Ухвала від 09.10.2018 по справі 466/7962/18

Справа № 466/7962/18

УХВАЛА

іменем України

«05» жовтня 2018 року м. Львів

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 секретар судового засідання ОСОБА_2 , розглянув клопотання старшого слідчого СВ Шевченківського ВП ГУ НП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_3 погоджене прокурором Львівської місцевої прокуратури №2 ОСОБА_4 про арешт майна за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018140090003716 від 27.09.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України, -

встановив:

04.10.2018 року старший слідчий СВ Шевченківського ВП ГУ НП у Львівській області капітан поліції ОСОБА_3 звернувся до Шевченківського районного суду м. Львова з клопотанням, погоджене прокурором Львівської місцевої прокуратури №2 ОСОБА_4 про арешт майна за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018140090003716 від 27.09.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України.

В обґрунтування клопотання посилається на те, що у провадженні СВ Шевченківського ВП ГУНП у Львівській області перебуває кримінальне провадження №12018140090003716 від 27.09.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України.

Процесуальне керівництво у вказаному кримінальному провадженні здійснюється Львівською місцевою прокуратурою №2.

Встановлено, що до Шевченківського ВП ГУНП у Львівські області надійшло звернення директора юридичного департаменту Львівської міської ради ОСОБА_5 , з якої вбачається, що будинок по АДРЕСА_1 в цілому належить на праві комунальної власності територіальній громаді м.Львова в особі Львівської міської ради. Реєстрація права комунальної власності проведена 24.09.2004 року на підставі рішення Червоноармійського райвиконкому м. Львова №176 від 10.03.1987 року.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно нежитлові приміщення загальною площею 159 кв.м. по АДРЕСА_1 (РНОНР 1353375146101) вибули з власності територіальної громади.

13.09.2017року державний реєстратор Державного підприємства «Західний експертно-технічний центр «Держпраці» ОСОБА_6 зареєструвала право приватної власності на ці приміщення за ОСОБА_7 . Підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 37107041 від 15.09.2017 року, ОСОБА_6 . Підстава виникнення права власності: довідка №124 від 12.02.1996 року, видана житлово - експлуатаційною конторою 505.

Згодом на підставі договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 22.02.2018р., посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_8 , власником приміщень став ОСОБА_9 .

Відповідно до п.30 ч.1 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сесії вирішуються питання відчуження об'єктів комунальної власності. Проте Львівська міська рада не приймала рішення про відчуження нежитлових приміщень по АДРЕСА_1 , а довідка житлово-експлуатаційної контори не є документом, на підставі якого може набуватися право власності на об'єкти комунальної власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Метою арешту майна є забезпечення збереження речових доказів, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, забезпечення конфіскації або спеціальної конфіскації. Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально - правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.

У випадку, необхідності відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

У разі задоволення цивільного позову або стягнення з юридичної особи розміру отриманої неправомірної вигоди суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про арешт майна для забезпечення цивільного позову або стягнення з юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, доведеного розміру отриманої неправомірної вигоди до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, право власності на нежитлове приміщення, об'єкт нежитлової нерухомості загальною площею 159 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстроване за ОСОБА_9 . Просить клопотання задовольнити.

В судове засідання старший слідчий СВ Шевченківського ВП ГУ НП у Львівській області капітан поліції ОСОБА_3 не з'явився, подав заяву про розгляд клопотання у його відсутності, зазначив, що клопотання підтримує у повному обсязі.

У відповідності до вимог ч. 3 ст. 244 КПК України неприбуття слідчого в судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Вивчивши матеріали клопотання, вважаю, що таке є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; одержане внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Згідно з ч. 1 та п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України передбачено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження, та заходами забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Згідно ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

Відповідно до ч.4 ст.107 КПК України

Фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

На підставі викладеного та керуючись:

ст.ст. 131, 132, 170, 171, 172, 173 КПК України, слідчий суддя-

постановив:

Клопотання старшого слідчого СВ Шевченківського ВП ГУ НП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_3 погоджене прокурором Львівської місцевої прокуратури №2 ОСОБА_4 про арешт майна за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018140090003716 від 27.09.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України - задовольнити.

Накласти арешт на майно, яке належить ОСОБА_9 на праві приватної власності, а саме на нежитлове приміщення, об'єктінежитлової нерухомості, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 1353375146101, загальною площею 159 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та зареєстроване за ОСОБА_9 та заборорнити його відчуження.

Виконання ухвали слідчого судді про накладення арешту доручити старшому слідчому СВ Шевченківського ВП ГУ НП у Львівській області капітану поліції ОСОБА_3 .

Ухвала про накладення арешту на майно виконується негайно слідчим, прокурором.

На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Львівської області протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Суддя ОСОБА_1

Попередній документ
77018735
Наступний документ
77018737
Інформація про рішення:
№ рішення: 77018736
№ справи: 466/7962/18
Дата рішення: 09.10.2018
Дата публікації: 01.03.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Шевченківський районний суд м. Львова
Категорія справи: Кримінальні справи (до 01.01.2019); В порядку КПК України; Клопотання слідчого, прокурора, сторони кримінального провадження