2 від 28.04.2017 року, чим порушено ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а також ч. 1 ст. 188-42 КУпАП.
11.09.2017 року головним інспектором будівельного нагляду Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Рубаном О.О. було винесено постанову про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 188-42 КУпАП за виявлені порушення в ході перевірки та за невиконання вимог припису № С-2804/2 від 28.04.2017 року.
В подальшому, Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області було винесено рішення про зупинення будівельного паспорту забудови земельної ділянки від 20.12.2016 року № 522/2016.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, які виникають у сфері містобудівної діяльності врегульовано Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 р. № 553 «Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю».
Пунктом 5 Порядку визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Згідно зі п. 7 Порядку, позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органу державного архітектурно-будівельного контролю; вимога Держархбудінспекції про проведення перевірки; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки. Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати п'яти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні. Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.
Абзацом першим пункту 9 Порядку визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.
В силу приписів п. 13 Порядку, суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право:
- вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства;
- перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень;
- бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю;
- за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю;
- подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.
Водночас, пункт 14 Порядку визначає, що суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки складається відповідний акт.
Згідно з п. 21 Порядку № 553 якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта.
У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа інспекції робить у акті відповідний запис.
У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.
Пунктом 22 Порядку передбачено складання постанови про накладення штрафу.
При цьому варто зауважити, що проведення перевірки суб'єкта містобудування Інспекцією за його участю не вимагається, оскільки суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право, зокрема, бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до п. 13 Порядку № 553.
Під час здійснення перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил позивачем на об'єкті будівництва за адресою: АДРЕСА_2, кадастровий номер: НОМЕР_2,виявлено порушення у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та встановлено, що ОСОБА_3 не виконано вимоги припису № С-2804/2 від 28.04.2017 року, чим порушено ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а також ч. 1 ст. 188-42 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 188-42 КУпАП невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно із ч. 3 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт.
Сторонами в судовому засіданні визнано ту обставину, що позивачем було сплачено штраф згідно із постановою про притягнення до адміністративної відповідальності № А-1905/1 від 19.05.2017 року за ч. 1 та 7 ст. 96 КУпАП, яку було винесено на підставі акту перевірки від 28.04.2018 року та протоколу про адміністративне правопорушення від 12.05.2017 року.
Таким чином, позивач погодилась із виявленими порушеннями в ході перевірки, яка проводилась 28.04.2017 року.
Станом на час розгляду даної справи, постанова у справі про адміністративне правопорушення від 19.05.2017 року про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч. 1 та 7 ст. 96 КУпАП позивачем не оскаржувалась.
Як встановлено судом, за результатами проведеної перевірки щодо усунення виявлених порушень, відповідачем-1 було складено припис № С-2804/2 від 28.04.2017 року.
Саме за невиконання вказаного припису, відповідачем було винесено оскаржувану постанову, а не як помилково стверджує позивач - за невиконання нового припису, винесеного 29.08.2017 року.
Доказів того, що позивач усунула порушення, виявлені під час перевірки 28.04.2017 року суду не надано, а також не надано доказів того, що нею було виконано припис № С-2804/2 від 28.04.2017 року.
Натомість позивач зазначає, що на момент винесення постанови, відповідач сам вже прийняв об'єкт будівництва в експлуатацію та не зупинив виконання будівельних робіт, а отже постанова від 11.09.2017 року є незаконною та підлягає визнанню протиправною і скасуванню.
Разом із тим, вказані посилання позивача не спростовують невиконання нею вимог припису.
Також позивач вказувала, що відповідач розглянув справу за відсутності позивача, що є порушенням її прав.
Згідно із пунктом 3 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 244 від 06.04.1995, у разі відмови суб'єкта містобудування в отриманні документів (протокол, постанова та документи, які підтверджують факт правопорушення), які є підставою для притягнення його до відповідальності, документи надсилаються суб'єкту містобудування рекомендованим листом з повідомленням. Надіслання рекомендованим листом з повідомленням документів, які є підставою для притягнення до відповідальності, за адресою місцезнаходження (місця проживання) суб'єкта містобудування, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, вважається належним врученням зазначених документів незалежно від факту їх отримання суб'єктом містобудування.
Відповідно до ст. 41 Закону державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
Питання про накладення штрафу за виявлене під час перевірки порушення розглядається керівником відповідної інспекції на підставі переданих йому протоколу та всіх матеріалів перевірки (пункт 20 Порядку).
Відповідно до частини 1 статті 277 КУпАП справа розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Як вбачається з матеріалів справи, постанова про накладення на позивача стягнення у вигляді штрафу прийнята на підставі складеного під час державного архітектурно-будівельного контролю протоколу та матеріалів перевірки.
Позивачеві акт про виявлені порушення щодо невиконання припису від 29.08.2017 року та протокол про адміністративне правопорушення направлені поштою цінним листом, який нею було отримано 06.09.2017 року.
Слід зазначити, що в протоколі про адміністративне правопорушення від 29.08.2017 року, який отримала позивач 06.09.2017 року містилась відмітка про розгляд справи про адміністративне правопорушення 11.09.2017 року об 11:00 год. в приміщенні Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції.
Тобто, посилання позивача про те, що справу про адміністративне правопорушення було розглянуто у її відсутність без належного повідомлення не знайшли свого підтвердження.
Так, положення статті 268 КУпАП передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Оскільки із матеріалів справи вбачається, що позивача було своєчасно повідомлено про розгляд справи, а також самим позивачем не надано доказів, що нею було подано клопотання про відкладення розгляду справи, відповідач правомірно розглянув справу у її відсутність.
Щодо посилань позивача стосовно пропуску строку притягнення її до відповідальності суд виходить з наступного.
Згідно із частиною 1 статті 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).
Як встановлено судом, перевірка виконання припису позивачем здійснювалась в період з 15.08.2017 року по 29.08.2017 року та за результатами перевірки, після виявлених порушень 11.09.2017 року було винесено оскаржувану постанову.
З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що встановлений строк для притягнення до адміністративної відповідальності відповідачем порушено не було, оскільки з моменту виявлення порушення 29.08.2017 року і до 11.09.2017 року двомісячний строк, встановлений законом, не сплив.
Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги доводи відповідача щодо правомірності дій під час проведення перевірки та зважаючи на те, що дії відповідача передбачені нормами чинного законодавства, зокрема: Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 за № 553, Порядком накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 № 244 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 02.10.2013 № 735) та те, що доводи позивача не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи, суд приходить до висновку, що адміністративний позов задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 243, 297 КАС України, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_3 до головного інспектора будівельного нагляду Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Шоми Артема Геннадійовича, Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного адміністративного суду через Шевченківський районний суд міста Києва. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Реквізити сторін:
ОСОБА_3: 04116, АДРЕСА_1, РНОКПП: НОМЕР_1.
головний інспектор будівельного нагляду Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Шома Артем Геннадійович: 01133, м. Київ, бул. Лесі України, 26.
Державна архітектурно-будівельна інспекція у Київській області: 01133, м. Київ, бул. Лесі України, 26, код ЄДРПОУ 37471912.
СУДДЯ М.А. РИБАК
Повний текст рішення складено: 09.10.2018 року.