Справа № 472/797/18
"02" жовтня 2018 р. смт. Веселинове
Веселинівський районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого судді Чаричанського П.О.
за участю секретаря Ставніченко А.П.,
представника позивача Дикусар О.В.,
відповідача ОСОБА_2,
представника третьої особи Ярчук О.В.,
третьої особи ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Веселинове Миколаївської області цивільну справу за позовом Веселинівської районної державної адміністрації Миколаївської області до відповідача ОСОБА_2, треті особи Покровська сільська рада Веселинівського району Миколаївської області, Веселинівський районний центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,
01 серпня 2018 року Веселинівська районна державна адміністрація Миколаївської області звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів відносно малолітнього сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 є батьком малолітнього ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1. Матір'ю вказаного малолітнього є громадянка ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3.
Сім'я ОСОБА_2 перебуває на обліку служби у справах дітей з причини ухилення батька від виконання батьківських обов'язків та хвороби матері.
17 серпня 2017 року в ході проведення рейду «Діти вулиці» в с. Покровка за адресою: АДРЕСА_1 були виявлені малолітні діти: ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_6,ІНФОРМАЦІЯ_7, які фактично знаходилися без батьківського піклування. Мати дітей, ОСОБА_4 на той час знаходилася на стаціонарному лікуванні у Миколаївському обласному протитуберкульозному диспансері, а її співмешканець ОСОБА_2 залишивши дітей без догляду дорослих, працював на тимчасових роботах. Під час обстеження житлово - побутових умов проживання було встановлено, що житлове приміщення в жахливому стані. Малолітній ОСОБА_6 мав ознаки гігієнічної занедбаності - педикульоз тяжкого ступеню, висипки, поганий запах від одягу і тіла.
Після проведення заходів, 17 серпня 2017 року, малолітні: ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_7, за узгодженням з їх батьками були тимчасово влаштовані до «Центру соціально - психологічного реабілітації дітей» м. Южноукраїнськ.
Впродовж 9-ти місяців сім'я ОСОБА_2 - ОСОБА_4 перебувала під соціальним супроводом центру соціальних служб сім'ї, дітей та молоді, проте позитивного результату це не дало. Мати малолітнього ОСОБА_6 громадянка ОСОБА_4 продовжує хворіти і тому не може виконувати свої батьківські обов'язки, а батько гр. ОСОБА_2 зловживає спиртними напоями, не створює умов для проживання та розвитку сина, не піклується про його здоров'я, не забезпечує матеріально.
Все вищевказане свідчить виключно про одне, ОСОБА_2 ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків.
В судовому засіданні представник позивача Дикусар О.В. вимоги позову підтримала повністю та з тих же підстав. Зокрема суду пояснила, що відповідач ОСОБА_2 вихованням сина не займається, не цікавиться його станом здоров'я та розвитком, неналежно виконує свої батьківські обов'язки, зловживає спиртними напоями, за весь період перебування дитини в державному закладі відвідав сина декілька разів.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, суду пояснив що опинилася в складних життєвих обставинах, має намір поліпшити умови проживання, навідує свого сина в соціальному закладі «Центру соціально - психологічного реабілітації дітей» м. Южноукраїнськ. Вказав, що працює на сезонних роботах, отримує кошти за оренду своєї земельної ділянки, умови проживання є добрі, а тому дозволяють проживати йому разом з сином у будинку. Просив не позбавляти його батьківських прав.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Покровської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області Вдовиченко М.М. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, зокрема суду пояснив, що відповідач ОСОБА_2 не належно виконує свої батьківські обов'язки.
Представники третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Веселинівського районного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді Ярчук О.В. вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню.
Третя особа, ОСОБА_4 суду пояснила, що не бажає, щоб ОСОБА_2 позбавляли батьківських прав і щоб її син був сиротою.
Заслухавши сторони, проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову за наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_12 є батьком малолітнього ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 06 14 листопада 2011 року /а.с.10/.
Згідно ст. 150 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.
Згідно ч. 4 ст. 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом. Мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини (п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України).
Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.
Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов'язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов'язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава до позбавлення батьківських прав можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Відповідно до статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявили щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жеребкування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.
