10 жовтня 2018 року м. Ужгород№ 807/712/18
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Рейті С.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Перечинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1Ю.) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Перечинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області (далі - відповідач, Перечинське ОУПФ), якою просить суд: визнати протиправними дії Перечинського ОУПФ щодо відмови у зарахуванні ОСОБА_1 періоду роботи з 06.05.1985 року по 27.02.2001 рік до загального стажу; зобов'язати Перечинське ОУПФ зарахувати ОСОБА_1 період роботи у ВАТ "Стеатит" (правонаступник товариство з обмеженою відповідальністю "Перечинський Стеатит" код 14313814) з 06.05.1985 року по 27.02.2001 рік в страховий стаж при призначенні пенсії; зобов'язати Перечинське ОУПФ провести перерахунок пенсії з врахуванням стажу з 06.05.1985 року по 27.02.2001 року з дня звернення за її перерахунком 06.06.2018 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що по досягненню пенсійного віку, 09.02.2016 року позивач звернувся до Перечинського ОУПФ із заявою про призначення пенсії за віком. Так як, при призначенні пенсії позивач не отримав повідомлення про призначення пенсії, у листопаді 2017 року звернувся до пенсійного фонду про надання останнього разом із зазначенням періодів роботи що були враховані при призначенні пенсії. Із наданої відповіді вбачається, що при призначенні пенсії позивачу не було враховано період стажу роботи на заводі "Стеатит" з 06.05.1985 року по 27.02.2011 року у зв'язку з непредставленням підтверджуючої довідки про стаж роботи. ОСОБА_1 вважає дії пенсійного фонду протиправними та звернувся за захистом своїх конституційних прав до суду.
Ухвалою суду від 28.09.2018 року, у відповідності до ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судом прийнято рішення про проведення розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов - п'ятнадцять днів з дня вручення йому копії даної ухвали суду.
Як вбачається із наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, ухвала суду про відкриття провадження від 28.08.2018 року вручена представнику відповідача 31.08.2018 року (п'ятниця). Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 19.09.2018 року (та як вбачається із штемпелю на поштовому конверті останній надіслано за допомогою поштового зв'язку 17.09.2018 року). Відтак, враховуючи той факт, що про відкриття провадження у справі та необхідність (у разі заперечення проти позову) подати відзив на позовну заяву, відповідач дізнався у п'ятницю 31.08.2018 року, суд не погоджується із доводами позивача про пропуск строків під час подання відзиву та розглядає справу з урахуванням вказаного відзиву.
Згідно поданого відзиву, Перечинське ОУПФ вважає заявлений позов таким, що не підлягає задоволенню, оскільки, позивача було повідомлено про необхідність подання додаткових документів для призначення пенсії, а саме довідок про підтвердження наявного трудового стажу на підприємстві ТОВ "Стеатит" за період з 06.05.1985 року по 27.02.2001 рік, адже в зазначений період підприємство працювало не ритмічно, а також відсутні відомості про заробітну плату на даному підприємстві. Однак, позивачем не надано жодних довідок про підтвердження трудового стажу на ТОВ "Стеатит", а отже, пенсію позивачу призначено за наявними документами в пенсійній справі, без врахування періоду роботи з 06.05.1985 року по 27.02.2001 рік.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку:
Судом встановлено, що з 06.02.2016 року ОСОБА_1 призначено пенсію по віку згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Обчислення пенсії проводилось із врахуванням страхового стажу роботи 22 роки 7 місяців 17 днів та заробітної плати враховуючи індивідуальні відомості на застраховану особу (ОК-5) з 19.03.2001 року по 31.12.2015 рік. Середній заробіток для обчислення пенсії становить - 2370,86 грн. Розмір пенсії на момент призначення склав 949,00 грн. При призначенні пенсії не було враховано період стажу роботи на заводі "Стеатит" з 06.05.1985 року по 27.02.2001 рік. у зв'язку з непредставленням підтверджуючої довідки про стаж роботи, а також довідки про заробітну плату для обчислення пенсії до липня 2000 року. Додатково, у зв'язку з неспівпадінням дат на атестаті про навчання, працівниками Пенсійного фонду було зроблено запит до Професійно-технічного училища № 33 смт. В.Березний та після надходження відповіді було донараховано стаж з моменту набуття права на пенсію - 06.02.2016 року і на сьогоднішній день він складає 24 роки 6 місяців 4 дні.