Пунктом 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року N 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" передбачено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Для позбавлення батьківських прав мало впевнитися в невиконанні обов'язків по вихованню. Належить також встановити, що батьки ухиляються від їх виконання свідомо.
Згідно п. 16 вказаної Постанови, особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК. Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
На підтвердження позовних вимог позивач надав характеристику відповідача за місцем проживання (а.с. 37), акт обстеження житлово-побутових умов проживання (а.с. 24-25).
Суд критично ставиться до акту обстеження житлово-побутових умов життя дітей в сім'ї ОСОБА_4 від 16.08.2017 року за адресою: с. Покровка, Веселинівського району Миколаївської області в результаті перевірки встановлено, про наявність продуктів харчування, але в малій кількості. Але суд вважає не допустимим доказом, оскільки він був складений рік назад, а на момент розгляду справи суду не були надані акти, які б підтвердили чи спростували умови проживання сімї.
Крім того в матеріалах справи наявні заяви від 16.08.2017 року ОСОБА_4 та ОСОБА_2, які просили тимчасово влаштувати дітей до державного закладу, у зв'язку з відсутністю умов проживання. Суд звертає увагу, що акти обстеження та заяви складені 16.08.2017 року, після відібрання дітей, представником позивача не було обстежено умови проживання ОСОБА_2
Також суду надано довідку від Веселинівської центральної районної лікарні від 25.04.2017 року, згідно якої ОСОБА_2 перебуває з приводу синдрому залежності від алкоголю на обліку.
Але суд критично ставиться до даної довідки, оскільки відповідач в судовому засіданні зазначив, що звернувся до Веселинівської ЦРЛ, з приводу високого артеріального тиску, під час огляду лікарями було встановлено токсикація організму алкогольними напоями.
Крім того суд бере до уваги, що громадянин ОСОБА_2 прибував на кожне судове засідання, в якому стверджував про відсутність підстав для позбавлення його батьківських прав, що свідчить про бажання відповідача виконувати свої батьківські обов'язки.
Також згідно довідки №55 від 28.08.2018 року, що надана ОСОБА_2 Покровською загальноосвітньою школою, Покровська ОСОБА_14 ступенів повідомляє, що дитина відповідача ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_7. буде навчатися в школі, це свідчить про те, що відповідач сприяє та бажає забезпечити здобуття дитиною загальної середньої освіти.
Суду надана довідка ПП "Покровське" №7 від 03.09.2018 року, згідно якої відповідач ОСОБА_2 отримує орендну плату за користування земельною ділянкою в розмірі 6,7 га, в 2018 році оренда становила 8897,87 грн.
На виконання вимоги суду, відповідачем надано фотознімки будинку відповідача, з яких на думку суду вбачається, що вказаний придатний для проживання малолітньої дитини зі своїм батьком.
Виходячи з вище зазначеного, суд не вбачає підстави для відібрання дітей від батька, як то існування реальної загрози для життя або здоров'я дітей, небезпеки для морального виховання.
Проаналізувавши всі надані докази по справі у їх сукупності, виходячи із конкретних обставин даної справи, суд дійшов висновку, що позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно сина ОСОБА_6, не буде відповідати меті такого заходу: захисту інтересів дитини та стимулювання батька щодо належного виконання своїх обов'язків. Разом з тим, судом встановлено, що відповідачу необхідно приймати більш активну участь у вихованні та утриманні дітей.
Суд вважає, що сам факт звернення позивача до суду з позовом про позбавлення батьківських прав, є достатнім стимулюючим заходом щодо спонукання відповідача змінити ставлення до виховання дитини, піклування про їх фізичний і духовний розвиток, спілкування з дитиною в обсязі, необхідному для їх нормального самоусвідомлення, засвоєнню ним загальновизнаних норм моралі та більш активної участі батька у їх вихованні.
Керуючись ст.ст. 76-81, 89, 141, 258-259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд -
В задоволенні позову Веселинівської районної державної адміністрації Миколаївської області про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 та стягнення аліментів - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення суду може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Веселинівського районного суду Миколаївської областіП. О. Чаричанський
Дата складання повного судового рішення 10.10.2018 року.