У листопаді 2017 року позивач звернувся до начальника Перечинського ОУПФ із клопотанням про надання копій документів з пенсійної справи та згідно наданої відповіді від 27.11.2017 року № 25/М-99-01/06, ОСОБА_1 повідомлено про те, що при призначенні пенсії не було враховано період стажу роботи на заводі "Стеатит" з 06.05.1985 року по 27.02.2011 року у зв'язку з непредставленням підтверджуючої довідки про стаж роботи, довідки про заробітну плату для обчислення пенсії до липня 2000 року. При оформленні заяви на призначення пенсії ОСОБА_1 було надано другий екземпляр Розписки-повідомлення про перелік документів, поданих до заяви та документів, які потрібно подати додатково (довідка про стаж роботи за період з 1985 року по 2001 рік).
06.06.2018 року ОСОБА_1 подано до пенсійного фонду заяву на перерахунок пенсії згідно ст. 43 п.1 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування".
14.06.2018 року Перечинським ОУПФ прийнято рішення № 14 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 у відповідності до ст. 43 п.1 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування".
Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами, суд виходить з того, що соціальний захист гарантований кожному громадянину України Конституцією України (ст. 46) і не може бути ніким обмежений. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України "Про пенсійне забезпечення" та Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Статтею 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Згідно ч.2 ст. 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за період до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 року затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637).
Згідно п. 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно п. 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Судом встановлено, що відповідно до записів у трудовій книжці позивача, 06.05.1985 року останній прийнятий на роботу на завод "Стеатит"; 15.07.1989 року у зв'язку із введенням нових тарифних умов оплати праці позивачу встановлено 3-ій розряд машиніста компресорних установок; 10.05.1993 року присвоєно 4-й розряд машиніста компресорної установки; 29.03.1994 року згідно з наказом Фонду Держмайна у зв'язку з приватизацією, завод "Стеатит" перетворений у відкрите акціонерне товариство; 27.02.2001 року звільнений з роботи за згодою сторін.
Як вбачається з трудової книжки стаж роботи позивача є достатньою підставою для зарахування його до страхового стажу. Усі записи у трудовій книжці позивача внесені у відповідності до норм чинного законодавства.
Таким чином суд вважає, що позивачем повною мірою та відповідно до закону підтверджено наявність в нього трудового стажу за спірний період.
Не відповідають закону також твердження відповідача про те, що для призначення та перерахунку пенсії позивачеві недостатньо трудової книжки.
Відповідно до Постанови правління Пенсійного Фонду України від 25.11.2005 року № 22-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції 27.12.2005 року за № 1566/11846 "Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з послідуючими змінами, до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій, в тому числі ті, які вимагав від позивача відповідач, лише в тому разі, якщо відсутня трудова книжка або відповідні записи у ній.
За таких обставин суд вважає, що відповідачем допущено порушення прав та інтересів позивача, вимоги ОСОБА_1 грунтуються на законі та є підставними.
Оцінюючи правомірність відмови відповідача у зарахуванні спірного стажу позивача, суд також звертає увагу на те, що уточнюючі довідки підприємств необхідні для підтвердження спеціального трудового стажу у тих випадках, коли в трудовій книжці, що є основним документом щодо стажу особи, відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах.
В той же час, ч. 2 ст. 9 КАС України встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Отже, у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, вихід за межі позовних вимог можливий, але повинен бути пов'язаний із захистом саме тих прав, на захист яких поданий позов.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України у разі задоволення позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, що належать відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст. ст. 5, 19, 77, 139, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позов ОСОБА_1 (89200, Закарпатська область, м. Перечин, вул. Гуменська, буд.27, код НОМЕР_1) до Перечинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області (89200, Закарпатська область, м. Перечин, пл. Народна, буд. 6, код 40384254) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії - задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними дії Перечинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області щодо відмови у зарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи на заводі "Стеатит" з 06.05.1985 року по 27.02.2001 рік.
3. Зобов'язати Перечинське об'єднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області зарахувати ОСОБА_1 період роботи на заводі "Стеатит" з 06.05.1985 року по 27.02.2001 рік до страхового стажу при призначенні пенсії.
4. Зобов'язати Перечинське об'єднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з врахуванням стажу з 06.05.1985 року по 27.02.2001 року з дня звернення за її перерахунком 06.06.2018 року.
5. Стягнути з Перечинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні вісімдесят копійок).
6. Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 255 КАС України, та може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення, в разі проголошення в судовому засіданні вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження - протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя ОСОБА_2